Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

1566 Іка р 1566 Icarus дав гр Ἴκαρος невеликий навколоземний астероїд із групи Аполлона з надзвичайно витягнутою орбітою

1566 Ікар

1566 Ікар

1566 Іка́р (1566 Icarus, дав.-гр. Ἴκαρος) — невеликий навколоземний астероїд із групи Аполлона з надзвичайно витягнутою орбітою. Він був відкритий 27 червня 1949 року німецьким астрономом Вальтером Бааде в Паломарській обсерваторії (США) і названий на честь Ікара — персонажа давньогрецької міфології, відомого своєю незвичайною смертю.

  • Орбіта астероїда Ікар і його положення в Сонячній системі
  • image
1566 Ікар
image
Відкриття
Відкривач Вальтер Бааде
Місце відкриття Паломарська обсерваторія
Дата відкриття 27 червня 1949
Позначення
Названа на честь Ікар
Тимчасові позначення 1949 MA
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 1,077920643534 а. о.
Перигелій 0,186518704244 а. о.
Афелій 1,969322582824 а. о.
Ексцентриситет 0,826964345321
Орбітальний період 408,7696195295 д
Середня орбітальна швидкість 0,880691672767 °/д
Середня аномалія 54,95922114657°
Нахил орбіти 22,83005491004°
Довгота висхідного вузла 88,02750521705°
Аргумент перицентру 31,35427654883°
Фізичні характеристики
Розміри 1,0 км
Період обертання 2,273 год
Альбедо 0,51
Стандартна зоряна величина 16,9
image 1566 Ікар у Вікісховищі

Орбітальні характеристики

Астероїд має високий ексцентриситет орбіти — майже 0,83, через що у процесі свого руху орбітою він значно змінює свою відстань від Сонця й перетинає орбіти всіх планет земної групи. Цим Ікар виправдовує свою назву — адже в перигелії своєї орбіти він проникає всередину орбіти Меркурія і наближається до Сонця на відстань 28,5 млн км. У цей момент його поверхня нагрівається до температури понад 600 °C.

У період між 1949 і 1968 роками Ікар підійшов до Меркурія настільки близько, що той своїм гравітаційним полем змінив орбіту астероїда. У 1968 році австралійські астрономи здійснили розрахунки, згідно з якими Ікар внаслідок наближення до Землі в цьому році може впасти на неї — в Індійському океані, неподалік африканського узбережжя. На щастя, ці розрахунки виявилися хибними: астероїд розминувся із Землею на відстані лише 6,36 млн км. Утім, якби він все ж упав на Землю, енергія удару була б еквівалентна 100 Мт у тротиловому еквіваленті.

Ікар наближається до Землі кожні 9, 19 та 38 років. Востаннє він наближався в 1996 році і пролетів на відстані 15,1 млн км. Наступне наближення до нашої планети станеться в 2015 році — астероїд має пролетіти на відстані 8,1 млн км від Земли.

Проєкт «Ікар»

Навесні 1967 року професор Массачусетського технологічного інституту дав своїм студентам завдання розробити проєкт знищення цього астероїда на випадок його неминучого зіткнення із Землею. Цей проєкт став відомий під назвою «Ікар». Перше повідомлення про нього з'явилося в журналі «Тайм» у червні 1967 року, а найкращі роботи були опубліковані у вигляді книги рік по тому. Ця робота надихнула голлівудських продюсерів на створення фільму-катастрофи .

Ікар у культурі

  • У радянському науково-фантастичному фільмі «Небо кличе» (1959) на астероїд Ікар здійснює аварійну посадку радянська рятувальна експедиція з американцями на борту. Їм намагаються допомогти з Землі.
  • Американський письменник Артур Кларк (1960) в науково-фантастичному оповіданні «Літо на Ікарі» описує умови на астероїді, де через несправність космокара опинився астронавт Шерард — учасник експедиції для дослідження Сонця.

Примітки

  1. ...
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 1566 Ікар (англ.) . Процитовано 2014.05.08. Останнє спостереження 2013.04.07.
  3. «Systems Engineering: Avoiding an Asteroid» [ 21 липня 2013 у Wayback Machine.], Time Magazine, June 16, 1967
  4. Kleiman Louis A., Project Icarus: an MIT Student Project in Systems Engineering, Cambridge, Massachusetts: MIT Press, 1968
  5. Project Icarus [ 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.], MIT Report No. 13, MIT Press 1968, edited by Louis A. Kleiman. «Interdepartmental Student Project in Systems Engineering at the Massachusetts Institute of Technology, Spring Term, 1967»; reissued 1979
  6. Day, Dwayne A., «Giant bombs on giant rockets: Project Icarus» [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.], The Space Review, Monday, July 5, 2004
  7. «MIT Course precept for movie» [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.], The Tech, MIT, October 30, 1979

Посилання

  • NeoDys Object Listing [ 21 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • NeoDys Object Listing: orbital elements and list of close approaches [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • Астрономическое прошлое и будущее Земли [ 17 липня 2007 у Wayback Machine.]
  • Article on TheSpaceReview.com about Project Icarus [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

