9 й гвардійський танковий Уманський ордена Леніна Червонопрапорний ордена Суворова корпус оперативно тактичне військове

9-й гвардійський танковий Уманський ордена Леніна, Червонопрапорний, ордена Суворова корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.

9-й гвардійський танковий Уманський ордена Леніна, Червонопрапорний, ордена Суворова корпус
На службі	20 листопада 1944 — липень 1945
Країна	СРСР
Вид	Сухопутні війська
Тип	Червона армія
Роль	Бронетанкові війська
Чисельність	Танковий корпус
У складі	2-а гвардійська танкова армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна Вісло-Одерська операція, Східно-Померанська операція, Берлінська операція
Почесні найменування	«Уманський»
Командування
Визначні командувачі	генерал-майор т/в Веденєєв М. Д.

Історія

9-й гвардійський танковий корпус створений шляхом переформування із 3-го танкового корпусу, відповідно наказу НКО № 0376с від 20 листопада 1944 року.

У складі 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту корпус брав участь в бойових діях на території Польщі та Німеччини, при штурмі Берліна.

За мужність, відвагу і героїзм, виявлені особовим складом в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 25 786 вояків корпусу нагороджено орденами і медалями, 69 воїнів отримали високе звання Героя Радянського Союзу, 4 бійців стали повними кавалерами ордена Слави.

У липні 1945 року переформований в .

Командування

Командир корпусу

генерал-майор танкових військ Веденєєв Микола Денисович (з 20.11.1944).

Начальник штаба корпусу

полковник Швецов Костянтин Іванович (з 20.11.1944).

Склад корпусу

Управління корпусу;
47-а гвардійська танкова Умансько-Померанська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
50-а гвардійська танкова Умансько-Померанська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
65-а гвардійська танкова Севсько-Померанська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
33-я гвардійська мотострілецька Умансько-Берлінська Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
341-й гвардійський важкий самохідно-артилерійський Варшавський Червонопрапорний, ордена Олександра Невського полк;
369-й гвардійський самохідно-артилерійський Люблінсько-Померанський Червонопрапорний, ордена Кутузова полк;
386-й гвардійський самохідно-артилерійський Люблінський орденів Кутузова і Олександра Невського полк;
1643-й артилерійський полк;
234-й гвардійський мінометний полк;
66-й гвардійський зенітно-артилерійський полк;
17-й окремий гвардійський мотоциклетний Померанський Червонопрапорний батальйон;
126-й окремий гвардійський мінометний дивізіон;
Корпусні частини:
- 185-й окремий гвардійський батальйон зв'язку;
- 135-й окремий гвардійський саперний батальйон;
- 64-а окрема рота хімічного захисту (з 06.05.1943);
- 3-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ, з 20.04.1945 — 813-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ;
- 97-а рухома танкоремонтна база;
- 106-а рухома авторемонтна база;
- 8-а окрема авіаланка зв'язку;
- 18-й польовий автохлібозавод;
- 2081-а військово-поштова станція.

Участь в бойових діях

з 20.11.1944 по 09.05.1945 року.

Нагороди і почесні найменування

Уманський (Наказ ВГК СРСР від 19.03.1944);
Орден Леніна (Указ Президії ВР СРСР від 05.04.1945) — за відмінну майстерність особового складу при проведенні Варшавсько-Познанської операції;
Орден Червоного Прапора (Указ Президії ВР СРСР від 09.08.1944) — за героїзм і мужність, виявлені в боях по визволенню Любліна;
Орден Суворова II ступеня (Указ Президії ВР СРСР від 19.03.1944) — за зразкове виконання бойових завдань командування і сприяння успішним діям 16-го танкового корпусу при звільненні міста Вапнярка.

Література

Нечаев В. Н. Гвардейский Уманский: Военно-исторический очерк о боевом пути 9-го гвардейского танкового корпуса — М.: Воениздат, 1989. (рос.)

Посилання

9-й гвардійський танковий корпус [Архівовано 14 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)