13-та танкова дивізія (нім. 13. Panzer-Division) — танкова дивізія Вермахту в роки Другої світової війни, що була переформована з 13-ї моторизованої дивізії.
13-та танкова дивізія (Третій Рейх) 13. Panzer-Division | |
---|---|
Емблема 13-ї танкової дивізії | |
На службі | 11 жовтня 1940 — січень 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Вид | Heer |
Тип | Вермахт |
Роль | танкові війська |
Чисельність | танкова дивізія |
У складі | 1-ша танкова армія |
Війни/битви | Друга світова війна |
Командування | |
Визначні командувачі | генерал-лейтенант Гельмут фон дер Шевалері |
Медіафайли на Вікісховищі |
Участь дивізії у бойових діях на території України
13-та танкова дивізія Вермахту 1941 року під командуванням генерал-лейтенанта Вальтера Дюверта (нім. Walther Düvert) брала надзвичайно активну участь у бойових діях на території України, зокрема у цьому році двічі брала участь у штурмі Києва.
В першій декаді липня 1941 року повз уманський котел швидко просунулися в напрямку до Білої Церкви дві танкові дивізії Вермахту — 13-та та 14-та. Вони рухалися одна за одною, і 13 липня розвідка 13-ї дивізії підійшла до р. Ірпінь, але просунутися далі не змогла, оскільки заплава річки на той час становила суцільне болото. З півдня і заходу до Києва вели три шляхи: Житомирський, Одеський та Обухівський. Але німецька розвідка пробилася до р. Ірпінь досить оригінально — вздовж залізниці, і хоча там існували побудовані ще у 30-х роках оборонні споруди Київського укріпрайону вони не були оснащені важким озброєнням, а тільки кулеметами «Максим», тому заподіяти великої шкоди легким танкам розвідки не змогли.
Того ж дня інша танкова колона 13-ї дивізії через Кагарлик, Обухів та села Підгірці, Ходосівка, Лісники та Пирогів вийшли до околиці Києва — Корчуватого, де було захоплено радянський бронепотяг.
Просунутися далі по вулиці Великій Китаївській (зараз проспект Науки) підрозділи дивізії не змогли, оскільки ця вулиця була перекопана протитанковими ровами та мала інші протитанкові перешкоди і становила суцільну лінію оборони. Тому розвідка дивізії на легких танках, мотоциклах та бронетранспортерах пішла через селище Мишоловку, а далі через заболочену місцину та Голосіївський ліс у напрямку госпдвору сільськогосподарської академії. Там їх зустріли 5-та, 6-та та 212-та повітряно-десантні бригади, 147-ма та 284-та стрілецькі дивізії, а також понад дві тисячі ополченців — ненавчених і неозброєних студентів та викладачів сільськогосподарської академії. Бої точилися майже три дні. Все ополчення загинуло.
В цей момент німецькі підрозділи отримали наказ про залишення позицій із тактичних міркувань тому, що в районі Богуслава вздовж р. Рось радянськими військами був завданий контрудар, по суті в тил і фланг танкової групи. Крім того, німці настільки відірвалися від власних баз постачання, що в них закінчилося пальне, набої та продовольство. Вони були вимушені повернутися на рубіж Білої Церкви де і знаходилися до початку другого штурму Києва у серпні 1941 року.