1566 Ika r 1566 Icarus dav gr Ἴkaros nevelikij navkolozemnij asteroyid iz grupi Apollona z nadzvichajno vityagnutoyu orbitoyu Vin buv vidkritij 27 chervnya 1949 roku nimeckim astronomom Valterom Baade v Palomarskij observatoriyi SShA i nazvanij na chest Ikara personazha davnogreckoyi mifologiyi vidomogo svoyeyu nezvichajnoyu smertyu Orbita asteroyida Ikar i jogo polozhennya v Sonyachnij sistemi1566 IkarVidkrittyaVidkrivach Valter BaadeMisce vidkrittya Palomarska observatoriyaData vidkrittya 27 chervnya 1949PoznachennyaNazvana na chest IkarTimchasovi poznachennya 1949 MAKategoriya maloyi planeti Asteroyid golovnogo poyasuOrbitalni harakteristikiEpoha 23 travnya 2014 2 456 800 5 JD Velika pivvis 1 077920643534 a o Perigelij 0 186518704244 a o Afelij 1 969322582824 a o Ekscentrisitet 0 826964345321Orbitalnij period 408 7696195295 dSerednya orbitalna shvidkist 0 880691672767 dSerednya anomaliya 54 95922114657 Nahil orbiti 22 83005491004 Dovgota vishidnogo vuzla 88 02750521705 Argument pericentru 31 35427654883 Fizichni harakteristikiRozmiri 1 0 kmPeriod obertannya 2 273 godAlbedo 0 51Standartna zoryana velichina 16 9 1566 Ikar u VikishovishiOrbitalni harakteristikiAsteroyid maye visokij ekscentrisitet orbiti majzhe 0 83 cherez sho u procesi svogo ruhu orbitoyu vin znachno zminyuye svoyu vidstan vid Soncya j peretinaye orbiti vsih planet zemnoyi grupi Cim Ikar vipravdovuye svoyu nazvu adzhe v perigeliyi svoyeyi orbiti vin pronikaye vseredinu orbiti Merkuriya i nablizhayetsya do Soncya na vidstan 28 5 mln km U cej moment jogo poverhnya nagrivayetsya do temperaturi ponad 600 C U period mizh 1949 i 1968 rokami Ikar pidijshov do Merkuriya nastilki blizko sho toj svoyim gravitacijnim polem zminiv orbitu asteroyida U 1968 roci avstralijski astronomi zdijsnili rozrahunki zgidno z yakimi Ikar vnaslidok nablizhennya do Zemli v comu roci mozhe vpasti na neyi v Indijskomu okeani nepodalik afrikanskogo uzberezhzhya Na shastya ci rozrahunki viyavilisya hibnimi asteroyid rozminuvsya iz Zemleyu na vidstani lishe 6 36 mln km Utim yakbi vin vse zh upav na Zemlyu energiya udaru bula b ekvivalentna 100 Mt u trotilovomu ekvivalenti Ikar nablizhayetsya do Zemli kozhni 9 19 ta 38 rokiv Vostannye vin nablizhavsya v 1996 roci i proletiv na vidstani 15 1 mln km Nastupne nablizhennya do nashoyi planeti stanetsya v 2015 roci asteroyid maye proletiti na vidstani 8 1 mln km vid Zemli Proyekt Ikar Navesni 1967 roku profesor Massachusetskogo tehnologichnogo institutu dav svoyim studentam zavdannya rozrobiti proyekt znishennya cogo asteroyida na vipadok jogo neminuchogo zitknennya iz Zemleyu Cej proyekt stav vidomij pid nazvoyu Ikar Pershe povidomlennya pro nogo z yavilosya v zhurnali Tajm u chervni 1967 roku a najkrashi roboti buli opublikovani u viglyadi knigi rik po tomu Cya robota nadihnula gollivudskih prodyuseriv na stvorennya filmu katastrofi Ikar u kulturiU radyanskomu naukovo fantastichnomu filmi Nebo kliche 1959 na asteroyid Ikar zdijsnyuye avarijnu posadku radyanska ryatuvalna ekspediciya z amerikancyami na bortu Yim namagayutsya dopomogti z Zemli Amerikanskij pismennik Artur Klark 1960 v naukovo fantastichnomu opovidanni Lito na Ikari opisuye umovi na asteroyidi de cherez nespravnist kosmokara opinivsya astronavt Sherard uchasnik ekspediciyi dlya doslidzhennya Soncya Primitki Baza danih malih kosmichnih til JPL 1566 Ikar angl Procitovano 2014 05 08 Ostannye sposterezhennya 2013 04 07 Systems Engineering Avoiding an Asteroid 21 lipnya 2013 u Wayback Machine Time Magazine June 16 1967 Kleiman Louis A Project Icarus an MIT Student Project in Systems Engineering Cambridge Massachusetts MIT Press 1968 Project Icarus 17 zhovtnya 2007 u Wayback Machine MIT Report No 13 MIT Press 1968 edited by Louis A Kleiman Interdepartmental Student Project in Systems Engineering at the Massachusetts Institute of Technology Spring Term 1967 reissued 1979 Day Dwayne A Giant bombs on giant rockets Project Icarus 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine The Space Review Monday July 5 2004 MIT Course precept for movie 4 listopada 2016 u Wayback Machine The Tech MIT October 30 1979PosilannyaPortal Astronomiya NeoDys Object Listing 21 sichnya 2008 u Wayback Machine angl NeoDys Object Listing orbital elements and list of close approaches 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Astronomicheskoe proshloe i budushee Zemli 17 lipnya 2007 u Wayback Machine Article on TheSpaceReview com about Project Icarus 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