46 та ракетна Нижньодніпровська ордена Жовтневої Революції Червонопрапорна дивізія 46 РД в ч 33883 військове з єднання в

46-та ракетна Нижньодніпровська ордена Жовтневої Революції Червонопрапорна дивізія (46 РД, в/ч 33883) — військове з'єднання в складі 43-ї ракетної армії РВСП Збройних сил СРСР.

46-та ракетна дивізія (1961—1992) 29-та ракетна бригада (1960—1961)
рос. 46-я ракетная дивизия
На службі	1960 — 2002
Країна	СРСР → Україна
Вид	Радянська армія
Тип	РВСП
Чисельність	дивізія
Штаб	Українська РСР, м.Первомайськ
Нагороди
Почесні найменування	«Нижньодніпровська»

Історія

Див. також: 93-тя мотострілецька дивізія (СРСР)

У грудні 1959 року Ракетні війська стратегічного призначення СРСР виділені у самостійний вид військ Збройних сил СРСР. У червні 1960 року на базі розформованої 93-ї мотострілецької дивізії почалось формування 29-ї ракетної бригади, яка підпорядковувалась Головному штабу Ракетних військ. До 1 грудня 1960 року формування бригади було повністю завершене. Командиром бригади призначений полковник І. А. Хоменко.

30 травня 1961 року управління 29-ї ракетної бригади переформовано в управління 46-ї ракетної дивізії. З 16 липня 1961 року 46-та ракетна дивізія увійшла до складу 43-ї ракетної армії (м. Вінниця). Командиром дивізії став генерал-майор О. І. Колотій, а полковник І. А. Хоменко обійняв посаду заступника командира дивізії.

На момент створення 46-ї ракетної дивізії до її складу увійшли:

62-й ракетний полк з 1805-ю ремонтною технічною базою (м. Балта, Одеська область);
84-й ракетний полк з 117-ю ремонтною технічною базою (м Сімферополь, АР Крим);
309-й ракетний полк з 1058-ю ремонтною технічною базою (м. Умань Черкаська область);
434-й ракетний полк з 1510-ю ремонтною технічною базою (м. Первомайськ, Миколаївська область);
542-й окремий батальйон зв'язку (м. Первомайськ).

У 1961 році комісією головнокомандувача РВСП були допущені до несення бойового чергування 8 бойових розрахунків 84-го ракетного полку, який до цього ніс лише дослідно-бойове чергування. На кінець 1962 року в дивізії бойове чергування вже несли 24 бойових розрахунки 62-го, 84-го і 309-го ракетних полків (по 8 у кожному), завершено будівництво шахтних ракетних комплексів для 1-го і 3-го дивізіонів 434-го ракетного полку.

У 1962 році 46-й ракетній дивізії були передані нагороди і почесне найменування 93-ї мотострілецької дивізії і вона стала іменуватися 46-ю ракетною Нижньодніпровською Червонопрапорною дивізією.

У грудні 1962 року в м. Умань була сформована школа підготовки сержантів (у березні 1968 року реорганізована у 301-шу військову школу молодших спеціалістів).

У грудні 1964 року для забезпечення 46-ї ракетної дивізії була сформована 107-ма окрема вертолітна ескадрилья (ОВЕ), на озброєнні якої знаходились 9 вертольотів Мі-4 (згодом замінені на Мі-8) і 99-та окрема рота аеродромно-технічного забезпечення (ОРАТЗ) в місті Первомайськ.

Протягом 1968 року йшла інтенсивна робота з вибору позиційних районів для полків. Того ж року до складу дивізії увійшов 115-й ракетний полк, управління дивізії і 309-й ракетний полк переведено на новий штат.

1969 став роком будівництва і введення в експлуатацію нових ракетних комплексів 15ПО84 «ОС» з ракетами 8К84. З'явилось багато проблем, пов'язаних з формуванням і переформуванням частин, їх передислокацією на нові місця, вибором і будівництвом бойових ракетних комплексів. У жовтні 1968 року знятий з бойового чергування і переформований 309-й ракетний полк, а влітку 1969 року знятий з бойового чергування і переформований 69-й ракетний полк. Одночасно розформована 1805-та ртб і переведена до Первомайська 1058-ма ртб. За новими штатами зформовані 546-й і 552-й ракетні полки. Зі складу 9-го окремого ракетного корпусу передислокований і включений до складу дивізії 83-й ракетний полк.

У 1971 році до складу дивізії включено ще три нових рекетних полки, особовий склад яких розпочав вивчення нового комплексу 15ПО20У (УР-100К). Офіцери пройшли перепідготовку у 100-му навчальному центрі.

Починаючи з 1974 року в дивізії на бойовому чергуванні знаходились три різнотипні бойових ракетних комплекси (БРК), що значно ускладнювало роботу технічної ракетної бази з підтримки їх у постійній бойовій готовності з одночасним освоєнням і введенням у стрій нових БРК.

З 16 травня 1978 року 46-та ракетна дивізія перейшла на нову систему бойового чергування в полках «ОС»: на бойове чергування заступала зміна у складі 3-х розрахунків по 2 офіцери (у вищих ступенях бойової готовності — по 3 офіцери).

З 1 вересня 1979 року 434-й ракетний ордена Олександра Невського полк (в/ч 34189, позивний «Наклад») переформований з передислокацією на ст. Ясна Читинської області, де увійшов до складу 47-ї ракетної дивізії.

У 1982 році розпочалось переозброєння 116-го і 355-го ракетних полків на нові БРК 15ПО35 і 15ПО30 відповідно.

1994 року в дев'яти полках дивізії налічувалося 86 міжконтинентальних балістичних ракет. У складі 4 ракетних полків (по 10 ШПУ в кожному) з рідкопаливними ракетами РС-18 (SS-19) і 5 ракетних полків — 46 твердопаливних РС-22 (SS-24).

30 жовтня 2001 року на місці бойовоï позиціï і командного пункту ракетного полку 46-ï ракетної дивізії (Побузьке) засновано Музей ракетних військ стратегічного призначення як філія Центрального музею Збройних сил України (нині Національного військово-історичного музею України).

Склад

1972 рік

62-й ракетний полк;
83-й ракетний полк;
115-й ракетний полк;
116-й ракетний полк;
309-й ракетний полк;
355-й ракетний полк.

1991 рік

62-й ракетний Гатчинський Червонопрапорний ордена Червоної Зірки полк (в/ч 89551, позивний «Хребет») — розформований 30.11.1999;
83-й ракетний полк (в/ч 01041, позивний «Копілка») — розформований 01.12.1997;
115-й гвардійський ракетний Ризький полк (в/ч 18282, позивний «Суховій») — розформований 30.06.2001;
116-й ракетний полк (в/ч 49476, позивний «Волинка») — розформований 01.07.2000;
309-й ракетний полк (в/ч 23466, позивний «Таймень») — розформований 30.11.2001;
355-й ракетний полк (в/ч 29502, позивний «Дарбор») — розформований 31.05.2002;
546-й ракетний полк (в/ч 30013, позивний «Наклонний») — розформований 01.07.1997;
552-й ракетний полк (в/ч 29500, позивний «Єловий») — розформований 01.12.1997;
(в/ч 29474, позивний «Жайворонок») — розформований 01.07.1998;
743-тя технічна ракетна база (в/ч 16613, позивний «Лемех») — розформована 20.07.2002;
1058-ма ремонтно-технічна база (в/ч 23513) — розформована 10.02.1997;
743-й окремий вузол зв'язку (в/ч 03961, позивний — «Якобинець») — переданий 01.10.1999 до ОК «Південь» ЗСУ;
2801-ша база регламенту засобів зв'язку і бойового управління (в/ч 26017) — розформована 30.11.2000;
301-ша військова школа молодших спеціалістів (в/ч 33883-Ш) — розформована 30.11.2001;
629-й окремий експлуатаційно-ремонтний батальйон (в/ч 21412) — розформований 31.05.2002;
631-й окремий батальйон бойового забезпечення (в/ч 21417) — розформований 30.01.2001;
89-й окремий автомобільний батальйон (в/ч 45847) — розформований 30.01.2001;
107-ма окрема авіаційна ескадрилья (в/ч 01095) — розформована 01.03.1998;
1464-й військовий шпиталь (в/ч 21413) — переформований 01.12.1997 і підпорядкований 740-му санітарно-епідеміологічному центру;
1162-й окремий зенітно-ракетний дивізіон (в/ч 51969) — розформований 02.03.1994;
1194-й окремий батальйон радіо-електронної боротьби (в/ч 08356) — переданий 01.07.1994 5-й повітряній армії;
1422-га база матеріально-побутового забезпечення (в/ч 33883-Б) — розформована 31.07.2002;
Щерська польова установа Державного банку (в/ч 41106) — розформована 01.09.1993;
603-й військторг — перепідпорядкований у 2002 ОК «Південь»;
833-тя військово-поштова станція (в/ч 25931) — перепідпорядкована 31.07.2002 командуванню СВ ЗСУ.

