12-те командування резерву (РФ)

Не плутати з Російськими військами вторгнення в Україну — регулярними військами Збройних сил РФ, що брали участь у війні на Донбасі.

Російські окупаційні корпуси, також відомі як Гібридна армія РФ, або Об'єднані російсько-сепаратистські сили (за термінологією США) — це військова структура, що підпорядковується Південному військовому округу Збройних сил РФ, і під час війни на сході здійснює окупацію частини території України: Донецької та Луганської областей.

Російські окупаційні корпуси
Бойовий прапор
На службі	2015 — дотепер
Країна	Росія
Чисельність	35,000 (2015) 174,000 (2022)^[]
У складі	ПдВО
Війни/битви	Війна на сході України Російське вторгнення в Україну

Корпуси були сформовані зусиллями Росії у кінці 2014 — на початку 2015 року на основі регулярних російських військ вторгнення і збройних колабораціонстських формувань так званої армії Новоросії, що діяли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Структура російських збройних сил на сході України (2015 р.)

Управління корпусами здійснюється через штаб в Ростовській області — у 2014—2015 роках він носив назву 12-те командування резерву, а з серпня 2015 року — Центр територіальних військ ПдВО. Штаб прямо підпорядкований Генеральному штабу у Москві.

Історія

Докладніше: Війна на сході України

В липні 2014 року російське видання «Независимая газета» повідомило про створення у Ростовській області 12-го командування резерву.

• Згодом підтвердження про створення 12-го командування резерву (12 КРез, в/ч 89462), штаб якого дислокований у Новочеркаську Ростовської області Південного військового округу підтвердили ГУР, СБУ, РНБО, та незалежні дослідники.

На початку серпня 2014 року українське військо досягло успіхів в ході проведення АТО й, не зважаючи на відступ зі значної ділянки російсько-українського кордону на Донбасі, розсікло утримувані проросійськими збройними формуваннями території на кілька ізольованих одне від одного анклавів. В середині серпня 2014 року почалося вторгнення російських регулярних підрозділів на українську територію. Росія невідкладно почала формування регулярних військових з'єднань на території маріонеткових ДНР й ЛНР під своїм безпосереднім контролем.

За даними ГУР МОУ, формування двох армійських корпусів відбувалося на основі батальйонно-тактичних груп вторгнення Збройних сил Росії, що діяли в Україні у серпні-вересні 2014 року, а також незаконних збройних формувань, якими керували офіцери ГРУ Генштабу й ФСБ Росії.

У липні 2015 року українськими силами було взято в полон майора Володимира Старкова, кадрового військовослужбовця Збройних сил РФ. Він дав детальні свідчення щодо структури та діяльності 12-го командування резерву.

Протягом літа 2015 року, за словами голови РНБО Олександра Турчинова, терористичні війська, що формувалися місцевими й російськими добровільними терористами були замінені на структуровані військові підрозділи регулярної армії РФ.

У серпні 2015 року «Інформнапалм» оприлюднив розслідування, згідно якого 12-те командування резерву (12 КРез, в/ч 89462) є ширмою для окупаційних військ на Донбасі — відряджених на проходження служби до Новочеркаська військовослужбовців відправляють далі до армійських корпусів на Донбасі.

У серпні 2015 року 12-те командування резерву було перейменоване на Центр територіальних військ Південного військового округу (ЦТВ ПдВО, в/ч 64722).

За даними ГУР МОУ, остаточне формування двох корпусів завершилося в жовтні-листопаді 2015 року.

У грудні 2015 року ГУР МОУ повідомило, що командування окупаційними корпусами покладено на Центр територіальних військ, орган створений на базі 12-го командування резерву Південного військового округу.

Інциденти

Служба безпеки України представила 9 лютого 2015 року докази співпраці з сепаратистами офіцерів російської групи спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.

У вересні 2015 року місія ОБСЄ сповістила, що зв'язок з її безпілотним літальним апаратом був втрачений неподалік села Сонцеве, що контролювалося проросійськими бойовиками. Бойовики не пустили співробітників місії на територію, де був втрачений безпілотник. У травні 2017 року пошуковець Askai встановив, що до збиття безпілотника Schiebel Camcopter S-100 був причетний кадровий офіцер (90-ї зенітно-ракетної бригади) протиповітряних військ РФ капітан Михайло Ус (рос. Михаил Ус). Він з бойовиками фотографувався на фоні збитого безпілотника.

