Aero Spacelines Super Guppy великий широкофюзеляжний вантажний літак який використовується для перевезення негабаритних

Aero Spacelines Super Guppy — великий широкофюзеляжний вантажний літак, який використовується для перевезення негабаритних вантажних компонентів. Він став наступником , першого з літаків типу Guppy виробництва компанії . Було збудовано п'ять літаків в двох варіантах, з яких, станом на 2022 рік, в активному стані залишився один літак.

Aero Spacelines Super Guppy

Маса	79 379 кг^[1], 73 482 кг^[1], 69 400 кг^[1] і 48 988 кг^[1]
Ґрунтується на	^d^[2]
Входить у цикл	^d
Країна походження	США
Оператор	^d^[3] і Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору^[3]
Виробник	^d
Перший політ	31 серпня 1965^[2]
Двигун (рушій)	^d^[4]
Шасі літального апарата	^d
Розмах крил	47,625 м^[1]
Маса корисного навантаження	20 412 кг^[1]
Усього вироблено	1^[4]
Дата виведення з експлуатації	1991^[5]
Довжина або відстань	43,053 м^[1]
Панорама 360 градусів на рівні землі	matterport.com/discover/space/XpQod7zqohm
Aero Spacelines Super Guppy у Вікісховищі

Super Guppy є єдиним у світі літаком, який може транспортувати S-IVB, третю ступінь ракети Saturn V. Він перевозив цей вантаж кілька разів під час програми Аполлон.

Дизайн і розробка

завантажується на борт Super Guppy на авіабазі Еллінгтон.

Перший Super Guppy побудований у 1965 році на базі фюзеляжу , військової версії пасажирського літака Boeing 377 Stratocruiser 1950-х років. Фюзеляж був подовжений до 43 м завдовжки і роздутий до максимального внутрішнього діаметра 7,6 м. Довжина вантажного відсіку становила 28,8 м.

На додаток до модифікацій фюзеляжу, Super Guppy використовував турбогвинтові двигуни Pratt & Whitney T-34-P-7WA для збільшення потужності та дальності, та модифікував поверхні крила та хвоста . Він міг перевозити вантаж вагою 24 т і досягав швидкість 300 миль/год (480 км/год) .

Турбіна Super Guppy F-BPPA в аеропорті Париж-Ле-Бурже в 1981 році

Друга версія була офіційно відома як Super Guppy Turbine (SGT), хоча в ній використовувалися турбогвинтові двигуни, як і в першого Super Guppy. У цьому варіанті використовувалися турбогвинтові двигуни . На відміну від попереднього Guppy, основна частина його фюзеляжу була побудована з нуля. Побудувавши з нуля, Aero Spacelines змогла розширити підлогу вантажного відсіку з 2,8 до 4 м. Загальна довжина вантажного відсіку була збільшена до 34 м, а покращений фюзеляж і двигуни дозволяли витримувати максимальне навантаження 23,8 т. Ці вдосконалення конструкції в поєднанні з герметичною кабіною екіпажу, яка дозволяла здійснювати крейсерські рейси на більшій висоті, дозволили SGT перевозити більше вантажів, ніж його попередник.

SGT зберіг тільки кабіну, крила, хвіст і основне шасі 377-го Боїнга. Носова шестерня була взята з Boeing 707 і повернута на 180 градусів. Це злегка опустило передню частину літака, вирівнявши підлогу вантажного відсіку та спростивши операції завантаження.

На початку 1970-х років два Super Guppy Turbines використовувалися Airbus для транспортування деталей літака з децентралізованих виробничих потужностей до заводу остаточної збірки в Тулузі. У 1982 і 1983 роках два Super Guppy Turbines були побудовані компанією Union de Transports Aériens у Франції після того, як Airbus придбав право на виробництво літака. Згодом чотири Super Guppies були замінені Airbus Beluga, здатним перевозити вдвічі більше вантажу за вагою.

Варіанти

Aero Spacelines B-377-SG Super Guppy, прототип значно збільшеної версії Guppy з використанням компонентів C-97J, що оснащений чотирма турбогвинтовими двигунами Pratt & Whitney T-34-P-7WA.
Aero Spacelines B-377-SGT Super Guppy Turbine (Guppy 201), виробнича версія, що працюла на турбогвинтових двигунах Allison 501-D22C, з використанням збільшеної вантажної частини, створеної з нуля, замість того, щоб бути перетвореною з оригінальних компонентів C-97J.

Літаки

NASA Super Guppy N941NA на своїй базі в Ель-Пасо

Один Super Guppy залишається на озброєнні NASA. Три експонуються, одна знищена.

