Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґазахський район азерб Qazax rayonu адміністративна одиниця на північному заході Азербайджану Адміністративний центр міс

Ґазаський район

Ґазаський район

Ґазахський район (азерб. Qazax rayonu) — адміністративна одиниця на північному заході Азербайджану. Адміністративний центр - місто Ґазах.

Ґазахський район

азерб. Qazax rayonu

image
Адм. центр Ґазах
Країна image Азербайджан
Номерний знак 35
Населення
 - повне 91 142 осіб (2013)
Площа
 - повна 701 км²
Висота
 - максимальна 396 м
 - мінімальна 396 м
Часовий пояс
Дата заснування 8 серпня 1930
Вебсайт qazax-ih.gov.az
Код ISO 3166-2 AZ-QAZ
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ґазахський район

Географія

Район розташований у західній частині республіки, в східній частині широкої Гянджа-Ґазахської рівнини, що простяглася від гірських схилів Малого Кавказу до берега річки Кури. Територія району межує з Республікою Грузією на північному заході, Вірменською Республікою на півдні і південному заході. Колишні анклави Азербайджанської РСР на території Вірменської РСР Бархударли, Юхари Аскіпара і [en], а також прикордонні села [en], [en] і від початку 1990-х років фактично контролюються Вірменією.

Рельєф території району складний. По території протікають річки Агстафачай, , . Висота над рівнем моря біля берега Кури 100 метрів, на заході поступово досягає 1 000 метрів. Найвища точка — гора (1 316 м). Клімат району субтропічний, сухий, характеризується помірною зимою і жарким літом. Ґрунти бурі, світло-бурі, каштанові. Основна рослинність — чагарникові рослини, костриця, ковила, куничник, вівсюнець та інші злаки. На схилах гір і улоговинах ростуть ліси, що складаються здебільшого з дуба, клена і бука.

Історія

У 1480-ті рр. на південних кордонах Грузії — по річках Акстафі, Дебеду та ін. (області Ґазах, Памбак і Шурагель) оселилися тюркські племена.

Пізніше було утворено [ru], який увійшов до складу Росії разом з Картлі-Кахетинським царством, приєднаним за маніфестом Олександра I від 12 вересня 1801 року. , Ґазахський і стали татарськими дистанціями у складі Грузинської губернії.

На підставі закону про адміністративну реформу, затвердженого імператором Миколою I 10 квітня 1840 року під назвою «Установа для управління Закавказьким краєм» (рос. Учреждение для управления Закавказским краем), колишня Ґазахська дистанція, перейменована на Ґазахську ділянку в складі [ru], увійшла до Грузино-Імеретинської губернії.

Указом від 14 грудня 1846 року Ґазахська ділянка у складі Єлизаветпольського повіту увійшла до новоствореної Тифліської губернії.

Указом від 9 грудня 1867 року «Про перетворення управління Кавказького і Закавказького краю» (рос. О преобразовании управления Кавказского и Закавказского края) створено Єлизаветпольську губернію, до складу якої увійшов [ru], утворений замість скасованої Ґазахської ділянки.

Територія Ґазахського повіту становила 5 908,24 м2, а населення — 130 тисяч осіб. За даними 1913 року, в Ґазахському повіті було 232 промислові власності, магазин солодощів, 33 водні млини, 15 заводів червоної цегли, 1 завод дерева-колоди, 1 шкіряний завод, понад 17 винних і коньячних заводів, 1 бавовняний і 1 цементний завод. 1929 року Ґазахський повіт було скасовано.

8 серпня 1930 року створено Ґазахський район, 24 січня 1939 року частину його передано до складу новоутвореного Агстафинського району.

Історичні пам'ятки

Станом на 1943 рік в районі була низка вірменських церков, і укріплених монастирів, хачкарів, руїн лазень і фортечних веж, а також залишки стародавніх поселень

Серед історичних архітектурних пам'яток району виділяються Шекер-гала XV століття, група мавзолеїв у селі XIX століття, мости Гатир, Гизил Хаджили, Кязим, Синих-керпен (XII століття), кругла ве жав селі XVIII століття, Вірменська церква VII—X століття поблизу села Аскіпара

  • image
    Старовинні фортечні стіни на території району. Збереглася лише частина стін і веж, розкиданих по всьому схилу гори.
  • image
    Середньовічна фортеця на схилах гори Геязен.
  • image
    Вигляд Геязенської фортеці.

Адміністративний устрій

В районі знаходиться 1 місто і 21 село. Ґазахський міський муніципалітет охоплює місто Ґазах та населений пункт Н. Наріманов.