Командування
Командири
- генерал-лейтенант Фрідріх-Вільгельм фон Роткірх унд Пантен (нім. Friedrich-Wilhelm von Rothkirch und Panthen) (11 жовтня 1940 — 25 червня 1941);
- генерал-майор Вальтер Дюферт (нім. Walther Düvert) (25 червня — 30 листопада 1941);
- оберст, з квітня 1942 — генерал-майор Трауготт Герр (1 грудня 1941 — 1 листопада 1942);
- генерал-лейтенант Гельмут фон дер Шевалері (нім. Hellmut von der Chevallerie) (1 листопада — 1 грудня 1942);
- генерал-майор Вільгельм Крізоллі (нім. Wilhelm Crisolli) (1 грудня 1942 — 15 травня 1943);
- генерал-лейтенант Гельмут фон дер Шевалері (нім. Hellmut von der Chevallerie) (15 травня — 1 вересня 1943);
- генерал-майор Едуард Гаузер (нім. Eduard Hauser) (1 вересня — 26 вересня 1943);
- генерал-майор Ганс Мікош (нім. Hans Mikosch) (26 вересня 1943 — 18 травня 1944);
- оберст Фрідріх-Ердманн фон Гаке (нім. Friedrich-Erdmann von Hake) (18 травня — 25 травня 1944), ТВО;
- генерал-майор Ганс Трьогер (25 травня — 9 вересня 1944);
- генерал-майор Гергард Шмідгубер (нім. Gerhard Schmidhuber) (9 вересня 1944 — 11 лютого 1945).
Див. також
Література
- Friedrich von Hake: Der Schicksalsweg der 13. Panzer-Division 1939–1945. Dörfler, Eggolsheim 2006,
- Stoves, Rolf. Die gepanzerten und motorisierten deutschen Großverbände 1935–1945: Divisionen und selbstständige Brigaden. Dörfler, 2003.
Джерела
- 13. Panzer-Division [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- 13. Panzer-Division [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- 13.Panzer-Division [ 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- 13-я танковая дивизия (російською) . на velikvoy.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
13 ta tankova diviziya nim 13 Panzer Division tankova diviziya Vermahtu v roki Drugoyi svitovoyi vijni sho bula pereformovana z 13 yi motorizovanoyi diviziyi 13 ta tankova diviziya Tretij Rejh 13 Panzer DivisionEmblema 13 yi tankovoyi diviziyiNa sluzhbi11 zhovtnya 1940 sichen 1945Krayina Tretij RejhVidHeerTipVermahtRoltankovi vijskaChiselnisttankova diviziyaU skladi1 sha tankova armiyaVijni bitviDruga svitova vijna Operaciya Barbarossa Bitva za Kiyiv 1941 Rostovska operaciya 1941 Bitva za Kavkaz 1942 1943 Budapeshtska operaciya Debrecenska operaciyaKomanduvannyaViznachni komanduvachigeneral lejtenant Gelmut fon der ShevaleriMediafajli na VikishovishiTanki Panzer III 13 yi tankovoyi diviziyi v Polshi 1 chervnya 1941Uchast diviziyi u bojovih diyah na teritoriyi Ukrayini13 ta tankova diviziya Vermahtu 1941 roku pid komanduvannyam general lejtenanta Valtera Dyuverta nim Walther Duvert brala nadzvichajno aktivnu uchast u bojovih diyah na teritoriyi Ukrayini zokrema u comu roci dvichi brala uchast u shturmi Kiyeva V pershij dekadi lipnya 1941 roku povz umanskij kotel shvidko prosunulisya v napryamku do Biloyi Cerkvi dvi tankovi diviziyi Vermahtu 13 ta ta 14 ta Voni ruhalisya odna za odnoyu i 13 lipnya rozvidka 13 yi diviziyi pidijshla do r Irpin ale prosunutisya dali ne zmogla oskilki zaplava richki na toj chas stanovila sucilne boloto Z pivdnya i zahodu do Kiyeva veli tri shlyahi Zhitomirskij Odeskij ta Obuhivskij Ale nimecka rozvidka probilasya do r Irpin dosit originalno vzdovzh zaliznici i hocha tam isnuvali pobudovani she u 30 h rokah oboronni