Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Aichi M6A яп 晴嵐 Сейран Гірський туман катапультний поплавковий бомбардувальник торпедоносець для підводних човнів Імперс

Aichi M6A

Aichi M6A

Aichi M6A (яп. 晴嵐 «Сейран» («Гірський туман»)) — катапультний поплавковий бомбардувальник-торпедоносець для підводних човнів Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Aichi M6A
image
Призначення:Бомбардувальник
Перший політ:листопад 1943
Прийнятий на озброєння:1945
Знятий з озброєння:1945
Період використання:1945
На озброєнні у:image Імперський флот Японії
Розробник:d
Всього збудовано:28
Конструктор:d
Екіпаж:2 особи
Крейсерська швидкість:296 км/год
Максимальна швидкість (МШ):474 км/год
Дальність польоту:1 200 км
Практична стеля:9 900 м
Довжина:11,64 м
Висота:4,58 м
Розмах крила:12,26 м
Площа крила:27,00 м²
Споряджений:4 040 кг
Двигуни:Aichi Atsuta 32, 1 400 к.с.
Підвісне озброєння:1 торпеда або бомби до 850
Кулеметне озброєння:1×13-мм кулемет «Тип 2»
image Aichi M6A у Вікісховищі

Історія створення

image
Прототип M6A1-K з колісним шасі
image
M6A1 в Національному музеї авіації і космонавтики США

Ідея створення літака, який запускався би з підводного човна, виникла ще в період Першої світової війни і активно розглядалась у міжвоєнний період. Найбільших успіхів у даному напрямку досягла Японія, яка змогла побудувати літак, який був би здатним не тільки вести розвідку, але й бути повноцінним ударним літаком.

Проєкт під кодовою назвою «Сенсуікан-Току», почав реалізовуватись у 1936 році в умовах надзвичайної секретності, тому американці дізнались про нього тільки після війни. Проєкт передбачав побудову 18 величезних підводних човнів типу I-400 з підводною водотоннажністю 4,500 тонн і швидкістю 14 вузлів (26 км/г), які були призначені для транспортування літаків, які мали завдавати ударів по американських містах, недосяжних для звичайних бомбардувальників. Для цього підводний човен повинен був оснащуватись великим герметичним ангаром в який мали б поміщатись два літаки і катапультою на верхній палубі. Через потребу в більш простих човнах замовлення I-400 було зменшено до п'яти одиниць.


Командування флоту вважало, що успіх проєкту цілком залежатиме від можливостей літака, який мав поєднувати високу швидкість, яка дозволяла би уникнути перехоплення, з великою дальністю польоту. У травні 1942 року було сформульоване технічне завдання «17-Shi», відповідно до якого літак мав мати дальність польоту до 1500 км і який би міг (зі складеними крилами) поміститись в ангарі діаметром 3,5 м. Розробку було доручено фірмі «Aichi», проєктом під заводським номером AM-24 керував інженер Норіо Озакі.

Незважаючи на незвичність задачі, при розробці літака суттєвих проблем не виникало. Він був одним з небагатьох літаків, оснащених двигуном рідинного охолодження Aichi Atsuta 32 — ліцензійним варіантом «Даймлер-Бенц DB 601». Це був суцільнометалевий моноплан (за винятком фанерної обшивки кінцівок крила та тканинної обшивки рульових поверхонь) з нижнім розташуванням крила та двопоплавковим шасі, які знімались при розміщенні літака в ангарі. Страт літака здійснювався за допомогою катапульти підводного човна, як з поплавками, так і без них (у цьому випадку літак був одноразового застосування).

Екіпаж складався з 2 чоловік — пілота та стрільця-радіооператора, який обслуговував розташований встановлений в задній частині кабіни 13-мм кулемет «Тип 2». Наступальне озброєння включало 850-кг торпеду або одну 800-кг бомбу або дві 250-кг бомби. Літак мав ретельно пропрацьовану аеродинаміку. Механізм складення крил і хвоста був доволі заплутаним: крила складались вздовж фюзеляжу, горизонтальні поверхні хвоста зміщувались вниз, а вертикальні на праву сторону. Незважаючи на це, тренована команда могла привести літак в бойову готовність менш ніж за 7 хвилин. Також для можливості складання літака в темноті на важливі краї і елементи було нанесено флуоресцентну фарбу.

