Чапля жовта | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
У Дунайському біосферному заповіднику | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Ardeola ralloides (Scopoli, 1769) | ||||||||||||||||||
Ареал A. ralloides гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Ча́пля жо́вта (Ardeola ralloides) — птах родини чаплевих. Один з 5 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. В країні рідкісний гніздовий перелітний вид.
Опис
Морфологічні ознаки. Невелика за розміром чапля, розміром з сіру ворону. Маса − 230–370 г, довжина тіла − 44–47 см, розмах крил − 80–92 см. Як і інші види чапель, у польоті S-подібно вигинає шию. Статевий диморфізм не виражений. У дорослого птаха у шлюбному вбранні на голові пера світло-жовті, з чорною облямівкою, на потилиці значно видовжені; вуздечка синьо-зелена; низ голови, шия, спина, плечові пера і воло жовті, з винно-рожевим відтінком; решта оперення біла; дзьоб синьо-зелений, на кінці чорний; ноги червонуваті; райдужна оболонка ока жовта. У позашлюбному вбранні птах тьмяніший, буруватий; пір'я на потилиці коротке; ззаду та на боках шиї темно-сірі смуги; дзьоб зеленкувато-жовтий, на кінці чорний; вуздечка і ноги зеленкувато-жовті. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але зверху на крилі бурувата смуга; дзьоб жовтуватий, на кінці темний.
Голос. Звуки жовтої чаплі подібні до голосу сірої ворони – «карр».
Поширення
Гніздовий ареал охоплює Африку, Південну Європу та Південно-західну Азію. Зимує на узбережжі Середземного моря в Європі та Африці. В Україні гніздиться у пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму на (Лебединих островах, Східному Сиваші), на півдні Запорізької області (в заплаві р. Молочної) та в інших місцях півдня України. Під час міграцій зустрічається майже на всіх водоймах півдня України, в тому числі, двічі, навесні і восени затримується для прогодування і відпочинку перед далекими маршрутами польоту в Тузловських лиманах.
Чисельність і причини її зміни
Численість в Європі становить 18—27 тис. пар, що становить 5—24% світової популяції. Спостерігається скорочення чисельності . В Україні рідкісний вид, найбільші колонії виду є у плавнях Дунаю (разом понад 50 пар), Дністра (210–510 пар), Дніпра (300–310 пар) та на Східному Сиваші (ймовірно, понад 100 пар); в інших місцях Півдня України (Запорізька область, Лебедині острови в Каркінітській затоці) гніздяться окремі пари та групи з 5–12 пар. Зміни чисельності відбуваються в результаті затоплення плавнів внаслідок будівництва ГЕС, евтрофікації та меліорації водойм, посилення фактору непокою.
Особливості біології
Перелітний птах. Прилітає у квітні — травні. Заселяє зарості очерету на берегах прісних і солонуватих водойм, плавні річок з очеретяними заростями, кущами та деревами. Птах веде поодинокий спосіб життя, або утворює невеликі колонії. Нерідко гніздиться спільно з іншими видами чапель, коровайками, малими бакланами. Моногам. Гнізда влаштовує в колоніях інших птахів на деревах, кущах та в очереті. У кладці 2–6 (здебільшого 4–5) яєць; насиджують самка і самець, 24 доби. Пташенята стають на крила у середині серпня, тримаються разом з дорослими на місцях гніздування до відльоту у серпні – вересні. Активна переважно у сутінках. Живиться безхребетними (жуки, бабки, павуки, ракоподібні), земноводними та дрібною рибою.
Охорона
Вид внесено до Резолюції №6 Боннської конвенції зі статусом 2, Додатку ІІ Бернської конвенції, Директиви ЄС 2009/147/ЄС про захист диких птахів та угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − рідкісний). В Україні охороняється у комплексі з іншими видами у Кримському природному заповіднику (на Лебединих островах), Національному природному парку "Тузловські лимани", Дунайському біосферному заповіднику, та заказниках загальнодержавного значення «Молочний лиман», «Обитічна коса», «Сивашик» та ін. Для ефективної охорони необхідно створити НПП на Східному Сиваші та заказник у заплаві р. Молочної біля с. Світлодолинського.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Джерела
- Лисенко В. І. Чапля жовта // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 402. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
Посилання
- BirdLife International (2010) Species factsheet: Ardeola ralloides. Downloaded from http://www.birdlife.org on 06/12/2010.