Сільські муніципалітети так:

  1. Чайлинський сільський муніципалітет
  2. Ашаги Салахлинський сільський муніципалітет
  3. Юхары Салахлинский сільський муніципалітет
  4. Алпоутський сільський муніципалітет

Килимарство

Ґазах відомий як один із центрів азербайджанської школи килимарства. Величезна кількість килимів, витканих у Єлизаветпольскій губернії в 16-20-х століттях, поширені по всьому світу під загальною назвою «ґазахські килими» (Kazakh rugs, Kazak rugs).[1] [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. До початку XX століття були відомі і вірменські ґазахські килими.

  • image
    Килим «Борчали». Ґазахська школа. Початок XX століття
  • image
    Килим «Салахли». Ґазахська школа. Кінець XIX століття
  • image
    Килим «Борчали». Ґазахська школа. Початок XX століття
  • image
    Килим «Шихли». Ґазахська школа. XIX століття
  • image
    Килим «Гарачоп». Ґазахська школа. XIX століття
  • image
    Килим «Фахрали». Ґазахська школа. XIX століття
  • image
    Килим з приватної колекції Грегорі Кімбла. Ґазахська школа. 1900 рік

Див. також

Примітки

  1. «Утверждение русского владычества на Кавказе», т. XII. Тифлис, 1901, стр. 26. Цит. по изд.: Волкова Н. Г.. «Этнические процессы в Закавказье в XIX—XX веках», Кавказский Этнографический сборник, IV часть, Институт Этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, Москва, Наука, 1969.
  2. Полное собрание законов Российской империи, собрание 1-е, т. XXVI, ст. 20007
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
  4. Архів оригіналу за 27 травня 2008.
  5. Мильман А. Ш. Политический строй Азербайджана в XIX—начале XX веков (административный аппарат и суд, формы и методы колониального управления). — Баку, 1966, с. 72
  6. Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XV, ст. 13368
  7. Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XXI, ст. 20701
  8. Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XLII, ст. 45260
  9. Щеблыкин, 1943, с. 71.

Література

  • Мильман А. Ш. Политический строй Азербайджана в XIX—начале XX веков (административный аппарат и суд, формы и методы колониального управления). — Баку, 1966
  • Памятники азербайджанского зодчества эпохи Низами (материалы) / Под ред. И. Джафарзаде. — Б. : Издательство АзФАН, 1943.
  • Казахский район // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — . (рос.)

