Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Я (Рома́нтика)» — психологічна новела українського письменника Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму; світ врятує любов, усепрощення.
| Я (Романтика) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | новела | |||
| Форма | повість | |||
| Автор | Микола Хвильовий | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1924 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіцитатах | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
 | Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
Присвята
«Я (Романтика)» має специфічну присвяту: «Цвітові яблуні», новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі «Я», подвоїлась (у ній відбувається боротьба між людиною, що страждає від втрати дитини, та художником, який намагається зафіксувати усі деталі смерті, щоб у майбутньому використати для творчості). У М. Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов'язком та гуманістичним началом.
Сюжет
Твір починається з опису матері, яку оповідач порівнює з образом Діви Марії:
«... воістину моя мати — втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків.»
Раптово автор переносить читача у будинок розстріляного шляхтича («фантастичний палац»), у якому збирається «чорний трибунал комуни». Один за одним без суду та слідства ухвалюються вироки: «Розстрілять!» Після чергового засідання голова трибуналу вирішує пройтись обложеним містом, щоб побути на самоті. Потім він повертається додому, де мати:
«... бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні й схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м'ятежний син, зовсім замучив себе.»
У центрі уваги наступної картини динамічний рух кавалеристів, що рухаються «з позиції на позицію», гарматні вибухи та грім блискавиць. Несподівано сцена змінюється на інтер'єр княжого будинку, в якому продовжує працювати штаб Духоніна. Опісля кількох розглянутих справ до кабінету заводять групу черниць, що звинувачується у веденні агітації проти комуни. Серед інших главковерх впізнає рідну матір. Цілу ніч він «розбирає діла», але вже твердо знає, як вчинить. В обід до нього приходить Андрюша і починає переконувати «Я» відпустити з-під варти матір. Їхню розмову перериває грім снаряду: ворог наступає. Черниць вирішують розстріляти під час відступу за містом. Доктор Тагабат перед розстрілом підходить до голови трибуналу та промовляє:
Той, мов у маренні, підходить до засудженої та фанатично убиває її.«Ваша мати там! Робіть, що хочете!»
Герої та цитатна характеристика
Відомий філософ Мирослав Попович переконаний, що персонажі твору — «усе це різні кінці душі» одного й того самого «Я», які символізують різні боки свідомості головного героя.
- Голова «чорного трибуналу» (фанатик з роздвоєною душею)
«Тут, у тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного „я“, якому я даю волю. Тут, у глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі.»
- Мати (втілення всеохопної доброти й милосердя Богоматері)
«Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.»
- Доктор Тагабат (садист, злий геній) та дегенерат (єдино вірний пес, страж революції, що не знає сумнівів)
«Доктор Тагабат розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб. За ним іще далі в тьму — вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: — у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки.»
«Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, ― це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. Коли доктор ― злий геній, зла моя воля, тоді дегенерат є палач із гільйотини. Так, це був незамінний вартовий: не тільки Андрюша ― i ми грішили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстріли. Але він, цей дегенерат, завше був солдатом революції, i тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних.»
- Андрюша (комунар, який творить усе супроти своєї волі)
«Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа. Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека“, проти його кволої волі.»
Кожен з них це певний психологічний стан головного героя, що здатен змінюватися іншим.
Аналіз твору
Суспільно-політичні умови
Тема
Автор зобразив антигуманний руйнівний характер громадянської війни й революції, що призвели до зречення власного «Я», протиборства добра і зла в душі головного героя, його роздвоєності: «Я — чекіст, але і людина».
Ідея
Світ врятує любов, усепрощення.
Жанр
«Я (Романтика)» — психологічна новела. Деякі літературознавці стверджують, що оповідання є імпресіоністичним, тому що автор акцентує увагу на мінливості відчуттів і вражень, як-от: регіт Тагабата, запах м'яти тощо та застосовує різноманітність зорових та слухових образів. Особливістю даної новели є синтез ілюзії та дійсності. Нерідко читачу буває надзвичайно тяжко відрізнити, чи описувані події й відчуття реальні, чи це тільки уявлювані, нафантазовані головним героєм картини.
«…Що це? невже знову галюцинація? Я відкидаю голову. Так, це була галюцинація»
Композиційно-стильові особливості
Композиційні особливості
- заспів (лірико-романтичний зачин), що вводить читача в складний психологічний світ (показана розмова матері із сином напередодні грози);
- три частини — три різні фронтові ситуації, три різні душевні стани героя, протягом яких читач спостерігає зміну у ставленні героя до вбивства.
Микола Хвильовий використовує у творі композиційні рамки:
З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія.
...Я зупинився серед мертвого степу: — там, в дальній безвісти, невідомо горіли тихі озера загірної комуни.
Найважливіші стильові ознаки
розповідь від першої особи «Я» ; драматизм;лаконізм; виразні художні деталі; глибокий психологізм; відмова від традиційного описового реалізму; часові зміщення; символічність образів, деталей, наприклад безіменність персонажів (символ, деталь): революційна дійсність нівелює людську індивідуальність; годинник — пересторога, що життя — коротке.