Super Guppy N940NS (раніше N1038V), серійний номер 52–2693, експонується в що прилягає до бази ВПС Девіс-Монтан в Тусоні, штат Аризона, США.
Super Guppy Turbine F-BTGV (раніше N211AS), серійний номер 0001, була на статичній експозиції в колишньому Британському центрі авіаційної спадщини , Велика Британія. Літак розібраний на брухт у грудні 2020 року, лише кабіна експонується в .
Super Guppy Turbine F-BPPA (раніше N212AS), серійний номер 0002, виставлений на статичну експозицію в Музеї поблизу заводу Airbus в аеропорту Тулуза-Бланяк, Франція.
Super Guppy Turbine F-GDSG, серійний номер 0003, знаходиться на статичній експозиції на заводі Airbus в , Німеччина.
Super Guppy Turbine N941NA (раніше F-GEAI), серійний номер 0004, все ще перебуває на озброєнні NASA як транспортний літак і базується в , штат Техас, США.

Оператори

Поточний

НАСА

Колишні

Технічні характеристики (Super Guppy Turbine)

Загальні характеристики

Екіпаж: 4
Довжина: 43,84 м
Розмах крил: 47,63 м
Висота: 14,78 м
Розміри вантажного відсіку: 33,83 м × 7,62 м × 7,62 м
Площа крила: 182,6 м²
Аеродинамічний профіль: несуча поверхня:Boeing 117 (22 %); поверхня обтікання: Boeing 117 (9 %)
Вага: 46 040 кг
Корисне навантаження: 24 721 кг
Максимальна злітна вага: 77 111 кг
Силова установка: 4 турбогвинтових двигуна по 4680 к.с. (3490 кВт) кожен
Пропелери: 4-лопатеві гвинти з постійною швидкістю, повністю оперовані

Продуктивність

Максимальна швидкість: 460 км/год
Крейсерська швидкість: 410 км/год на висоті 6 096 м
Дальність: 3211 км
Сертифікована стеля: 7 600 м
Навантаження на крило: 422 кг/м²
: 0,18 кВт/кг

Примітки

http://www.allaboutguppys.com/mg/atmg/atmg3.htm
https://archive.org/details/janesencyclopedi01tayl/page/176/mode/2up
http://www.allaboutguppys.com/guptab3a.htm
http://www.allaboutguppys.com/guptab1a.htm
https://pimaair.org/museum-aircraft/aero-spacelines-377g-super-guppy/
Edgar M. Cortright, ред. (1975). Apollo Expeditions to the Moon, The NASA History: 50th Anniversary Edition. Dover. с. 53.
. Pima Air & Space Museum. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
Valduga, Fernando (20 грудня 2020). . Cavok. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
. Musée Aeronautique Aeroscopia. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
. Planelogger.com. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.

Посилання

Calzada, Ruby (25 березня 2013). . NASA (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
Super Guppy website [ 11 січня 2022 у Wayback Machine.] by NASA Aircraft Operations
by NASA Human Spaceflight
at Boeing.com
AllAboutGuppys.com [ 23 липня 2001 у Wayback Machine.]
Super Guppy F-BTGV restoration project [ 9 березня 2010 у Wayback Machine.] Archived March 9, 2010, at the Wayback Machine

[[http://www.allaboutguppys.com/mg/atmg/atmg3.htm_http://www.allaboutguppys.com/mg/atmg/atmg3.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.allaboutguppys.com/mg/atmg/atmg3.htm

[[https://archive.org/details/janesencyclopedi01tayl/page/176/mode/2up_https://archive.org/details/janesencyclopedi01tayl/page/176/mode/2up]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://archive.org/details/janesencyclopedi01tayl/page/176/mode/2up

[[http://www.allaboutguppys.com/guptab3a.htm_http://www.allaboutguppys.com/guptab3a.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://www.allaboutguppys.com/guptab3a.htm

[[http://www.allaboutguppys.com/guptab1a.htm_http://www.allaboutguppys.com/guptab1a.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://www.allaboutguppys.com/guptab1a.htm

[[https://pimaair.org/museum-aircraft/aero-spacelines-377g-super-guppy/_https://pimaair.org/museum-aircraft/aero-spacelines-377g-super-guppy/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttps://pimaair.org/museum-aircraft/aero-spacelines-377g-super-guppy/

[6] Edgar M. Cortright, ред. (1975). Apollo Expeditions to the Moon, The NASA History: 50th Anniversary Edition. Dover. с. 53.

[pimaguppy-7] . Pima Air & Space Museum. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.

[cavok20201220-8] Valduga, Fernando (20 грудня 2020). . Cavok. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.

[9] . Musée Aeronautique Aeroscopia. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.

[10] . Planelogger.com. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]