Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Arsia Mons це найпівденніший з трьох вулканів відомих під спільною назвою Tharsis Montes у вулканічній провінції Tharsis

Arsia Mons

Arsia Mons

Arsia Mons — це найпівденніший з трьох вулканів (відомих під спільною назвою Tharsis Montes) у вулканічній провінції Tharsis неподалік від екватора планети Марс. На північ від нього розташований вулкан Pavonis Mons, а ще північніше — Ascraeus Mons. Найвища планетна гора і найвищий вулкан у Сонячній системі, Olympus Mons, розташований на північний захід від Arsia Mons. Назва вулкана походить від назви відповідної на карті, створеній астрономом Джованні Скіапареллі, яку він, у свою чергу, назвав на честь легендарного римського лісу .

Arsia Mons
image
Мозаїка знімків Вікінга в поєднанні з топографічними даними, зібраними альтиметром з вертикальним перебільшенням 10:1. Знімки демонструють масивні частини схилів з південно-західного (вгорі) та північно-східного (внизу) боків вулкана.
Координати 8°21′ пд. ш. 120°05′ зх. д. / 8.35° пд. ш. 120.09° зх. д. / -8.35; -120.09Координати: 8°21′ пд. ш. 120°05′ зх. д. / 8.35° пд. ш. 120.09° зх. д. / -8.35; -120.09
Вершина 16 км
Епонім Arsia Silva — назва класичної альбедо-деталі

Структура

Arsia Mons — це щитовий вулкан із порівняно низькими схилами та величезною кальдерою на вершині. Найпівденніший із трьох вулканів Tharsis Montes, він є єдиним великим вулканом регіону Tharsis на південь від екватора.

image
Топографічна мапа Arsia Mons

Діаметр вулкана становить 435 км, висота — майже 20 км (більш як на 9 км вище від навколишніх рівнин), а ширина кальдери на вершині становить приблизно 110 км. Атмосферний тиск на вершині — нижче 107 паскалів. Не рахуючи Olympus Mons, Arsia Mons є найбільшим вулканом за об'ємом. Його об'єм — 30 разів більший за об'єм Мауна-Лоа на Гаваях — найбільшого вулкана на Землі.

Кальдера на вершині Arsia Mons утворилася, коли гора стала западатися всередину після того, як її резервуар магми спорожнився. На схилах вулкана є багато інших геологічних деталей, що мають ознаки западання поверхні. Дно кальдери утворилося приблизно 150 мільйонів років тому.

Приблизно з північного сходу на південний захід щит перетинає ряд деталей із ознаками западання поверхні. Ці деталі на щиті поєднуються між собою лінією невеличких щитових вулканів на дні кальдери. Цілком ймовірно, що ця лінія репрезентує значний підземний розлом, подібний до тих, які були виявлені в інших місцях регіону Tharsis. Цей розлом може бути джерелом тієї лави, яка живила вулкан Arsia Mons в минулому.

Зонд Mars Express Європейської космічної агенції виконав надзвичайно деталізовані знімки ділянки вулкана з розломом на південно-західному його схилі. 2004 року була створена 3D-мапа цього регіону у високій роздільній здатності. Стрімчаки, зсуви та численні деталі з ознаками западання поверхні можна розгледіти на цьому деталізованому знімку [ 29 травня 2004 у Wayback Machine.]. Разом із масштабними потоками лави там, де закінчується розлом, тут можуть перебувати й ділянки, що спричинилися до спустошення кальдери, а згодом — і до западання вершини в новоутворену порожнину.

Північно-західний схил вулкана дуже відрізняється від протилежного, і його поверхня є значно грубішою за поверхню південно-східного схилу, а його деталі, цілком імовірно, можуть являти собою ознаки існування тут льодовика в минулому.

Ймовірна тектоніка плит

image
Вигляд Arsia Mons в денний час. Знімок .

Три вулкани Tharsis Montes, разом із деякими меншими вулканами на півночі, формують досить-таки пряму лінію. Тому було висловлено припущення, що утворення цих вулканів є результатом тектоніки плит, яка на Землі спричинює утворення ланцюжків переважно невеликих вулканів, відомих як «гарячі точки».

