Badis juergenschmidti | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Badis juergenschmidti Schindler & Linke, 2010 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Badis juergenschmidti (бадіс Шмідта) — тропічний прісноводний вид риб з М'янми, представник родини бадієвих (Badidae). Отримав назву на честь Юргена Шмідта (нім. Jürgen Schmidt) з Німеччини за його цінний внесок до етології і систематики прісноводних риб Південно-Східної Азії.
2010 року, ще до появи офіційного опису, цих риб виявив німецький акваріуміст Горст Лінке (нім. Horst Linke). Він дав їм назву «східном'янманський бадіс» Badis sp. East Myanmar (нім. Ost Myanmar).
Поширення
Badis juergenschmidti відомий лише біля села Камончаунг (англ. Kammon Chaung) в системі річки Кадатчаунг (англ. Ka Dat Chaung) на південному сході центральної М'янми, штат Мон. Ця річка належить до басейну Ситауна (англ. Sittaung River).
Типовий біотоп виду розташований за 8 км на захід) від знаменитої пагоди Чайттійо, відомої ще як «Золотий камінь».
Ширина річки в сезон дощів тут становить близько 50 метрів. Ґрунт складається з валунів, гальки та піску. Ніякі водні рослини не згадуються, хоча в деяких місцях була виявлена біоплівка або детрит. У сезон дощів, що триває в М'янмі з червня по листопад, місцеві річки розливаються, помітно збільшується швидкість течії, вода стає каламутною. Температура повітря цілий рік лишається стабільною і становить у середньому 26,7 °C.
Колекція зразків для дослідження була виловлена в березні, у сухий сезон. Течія тоді була повільною, а глибина річки становила лише 20-30 см. Вода була чистою і дуже м'якою (електропровідність 6 мкСм), її температура 26,9 °C, а показник pH6,4.
Разом з бадісом Шмідта тут живе лише один вид риб — дуже поширений у М'янмі в'юн Acanthocobitis zonalternans.
Бадіси харчуються дрібними водними ракоподібними, черв'яками, личинками комах та іншим зоопланктоном.
Опис
Максимальна стандартна (без хвостового плавця) довжина досліджених зразків становила 34,6 мм, але довжина екземплярів, яких тримали в неволі, перевищувала 5 см.
Тіло помірно видовжене, стиснуте з боків. Довжина хвостового стебла більша за його висоту, а верхній та нижній контури прямі. Голова і рило округлі. Очі розташовані в передній частині голови, приблизно посередині її висоти.
Самки менші за самців, а тіло у них помітно коротше і кругліше. Крім того, забарвлення самок є менш виразним.
Бічна лінія налічує 26-27 лусок. Луска поширюється на основу спинного та хвостового плавців.
Спинний плавець налічує 16-17 твердих і 9 м'яких променів, анальний 3 твердих і 7 м'яких, грудні по 12 м'яких променів. М'яка частина спинного плавця, а також хвостовий, анальний і грудні плавці закруглені.
За морфометричними ознаками представників роду Badis є дуже близькими між собою. Тому основним критерієм їх диференціації видів є забарвлення. Малюнок на тілі B. juergenschmidti, що складається з темних поперечних смуг, є унікальним для роду. Деякою мірою вид нагадує Badis kyar, але характер смуг на тілі у них різний.
Фонове забарвлення у молодих рибок буває переважно бежевим чи світло-коричневим, або ще світло-жовтим. Дорослі домінантні самці набувають червонувато-коричневих тонів.
Кольори і малюнок на тілі залежать від настрою риб. Поперечні смуги можуть зменшуватись у розмірах, а то й майже зовсім щезати.
Утримання в акваріумі
В акваріумах цей вид практично не зустрічається. Умови утримання є типовими для представників роду. Бадіси Шмідта воліють м'якої води (18–90 ppm) з показником pH в межах 6,0–7,0.
Риб тримають парами або одного самця із декількома самками. Самці-суперники можуть бути дуже агресивним у стосунках між собою, особливо в маленьких акваріумах.
За сприятливих умов утримання та годівлі розведення бадісів не становить проблем.
Спостереження за видом у неволі показали, що Badis juergenschmidti виводить потомство в печерах. За виводком піклується самець. Печеру в цей період він залишає тільки щоб поїсти або прогнати від гнізда непроханих гостей. Приблизно за 7 днів після відкладання ікри потомство залишає печеру.
Джерела
- Ingo Schindler & Horst Linke. . Vertebrate Zoology, 60 (3), 2010, pp. 209–216 (англ.)
- Badis juergenschmidti Schindler & Linke, 2010 [ 20 липня 2017 у Wayback Machine.]. Seriously Fish (англ.)
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2017). Badis juergenschmidti на FishBase. Версія за липень 2017 року. (англ.)