Проблематика
- збереження людської індивідуальності, цільності людської натури як необхідність існування людини;
- розбіжність між мрією і дійсністю;
- мети і засобів її досягнення;
- колізії між гуманізмом і фанатизмом;
- роздвоєння особистості.
Посилання
- Хвильовий М. Я (Романтика). Реґенсбурґ : Видання книжкового товариства «Універсальна Бібліотека», 1947. 40 с.
- Хвильовий М.
- «Я (Романтика)» — короткометражний фільм режисера Михайла Калюжного (2008).
Джерела
- Новий довідник: Українська мова та література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2005. — 864 с.
| У Вікіджерелах є Я (Романтика) |
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Я (Романтика) |
 | Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya Roma ntika psihologichna novela ukrayinskogo pismennika Mikoli Hvilovogo ideyeyu yakoyi ye fatalna nevidpovidnist mizh idealami revolyuciyi ta metodami yih dosyagnennya zasudzhennya bilshovickogo revolyucijnogo fanatizmu svit vryatuye lyubov useproshennya Ya Romantika Vidannya 2008 rokuZhanr novelaForma povistAvtor Mikola HvilovijMova ukrayinskaNapisano 1924 Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u Vikidzherelah Cej tvir potrapiv do spisku sta najkrashih tvoriv ukrayinskoyi literaturi za versiyeyu PEN klubuPrisvyata Ya Romantika maye specifichnu prisvyatu Cvitovi yabluni noveli M Kocyubinskogo de dusha golovnogo geroya batka u yakogo pomerla donka podibno do dushi Ya podvoyilas u nij vidbuvayetsya borotba mizh lyudinoyu sho strazhdaye vid vtrati ditini ta hudozhnikom yakij namagayetsya zafiksuvati usi detali smerti shob u majbutnomu vikoristati dlya tvorchosti U M Hvilovogo centrom uvagi ye dusha lirichnogo geroya sho zmagayetsya mizh revolyucijnim obov yazkom ta gumanistichnim nachalom SyuzhetTvir pochinayetsya z opisu materi yaku opovidach porivnyuye z obrazom Divi Mariyi voistinu moya mati vtilenij obraz tiyeyi nadzvichajnoyi Mariyi sho stoyit na granyah nevidomih vikiv Raptovo avtor perenosit chitacha u budinok rozstrilyanogo shlyahticha fantastichnij palac u yakomu zbirayetsya chornij tribunal komuni Odin za odnim bez sudu ta slidstva uhvalyuyutsya viroki Rozstrilyat Pislya chergovogo zasidannya golova tribunalu virishuye projtis oblozhenim mistom shob pobuti na samoti Potim vin povertayetsya dodomu de mati bere moye stomlene oblichchya v svoyi suhi starechi doloni j shilyaye svoyu golovu na moyi grudi Vona znovu kazhe sho ya yiyi m yatezhnij sin zovsim zamuchiv sebe U centri uvagi nastupnoyi kartini dinamichnij ruh kavaleristiv sho ruhayutsya z poziciyi na poziciyu garmatni vibuhi ta grim bliskavic Nespodivano scena zminyuyetsya na inter yer knyazhogo budinku v yakomu prodovzhuye pracyuvati shtab Duhonina Opislya kilkoh rozglyanutih sprav do kabinetu zavodyat grupu chernic sho zvinuvachuyetsya u vedenni agitaciyi proti komuni Sered inshih glavkoverh vpiznaye ridnu matir Cilu nich vin rozbiraye dila ale vzhe tverdo znaye yak vchinit V obid do nogo prihodit Andryusha i pochinaye perekonuvati Ya vidpustiti z pid varti matir Yihnyu rozmovu pererivaye grim snaryadu vorog nastupaye Chernic virishuyut rozstrilyati pid chas vidstupu za mistom Doktor Tagabat pered rozstrilom pidhodit do golovi tribunalu ta promovlyaye Vasha mati tam Robit sho hochete Toj mov u marenni pidhodit do zasudzhenoyi ta fanatichno ubivaye yiyi Geroyi ta citatna harakteristikaVidomij filosof Miroslav Popovich perekonanij sho personazhi tvoru use ce rizni kinci dushi odnogo j togo samogo Ya yaki simvolizuyut rizni boki svidomosti golovnogo geroya Golova chornogo tribunalu fanatik z rozdvoyenoyu dusheyu Tut u tihij kimnati moya mati ne fantom a chastina mogo vlasnogo zlochinnogo ya yakomu ya dayu volyu Tut u gluhomu zakutku na krayu goroda ya hovayu vid giljotini odin kinec svoyeyi dushi Mati vtilennya vseohopnoyi dobroti j miloserdya Bogomateri Moya mati nayivnist tiha zhura i dobrist bezmezhna Ce ya dobre pam yatayu I mij nemozhlivij bil i moya neznosna muka tepliyut