- Чапля жовта в Червоній книзі України [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Squacco Heron [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.] - The Atlas of Southern African Birds
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chaplya zhovta U Dunajskomu biosfernomu zapovidniku Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Klas Ptahi Aves Ryad Lelekopodibni Ciconiiformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Zhovta chaplya Ardeola Vid Chaplya zhovta Binomialna nazva Ardeola ralloides Scopoli 1769 Areal A ralloides gnizduvannya osile prozhivannya zimuvannya Posilannya Vikishovishe Category Ardeola ralloides Vikividi Ardeola ralloides ITIS 174864 MSOP 22697123 NCBI 670334 Cha plya zho vta Ardeola ralloides ptah rodini chaplevih Odin z 5 vidiv rodu yedinij vid rodu u fauni Ukrayini V krayini ridkisnij gnizdovij perelitnij vid OpisZhovta chaplya u poloti Ardeola ralloides Morfologichni oznaki Nevelika za rozmirom chaplya rozmirom z siru voronu Masa 230 370 g dovzhina tila 44 47 sm rozmah kril 80 92 sm Yak i inshi vidi chapel u poloti S podibno viginaye shiyu Statevij dimorfizm ne virazhenij U doroslogo ptaha u shlyubnomu vbranni na golovi pera svitlo zhovti z chornoyu oblyamivkoyu na potilici znachno vidovzheni vuzdechka sino zelena niz golovi shiya spina plechovi pera i volo zhovti z vinno rozhevim vidtinkom reshta operennya bila dzob sino zelenij na kinci chornij nogi chervonuvati rajduzhna obolonka oka zhovta U pozashlyubnomu vbranni ptah tmyanishij buruvatij pir ya na potilici korotke zzadu ta na bokah shiyi temno siri smugi dzob zelenkuvato zhovtij na kinci chornij vuzdechka i nogi zelenkuvato zhovti Molodij ptah podibnij do doroslogo u pozashlyubnomu vbranni ale zverhu na krili buruvata smuga dzob zhovtuvatij na kinci temnij Golos Zvuki zhovtoyi chapli podibni do golosu siroyi voroni karr PoshirennyaGnizdovij areal ohoplyuye Afriku Pivdennu Yevropu ta Pivdenno zahidnu Aziyu Zimuye na uzberezhzhi Seredzemnogo morya v Yevropi ta Africi V Ukrayini gnizditsya u ponizzi Dunayu Dnistra i Dnipra v Krimu na Lebedinih ostrovah Shidnomu Sivashi na pivdni Zaporizkoyi oblasti v zaplavi r Molochnoyi ta v inshih miscyah pivdnya Ukrayini Pid chas migracij zustrichayetsya majzhe na vsih vodojmah pivdnya Ukrayini v tomu chisli dvichi navesni i voseni zatrimuyetsya dlya progoduvannya i vidpochinku pered dalekimi marshrutami polotu v Tuzlovskih limanah Chiselnist i prichini yiyi zminiChislenist v Yevropi stanovit 18 27 tis par sho stanovit 5 24 svitovoyi populyaciyi Sposterigayetsya skorochennya chiselnosti V Ukrayini ridkisnij vid najbilshi koloniyi vidu ye u plavnyah Dunayu razom ponad 50 par Dnistra 210 510 par Dnipra 300 310 par ta na Shidnomu Sivashi jmovirno ponad 100 par v inshih miscyah Pivdnya Ukrayini Zaporizka oblast Lebedini ostrovi v Karkinitskij zatoci gnizdyatsya okremi pari ta grupi z 5 12 par Zmini chiselnosti vidbuvayutsya v rezultati zatoplennya plavniv vnaslidok budivnictva GES evtrofikaciyi ta melioraciyi vodojm posilennya faktoru nepokoyu Osoblivosti biologiyiPerelitnij ptah Prilitaye u kvitni travni Zaselyaye zarosti ocheretu na beregah prisnih i solonuvatih vodojm plavni richok z ocheretyanimi zarostyami kushami ta derevami Ptah vede poodinokij sposib zhittya abo utvoryuye neveliki koloniyi Neridko gnizditsya spilno z inshimi vidami chapel korovajkami malimi baklanami Monogam Gnizda vlashtovuye v koloniyah inshih ptahiv na derevah kushah ta v ochereti U kladci 2 6 zdebilshogo 4 5 yayec nasidzhuyut samka i samec 24 dobi Ptashenyata stayut na krila u seredini serpnya trimayutsya razom z doroslimi na miscyah gnizduvannya do vidlotu u serpni veresni Aktivna perevazhno u sutinkah Zhivitsya bezhrebetnimi zhuki babki pavuki rakopodibni zemnovodnimi ta dribnoyu riboyu OhoronaVid vneseno do Rezolyuciyi 6 Bonnskoyi konvenciyi zi statusom 2 Dodatku II Bernskoyi konvenciyi Direktivi YeS 2009 147 YeS pro zahist dikih ptahiv ta ugodi AEWA Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status ridkisnij V Ukrayini ohoronyayetsya u kompleksi z inshimi vidami u Krimskomu prirodnomu zapovidniku na Lebedinih ostrovah Nacionalnomu prirodnomu parku Tuzlovski limani Dunajskomu biosfernomu zapovidniku ta zakaznikah zagalnoderzhavnogo znachennya Molochnij liman Obitichna kosa Sivashik ta in Dlya efektivnoyi ohoroni neobhidno stvoriti NPP na Shidnomu Sivashi ta zakaznik u zaplavi r Molochnoyi bilya s Svitlodolinskogo PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Arhiv originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 2 travnya 2021 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 DzherelaLisenko V I Chaplya zhovta Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 402 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X PosilannyaBirdLife International 2010 Species factsheet Ardeola ralloides Downloaded from http www birdlife org on 06 12 2010 Chaplya zhovta v Chervonij knizi Ukrayini 16 grudnya 2013 u Wayback Machine Squacco Heron 16 lipnya 2015 u Wayback Machine The Atlas of Southern African Birds