Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

51 Пегаса b 51 Pegasi b 51 Peg b офіційно іменована як Димидій Dimidium також знана неофіційно як Белерофонт перша екзоп

51 Пегаса b

51 Пегаса b

51 Пегаса b (51 Pegasi b / 51 Peg b), офіційно іменована як Димидій (Dimidium), також знана неофіційно як Белерофонт — перша екзопланета, яка відкрита біля зорі головної послідовності 51 Пегаса.

image
Художнє зображення зорі 51 Пегаса та її планети Димидій.

 Фізичні характеристики 

Пегаса b обертається навколо своєї зорі по круговій орбіті за 4,23 доби на відстані 0,0527 а. о. (тобто, в 19 разів ближче, ніж Земля до Сонця, і в 6 раз ближче, ніж Меркурій). Спочатку були припущення, що 51 Пегаса b — тверда землеподібна планета, але пізніше дійшли висновку, що вона є газовим гігантом з атмосферою, розігрітою, за оцінками, до 1000°C — тобто являє собою так званий «гарячий юпітер». Цілком можливо, що через припливний вплив близької материнської зорі планета завжди обернена до неї одним боком. Приблизна маса планета становить половину юпітеріанської (0,468 MJ), але радіус, ймовірно, має бути більше радіуса Юпітера через значний нагрів.

 Історія відкриття

За допомогою оптичного спектрометра, що вимірює доплерівське зміщення ліній, Майор і Кело 1994 р. почали регулярні виміри променевої швидкості у 142 сонцеподібних зір, які порівняно близькі до Сонця. Доволі швидко було відкрито «погойдування» зорі 51 Пегаса, що відбувалися з періодом 4,23 доби. Відносно велика маса планети й малий радіус орбіти (в Сонячній системі вона б перебувала значно ближче до Сонця, ніж Меркурій) полегшили її відкриття. Незабаром це відкриття було підтверджено американськими астрономами Джеффом Марсі (англ. Geoffrey Marcy) і Полом Батлером (Paul Butler) із Сан-Франциско.

На початку 1997 року відкриття ще було під сумнівом[]. Висловлювалося припущення, що планети не існує, просто зоря 51 Пегаса пульсує, що й викликає періодичні зміни її променевої швидкості. Проте слідів такої пульсації не вдавалося виявити: якби зоря пульсувала, то форма спектральних ліній була б змінною, але за весь час спостережень вона залишалася постійною. Таким чином, існування 51 Пегаса b було остаточно підтверджено.

2015 року за допомогою спектрографа HARPS отримано спектр оптичного випромінювання, відбитого безпосередньо від поверхні 51 Пегаса b. Це було перше в історії подібне спостереження.

Офіційне позначення екзопланети — 51 Пегаса b (51 Pegasi b, або скорочено 51 Peg b). Іноді її називають «Беллерофонтом»[], на честь Беллерофонта, грецького героя — вершника міфічного крилатого коня Пегаса (оскільки материнська зоря розташована в сузір'ї Пегаса).

Див. також

Примітки

  1. J. H. C. Martins et al. Evidence for a spectroscopic direct detection of reflected light from 51 Peg b // . — 2015.
  2. . Jumk.de Webprojects. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 25.10.2015. (англ.) (нім.)

Посилання

  • . The Extrasolar Planets Encyclopaedia. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 29 квітня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

51 Pegasa b 51 Pegasi b 51 Peg b oficijno imenovana yak Dimidij Dimidium takozh znana neoficijno yak Belerofont persha ekzoplaneta yaka vidkrita bilya zori golovnoyi poslidovnosti 51 Pegasa Hudozhnye zobrazhennya zori 51 Pegasa ta yiyi planeti Dimidij Fizichni harakteristiki Pegasa b obertayetsya navkolo svoyeyi zori po krugovij orbiti za 4 23 dobi na vidstani 0 0527 a o tobto v 19 raziv blizhche nizh Zemlya do Soncya i v 6 raz blizhche nizh Merkurij Spochatku buli pripushennya sho 51 Pegasa b tverda zemlepodibna planeta ale piznishe dijshli visnovku sho vona ye gazovim gigantom z atmosferoyu rozigritoyu za ocinkami do 1000 C tobto yavlyaye soboyu tak zvanij garyachij yupiter Cilkom mozhlivo sho cherez priplivnij vpliv blizkoyi materinskoyi zori planeta zavzhdi obernena do neyi odnim bokom Priblizna masa planeta stanovit polovinu yupiterianskoyi 0 468 MJ ale radius jmovirno maye buti bilshe radiusa Yupitera cherez znachnij nagriv Istoriya vidkrittyaZa dopomogoyu optichnogo spektrometra sho vimiryuye doplerivske zmishennya linij Major i Kelo 1994 r pochali regulyarni vimiri promenevoyi shvidkosti u 142 soncepodibnih zir yaki porivnyano blizki do Soncya Dovoli shvidko bulo vidkrito pogojduvannya zori 51 Pegasa sho vidbuvalisya z periodom 4 23 dobi Vidnosno velika masa planeti j malij radius orbiti v Sonyachnij sistemi vona b perebuvala znachno blizhche do Soncya nizh Merkurij polegshili yiyi vidkrittya Nezabarom ce vidkrittya bulo pidtverdzheno amerikanskimi astronomami Dzheffom Marsi angl Geoffrey Marcy i Polom Batlerom Paul Butler iz San Francisko Na pochatku 1997 roku vidkrittya she bulo pid sumnivom dzherelo Vislovlyuvalosya pripushennya sho planeti ne isnuye prosto zorya 51 Pegasa pulsuye sho j viklikaye periodichni zmini yiyi promenevoyi shvidkosti Prote slidiv takoyi pulsaciyi ne vdavalosya viyaviti yakbi zorya pulsuvala to forma spektralnih linij bula b zminnoyu ale za ves chas sposterezhen vona zalishalasya postijnoyu Takim chinom isnuvannya 51 Pegasa b bulo ostatochno pidtverdzheno 2015 roku za dopomogoyu spektrografa HARPS otrimano spektr optichnogo viprominyuvannya vidbitogo bezposeredno vid poverhni 51 Pegasa b Ce bulo pershe v istoriyi podibne sposterezhennya Oficijne poznachennya ekzoplaneti 51 Pegasa b 51 Pegasi b abo skorocheno 51 Peg b Inodi yiyi nazivayut Bellerofontom neavtoritetne dzherelo na chest Bellerofonta greckogo geroya vershnika mifichnogo krilatogo konya Pegasa oskilki materinska zorya roztashovana v suzir yi Pegasa Div takozhGlize 581 Glize 581 c Glize 581 ePrimitkiJ H C Martins et al Evidence for a spectroscopic direct detection of reflected light from 51 Peg b Astronomy amp Astrophysics 2015 Jumk de Webprojects Arhiv originalu za 26 listopada 2010 Procitovano 25 10 2015 angl nim Posilannya The Extrasolar Planets Encyclopaedia Arhiv originalu za 2 chervnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2015

Дата публікації:
Топ