На початку 1943 року на заводі «Aichi» в Нагої було закладено 6 літаків M6A1, два з яких (M6A1-K «Нанзан») були з колісними шасі, що прибирались. У листопаді того ж року був збудований перший прототип з двигуном Aichi AE1P Atsusa 30 потужністю 1400 к.с., який розпочав льотні випробування. Точні результати випробувань невідомі, але вони напевне були успішними, оскільки було вирішено запустити літак в серійне виробництво.

Перший серійний літак був збудований у жовтні 1944 року, ще 7 машин (з двигунами Atsusa 31) були готові до 7 грудня 1944 року, коли внаслідок сильного землетрусу завод був сильно пошкоджений. До весни 1945 року виробництво було майже відновлене, але 12 березня був здійснений наліт американської авіації, внаслідок якого завод був частково зруйнований. В липні серійний випуск M6A1 був припинений через проблеми з виготовленням потрібної кількості підводних човнів. Замість 44 запланованих літаків було збудовано 28 (включаючи прототипи та M6A1-K). На останніх 20 літаках використовувався двигун Atsusa 32.

Тактико-технічні характеристики (M6A1)

image

Технічні характеристики

  • Екіпаж: 2 особи
  • Довжина:11,64 м
  • Висота: 4,58 м
  • Розмах крила: 12,26 м
  • Площа крила: 27,00 м²
  • Маса порожнього: 3 300 кг
  • Маса спорядженого: 4 050 кг
  • Максимальна злітна маса: 4 450 кг
  • Навантаження на крило: 149.6 кг/м²
  • Двигун: Aichi Atsuta 32
  • Потужність: 1 400 к. с.
  • Питома потужність: 2.1 кг/к.с.

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 474 км/г на висоті 5 200 м
  • Крейсерська швидкість: 296 км/г
  • Практична дальність: 1 200 км
  • Практична стеля: 9 900 м
  • Швидкість підйому: на 3 000 м за 5 хв. 48 с.

Озброєння

  • Кулеметне:1 × 13 мм кулемет «Тип 2»
  • Бомбове навантаження:
    • 1 х 850-кг торпеда або
    • 1 х 800-кг бомба або
    • 2 х 250-кг бомби

Модифікації

  • M6A1 «Сейран» — серійний; версія морського поплавкового бомбардувальника; двигун Aichi Atsuta 30 або 31 (на перших 8 літаках), Aichi Atsuta 32 (1400 к.с.) на решті, (26 екз.);
  • M6A1-K «Нянзан» — прототип; навчально-тренувальний літак з подвійним управлінням та шасі, що прибирається (2 екз.).

Історія використання

Через затримку у будівництві підводних човнів серії I-400 для розміщення M6A1 пристосували підводні човни класу I-13. Спеціальний загін почав освоєння нової техніки з січня 1945 року. Спочатку планувалось завдати удару по шлюзах Панамського каналу, пізніше по базі американських авіаносців на атолі Уліті. У серпні 1945 року група вийшла в море, взявши курс на Уліті. Але після отримання повідомлення про капітуляцію Японії наліт був скасований, а літаки, як особливо секретні вироби, затоплені.

Джерела

  • Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. .
  • О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
  • Авиационно-исторический журнал «Мир авиации» / Aviation World Magazine. Вып.10. «Поплавковые самолеты Второй мировой войны 1939—1945»
  • Харук А. И.. Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы — М.: Яуза: ЭКСМО:2012. — 400 с.: ил.
  • Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi M6A

