Андрена золотонога | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Andrena chrysopus Pérez, 1903 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Андрена золотонога (Andrena chrysopus) — вид комах з родини Andrenidae. Один із 75 видів палеарктично-палеотропічного підроду Euandrena всесвітньо поширеного роду Andrena (близько 1500 видів). Один із 170 видів роду у фауні України. Має значення як головний запилювач видів спаржі.
Морфологічні ознаки
(За Осичнюк, 1977). Самиця: довжина тіла 8-9 мм. Голова та груди чорні, крила жовтуваті. Джгутики вусиків знизу червонуваті або коричнюваті. В забарвленні черевця часто переважає червоний колір. Звичайно 1–3 тергуми червоні з жовтими вузькими вершинними краями, 4–5 тергуми завжди чорні. Лапки всіх ніг та гомілки задніх, іноді й середніх, червоно-жовті. Тім’я та груди зверху в досить довгих іржаво- чи коричнювато-жовтих або жовтих волосках, на боках і знизу голова та груди в білуватих або жовтувато-білих волосках. Проподеальний кошик та вертлюжний пучок рідкі та довгі, з білуватих волосків; гомілкова сумка густа, довга, золотисто-жовта. 1 тергум у досить довгих жовтуватих або білуватих волосках. 2-4 тергуми з широкими густими суцільними білуватими вершинними перев’язками. Анальна торочка коричнева або жовтувато-коричнева. Самець за скульптурою, кольором тіла та опушенням дуже подібний до самиці. Наличник більш опуклий, з такою ж скульптурою, як у самиці. Вусики короткі, ледве досягають вершини щитка середньоспинки. Опушення тіла, особливо голови та грудей, дещо довше, кудлатіше, ніж у самиці. Довжина тіла 7–8 мм.
Поширення
Зареєстрований локально а окремих пунктах південної частини Європи: Словаччина, Чехія, ФРН, Австрія, Македонія, Угорщина, Румунія, Україна, Швейцарія, південна Франція та північна Італія, а також відмічений в Туреччині. Зустрічається на степових ділянках.
В Україні знайдений в Донецькій, Херсонській, Черкаській, Тернопільській областях та в Криму. Дуже рідкісний вид, зустрічається лише в місцях, де росте спаржа — види роду Asparagus.
Особливості біології
Має одну генерацію на рік. Літає з кінця квітня до липня. Риє гіллясті гнізда поодиноко у землі, не створюючи агрегацій. Комірки еліпсоїдної форми з кулястим пилковим хлібцем та яйцем розташовуються на глибині 6,5–14,5 см від поверхні ґрунту. Дорослі особини є вузькими оліголектами Asparagus, в тому числі Asparagus pallasii Miscz., який занесено до Червоної книги України. Андрена золотонога — головний запилювач цих рослин у природних умовах, тому має виняткове значення у їх збереженні.
Загрози та охорона
Зникає внаслідок різкого зменшення чисельності спаржі — його основної кормової рос-лини, з якої він збирає пилок; скорочення площ цілинних степових ділянок; випасання, особливо кіз та овець.
Охороняється в Українському степовому заповіднику. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду.
Посилання
- Червона книга України [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Tomozei, B. (2014). . The IUCN. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21.06.2020. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrena zolotonoga Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Rodina Andrenidae Rid Vid Andrena zolotonoga Binomialna nazva Andrena chrysopus Perez 1903 Posilannya Vikividi Andrena chrysopus EOL 2747206 ITIS 752253 NCBI 1542575 Andrena zolotonoga Andrena chrysopus vid komah z rodini Andrenidae Odin iz 75 vidiv palearktichno paleotropichnogo pidrodu Euandrena vsesvitno poshirenogo rodu Andrena blizko 1500 vidiv Odin iz 170 vidiv rodu u fauni Ukrayini Maye znachennya yak golovnij zapilyuvach vidiv sparzhi Morfologichni oznaki Za Osichnyuk 1977 Samicya dovzhina tila 8 9 mm Golova ta grudi chorni krila zhovtuvati Dzhgutiki vusikiv znizu chervonuvati abo korichnyuvati V zabarvlenni cherevcya chasto perevazhaye chervonij kolir Zvichajno 1 3 tergumi chervoni z zhovtimi vuzkimi vershinnimi krayami 4 5 tergumi zavzhdi chorni Lapki vsih nig ta gomilki zadnih inodi j serednih chervono zhovti Tim ya ta grudi zverhu v dosit dovgih irzhavo chi korichnyuvato zhovtih abo zhovtih voloskah na bokah i znizu golova ta grudi v biluvatih abo zhovtuvato bilih voloskah Propodealnij koshik ta vertlyuzhnij puchok ridki ta dovgi z biluvatih voloskiv gomilkova sumka gusta dovga zolotisto zhovta 1 tergum u dosit dovgih zhovtuvatih abo biluvatih voloskah 2 4 tergumi z shirokimi gustimi sucilnimi biluvatimi vershinnimi perev yazkami Analna torochka korichneva abo zhovtuvato korichneva Samec za skulpturoyu kolorom tila ta opushennyam duzhe podibnij do samici Nalichnik bilsh opuklij z takoyu zh skulpturoyu yak u samici Vusiki korotki ledve dosyagayut vershini shitka serednospinki Opushennya tila osoblivo golovi ta grudej desho dovshe kudlatishe nizh u samici Dovzhina tila 7 8 mm PoshirennyaZareyestrovanij lokalno a okremih punktah pivdennoyi chastini Yevropi Slovachchina Chehiya FRN Avstriya Makedoniya Ugorshina Rumuniya Ukrayina Shvejcariya pivdenna Franciya ta pivnichna Italiya a takozh vidmichenij v Turechchini Zustrichayetsya na stepovih dilyankah V Ukrayini znajdenij v Doneckij Hersonskij Cherkaskij Ternopilskij oblastyah ta v Krimu Duzhe ridkisnij vid zustrichayetsya lishe v miscyah de roste sparzha vidi rodu Asparagus Osoblivosti biologiyiMaye odnu generaciyu na rik Litaye z kincya kvitnya do lipnya Riye gillyasti gnizda poodinoko u zemli ne stvoryuyuchi agregacij Komirki elipsoyidnoyi formi z kulyastim pilkovim hlibcem ta yajcem roztashovuyutsya na glibini 6 5 14 5 sm vid poverhni gruntu Dorosli osobini ye vuzkimi oligolektami Asparagus v tomu chisli Asparagus pallasii Miscz yakij zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Andrena zolotonoga golovnij zapilyuvach cih roslin u prirodnih umovah tomu maye vinyatkove znachennya u yih zberezhenni Zagrozi ta ohoronaZnikaye vnaslidok rizkogo zmenshennya chiselnosti sparzhi jogo osnovnoyi kormovoyi ros lini z yakoyi vin zbiraye pilok skorochennya plosh cilinnih stepovih dilyanok vipasannya osoblivo kiz ta ovec Ohoronyayetsya v Ukrayinskomu stepovomu zapovidniku Neobhidno stvoriti zakazniki v inshih miscyah meshkannya vidu PosilannyaChervona kniga Ukrayini 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Tomozei B 2014 The IUCN Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 21 06 2020 angl