Структура

2014

Російські окупаційні війська на Донбасі з кінця 2014 року діяли під управлінням 12-го командування резерву Південного військового округу, дислокованому у Новочеркаську. Оперативний та бойовий чин окупаційних військ здійснюється за стандартами й військовими статутами ЗС РФ. Війська були з'єднані у два армійські корпуси:

• 1-й армійський корпус має у складі п'ять бригад, три полки, окремі батальйони і підрозділи забезпечення.
• 2-й армійський корпус має у складі 4 бригади, 2 полки, окремі батальйони і підрозділи забезпечення.

2015

За повідомленням ГУР, замість 12-го командування резерву Південного військового округу у Новочеркаську сформовано Центр територіальних військ.

2016

Навесні 2016 року ЗС РФ розпочали створення третього армійського корпусу на території Росії неподалік кордону з Україною. Створено також (Центр інформаційного протиборства).

Особовий склад

Чисельність

Див. також: (Вербовка російських громадян для війни в Україні)

За даними ГУР МОУ станом на квітень 2016 року, до 70 % рядового особового складу корпусів укомплектовано з громадян Росії (у тому числі 45 % кадрові російські військові й 25 % — російські найманці) й 30 % громадян України з окупованих територій Донецької й Луганської областей (за іншими даними — 40 %).

Штатна чисельність 2-ох армійських корпусів — понад 33 тисяч солдат та офіцерів.

22 березня 2017 Дмитро Тимчук повідомив про існування розпорядженням керівництва Міноборони РФ щодо збільшення загальної чисельності окупаційних корпусів до 50 тис. чол. Ці ж дані повідомив Олександр Турчинов 20 квітня 2017 року — на окупованих територіях публічно анонсоване збільшення чисельності 1-го та 2-го армійських корпусів з 35 тис. до 50 тис. людей.

Окупаційний контингент кадрових військ

Окрім сформованих на змішаній основі армійських корпусів, на території України перебувають батальйонні і ротні тактичні групи кадрових військ РФ.

На початку березня 2015 року командувач сухопутними військами США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес повідомив, що Росія підтримує сепаратистів на сході України приблизно 12 тисячами солдатів. Йдеться про російських військових інструкторів, техніків з обслуговування сучасних систем озброєння і безпосередньо бойові частини.

На літо 2015 року, на окупованій території знаходиться військовий резерв у складі 15-ти батальйонних й 6-ти ротних тактичних груп ЗС Росії чисельністю понад 9 тисяч чоловік.

Чисельність регулярних військ РФ на території ОРДЛО у різний час оцінювали у 6—12 тис. чол.

Оперативний резерв

Поряд зі східним кордоном України станом на серпень 2015 року були сконцентровані російські війська у складі 30-ти батальйонних й 14-ти ротних тактичних груп чисельністю 50,5 тисяч чоловік.

1 січня 2016 року Олександр Турчинов повідомив, що Росія здійснює передислокацію своїх військових сил в західному напрямку поближче до кордону з Україною та збільшує російський військовий потенціал в окупованому Криму.

Озброєння

Докладніше: Російська зброя на Донбасі

На окупованих територіях накопичені велика кількість важкого озброєння, військової техніки, великих обсягів паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів, що має забезпечити наступальні дії.

За даними СБУ станом на серпень 2015 року, армійські корпуси на території ОРДЛО мали:

• 450 танків
• 950 бойових бронемашин (БМП, БТР, БМД)
• 370 гармат
• 200 систем залпового вогню

За мінімальними оцінками станом на січень 2017 року на основі лише фото матеріалів, що не враховують трофейну українську техніку, а також без врахування артилерійських формувань та підрозділів територіальної оборони проросійських сил, сумарне озброєння лінійних мотострілецьких бригад і полків на території ОРДЛО, без врахування САУ з артилерійських бригад, складає щонайменше:

• 305 танків
• 409 БМП
• 82 БТРів
• 134 МТ-ЛБ
• 129 САУ (2С1)

За даними МВС України на червень 2018 року, окупаційні корпуси налічують 35 тис. чоловік. В їхньому арсеналі 478 танків, 848 бронемашин, 750 артилерійських систем і мінометів, 208 реактивних систем залпового вогню, 363 протитанкових засобів, 419 засобів протиповітряної оборони.