Примітки

  1. Francillon, 1970, с. 291-294.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aichi M6A yap 晴嵐 Sejran Girskij tuman katapultnij poplavkovij bombarduvalnik torpedonosec dlya pidvodnih chovniv Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijni Aichi M6APriznachennya BombarduvalnikPershij polit listopad 1943Prijnyatij na ozbroyennya 1945Znyatij z ozbroyennya 1945Period vikoristannya 1945Na ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiRozrobnik dVsogo zbudovano 28Konstruktor dEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 296 km godMaksimalna shvidkist MSh 474 km godDalnist polotu 1 200 kmPraktichna stelya 9 900 mDovzhina 11 64 mVisota 4 58 mRozmah krila 12 26 mPlosha krila 27 00 m Sporyadzhenij 4 040 kgDviguni Aichi Atsuta 32 1 400 k s Pidvisne ozbroyennya 1 torpeda abo bombi do 850Kulemetne ozbroyennya 1 13 mm kulemet Tip 2 Aichi M6A u VikishovishiIstoriya stvorennyaPrototip M6A1 K z kolisnim shasiM6A1 v Nacionalnomu muzeyi aviaciyi i kosmonavtiki SShA Ideya stvorennya litaka yakij zapuskavsya bi z pidvodnogo chovna vinikla she v period Pershoyi svitovoyi vijni i aktivno rozglyadalas u mizhvoyennij period Najbilshih uspihiv u danomu napryamku dosyagla Yaponiya yaka zmogla pobuduvati litak yakij buv bi zdatnim ne tilki vesti rozvidku ale j buti povnocinnim udarnim litakom Proyekt pid kodovoyu nazvoyu Sensuikan Toku pochav realizovuvatis u 1936 roci v umovah nadzvichajnoyi sekretnosti tomu amerikanci diznalis pro nogo tilki pislya vijni Proyekt peredbachav pobudovu 18 velicheznih pidvodnih chovniv tipu I 400 z pidvodnoyu vodotonnazhnistyu 4 500 tonn i shvidkistyu 14 vuzliv 26 km g yaki buli priznacheni dlya transportuvannya litakiv yaki mali zavdavati udariv po amerikanskih mistah nedosyazhnih dlya zvichajnih bombarduvalnikiv Dlya cogo pidvodnij choven povinen buv osnashuvatis velikim germetichnim angarom v yakij mali b pomishatis dva litaki i katapultoyu na verhnij palubi Cherez potrebu v bilsh prostih chovnah zamovlennya I 400 bulo zmensheno do p yati odinic Komanduvannya flotu vvazhalo sho uspih proyektu cilkom zalezhatime vid mozhlivostej litaka yakij mav poyednuvati visoku shvidkist yaka dozvolyala bi uniknuti perehoplennya z velikoyu dalnistyu polotu U travni 1942 roku bulo sformulovane tehnichne zavdannya 17 Shi vidpovidno do yakogo litak mav mati dalnist polotu do 1500 km i yakij bi mig zi skladenimi krilami pomistitis v angari diametrom 3 5 m Rozrobku bulo dorucheno firmi Aichi proyektom pid zavodskim nomerom AM 24 keruvav inzhener Norio Ozaki Nezvazhayuchi na nezvichnist zadachi pri rozrobci litaka suttyevih problem ne vinikalo Vin buv odnim z nebagatoh litakiv osnashenih dvigunom ridinnogo oholodzhennya Aichi Atsuta 32 licenzijnim variantom Dajmler Benc DB 601 Ce buv sucilnometalevij monoplan za vinyatkom fanernoyi obshivki kincivok krila ta tkaninnoyi obshivki rulovih poverhon z nizhnim roztashuvannyam krila ta dvopoplavkovim shasi yaki znimalis pri rozmishenni litaka v angari Strat litaka zdijsnyuvavsya za dopomogoyu katapulti pidvodnogo chovna yak z poplavkami tak i bez nih u comu vipadku litak buv odnorazovogo zastosuvannya Ekipazh skladavsya z 2 cholovik pilota ta strilcya radiooperatora yakij obslugovuvav roztashovanij vstanovlenij v zadnij chastini kabini 13 mm kulemet Tip 2 Nastupalne ozbroyennya vklyuchalo 850 kg torpedu abo odnu 800 kg bombu abo dvi 250 kg bombi Litak mav retelno propracovanu aerodinamiku Mehanizm skladennya kril i hvosta