Підводні човни проєкту 641 англ Foxtrot class за класифікацією НАТО у Військово Морському Флоті СРСР і Військово Морськи

Підводні човни проєкту 641 (англ. Foxtrot class за класифікацією НАТО) — у Військово-Морському Флоті СРСР і (Військово-Морських Силах України) — тип дизель-електричних багатоцільових підводних човнів океанської і дальньої морської зони.

Підводні човни проєкту 641


(U01 «Запоріжжя») ВМС України
Під прапором	СРСР Україна
Проєкт
Тип ПЧ	багатоцільові великі підводні човни
Розробник проєкту	ЦКБ-18
Головний конструктор	С. Єгоров, З. Дерібін
Класифікація НАТО	Foxtrot class
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	16,8 вуз.
Швидкість (підводна)	16,5 вуз.
Робоча глибина занурення	250 м
Гранична глибина занурення	280 м
Автономність плавання	90 діб
Екіпаж	77 (12 офіцерів, 13 мічманів, 52 старшин і матросів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	91,3 м
Ширина корпусу найб.	7,5 м
Середня осадка (по КВЛ)	5,09 м
Водотоннажність надводна	1 952 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	6 носових та 4 кормових ТА калібру 533 мм, 22 торпеди або 6 торпед і 32 міни МТД

Особливості проєкту

Підводні човни 641-го проєкту призначені для ведення бойових дій на океанських комунікаціях і проти віддалених військово-морських баз і пунктів базування сил противника. У число завдань підводних човнів цього проєкту і його модифікацій входить знищення надводних кораблів і засобів противника, ведення дальньої оперативної розвідки, прикриття своїх конвоїв та здійснення активних мінних постановок.

641-й проєкт є розвитком великих дизель-електричних підводних човнів 611-го проєкту. Технічний проєкт (головний конструктор — С. Єгоров, а потім З. Дерібін) був розроблений в ленінградському ЦКБ-18 в січні 1955 року і в липні того ж року затверджений Постановою Ради міністрів СРСР. Корпус човна має характерний обрис з невеликою сідлуватістю, загостреним, скошеним для покращення морехідності в надводному положенні форштевнем. У носі човна примітні обтічники гідролокатора і шумопеленгатора.

Озброєння підводного човна — 6 носових і 4 кормових торпедних апаратів. Боєзапас — 22 торпеди (при необхідності частина торпед може бути замінена мінами). Дані для торпедної стрільби виробляються комплексом «Ленінград-641».

Силова установка — три дизелі 37Д з газотурбонаддувом в звукоізольованих вигородках. Підводний хід забезпечували два бортових електродвигуни ПГ-101 потужністю по 1350 к. с., середній ПГ-102 в 2700 к.с. і 140-сильний ПГ-104 для економічного ходу (на одному валу з ПГ-102) на три гребних гвинти змінного кроку.

Гідроакустичне, радіо- і радіолокаційне обладнання: радіолокатор виявлення надводних цілей «Флаг», гідроакустична станція МГ-10, активна ГАС «Арктика-М» і шумопеленгатор «Свєт-М» і засоби радіотехнічної розвідки «Накат».

Головний ПЧ, що будувався на заводі № 196, був закладений 3 жовтня 1957 року і спущений на воду 28 грудня того ж року при технічній готовності 64 %. Протягом січня-квітня 1958 року на човні проводилися добудовчо-налагоджувальні роботи, а 15 квітня 1958 року почалася швартові випробування. Подальші випробування проводилися в районі Кронштадта, Таллінна, Лієпаї і були закінчені 15 грудня 1958 року (крім занурення на граничну глибину, яке було проведене в Білому морі лише у жовтні 1959 року).

Модифікації:

проєкт 641 (1958) — базовий проєкт;
проєкт І-641 (1965) — варіант спеціально розроблений для ВМС Індії;
проєкт 641К (1972) — модернізований проєкт 641 з більш сучасними дизелями і акумуляторною батареєю;
проєкт І-641К (1973) — експортний варіант проєкту 641К. Озброєння човна відрізнялося від інших модифікацій установкою в кормі 400-мм ТА замість 533-мм;
проєкт І-641Л (1976) — експортний варіант розроблений для ВМС Лівії;
проєкт І-641М (1976-1979) — модернізація частини човниів проєкту І-641 ВМС Індії.