Командування

Основні штабні й командні посади окупаційних військ обіймаються кадровими офіцерами ЗС РФ. Російські окупаційні війська на Донбасі підпорядковані спеціально для цього створеному 12-му командуванню резерву Південного військового округу ЗС Росії зі штабом у місті Новочеркаськ Ростовської області. Керівництво військами здійснюється Генеральним штабом Росії, зокрема через Центр територіальних військ Південного військового округу.

Загальне командування

Оперативним командуванням, координацією та взаємодією між усіма військовими формуваннями, котрі зосереджені на Донбасі — терористичними й регулярними військами ЗС РФ на Донбасі виконували:

• (2014) генерал армії Валерій Герасимов, начальник Генерального штабу Збройних сил Росії, 1-й заступник міністра оборони Росії;
• (2015) генерал-полковник Сергій Істраков, заступник начальника ГШ ЗС РФ, керівник головного штабу Сухопутних військ Росії.

12 Командування Резерву ПдВО → Центр територіальних військ ПдВО

Командувачі:

• (осінь 2014 — весна 2015) генерал-лейтенант Гурулєв Андрій Вікторович, командувач 58-ї армії;
• (з весни 2015) генерал-лейтенант Сердюков Андрій Миколайович, який з жовтня 2013 року є 1-м заступником командувача Південного військового округу (документи прикриття на прізвище Сєдов);

Начальники штабу:

• (2014) генерал-лейтенант ;
• (2015) генерал-лейтенант (Теплінський Михайло Юрійович).

Звіти розвідки

7 січня 2016 року прес-служба Головного управління розвідки Міноборони України повідомила, що незаконними збройними угрупуванням бойовиків в окупованому Новоазовську Донецької області керує полковник ЗС РФ. Так, за даними української розвідки, командиром «9 окремого мотострілецького полку» виявився Бондарєв Дмитро Євгенович, колишній командир 51-го парашутно-десантного полку 106-ї повітряної дивізії, яка дислокується в Тулі. Відмічається, що російський військовик має досвід бойових дій на території Чеченської Республіки. Як повідомлялося, у березні ГУР МО України встановило факти участі у бойових діях наступних кадрових російських військових офіцерів: генерал-майор ЗС РФ Тимофєєв Ігор Борисович (прізвище прикриття — Соколов) перебуває на посаді «командира 3 отдельной мотострелковой бригады (Горловка) 1 АК (Донецк, Украина) Центра территориальных войск Южного военного округа ВС Российской Федерации»; командувач 1 АК генерал-майор ЗС РФ Асапов Валерій Григорович; «заместитель по работе с личным составом» 1 АК полковник ЗС РФ Чирков Євген Володимирович; командир 2 окремої мотострілецької бригади (Луганськ, Україна) 2 АК полковник ЗС РФ Рузинський Андрій Юрійович. До того ж, ще у січні місяці в сепаратистських пабліках у соціальних мережах повідомлялося про виявлення у Стаханові тіла вбитого майора ЗС РФ, у речах якого було знайдено посвідчення на ім'я Андрюшкін А. А.

Центр інформаційного протиборства

Докладніше: (Центр інформаційного протиборства (РФ))

Див. також: Російсько-українська інформаційна війна

За даними ГУР МОУ, керівництвом ГШ ЗС РФ було створено («Центр інформаційного протиборства») з метою підвищення ефективності ведення інформаційної війни проти України. «Центр інформаційного протиборства» перебуває у складі Центру територіальних військ ПдВО.

Керує центром полковник Збройних сил РФ Карпов Костянтин Леонідович.

До завдань центру входить:

• дискредитація політичного керівництва та командування Збройних Сил України, провокування недовіри до них;
• формування думки про поширення в Україні расизму та міжнаціональної нетерпимості;
• переконання міжнародної спільноти у систематичних порушеннях українською владою режиму припинення вогню та приховане нарощування ЗС України сил та засобів вздовж лінії розмежування з метою відновлення активних бойових дій;
• створення негативного іміджу сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій, зокрема стосовно цивільного населення;
• деморалізацію українських військовослужбовців;
• формування антиукраїнських настроїв у населення тимчасово окупованих територій України.

