Aloe arenicola укр Алое аренікола Алое піщане сукулентна рослина роду алое Aloe arenicola Aloe arenicola в Намакваленді

Aloe arenicola (укр. Алое аренікола, Алое піщане) — сукулентна рослина роду алое.

Aloe arenicola

Aloe arenicola в Намакваленді
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина:	Asphodeloideae
Рід:	Алое (Aloe)
Вид:	A. arenicola
Біноміальна назва
*Aloe arenicola* Reynolds,

Етимологія

Видова назва походить від лат. arena — пісок і лат. cola — мешкати, що вказує на переважно піщані місця, де зростає цей вид алое

Морфологічна характеристика

Одиночне або розгалужене стебло до 1 м у довжину і синьо-зеленим вузьким листям 18х5,5 см, які вкриті білими плямами на обох поверхнях, з білими зубціми по краях. У важких умовах листя приймають червоно-помаранчевий відтінок, а влітку з'являються кілька розгалужених китиць з густо розташованими блідо-оранжево-червоними квітками.

Він належить до групи повзучих алое, які включають Aloe distans, , Aloe mitriformis, а також більш чагарникове і , що зростає на підвісних скелях.

Місця зростання

Зростає у прибережних піщаних рівнинах уздовж західного узбережжя Північної Капської провінції Південно-Африканської Республіки, починаючи від затоки Ламбертс на півдні до гирла річки Оранжевої на кордоні з Намібією.

Умови зростання

Рослини утримують на повному сонці в добре дренованому ґрунті при помірному поливі, особливо в літні місяці, так як це алое схильне до гниття при надлишку вологи.

Див. також

Список видів роду алое

Примітки

Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
[. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]

Посилання

Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. V. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2).
Carter, S., , Newton, L. E. & (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne

Джерела

http://www.desert-tropicals.com/Plants/Asphodelaceae/Aloe_arenicola.html [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
Aloe arenicola на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
http://www.tropicos.org/Name/18402254 [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Aloe arenicola на сайті «Plantsystematics»(англ.)
http://davesgarden.com/guides/pf/go/58809/ [ 5 грудня 2012 у Wayback Machine.]
http://ww.aloes.wz.cz/index3.htm [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Aloe arenicola на сайті «JSTOR Plant Science»(англ.)
http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=39564 [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
(англ.)
Aloe arenicola на сайті «San Marcos Growers» [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
The Aloe Page // The Succulent Plant Page [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про ксантореєві.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

[2] [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]