Посилання

  • . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gazahskij rajon azerb Qazax rayonu administrativna odinicya na pivnichnomu zahodi Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto Gazah Gazahskij rajonazerb Qazax rayonuAdm centr GazahKrayina AzerbajdzhanNomernij znak 35Naselennya povne 91 142 osib 2013 Plosha povna 701 km Visota maksimalna 396 m minimalna 396 mChasovij poyas UTC 4Data zasnuvannya 8 serpnya 1930Vebsajt qazax ih gov azKod ISO 3166 2 AZ QAZVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gazahskij rajonGeografiyaRajon roztashovanij u zahidnij chastini respubliki v shidnij chastini shirokoyi Gyandzha Gazahskoyi rivnini sho prostyaglasya vid girskih shiliv Malogo Kavkazu do berega richki Kuri Teritoriya rajonu mezhuye z Respublikoyu Gruziyeyu na pivnichnomu zahodi Virmenskoyu Respublikoyu na pivdni i pivdennomu zahodi Kolishni anklavi Azerbajdzhanskoyi RSR na teritoriyi Virmenskoyi RSR Barhudarli Yuhari Askipara i en a takozh prikordonni sela en en i vid pochatku 1990 h rokiv faktichno kontrolyuyutsya Virmeniyeyu Relyef teritoriyi rajonu skladnij Po teritoriyi protikayut richki Agstafachaj Visota nad rivnem morya bilya berega Kuri 100 metriv na zahodi postupovo dosyagaye 1 000 metriv Najvisha tochka gora 1 316 m Klimat rajonu subtropichnij suhij harakterizuyetsya pomirnoyu zimoyu i zharkim litom Grunti buri svitlo buri kashtanovi Osnovna roslinnist chagarnikovi roslini kostricya kovila kunichnik vivsyunec ta inshi zlaki Na shilah gir i ulogovinah rostut lisi sho skladayutsya zdebilshogo z duba klena i buka IstoriyaU 1480 ti rr na pivdennih kordonah Gruziyi po richkah Akstafi Debedu ta in oblasti Gazah Pambak i Shuragel oselilisya tyurkski plemena Piznishe bulo utvoreno ru yakij uvijshov do skladu Rosiyi razom z Kartli Kahetinskim carstvom priyednanim za manifestom Oleksandra I vid 12 veresnya 1801 roku Gazahskij i stali tatarskimi distanciyami u skladi Gruzinskoyi guberniyi Na pidstavi zakonu pro administrativnu reformu zatverdzhenogo imperatorom Mikoloyu I 10 kvitnya 1840 roku pid nazvoyu Ustanova dlya upravlinnya Zakavkazkim krayem ros Uchrezhdenie dlya upravleniya Zakavkazskim kraem kolishnya Gazahska distanciya perejmenovana na Gazahsku dilyanku v skladi ru uvijshla do Gruzino Imeretinskoyi guberniyi Ukazom vid 14 grudnya 1846 roku Gazahska dilyanka u skladi Yelizavetpolskogo povitu uvijshla do novostvorenoyi Tifliskoyi guberniyi Ukazom vid 9 grudnya 1867 roku Pro peretvorennya upravlinnya Kavkazkogo i Zakavkazkogo krayu ros O preobrazovanii upravleniya Kavkazskogo i Zakavkazskogo kraya stvoreno Yelizavetpolsku guberniyu do skladu yakoyi uvijshov ru utvorenij zamist skasovanoyi Gazahskoyi dilyanki Teritoriya Gazahskogo povitu stanovila 5 908 24 m2 a naselennya 130 tisyach osib Za danimi 1913 roku v Gazahskomu poviti bulo 232 promislovi vlasnosti magazin solodoshiv 33 vodni mlini 15 zavodiv chervonoyi cegli 1 zavod dereva kolodi 1 shkiryanij zavod ponad 17 vinnih i konyachnih zavodiv 1 bavovnyanij i 1 cementnij zavod 1929 roku Gazahskij povit bulo skasovano 8 serpnya 1930 roku stvoreno Gazahskij rajon 24 sichnya 1939 roku chastinu jogo peredano do skladu novoutvorenogo Agstafinskogo rajonu Istorichni pam yatkiStanom na 1943 rik v rajoni bula nizka virmenskih cerkov i ukriplenih monastiriv hachkariv ruyin lazen i fortechnih vezh a takozh zalishki starodavnih poselen Sered istorichnih arhitekturnih pam yatok rajonu vidilyayutsya Sheker gala XV stolittya grupa mavzoleyiv u seli XIX stolittya mosti Gatir Gizil Hadzhili Kyazim Sinih kerpen XII stolittya krugla ve zhav seli XVIII stolittya Virmenska cerkva VII X stolittya poblizu sela AskiparaStarovinni fortechni stini na teritoriyi rajonu Zbereglasya lishe chastina stin i vezh rozkidanih po vsomu shilu gori Serednovichna fortecya na shilah gori Geyazen Viglyad Geyazenskoyi forteci Administrativnij ustrijV rajoni znahoditsya 1 misto i 21 selo Gazahskij miskij municipalitet ohoplyuye misto Gazah ta naselenij punkt N Narimanov Silski municipaliteti tak Chajlinskij silskij municipalitet Ashagi Salahlinskij silskij municipalitet Yuhary Salahlinskij silskij municipalitet Alpoutskij silskij municipalitetKilimarstvoGazah vidomij yak odin iz centriv azerbajdzhanskoyi shkoli kilimarstva Velichezna kilkist kilimiv vitkanih u Yelizavetpolskij guberniyi v 16 20 h stolittyah poshireni po vsomu svitu pid zagalnoyu nazvoyu gazahski kilimi Kazakh rugs Kazak rugs 1 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Do pochatku XX stolittya buli vidomi i virmenski gazahski kilimi Kilim Borchali Gazahska shkola Pochatok XX stolittya Kilim Salahli Gazahska shkola Kinec XIX stolittya Kilim Borchali Gazahska shkola Pochatok XX stolittya Kilim Shihli Gazahska shkola XIX stolittya Kilim Garachop Gazahska shkola XIX stolittya Kilim Fahrali Gazahska shkola XIX stolittya Kilim z privatnoyi kolekciyi Gregori Kimbla Gazahska shkola 1900 rikDiv takozhGegarkunik Kedabekskij rajon TigranashenPrimitki Utverzhdenie russkogo vladychestva na Kavkaze t XII Tiflis 1901 str 26 Cit po izd Volkova N G Etnicheskie processy v Zakavkaze v XIX XX vekah Kavkazskij Etnograficheskij sbornik IV chast Institut Etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR Moskva Nauka 1969 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii sobranie 1 e t XXVI st 20007 PDF Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Arhiv originalu za 27 travnya 2008 Milman A Sh Politicheskij stroj Azerbajdzhana v XIX nachale XX vekov administrativnyj apparat i sud formy i metody kolonialnogo upravleniya Baku 1966 s 72 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii sobranie 2 e t XV st 13368 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii sobranie 2 e t XXI st 20701 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii sobranie 2 e t XLII st 45260 Sheblykin 1943 s 71 LiteraturaMilman A Sh Politicheskij stroj Azerbajdzhana v XIX nachale XX vekov administrativnyj apparat i sud formy i metody kolonialnogo upravleniya Baku 1966 Pamyatniki azerbajdzhanskogo zodchestva epohi Nizami materialy Pod red I Dzhafarzade B Izdatelstvo AzFAN 1943 Kazahskij rajon Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T III ISBN 9965 9746 4 0 ros Posilannya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2018

Дата публікації:
Топ