Структура

• Відділ інформаційної ізоляції району бойових дій (забезпечує тотальне домінування російських мас-медіа в інформаційному просторі тимчасово окупованих територій України)
• Відділ дезінформації і контрпропаганди (здійснює дискредитацію політичного керівництва та командування Збройних Сил України)
• Відділ військово-цивільної взаємодії (створює негативний імідж сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій стосовно цивільного населення)

Реакція

• У серпні 2015 року голова РНБО України Олександр Турчинов сказав, що особливість формування й функціонування корпусів свідчить про створення російських окупаційних військ за німецькою моделлю «Ваффен-СС» часів Другої світової війни, коли такі підрозділи комплектувалися за рахунок добровольців-іноземців, а керівні посади обіймали німецькі офіцери СС. Іноземці-добровольці окупованих територій у лавах підрозділів «Ваффен СС» використовувалися як «гарматне м'ясо».

Див. також

• Російські сили вторгнення на території України (з 2014)
• Окупаційні війська РФ в Криму
• 3-й армійський корпус (РФ)

Примітки

1. . ЛІГА.Новости. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
2. . tyzhden.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
3. (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
4. (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
5. ukraineunderattack.org. . ukraineunderattack.org (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 3 червня 2017.
6. . Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
7. (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
8. . archive.li. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
9. . archive.li. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
10. . Український кризовий медіа-центр (укр.). 27 квітня 2016. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
11. . Український кризовий медіа-центр (укр.). 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
12. . www.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
13. . ЛІГА.Новости. 27 квітня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
14. Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
15. . InformNapalm.org (Українська) (укр.). 3 серпня 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
16. . www.ukrmilitary.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
17. . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
18. . www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
19. @DFRLab (30 травня 2017). . Medium. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
20. Askai. . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2017.
21. Askai. . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2017.
22. . www.depo.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
23. . ЛІГА.Новости. 22 березня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
24. . Експрес - онлайн. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 7 травня 2017.
25. (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
26. . espreso.tv. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
27. . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
28. (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
29. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
30. . Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 21 квітня 2017.
31. . Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 21 квітня 2017.
32. . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
33. feldherrnhalle (22 січня 2017). . Обитель цивилизатора. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 24 січня 2017.
34. Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 травня 2019.
35. Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
36. . ЛІГА.Новости. 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
37. . gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
38. . gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
39. . ЛІГА.Новости. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
40. . 24 липня 2017. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
41. . ГУР МО України. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
42. . Громадське радіо. 07.01.2016. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 31.01.2016.
43. . Служба зв’язків з громадськістю ГУР МО України. 07.03.2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 07.03.2016.
44. . Новости Донбасса. 30.01.2016. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 31.01.2016.
45. . gur.mil.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
46. . gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.

Посилання

• Гай-Нижник П. П. Росія проти України (1990—2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. [ 5 лютого 2019 у Wayback Machine.] — К.: «МП Леся», 2017. — 332 с.
• // ГУР МОУ
• Олександр Турчинов: На Донбасі нам протистоять військові підрозділи регулярної армії РФ, сформовані за моделлю «Ваффен-СС» 27.08.2015 [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Структура гібридної армії «Новоросії» [ 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Розвідка розкрила структуру окупаційних військ РФ в Донбасі 27.04.2016 13:25 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Інформація Адміністрації Президента України (серпень 2015) [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Генштаб розкрив структуру російсько-окупаційних військ на Донбасі (06.08.2016) [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• «Армійські корпуси» незаконних збройних формувань реорганізували в «оперативно-тактичні об’єднання», оновлено командний склад – дані дослідження «СтопТерор». http://uacrisis.org/. . 11 серпня 2016. оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
• Юрій Лапаєв, Хто воює проти нас на Донбасі [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 8 лютого 2018
• Игорь Ильяш, Сколько белорусов прошли через войну на Донбассе? Расследование «Белсата» [ 1 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // Белсат, 27 лютого 2018 ()
• . http://uain.press/. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
• . http://ekoinvest.pp.ua/. EcoInvest. 30 червня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
• Tsybulenko E., Francis J.A., Почему их нельзя называть «сепаратистами»? [ 15 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.) (Separatists or RussianTroops and Local Collaborators? Russian Aggression in Ukraine: The Problem of Definitions. pp. 123–144) // The Use of Force against Ukraine and International Law. T.M.C. Asser Press/Springer, The Hague (2018) — 14 січня 2019
• Збройна агресія Російської Федерації проти України. Участь Збройних сил Російської Федерації в бойових діях на територіях Донецької та Луганської областей у період із березня 2014 р. до лютого 2015 р. [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] // ca-scu.org, 2020