- Badis juergenschmidti. Aqua Vita, Biotop akvaristika in teraristika (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Badis juergenschmidti Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Infratip Shelepni Gnathostomata Nadklas Kistkovi ribi Osteichthyes Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi Anabantiformes Rodina Badiyevi Badidae Rid Badis Badis Bleeker 1854 Vid Badis juergenschmidti Binomialna nazva Badis juergenschmidti Schindler amp Linke 2010 Posilannya Vikividi Badis juergenschmidti EOL 22783485 Badis juergenschmidti badis Shmidta tropichnij prisnovodnij vid rib z M yanmi predstavnik rodini badiyevih Badidae Otrimav nazvu na chest Yurgena Shmidta nim Jurgen Schmidt z Nimechchini za jogo cinnij vnesok do etologiyi i sistematiki prisnovodnih rib Pivdenno Shidnoyi Aziyi 2010 roku she do poyavi oficijnogo opisu cih rib viyaviv nimeckij akvariumist Gorst Linke nim Horst Linke Vin dav yim nazvu shidnom yanmanskij badis Badis sp East Myanmar nim Ost Myanmar PoshirennyaBadis juergenschmidti vidomij lishe bilya sela Kamonchaung angl Kammon Chaung v sistemi richki Kadatchaung angl Ka Dat Chaung na pivdennomu shodi centralnoyi M yanmi shtat Mon Cya richka nalezhit do basejnu Sitauna angl Sittaung River Tipovij biotop vidu roztashovanij za 8 km na zahid vid znamenitoyi pagodi Chajttijo vidomoyi she yak Zolotij kamin Shirina richki v sezon doshiv tut stanovit blizko 50 metriv Grunt skladayetsya z valuniv galki ta pisku Niyaki vodni roslini ne zgaduyutsya hocha v deyakih miscyah bula viyavlena bioplivka abo detrit U sezon doshiv sho trivaye v M yanmi z chervnya po listopad miscevi richki rozlivayutsya pomitno zbilshuyetsya shvidkist techiyi voda staye kalamutnoyu Temperatura povitrya cilij rik lishayetsya stabilnoyu i stanovit u serednomu 26 7 C Kolekciya zrazkiv dlya doslidzhennya bula vilovlena v berezni u suhij sezon Techiya todi bula povilnoyu a glibina richki stanovila lishe 20 30 sm Voda bula chistoyu i duzhe m yakoyu elektroprovidnist 6 mkSm yiyi temperatura 26 9 C a pokaznik pH6 4 Razom z badisom Shmidta tut zhive lishe odin vid rib duzhe poshirenij u M yanmi v yun Acanthocobitis zonalternans Badisi harchuyutsya dribnimi vodnimi rakopodibnimi cherv yakami lichinkami komah ta inshim zooplanktonom OpisMaksimalna standartna bez hvostovogo plavcya dovzhina doslidzhenih zrazkiv stanovila 34 6 mm ale dovzhina ekzemplyariv yakih trimali v nevoli perevishuvala 5 sm Tilo pomirno vidovzhene stisnute z bokiv Dovzhina hvostovogo stebla bilsha za jogo visotu a verhnij ta nizhnij konturi pryami Golova i rilo okrugli Ochi roztashovani v perednij chastini golovi priblizno poseredini yiyi visoti Samki menshi za samciv a tilo u nih pomitno korotshe i kruglishe Krim togo zabarvlennya samok ye mensh viraznim Bichna liniya nalichuye 26 27 lusok Luska poshiryuyetsya na osnovu spinnogo ta hvostovogo plavciv Spinnij plavec nalichuye 16 17 tverdih i 9 m yakih promeniv analnij 3 tverdih i 7 m yakih grudni po 12 m yakih promeniv M yaka chastina spinnogo plavcya a takozh hvostovij analnij i grudni plavci zakrugleni Za morfometrichnimi oznakami predstavnikiv rodu Badis ye duzhe blizkimi mizh soboyu Tomu osnovnim kriteriyem yih diferenciaciyi vidiv ye zabarvlennya Malyunok na tili B juergenschmidti sho skladayetsya z temnih poperechnih smug ye unikalnim dlya rodu Deyakoyu miroyu vid nagaduye Badis kyar ale harakter smug na tili u nih riznij Fonove zabarvlennya u molodih ribok buvaye perevazhno bezhevim chi svitlo korichnevim abo she svitlo zhovtim Dorosli dominantni samci nabuvayut chervonuvato korichnevih toniv Kolori i malyunok na tili zalezhat vid nastroyu rib Poperechni smugi mozhut zmenshuvatis u rozmirah a to j majzhe zovsim shezati Utrimannya v akvariumiV akvariumah cej vid praktichno ne zustrichayetsya Umovi utrimannya ye tipovimi dlya predstavnikiv rodu Badisi Shmidta voliyut m yakoyi vodi 18 90 ppm z pokaznikom pH v mezhah 6 0 7 0 Rib trimayut parami abo odnogo samcya iz dekilkoma samkami Samci superniki mozhut buti duzhe agresivnim u stosunkah mizh soboyu osoblivo v malenkih akvariumah Za spriyatlivih umov utrimannya ta godivli rozvedennya badisiv ne stanovit problem Sposterezhennya za vidom u nevoli pokazali sho Badis juergenschmidti vivodit potomstvo v pecherah Za vivodkom pikluyetsya samec Pecheru v cej period vin zalishaye tilki shob poyisti abo prognati vid gnizda neprohanih gostej Priblizno za 7 dniv pislya vidkladannya ikri potomstvo zalishaye pecheru DzherelaIngo Schindler amp Horst Linke Vertebrate Zoology 60 3 2010 pp 209 216 angl Badis juergenschmidti Schindler amp Linke 2010 20 lipnya 2017 u Wayback Machine Seriously Fish angl PosilannyaFroese R Pauly D eds 2017 Badis juergenschmidti na FishBase Versiya za lipen 2017 roku angl Badis juergenschmidti Aqua Vita Biotop akvaristika in teraristika angl