Всього було побудовано 75 човнів 641-го проєкту і його модифікацій І641, І641М, І641К, у тому числі 17 на експорт для Польщі, Індії, Лівії та Куби.

Наступною модернізацією проєкту 641 є (підводні човни проєкту 641Б «Сом») (англ. Tango class за класифікацією НАТО) спроєктовані З. Дерібіним.

У складі Військово-морських сил України

Докладніше: (Запоріжжя (підводний човен))

Згідно з додатком № 4 «Перелік військових кораблів та суден Чорноморського флоту, які належать Україні та Російській Федерації» до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, яка була підписана 28 травня 1997 року, з чотирьох підводних човнів колишнього Чорноморського флоту СРСР, що залишилися в його складі на той час, Україні відійшов один-єдиний підводний човен проєкту 641 (Б-435).

Побудований в Ленінграді у 1970 році, за період служби у ВМФ СРСР човен пройшов понад 13 тисяч морських миль, здійснив 14 далеких походів. На момент передачі ВМС України Б-435 стояв на приколі в Балаклавській бухті через відсутність акумуляторних батарей.

У Військово-морських силах Збройних Сил України човен отримав найменування («Запоріжжя») і бортовий номер U01. Військово-морський прапор України піднятий на кораблі 1 серпня 1997 року. З 1997 року знаходиться в ремонті. У 2011 році пройшов післяремонтні швартовні випробування. 18 липня 2012 року під час ходових випробувань успішно здійснив пробне занурення.

«Запоріжжя» — єдиний, що залишився у світі, ходовий великий дизель-електричний підводний човен 641 проєкту. Другий підводний човен подібного класу — російський Б-380 Чорноморського флоту проєкту 641Б з 2000 року знаходиться в плавдоці, готується до списання.

Підводні човни-музеї

Через те, що підводних човнів 641-го проєкту була випущена велика кількість, а їх списання припало на період після розпаду Радянського Союзу, значна їх частина збереглася як кораблі-музеї — в Калінінграді, у Витегрі (Росія), в Сан-Дієго, в Лонг-Біч (США), в (Бельгія), у місті Вішакхапатнам (Індія).

Див. також

Примітки

Перелік військових кораблів та суден Чорноморського флоту, які належать Україні та Російській Федерації. Додаток N 4 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту. [ 2010-08-13 у Wayback Machine.] на сайті Українське військо у XX—XXI сторіччі [ 2017-10-21 у Wayback Machine.]
Подводная лодка Б-435. Сайт ЧФ РФ flot.sevastopol.info (рос.)
[1](Б-435), U-01 «Запоріжжя» ВМС Украины. Проект 641. Сайт «Корабельный портал» (рос.)
. Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 10 січня 2013.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2013.
Українська субмарина вперше за 18 років занурилася і спливла
Подводная лодка Б-380. Сайт ЧФ РФ flot.sevastopol.info (рос.)

Література

Вітчизняні підводні човни. Проєктування і будівництво = Отечественные подводные лодки. Проектирование и строительство. (рос.). — Під ред. акад. РАН В. М. Пашина. — Санкт-Петербург : ЦНИИ им. акад. Крилова, 2004. — 419 с. — .
Озброєння і військова техніка Росії = Вооружение и военная техника России (рос.)(англ.). — Москва : ООО «Военный парад», 2005. — 207 с. — .

Джерела

на сайті (рос.)
Проєкт 641 (NATO — Foxtrot) на сайті Штурм глубины (рос.)
Проєкт 641Б (NATO — Tango) на сайті Штурм глубины (рос.)
Foxtrot Class Submarines - Complete Ship List(англ.)

[1] Перелік військових кораблів та суден Чорноморського флоту, які належать Україні та Російській Федерації. Додаток N 4 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту. [ 2010-08-13 у Wayback Machine.] на сайті Українське військо у XX—XXI сторіччі [ 2017-10-21 у Wayback Machine.]

[2] Подводная лодка Б-435. Сайт ЧФ РФ flot.sevastopol.info (рос.)

[3] [1](Б-435), U-01 «Запоріжжя» ВМС Украины. Проект 641. Сайт «Корабельный портал» (рос.)

[4] . Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 10 січня 2013.

[5] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2013.

[6] Українська субмарина вперше за 18 років занурилася і спливла

[7] Подводная лодка Б-380. Сайт ЧФ РФ flot.sevastopol.info (рос.)