Насіннєїд конюшиновий | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Насіннєїд конюшиновий | ||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Apion apricans , 1797 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Насіннєїд конюшиновий (Apion apricans) — вид жуків родини Насіннєїди (Apionidae).
Поширення
Насіннєїд конюшиновий поширений у Палеарктиці. Зустрічаються на полях де росте конюшина.
Опис
Це жук з грушоподібним тілом і довгою головотрубкою. Тіло чорного забарвлення, завдовжки 2,2-3,1 мм. Личинка безнога, зігнута, зморшкувата, біла, з темно-бурою головою, завдовжки 2 мм.
Спосіб життя
Зимують дорослі жуки. Самиці відкладають яйця по одному спочатку в бруньки, а потім всередину бутонів. Плодючість однієї самки в середньому 35 яєць, причому основна маса яєць відкладається в червні в головки конюшини, через 7-12 днів з яєць виходять личинки, які розвиваються 3-4 тижні. Личинки виїдають вміст бруньок, а потім зав'язі бутонів і квіток. Одна личинка пошкоджує 5-11 бутонів і квіток у головці. На заляльковування личинка залазить у квітколоже, в якому вигризає внутрішню камеру, пошкоджуючи при цьому основи ще 5-10 квіток. Розвиток лялечки 5-10 днів.
Живляться листками, листковими та квітконосними бруньками, вигризаючи в них невеликі отвори та заглибини. Молоді жуки в літній період можуть живитись листками не тільки конюшини, а частина розлітається в радіусі 2-3 км по узліссях, чагарниках, забираються в поверхневий шар ґрунту та під опале листя й зимують. Жуки живуть 2-3 роки. В результаті пошкодження генеративних органів урожай насіння конюшини знижується в середньому на 10-15%.
Важливий внесок у боротьбу із конюшинними насіннєїдами зробив український ентомолог М.А. Теленга.
Джерела
- Karl Wilhelm Harde, Frantisek Severa und Edwin Möhn: Der Kosmos Käferführer: Die mitteleuropäischen Käfer. Franckh-Kosmos Verlags-GmbH & Co KG, Stuttgart 2000, .
- Jiri Zahradnik, Irmgard Jung, Dieter Jung et al.: Käfer Mittel- und Nordwesteuropas. Parey, Berlin 1985, .
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nasinnyeyid konyushinovij Nasinnyeyid konyushinovij Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Linnaeus 1758 Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Curculionoidea Rodina Nasinnyeyidi Apionidae Pidrodina Apionini Apioninae Rid Apion Vid Nasinnyeyid konyushinovij Binomialna nazva Apion apricans Herbst 1797 Posilannya Vikishovishe Protapion apricans Nasinnyeyid konyushinovij Apion apricans vid zhukiv rodini Nasinnyeyidi Apionidae Zmist 1 Poshirennya 2 Opis 3 Sposib zhittya 4 DzherelaPoshirennyared Nasinnyeyid konyushinovij poshirenij u Palearktici Zustrichayutsya na polyah de roste konyushina Opisred Ce zhuk z grushopodibnim tilom i dovgoyu golovotrubkoyu Tilo chornogo zabarvlennya zavdovzhki 2 2 3 1 mm Lichinka beznoga zignuta zmorshkuvata bila z temno buroyu golovoyu zavdovzhki 2 mm Sposib zhittyared Zimuyut dorosli zhuki Samici vidkladayut yajcya po odnomu spochatku v brunki a potim vseredinu butoniv Plodyuchist odniyeyi samki v serednomu 35 yayec prichomu osnovna masa yayec vidkladayetsya v chervni v golovki konyushini cherez 7 12 dniv z yayec vihodyat lichinki yaki rozvivayutsya 3 4 tizhni Lichinki viyidayut vmist brunok a potim zav yazi butoniv i kvitok Odna lichinka poshkodzhuye 5 11 butoniv i kvitok u golovci Na zalyalkovuvannya lichinka zalazit u kvitkolozhe v yakomu vigrizaye vnutrishnyu kameru poshkodzhuyuchi pri comu osnovi she 5 10 kvitok Rozvitok lyalechki 5 10 dniv Zhivlyatsya listkami listkovimi ta kvitkonosnimi brunkami vigrizayuchi v nih neveliki otvori ta zaglibini Molodi zhuki v litnij period mozhut zhivitis listkami ne tilki konyushini a chastina rozlitayetsya v radiusi 2 3 km po uzlissyah chagarnikah zabirayutsya v poverhnevij shar gruntu ta pid opale listya j zimuyut Zhuki zhivut 2 3 roki V rezultati poshkodzhennya generativnih organiv urozhaj nasinnya konyushini znizhuyetsya v serednomu na 10 15 Vazhlivij vnesok u borotbu iz konyushinnimi nasinnyeyidami zrobiv ukrayinskij entomolog M A Telenga Dzherelared Karl Wilhelm Harde Frantisek Severa und Edwin Mohn Der Kosmos Kaferfuhrer Die mitteleuropaischen Kafer Franckh Kosmos Verlags GmbH amp Co KG Stuttgart 2000 ISBN 3 440 06959 1 Jiri Zahradnik Irmgard Jung Dieter Jung et al Kafer Mittel und Nordwesteuropas Parey Berlin 1985 ISBN 3 490 27118 1 nbsp Ce nezavershena stattya pro zhukiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nasinnyeyid konyushinovij amp oldid 39785054