Погодні умови

Повторюване погодне явище відбувається щороку над вершиною Arsia Mons на початку зимового періоду в південній півкулі планети. Незадовго до того, як починається зима у південній півкулі, сонячне світло нагріває повітря над схилами вулкана. Це повітря піднімається вгору, піднімаючи разом із собою дрібні частинки пилу. Згодом повітря, що піднімається, збивається докупи у єдину масу над кальдерою вулкана, а підняті ним зі схилів вулкана дрібнозернисті відклади утворюють хмару пилу, що рухається за спіраллю та є достатньо густою, аби її можна було побачити з орбіти. Спіралеподібна пилова хмара над Arsia Mons повторюється щороку, однак спостереження, так само як і комп'ютерні підрахунки, свідчать про те, що вона може утворитися лише протягом дуже короткого періоду часу кожного року. Подібних спіралеподібних хмар не помічали над іншими великими вулканами регіону Tharsis, однак на Марсі бачили й інші типи хмар. Спіралеподібна пилова хмара над Arsia Mons може досягати висоти навіть від 15 до 30 км над вершиною.

Дослідження з використанням моделювання глобального клімату виявили, що могла утворитися з попелу із вулканів Apollinaris Mons, Arsia Mons та, ймовірно, Pavonis Mons.

Льодовики

Останні дослідження засвідчили, що льодовики могли існувати на Arsia Mons як на високих, так і на низьких висотах. Група паралельних кряжів нагадує морени, що залишаються по льодовиках. Інша ділянка виглядає так, наче лід розтанув під поверхнею, по чому рельєф на поверхні набув вузлуватих рис. Нижня частина вулкана має лопатеподібні ділянки, які виглядають так, наче стікають донизу. Такі ділянки можуть все ще містити льодяну основу, покриту зверху тонким шаром породи, який захищає її від сублімації.

Ймовірні входи до печер

На основі супутникових знімків схилів Arsia Mons, станом на 2007 рік було ідентифіковано сім гаданих входів до печер. Їм неофіційно надали назви Дена, Хлоя, Венді, Енні, Еббі, Ніккі та Жанна. Вони нагадують «світлові люки», або «дахові вікна», що утворилися шляхом западання верхніх частин лавових тунелів.

image
Знімок входів до печер на Марсі, виконаний камерою THEMIS. Западини позначені (A) Дена, (B) Хлоя, (C) Венді, (D) Енні, (E) Еббі (зліва) та Ніккі, та (F) Жанна.
image
Мозаїка знімків Arsia Mons, виконаних камерою .
  • Дена / Dena (6°05′02″ пд. ш. 239°03′40″ сх. д. / 6.084° пд. ш. 239.061° сх. д. / -6.084; 239.061)
  • Хлоя / Chloë (4°17′46″ пд. ш. 239°11′35″ сх. д. / 4.296° пд. ш. 239.193° сх. д. / -4.296; 239.193)
  • Венді / Wendy (8°05′56″ пд. ш. 240°14′31″ сх. д. / 8.099° пд. ш. 240.242° сх. д. / -8.099; 240.242)
  • Енні / Annie (6°16′01″ пд. ш. 240°00′18″ сх. д. / 6.267° пд. ш. 240.005° сх. д. / -6.267; 240.005)
  • Еббі та Ніккі / Abbey & Nikki (8°29′53″ пд. ш. 240°20′56″ сх. д. / 8.498° пд. ш. 240.349° сх. д. / -8.498; 240.349)
  • Жанна / Jeanne (5°38′10″ пд. ш. 241°15′32″ сх. д. / 5.636° пд. ш. 241.259° сх. д. / -5.636; 241.259)

Від дня до ночі температура в цих округлих отворах змінюється лише на третину від тієї зміни, якої зазнає температура на поверхні навколо отворів. І хоча температура варіюється значно більше ніж у великих печерах на Землі, така зміна цілком узгоджується з твердженням, що ці отвори насправді є досить глибокими проваллями. Проте, зважаючи на розташування їх на значній висоті над датумом, ймовірність того, що в них можуть міститися якісь форми чи ознаки марсіанського життя, є вкрай низькою.