u lampadi fanatizmu pered cim prekrasnim pechalnim obrazom Doktor Tagabat sadist zlij genij ta degenerat yedino virnij pes strazh revolyuciyi sho ne znaye sumniviv Doktor Tagabat rozvalivsya na shirokij kanapi vdali vid kandelyabra i ya bachu tilki bilu lisinu j nadto visokij lob Za nim ishe dali v tmu virnij vartovij iz degenerativnoyu budivleyu cherepa Meni vidno lishe jogo trohi bezumni ochi ale ya znayu u degenerata nizenkij lob chorna kopa rozkujovdzhenogo volossya j priplyusnutij nis Meni vin zavzhdi nagaduye katorzhnika i ya dumayu sho vin ne raz musiv stoyati u viddili kriminalnoyi hroniki Cej doktor iz shirokim lobom i biloyu lisinoyu z holodnim rozumom i z kamenem zamist sercya ce zh vin i mij bezvihidnij hazyayin mij zviryachij instinkt Koli doktor zlij genij zla moya volya todi degenerat ye palach iz giljotini Tak ce buv nezaminnij vartovij ne tilki Andryusha i mi grishili ya j doktor Mi chasto uhilyalisya doglyadati rozstrili Ale vin cej degenerat zavshe buv soldatom revolyuciyi i tilki todi jshov z polya koli tanuli dimki j zakopuvali rozstrilyanih Andryusha komunar yakij tvorit use suproti svoyeyi voli Andryusha sidit pravoruch mene z rozgublenim oblichchyam i zridka trivozhno poglyadaye na doktora Ya znayu v chomu sprava Andryushu mogo bidnogo Andryushu priznachiv cej nemozhlivij revkom syudi v cheka proti jogo kvoloyi voli Kozhen z nih ce pevnij psihologichnij stan golovnogo geroya sho zdaten zminyuvatisya inshim Analiz tvoruSuspilno politichni umovi Tema Avtor zobraziv antigumannij rujnivnij harakter gromadyanskoyi vijni j revolyuciyi sho prizveli do zrechennya vlasnogo Ya protiborstva dobra i zla v dushi golovnogo geroya jogo rozdvoyenosti Ya chekist ale i lyudina Ideya Svit vryatuye lyubov useproshennya Zhanr Ya Romantika psihologichna novela Deyaki literaturoznavci stverdzhuyut sho opovidannya ye impresionistichnim tomu sho avtor akcentuye uvagu na minlivosti vidchuttiv i vrazhen yak ot regit Tagabata zapah m yati tosho ta zastosovuye riznomanitnist zorovih ta sluhovih obraziv Osoblivistyu danoyi noveli ye sintez ilyuziyi ta dijsnosti Neridko chitachu buvaye nadzvichajno tyazhko vidrizniti chi opisuvani podiyi j vidchuttya realni chi ce tilki uyavlyuvani nafantazovani golovnim geroyem kartini Sho ce nevzhe znovu galyucinaciya Ya vidkidayu golovu Tak ce bula galyucinaciya Kompozicijno stilovi osoblivosti Kompozicijni osoblivosti zaspiv liriko romantichnij zachin sho vvodit chitacha v skladnij psihologichnij svit pokazana rozmova materi iz sinom naperedodni grozi tri chastini tri rizni frontovi situaciyi tri rizni dushevni stani geroya protyagom yakih chitach sposterigaye zminu u stavlenni geroya do vbivstva Mikola Hvilovij vikoristovuye u tvori kompozicijni ramki Z dalekogo tumanu z tihih ozer zagirnoyi komuni shelestit shelest to jde Mariya Ya zupinivsya sered mertvogo stepu tam v dalnij bezvisti nevidomo gorili tihi ozera zagirnoyi komuni Najvazhlivishi stilovi oznaki rozpovid vid pershoyi osobi Ya dramatizm lakonizm virazni hudozhni detali glibokij psihologizm vidmova vid tradicijnogo opisovogo realizmu chasovi zmishennya simvolichnist obraziv detalej napriklad bezimennist personazhiv simvol detal revolyucijna dijsnist nivelyuye lyudsku individualnist godinnik perestoroga sho zhittya korotke Problematika zberezhennya lyudskoyi individualnosti cilnosti lyudskoyi naturi yak neobhidnist isnuvannya lyudini rozbizhnist mizh mriyeyu i dijsnistyu meti i zasobiv yiyi dosyagnennya koliziyi mizh gumanizmom i fanatizmom rozdvoyennya osobistosti PosilannyaHvilovij M Ya Romantika Regensburg Vidannya knizhkovogo tovaristva Universalna Biblioteka 1947 40 s Hvilovij M Ya Romantika korotkometrazhnij film rezhisera Mihajla Kalyuzhnogo 2008 DzherelaNovij dovidnik Ukrayinska mova ta literatura K TOV KAZKA 2005 864 s ISBN 966 8055 08 X U Vikidzherelah ye Ya Romantika Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Ya Romantika Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi