У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Коршун значення 2К5 Коршун індекс ГРАУ 2К5 радянський тактичний рак

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коршун (значення).

2К5 «Коршун» (індекс ГРАУ — 2К5) — радянський тактичний ракетний комплекс з одноступеневою рідинною (гас і азотна кислота) некерованою ракетою масою 455 кілограмів.

2К5 «Коршун», БМ-25
Пускова установка 2П5 із шістьма ракетами 3Р7 тактичного ракетного комплексу 2К5 «Коршун» в Артилерійському музеї Санкт-Петербурга
Тип	ТРК
Історія використання
Оператори	ЗС СРСР
Історія виробництва
Розробник	,

2К5 «Коршун» у Вікісховищі

Пускова установка — на шасі КрАЗ-214. Маса — 18 тонн. Максимальна швидкість — 55 км/год.

Історія розробки

2К5 «Коршун» з некерованою ракетою на рідинному паливі призначалася для ураження цілей на відстані до 55 км потужними бойовими частинами масою 100 кг. Багаторазове збільшення маси бойової частини й дальності стрільби навіть при використанні рідкого палива з високим рівнем енергії, що виділяється, визначило майже дворазове збільшення маси «Коршуна» в порівнянні з аналогічним йому .

Великий досвід створення зенітних некерованих ракет, об'єднання розробки ракети та двигуна в одному колективі організацій дозволили швидко завершити етап наземного відпрацювання та з середини 1950-х років перейти до практичних випробувань, які пройшли успішно та підтвердили досягнення заданих характеристик комплексу. Було випущено невелику серію 2К5, що з 1957 року демонструвалися на парадах 9 травня.

При розміщенні бойової машини «Коршуна» на залповому вогні, що став вже типовим для систем, у післявоєнні часи на шасі ЗіС-151 або його модифікаціях установка не змогла нести понад два реактивні снаряди масою по 385 кг. Більш сприятливі перспективи відкривалися при використанні шасі з підвищеною прохідністю ЯАЗ-214, що має три осі коліс та розроблений на початку 1950-х років. Після переведення виробництва цього автомобіля з ЯАЗу на КрАЗ, його найменування змінили на КрАЗ-214. Бойова машина системи «Коршун» при масі 18,14 тонни могла розвивати швидкість по шосе 55 км/год, запас ходу становив 530 км. Пакет для розміщення шести реактивних снарядів на спіральних напрямних міг виводитись на кут піднесення до 52 градусів. Горизонтальне наведення здійснювалось у межах кута 6 градусів. Артилерійська частина установки створювалася в Ленінграді в під позначенням СМ-55.

Посилання

https://topwar.ru/99248-takticheskiy-raketnyy-kompleks-2k5-korshun.html

http://militaryrussia.ru/blog/topic-194.html