Останні фотознімки одного з таких отворів демонструють бічну стіну отвору, освітлену сонячним світлом, що дозволяє припустити, що цей отвір насправді є просто вертикальним заглибленням, а не входом до значно більшої (ширшої) підземної порожнини. Тим не менш, темрява всередині провалля свідчить про те, що глибина його сягає щонайменше 178 метрів.

Згадки в літературі

Південно-західний схил вулкана є місцем розгортання значної частини подій науково-фантастичного роману «Ringclimber». Розділи, в яких описуються ці події, розповідають про експедицію по поверхні південно-західного схилу, а також у них демонструються 2D та 3D карти, створені на основі даних ESA, і використовуються незатверджені, однак цілком відповідні стандартні назви для різних деталей поверхні цього регіону. Експедиція завершується на вершині вулкана, в його кальдері, де її учасники мають змогу споглядати погодне явище, описане вище.

Arsia Mons є місцем розташування міста Магма-Сіті — володіння Адепта Коріел Зет, а також одним із основних місць розгортання подій роману «Mechanicum» серії .

Галерея

image
Arsia Mons, знімок THEMIS. Клацніть на зображенні, аби розгледіти співвідношення Arisia Mons з найближчими вулканами.
Arsia Mons, знімок THEMIS. Клацніть на зображенні, аби розгледіти співвідношення Arisia Mons з найближчими вулканами. 
image
Arsia Mons та околиці. Мозаїка денних інфрачервоних знімків THEMIS. У північно-західному напрямку від гори простягається у формі віяла гігантський масив вузлуватих відкладів (Arsia Sulci), що утворилися, як вважається, внаслідок давньої гляціації.
Arsia Mons та околиці. Мозаїка денних інфрачервоних знімків THEMIS. У північно-західному напрямку від гори простягається у формі віяла гігантський масив вузлуватих відкладів (Arsia Sulci), що утворилися, як вважається, внаслідок давньої гляціації. 
image
Внизу схилу Arsia Mons у заглибині видно нашарування породи. Знімок HiRISE.
Внизу схилу Arsia Mons у заглибині видно нашарування породи. Знімок HiRISE. 
image
Ймовірний вхід до печери («Жанна») на схилі Arsia Mons
Ймовірний вхід до печери («Жанна») на схилі Arsia Mons 

Див. також

Примітки

  1. Carr`, Michael (2006). The Surface of Mars. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 6. ISBN .(англ.)
  2. . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2015.
  4. Martian Weather Observation [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.] NASA MGS data 9.2 degrees S 238.2 degrees E 17757 meters 1.07 mbar
  6. . Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 20 березня 2015.
  7. Carr`, Michael (2006). The Surface of Mars. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 60. ISBN .(англ.)
  8. Carr`, Michael (2006). The Surface of Mars. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 63. ISBN .(англ.)
  9. Neukum, G. . ESA. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 4/1/2012.(англ.)
  10. Head, James та ін. (PDF). Geological Society of America. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2020. Процитовано 4/1/2012. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |last= ()
  11. Sleep,, N. 1994. Martian plate tectonics. Journal of Geophysical Research. 99: 5639-5655
  12. . Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 20 березня 2015.(англ.)
  13. Connerney, J. et al. 2005. Tectonic implications of Mars crustal magnetism. Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA. 102: 14970-14975
  14. . Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 20 березня 2015.
  15. Kerber L., et al. 2012. The disporsal of pyroclasts from ancient explosive volcanoes on Mars: Implications for the friable layered deposits. Icarus. 219:358-381.
  16. Shean, David E.; Head III, James W.; Fastook, James L.; Marchant, David R. (21-03-2007). (PDF). Journal of Geophysical Research. 112 (E03004): 1—23. Bibcode:2007JGRE..11203004S. doi:10.1029/2006JE002761. Архів оригіналу (pdf) за 24 вересня 2015. Процитовано 01-05-2012.
  17. Themis Observes Possible Cave Skylights on Mars [ 15 вересня 2011 у Wayback Machine.]. G. E. Cushing, T. N. Titus, J. J. Wynne, P. R. Christensen. Lunar and Planetary Science XXXVIII (2007)
  18. Lakdawalla, Emily (23 травня 2007). Windows onto the abyss: cave skylights on Mars. The Planetary Society Weblog. оригіналу за 26 травня 2007. Процитовано 26 травня 2007.
  19. Lakdawalla, Emily (30 серпня 2007). . The Planetary Society Weblog. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 27 лютого 2011.
  20. NASA Orbiter Finds Possible Cave Skylights on Mars. Jet Propulsion Laboratory. оригіналу за 27-09-2007. Процитовано 22 вересня 2007.
  21. Shiga, David (30 серпня 2007). . NewScientist.com news service. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 20 березня 2015.
  22. . University of Arizona. 05-09-2007. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2015.
  23. Cashman, Mark (2007). Ringclimber. Windsor, CT: Temporal Doorway Publishing. с. 57—124. ISBN .

Посилання

  • NASA/Ames Mars Atlas: Feature entry for Arsia Mons[недоступне посилання з квітня 2019]
  • A Hole in Mars [ 25 вересня 2011 у Wayback Machine.] — Astronomy Picture of the Day за 28 травня 2007 року
  • Гора Арсія. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arsia Mons ce najpivdennishij z troh vulkaniv vidomih pid spilnoyu nazvoyu Tharsis Montes u vulkanichnij provinciyi Tharsis nepodalik vid ekvatora planeti Mars Na pivnich vid nogo roztashovanij vulkan Pavonis Mons a she pivnichnishe Ascraeus Mons Najvisha planetna gora i najvishij vulkan u Sonyachnij sistemi Olympus Mons roztashovanij na pivnichnij zahid vid Arsia Mons Nazva vulkana pohodit vid nazvi vidpovidnoyi na karti stvorenij astronomom Dzhovanni Skiaparelli yaku vin u svoyu chergu nazvav na chest legendarnogo rimskogo lisu Arsia MonsMozayika znimkiv Vikinga v poyednanni z topografichnimi danimi zibranimi altimetrom z vertikalnim perebilshennyam 10 1 Znimki demonstruyut masivni chastini shiliv z pivdenno zahidnogo vgori ta pivnichno shidnogo vnizu bokiv vulkana Koordinati 8 21 pd sh 120 05 zh d 8 35 pd sh 120 09 zh d 8 35 120 09 Koordinati 8 21 pd sh 120 05 zh d 8 35 pd sh 120 09 zh d 8 35 120 09Vershina 16 kmEponim Arsia Silva nazva klasichnoyi albedo detaliStrukturaArsia Mons ce shitovij vulkan iz porivnyano nizkimi shilami ta velicheznoyu kalderoyu na vershini Najpivdennishij iz troh vulkaniv Tharsis Montes vin ye yedinim velikim vulkanom regionu Tharsis na pivden vid ekvatora Topografichna mapa Arsia Mons Diametr vulkana stanovit 435 km visota majzhe 20 km bilsh yak na 9 km vishe vid navkolishnih rivnin a shirina kalderi na vershini stanovit priblizno 110 km Atmosfernij tisk na vershini nizhche 107 paskaliv Ne rahuyuchi Olympus Mons Arsia Mons ye najbilshim vulkanom za ob yemom Jogo ob yem 30 raziv bilshij za ob yem Mauna Loa na Gavayah najbilshogo vulkana na Zemli Kaldera na vershini Arsia Mons utvorilasya koli gora stala zapadatisya vseredinu pislya togo yak yiyi rezervuar magmi sporozhnivsya Na shilah vulkana ye bagato inshih geologichnih detalej sho mayut oznaki zapadannya poverhni Dno kalderi utvorilosya priblizno 150 miljoniv rokiv tomu Priblizno z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid shit peretinaye ryad detalej iz oznakami zapadannya poverhni Ci detali na shiti poyednuyutsya mizh soboyu liniyeyu nevelichkih shitovih vulkaniv na dni kalderi Cilkom jmovirno sho cya liniya reprezentuye znachnij pidzemnij rozlom podibnij do tih yaki buli viyavleni v inshih miscyah regionu Tharsis Cej rozlom mozhe buti dzherelom tiyeyi lavi yaka zhivila vulkan Arsia Mons v minulomu Zond Mars Express Yevropejskoyi kosmichnoyi agenciyi vikonav nadzvichajno detalizovani znimki dilyanki vulkana z rozlomom na pivdenno zahidnomu jogo shili 2004 roku bula stvorena 3D mapa cogo regionu u visokij rozdilnij zdatnosti Strimchaki zsuvi ta chislenni detali z oznakami zapadannya poverhni mozhna rozglediti na comu detalizovanomu znimku 29 travnya 2004 u Wayback Machine Razom iz masshtabnimi potokami lavi tam de zakinchuyetsya rozlom tut mozhut perebuvati j dilyanki sho sprichinilisya do spustoshennya kalderi a zgodom i do zapadannya vershini v novoutvorenu porozhninu Pivnichno zahidnij shil vulkana duzhe vidriznyayetsya vid protilezhnogo i jogo poverhnya ye znachno grubishoyu za poverhnyu pivdenno shidnogo shilu a jogo detali cilkom imovirno mozhut yavlyati soboyu oznaki isnuvannya tut lodovika v minulomu Jmovirna tektonika plitViglyad Arsia Mons v dennij chas Znimok Tri vulkani Tharsis Montes razom iz deyakimi menshimi vulkanami na pivnochi formuyut dosit taki pryamu liniyu Tomu bulo vislovleno pripushennya sho utvorennya cih vulkaniv ye rezultatom tektoniki plit yaka na Zemli sprichinyuye utvorennya lancyuzhkiv perevazhno nevelikih vulkaniv vidomih yak garyachi tochki Pogodni umoviPovtoryuvane pogodne yavishe vidbuvayetsya shoroku nad vershinoyu Arsia Mons na pochatku zimovogo periodu v pivdennij pivkuli planeti Nezadovgo do togo yak pochinayetsya zima u pivdennij pivkuli sonyachne svitlo nagrivaye povitrya nad shilami vulkana Ce povitrya pidnimayetsya vgoru pidnimayuchi razom iz soboyu dribni chastinki pilu Zgodom povitrya sho pidnimayetsya zbivayetsya dokupi u yedinu masu nad kalderoyu vulkana a pidnyati nim zi shiliv vulkana dribnozernisti vidkladi utvoryuyut hmaru pilu sho ruhayetsya za spirallyu ta ye dostatno gustoyu abi yiyi mozhna bulo pobachiti z orbiti Spiralepodibna pilova hmara nad Arsia Mons povtoryuyetsya shoroku odnak sposterezhennya tak samo yak i komp yuterni pidrahunki svidchat pro te sho vona mozhe utvoritisya lishe protyagom duzhe korotkogo periodu chasu kozhnogo roku Podibnih spiralepodibnih hmar ne pomichali nad inshimi velikimi vulkanami regionu Tharsis odnak na Marsi bachili j inshi tipi hmar Spiralepodibna pilova hmara nad Arsia Mons mozhe dosyagati visoti navit vid 15 do 30 km nad vershinoyu Doslidzhennya z vikoristannyam modelyuvannya globalnogo klimatu viyavili sho mogla utvoritisya z popelu iz vulkaniv Apollinaris Mons Arsia Mons ta jmovirno Pavonis Mons LodovikiOstanni doslidzhennya zasvidchili sho lodoviki mogli isnuvati na Arsia Mons yak na visokih tak i na nizkih visotah Grupa paralelnih kryazhiv nagaduye moreni sho zalishayutsya po lodovikah Insha dilyanka viglyadaye tak nache lid roztanuv pid poverhneyu po chomu relyef na poverhni nabuv vuzluvatih ris Nizhnya chastina vulkana maye lopatepodibni dilyanki yaki viglyadayut tak nache stikayut donizu Taki dilyanki mozhut vse she mistiti lodyanu osnovu pokritu zverhu tonkim sharom porodi yakij zahishaye yiyi vid sublimaciyi Jmovirni vhodi do pecherNa osnovi suputnikovih znimkiv shiliv Arsia Mons stanom na 2007 rik bulo identifikovano sim gadanih vhodiv do pecher Yim neoficijno nadali nazvi Dena Hloya Vendi Enni Ebbi Nikki ta Zhanna Voni nagaduyut svitlovi lyuki abo dahovi vikna sho utvorilisya shlyahom zapadannya verhnih chastin lavovih tuneliv Znimok vhodiv do pecher na Marsi vikonanij kameroyu THEMIS Zapadini poznacheni A Dena B Hloya C Vendi D Enni E Ebbi zliva ta Nikki ta F Zhanna Mozayika znimkiv Arsia Mons vikonanih kameroyu Dena Dena 6 05 02 pd sh 239 03 40 sh d 6 084 pd sh 239 061 sh d 6 084 239 061 Hloya Chloe 4 17 46 pd sh 239 11 35 sh d 4 296 pd sh 239 193 sh d 4 296 239 193 Vendi Wendy 8 05 56 pd sh 240 14 31 sh d 8 099 pd sh 240 242 sh d 8 099 240 242 Enni Annie 6 16 01 pd sh 240 00 18 sh d 6 267 pd sh 240 005 sh d 6 267 240 005 Ebbi ta Nikki Abbey amp Nikki 8 29 53 pd sh 240 20 56 sh d 8 498 pd sh 240 349 sh d 8 498 240 349 Zhanna Jeanne 5 38 10 pd sh 241 15 32 sh d 5 636 pd sh 241 259 sh d 5 636 241 259 Vid dnya do nochi temperatura v cih okruglih otvorah zminyuyetsya lishe na tretinu vid tiyeyi zmini yakoyi zaznaye temperatura na poverhni navkolo otvoriv I hocha temperatura variyuyetsya znachno bilshe nizh u velikih pecherah na Zemli taka zmina cilkom uzgodzhuyetsya z tverdzhennyam sho ci otvori naspravdi ye dosit glibokimi provallyami Prote zvazhayuchi na roztashuvannya yih na znachnij visoti nad datumom jmovirnist togo sho v nih mozhut mistitisya yakis formi chi oznaki marsianskogo zhittya ye vkraj nizkoyu Ostanni fotoznimki odnogo z takih otvoriv demonstruyut bichnu stinu otvoru osvitlenu sonyachnim svitlom sho dozvolyaye pripustiti sho cej otvir naspravdi ye prosto vertikalnim zagliblennyam a ne vhodom do znachno bilshoyi shirshoyi pidzemnoyi porozhnini Tim ne mensh temryava vseredini provallya svidchit pro te sho glibina jogo syagaye shonajmenshe 178 metriv Zgadki v literaturiPivdenno zahidnij shil vulkana ye miscem rozgortannya znachnoyi chastini podij naukovo fantastichnogo romanu Ringclimber Rozdili v yakih opisuyutsya ci podiyi rozpovidayut pro ekspediciyu po poverhni pivdenno zahidnogo shilu a takozh u nih demonstruyutsya 2D ta 3D karti stvoreni na osnovi danih ESA i vikoristovuyutsya nezatverdzheni odnak cilkom vidpovidni standartni nazvi dlya riznih detalej poverhni cogo regionu Ekspediciya zavershuyetsya na vershini vulkana v jogo kalderi de yiyi uchasniki mayut zmogu spoglyadati pogodne yavishe opisane vishe Arsia Mons ye miscem roztashuvannya mista Magma Siti volodinnya Adepta Koriel Zet a takozh odnim iz osnovnih misc rozgortannya podij romanu Mechanicum seriyi GalereyaArsia Mons znimok THEMIS Klacnit na zobrazhenni abi rozglediti spivvidnoshennya Arisia Mons z najblizhchimi vulkanami Arsia Mons znimok THEMIS Klacnit na zobrazhenni abi rozglediti spivvidnoshennya Arisia Mons z najblizhchimi vulkanami Arsia Mons ta okolici Mozayika dennih infrachervonih znimkiv THEMIS U pivnichno zahidnomu napryamku vid gori prostyagayetsya u formi viyala gigantskij masiv vuzluvatih vidkladiv Arsia Sulci sho utvorilisya yak vvazhayetsya vnaslidok davnoyi glyaciaciyi Arsia Mons ta okolici Mozayika dennih infrachervonih znimkiv THEMIS U pivnichno zahidnomu napryamku vid gori prostyagayetsya u formi viyala gigantskij masiv vuzluvatih vidkladiv Arsia Sulci sho utvorilisya yak vvazhayetsya vnaslidok davnoyi glyaciaciyi Vnizu shilu Arsia Mons u zaglibini vidno nasharuvannya porodi Znimok HiRISE Vnizu shilu Arsia Mons u zaglibini vidno nasharuvannya porodi Znimok HiRISE Jmovirnij vhid do pecheri Zhanna na shili Arsia MonsJmovirnij vhid do pecheri Zhanna na