sporudi Kiyivskogo ukriprajonu voni ne buli osnasheni vazhkim ozbroyennyam a tilki kulemetami Maksim tomu zapodiyati velikoyi shkodi legkim tankam rozvidki ne zmogli Togo zh dnya insha tankova kolona 13 yi diviziyi cherez Kagarlik Obuhiv ta sela Pidgirci Hodosivka Lisniki ta Pirogiv vijshli do okolici Kiyeva Korchuvatogo de bulo zahopleno radyanskij bronepotyag Prosunutisya dali po vulici Velikij Kitayivskij zaraz prospekt Nauki pidrozdili diviziyi ne zmogli oskilki cya vulicya bula perekopana protitankovimi rovami ta mala inshi protitankovi pereshkodi i stanovila sucilnu liniyu oboroni Tomu rozvidka diviziyi na legkih tankah motociklah ta bronetransporterah pishla cherez selishe Misholovku a dali cherez zabolochenu miscinu ta Golosiyivskij lis u napryamku gospdvoru silskogospodarskoyi akademiyi Tam yih zustrili 5 ta 6 ta ta 212 ta povitryano desantni brigadi 147 ma ta 284 ta strilecki diviziyi a takozh ponad dvi tisyachi opolchenciv nenavchenih i neozbroyenih studentiv ta vikladachiv silskogospodarskoyi akademiyi Boyi tochilisya majzhe tri dni Vse opolchennya zaginulo V cej moment nimecki pidrozdili otrimali nakaz pro zalishennya pozicij iz taktichnih mirkuvan tomu sho v rajoni Boguslava vzdovzh r Ros radyanskimi vijskami buv zavdanij kontrudar po suti v til i flang tankovoyi grupi Krim togo nimci nastilki vidirvalisya vid vlasnih baz postachannya sho v nih zakinchilosya palne naboyi ta prodovolstvo Voni buli vimusheni povernutisya na rubizh Biloyi Cerkvi de i znahodilisya do pochatku drugogo shturmu Kiyeva u serpni 1941 roku KomanduvannyaKomandiri general lejtenant Fridrih Vilgelm fon Rotkirh und Panten nim Friedrich Wilhelm von Rothkirch und Panthen 11 zhovtnya 1940 25 chervnya 1941 general major Valter Dyufert nim Walther Duvert 25 chervnya 30 listopada 1941 oberst z kvitnya 1942 general major Traugott Gerr 1 grudnya 1941 1 listopada 1942 general lejtenant Gelmut fon der Shevaleri nim Hellmut von der Chevallerie 1 listopada 1 grudnya 1942 general major Vilgelm Krizolli nim Wilhelm Crisolli 1 grudnya 1942 15 travnya 1943 general lejtenant Gelmut fon der Shevaleri nim Hellmut von der Chevallerie 15 travnya 1 veresnya 1943 general major Eduard Gauzer nim Eduard Hauser 1 veresnya 26 veresnya 1943 general major Gans Mikosh nim Hans Mikosch 26 veresnya 1943 18 travnya 1944 oberst Fridrih Erdmann fon Gake nim Friedrich Erdmann von Hake 18 travnya 25 travnya 1944 TVO general major Gans Troger 25 travnya 9 veresnya 1944 general major Gergard Shmidguber nim Gerhard Schmidhuber 9 veresnya 1944 11 lyutogo 1945 Div takozh13 ta pihotna diviziya Tretij Rejh Franc Beke Stalingradska bitva Druga Yassko Kishinivska operaciya Moravsko Ostravska operaciyaLiteraturaFriedrich von Hake Der Schicksalsweg der 13 Panzer Division 1939 1945 Dorfler Eggolsheim 2006 ISBN 3 89555 371 9 Stoves Rolf Die gepanzerten und motorisierten deutschen Grossverbande 1935 1945 Divisionen und selbststandige Brigaden Dorfler 2003 ISBN 978 3 89555 102 4Dzherela13 Panzer Division 14 chervnya 2011 u Wayback Machine angl 13 Panzer Division 14 travnya 2011 u Wayback Machine angl 13 Panzer Division 4 lyutogo 2011 u Wayback Machine 13 ya tankovaya diviziya rosijskoyu na velikvoy ru Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 24 chervnya 2012