buv dovoli zaplutanim krila skladalis vzdovzh fyuzelyazhu gorizontalni poverhni hvosta zmishuvalis vniz a vertikalni na pravu storonu Nezvazhayuchi na ce trenovana komanda mogla privesti litak v bojovu gotovnist mensh nizh za 7 hvilin Takozh dlya mozhlivosti skladannya litaka v temnoti na vazhlivi krayi i elementi bulo naneseno fluorescentnu farbu Na pochatku 1943 roku na zavodi Aichi v Nagoyi bulo zakladeno 6 litakiv M6A1 dva z yakih M6A1 K Nanzan buli z kolisnimi shasi sho pribiralis U listopadi togo zh roku buv zbudovanij pershij prototip z dvigunom Aichi AE1P Atsusa 30 potuzhnistyu 1400 k s yakij rozpochav lotni viprobuvannya Tochni rezultati viprobuvan nevidomi ale voni napevne buli uspishnimi oskilki bulo virisheno zapustiti litak v serijne virobnictvo Pershij serijnij litak buv zbudovanij u zhovtni 1944 roku she 7 mashin z dvigunami Atsusa 31 buli gotovi do 7 grudnya 1944 roku koli vnaslidok silnogo zemletrusu zavod buv silno poshkodzhenij Do vesni 1945 roku virobnictvo bulo majzhe vidnovlene ale 12 bereznya buv zdijsnenij nalit amerikanskoyi aviaciyi vnaslidok yakogo zavod buv chastkovo zrujnovanij V lipni serijnij vipusk M6A1 buv pripinenij cherez problemi z vigotovlennyam potribnoyi kilkosti pidvodnih chovniv Zamist 44 zaplanovanih litakiv bulo zbudovano 28 vklyuchayuchi prototipi ta M6A1 K Na ostannih 20 litakah vikoristovuvavsya dvigun Atsusa 32 Taktiko tehnichni harakteristiki M6A1 Tehnichni harakteristiki Ekipazh 2 osobi Dovzhina 11 64 m Visota 4 58 m Rozmah krila 12 26 m Plosha krila 27 00 m Masa porozhnogo 3 300 kg Masa sporyadzhenogo 4 050 kg Maksimalna zlitna masa 4 450 kg Navantazhennya na krilo 149 6 kg m Dvigun Aichi Atsuta 32 Potuzhnist 1 400 k s Pitoma potuzhnist 2 1 kg k s Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 474 km g na visoti 5 200 m Krejserska shvidkist 296 km g Praktichna dalnist 1 200 km Praktichna stelya 9 900 m Shvidkist pidjomu na 3 000 m za 5 hv 48 s Ozbroyennya Kulemetne 1 13 mm kulemet Tip 2 Bombove navantazhennya 1 h 850 kg torpeda abo 1 h 800 kg bomba abo 2 h 250 kg bombiModifikaciyiM6A1 Sejran serijnij versiya morskogo poplavkovogo bombarduvalnika dvigun Aichi Atsuta 30 abo 31 na pershih 8 litakah Aichi Atsuta 32 1400 k s na reshti 26 ekz M6A1 K Nyanzan prototip navchalno trenuvalnij litak z podvijnim upravlinnyam ta shasi sho pribirayetsya 2 ekz Istoriya vikoristannyaCherez zatrimku u budivnictvi pidvodnih chovniv seriyi I 400 dlya rozmishennya M6A1 pristosuvali pidvodni chovni klasu I 13 Specialnij zagin pochav osvoyennya novoyi tehniki z sichnya 1945 roku Spochatku planuvalos zavdati udaru po shlyuzah Panamskogo kanalu piznishe po bazi amerikanskih avianosciv na atoli Uliti U serpni 1945 roku grupa vijshla v more vzyavshi kurs na Uliti Ale pislya otrimannya povidomlennya pro kapitulyaciyu Yaponiyi nalit buv skasovanij a litaki yak osoblivo sekretni virobi zatopleni DzherelaObuhovich V A Kulbaka S P Sidorenko S I Samolyoty vtoroj mirovoj vojny Mn OOO Popurri 2003 736 s il ISBN 985 438 823 9 O Doroshkevich Samolety Yaponii vtoroj mirovoj vojny Minsk Harvest 2004 Aviacionno istoricheskij zhurnal Mir aviacii Aviation World Magazine Vyp 10 Poplavkovye samolety Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 Haruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy M Yauza EKSMO 2012 400 s il ISBN 978 5 699 59587 7 Francillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aichi M6APrimitkiFrancillon 1970 s 291 294

Дата публікації:
Топ