shili Arsia Mons Div takozhSpisok gir na Marsi za visotoyuPrimitkiCarr Michael 2006 The Surface of Mars Cambridge UK Cambridge University Press s 6 ISBN 978 0 511 27041 3 angl Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 20 bereznya 2015 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2021 Procitovano 20 bereznya 2015 Martian Weather Observation 11 bereznya 2007 u Wayback Machine NASA MGS data 9 2 degrees S 238 2 degrees E 17757 meters 1 07 mbar ISBN 978 0 521 85226 5 Arhiv originalu za 21 bereznya 2021 Procitovano 20 bereznya 2015 Carr Michael 2006 The Surface of Mars Cambridge UK Cambridge University Press s 60 ISBN 978 0 511 27041 3 angl Carr Michael 2006 The Surface of Mars Cambridge UK Cambridge University Press s 63 ISBN 978 0 511 27041 3 angl Neukum G ESA Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 4 1 2012 angl Head James ta in PDF Geological Society of America Arhiv originalu PDF za 14 sichnya 2020 Procitovano 4 1 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u last dovidka Sleep N 1994 Martian plate tectonics Journal of Geophysical Research 99 5639 5655 Arhiv originalu za 3 chervnya 2011 Procitovano 20 bereznya 2015 angl Connerney J et al 2005 Tectonic implications of Mars crustal magnetism Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA 102 14970 14975 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2017 Procitovano 20 bereznya 2015 Kerber L et al 2012 The disporsal of pyroclasts from ancient explosive volcanoes on Mars Implications for the friable layered deposits Icarus 219 358 381 Shean David E Head III James W Fastook James L Marchant David R 21 03 2007 PDF Journal of Geophysical Research 112 E03004 1 23 Bibcode 2007JGRE 11203004S doi 10 1029 2006JE002761 Arhiv originalu pdf za 24 veresnya 2015 Procitovano 01 05 2012 Themis Observes Possible Cave Skylights on Mars 15 veresnya 2011 u Wayback Machine G E Cushing T N Titus J J Wynne P R Christensen Lunar and Planetary Science XXXVIII 2007 Lakdawalla Emily 23 travnya 2007 Windows onto the abyss cave skylights on Mars The Planetary Society Weblog originalu za 26 travnya 2007 Procitovano 26 travnya 2007 Lakdawalla Emily 30 serpnya 2007 The Planetary Society Weblog Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2011 NASA Orbiter Finds Possible Cave Skylights on Mars Jet Propulsion Laboratory originalu za 27 09 2007 Procitovano 22 veresnya 2007 Shiga David 30 serpnya 2007 NewScientist com news service Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2008 Procitovano 20 bereznya 2015 University of Arizona 05 09 2007 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2021 Procitovano 20 bereznya 2015 Cashman Mark 2007 Ringclimber Windsor CT Temporal Doorway Publishing s 57 124 ISBN 978 0 9795715 1 0 PosilannyaNASA Ames Mars Atlas Feature entry for Arsia Mons nedostupne posilannya z kvitnya 2019 A Hole in Mars 25 veresnya 2011 u Wayback Machine Astronomy Picture of the Day za 28 travnya 2007 roku Gora Arsiya Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Astrogeology Research Program

Дата публікації:
Топ