Озброєння

Р-5М (8К51) (SS-3 «Shyster») (1956—1961 рр.)
Р-12У «Двина» (8К63) (SS-4 «Sandal») (1959/64 — 1973 рр.)
Р-14У (8К65) (SS-5 «Skean») (1964—1971 рр.)
УР-100 (8К84) (SS-11 mod.1"Sego") (1967—1973/74 рр.)
РС-18А (УР-100Н) (15А30) (SS-19 «Stiletto») (1975—1996 рр.)
РС-22 (15Ж60) РТ-23УТТХ «Молодець» (SS-24 «Scalpel») (1988—1998 рр.)

Командування

Командири

генерал-майор Колотій Олександр Ілліч (22.07.1961—23.11.1962);
генерал-майор Гаврилов Герман Дмитрович (23.11.1962—05.09.1966);
генерал-майор Лапшин Микола Васильович (05.09.1966—25.12.1970);
генерал-майор Шабельник Іван Михайлович (25.12.1970—08.09.1975);
генерал-майор Сергєєв Ігор Дмитрович (08.09.1975—10.08.1978);
генерал-майор Регентов Юрій Павлович (10.08.1978—15.08.1982);
генерал-майор (15.08.1982—31.07.1986);
генерал-майор Толубко Володимир Борисович (31.07.1986—27.11.1990);
генерал-майор Філатов Микола Михайлович (27.11.1990—09.08.1994);
генерал-майор Ільяшов Олександр Авксентійович (09.08.1994—22.03.2000);
полковник (22.03.2000—27.09.2002).

Заступники командира

підполковник Арсентьєв Михайло Терентійович (10.08.1960 — 07.07.1961);
полковник Хоменко Іван Антонович (07.07.1961 — 20.12.1966);
полковник (27.04.1967 — 16.07.1969);
полковник (08.08.1969 — 05.08.1970);
полковник Шабельник Іван Михайлович (21.08.1970 — 25.12.1970);
полковник Іванов Борис Іванович (25.12.1970 — 02.11.1973);
полковник (02.11.1973 — 17.12.1974);
полковник Козлов Валерій Андрійович (17.12.1974 — 21.09.1976);
полковник (20.09.1976 — 21.05.1978);
полковник (21.09.1978 — 05.07.1983);
полковник Михайлов Ігор Валентинович (19.07.1983 — 21.01.1989);
полковник Яковлєв Володимир Миколайович (26.01.1989 — 15.06.1991);
полковник (15.06.1991 — 28.01.1994);
полковник (10.03.1994 — 20.03.2000);
полковник Бичков Анатолій Степанович (14.04.2000 — 10.01.2002).

Начальники штабу

полковник Онишко Іван Антонович (20.06.1960 — 21.08.1967);
полковник (21.08.1967 — 11.06.1970);
полковник Паклін Капітон Іванович (11.06.1970 — 02.11.1972);
підполковник Генералов Володимир Андрійович (02.11.1972 — 13.02.1975);
підполковник Сергєєв Ігор Дмитрович (20.02.1975 — 10.08.1975);
полковник Регентов Юрій Павлович (10.08.1975 — 10.08.1978);
полковник Єфіменко Олександр Іванович (10.08.1978 — 07.09.1985);
підполковник Бородін Анатолій Васильович (13.09.1985 — 20.05.1994);
полковник Шевський Олександр Іванович (28.01.1994 — 31.08.1994);
полковник Шуляковський Ігор Володимирович (04.10.1994 — 04.10.1997);
полковник Черба Олександр Михайлович (27.10.1997 — 21.12.2001);
полковник Бичков Анатолій Степанович (10.01.2002 — 10.08.2002).

Примітки

Архівована копія. Процитовано 6 вересня 2017. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (); Проігноровано невідомий параметр |archive url= ()
Національний військово-історичний музей України. Музей РВСП. Архів оригіналу за 24 серпень 2017. Процитовано 6 вересень 2017. [Архівовано 2017-08-24 у Wayback Machine.]

Література

Нечитайло Г. И. «188-я стрелковая — 46-я ракетная Нижнеднепровская орденов Октябрьской Революции и Красного знамени дивизия. Бойвой путь». — Первомайськ, 2011. (рос.)

Джерела

http://www.ww2.dk/new/rvsn/46md.htm [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
http://pioneer-club.at.ua/publ/43_raketnaja_armija/1-1-0-60 [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
46-я ракетная Нижнеднепровская дивизия [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]

[1] Архівована копія. Процитовано 6 вересня 2017. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (); Проігноровано невідомий параметр |archive url= ()

[2] Національний військово-історичний музей України. Музей РВСП. Архів оригіналу за 24 серпень 2017. Процитовано 6 вересень 2017. [Архівовано 2017-08-24 у Wayback Machine.]