«Цвіт яблуні» — імпресіоністичний етюд українського письменника Михайла Коцюбинського, написаний у 1902 році в Чернігові. Зразок глибинного проникання письменника в психічне життя людини.
Цвіт яблуні | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | імпресіоністичний етюд | |||
Автор | Михайло Коцюбинський | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1902 | |||
| ||||
Сюжет та композиція твору
У творі помітна тришарова смислова будова. Ми не бачимо зовнішності головного героя: ні особливих рис, ні специфічних характеристик. Ми не знаємо його імені та віку. Ми знаємо лише те, що герой має дружину, служницю Катерину, власний дім з городом, є письменником і батьком маленької дівчинки.
Першою темою, що пронизує «Цвіт яблуні» й розвивається протягом усього твору, є смерть маленької дівчинки Оленки. Другою темою, яка є прихованою, проте прочитується між рядками читачем, є філософська проблема життя та смерті, проблема невідворотності. Третя тема невидимими нитками поєднує обидві теми в єдине ціле. Це проблема митця, проблема психології творчості, проблема вибору, яка пов'язана зі смертю дитини, з філософією життя, тобто присутня і в сюжетному змісті, і прихована між рядками.
Варто наголосити, що із трьома смисловими темами пов'язана трирівнева будова свідомості нашого героя. По-перше, головний герой — батько, у якого помирає єдина донька:
Я й так бачу все, бачу свою дівчинку, її голі ручки на рядні; бачу, як ходять під рядном її груди, як вона розтулює спечені губи й ловить повітря.
По-друге, батько приймає закони буття, розуміє, що проти смерті немає ліків:
Се закон природи", — говорить щось іззаду виразно.
По-третє, він усвідомлює ставлення своєї власної психічної індивідуальності митця до навколишньої дійсності:
… Воно здасться мені… колись… як матеріал… я cе чую, я розумію, хтось мені говорить про се, хтось другий, що сидить у мені…
Свідомість головного героя спонтанно й хаотично посилає йому короткі автоматичні імпульси, тоді думки чи слова відзиваються внутрішніми голосами або спонукають нашого героя до незрозумілої для нього самого поведінки в той час, коли його ментальність зайнята чимось іншим, як, наприклад, усвідомлені імпульси естетичних, еротичних, етичних почуттів та різні уривки споминів і слів із забутого вже минулого, що живуть у підсвідомості.
Гра кольорів
Майстерно акцентуючи увагу на контрастах світла та тіні, письменник детально відтворив роздвоєння людської душі, почуття батька й митця, перебування свідомості між двома світами — реальним та ірреальним, світлом — темрявою, занепокоєнням — радістю. Два світи — це своєрідні два поверхи у свідомості головного героя, які зображенні зовсім протилежними кольорами:
Вгорі темний, похмурий, важкий, під ним — залитий світлом, із ясними блисками і з сіткою тіней…
У мовній палітрі твору ці два світи сконцентровано на двох протилежних точках: тривога (неспокій) і радість (життя). Центром першої точки є чорний колір, який пов'язується із вікнами, морем, крилами, простором, хвилями, скелями, волоссям:
За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю, a моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною, з моєю тугою і з моїм жахом…
Почуття радості, піднесеності, загального заспокоєння зосереджені у білому, зеленому, жовтому та блакитному кольорах, які автор пов'язує з предметами, що є приємними для людини (цвіт, день, сукенка, небо):
Крізь білий цвіт виднілось синє небо…
Образ дитини, що помирає, автор підкреслює світлими тонами, наголошуючи на несправедливості смерті, яка забирає ще зовсім невинну, юну дівчинку:
… Нa ній коротенька біла сукеночка, i жовті нові капчики з помпонами, що я недавно купив їй.
Символи
Увесь комплекс вражень, що подає нам твір, об'єднують образи-символи, що часто у різних формах повторюються та характеризують стан та вигляд хворої Оленки, причину хвороби дівчинки та наближення її неминучої смерті. Усі символи можна поділити на дві групи: слухові та зорові.
Слухові образи-символи
- Образ-символ свисту: він вирізняється на тлі усіх інших образів-символів, присутній від початку новели до кінцевого враження від передсмертного, стишеного свисту.
- Калатало нічного сторожа. Калатало своїм безперервним ритмом однакового звуку нагадує нерозривне коло життя, що обов'язково проходить через смерть. Калатало для героя — зв'язок із минулим, із його пращурами. Своїм звуком воно раз у раз повертає героя в реальність, нагадує, що існує життя поза межами кімнати.
- Символічна арфа. Образ-символ арфи передає внутрішню тривогу головного героя, він неспокійний, його дратують звуки, запахи, деталі побуту.
- Годинник. Годинник символізує невблаганний час, що невпинно приближає смерть єдиної батькової втіхи — маленької донечки Оленки. Образ є символом плину людського життя, його скороминучості. Він ніби нагадує нам, що час на цій землі є зліченим для кожного. Це своєрідний показник змін, найчастіше сумних та болісних, ознака близької розлуки.
Зорові образи-символи
- Блимання лампи. Ця лампа символізує, з однієї сторони, груди дитини, яка скоро помре, а з іншої – вічну боротьбу світла-життя з темнотою-смертю.
- Символічний образ зелених луків. Усе, що пов'язане з природою, для батька асоціюється з відпочинком для втомленої душі. Зелена трава, луки та п'янка природа — символ відпочинку, гармонії, легкості, ніжності. Лише серед природи можна знайти заспокоєння для розбурханої свідомості.
- Головним символом, що наявний і у назві твору, і в сюжетній канві новели є яблуневий цвіт. Його можна віднести не лише до зорових образів, але й до чуттєвих. Цей символ є важливим не тільки у нашому етюді, а й у особистому житті письменника. У творі — це символ ніжності, розквіту життя. Батько порівнює цвіт із донечкою, такою ж світлою та ніжною, як яблуневі пелюстки. Також батько розуміє, що краса цих пелюсток — тимчасова, скоро вони опадуть, зав'януть, як і сталось з життям його дівчинки, яке просто згасло.
Після смерті М. Коцюбинського, Олександра Аплаксіна (кохана письменника) писала:
Наступного дня Анастасія Григорівна, дружина Жука, попросила мене допомогти робити вінки на труну Коцюбинського. На східцях будинку Жуків ми робили вінки. Але я не могла зосередитися, і у мене нічого не виходило. Анастасія Григорівна брала їх з моїх рук і швидко та майстерно переробляла. Квіти приносили безперервно. Хтось приніс кошик біло-рожевого яблуневого цвіту. «Цвіт яблуні», — скорботно промайнула думка. Я згадала, що Михайло Михайлович писав мені з Капрі під час своєї останньої подорожі, що йому приємно було бачити там розквітлу яблуню. Я присунула до себе той кошик і швидко сплела вінок. Він був найкращий з усіх вінків. Анастасія Григорівна тоді розповіла, що саме цей вінок хтось поклав у труну у голову Михайла Михайловича. «А знаєте, — сказала вона, — Віра Устинівна прохала від вас не приймати ні вінків, ні квітів».
Примітки
- . www.ukrlib.com.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2019.
- Аплаксіна, Олександра (2008). Сторінки спогадів (українська) . Київ: Критика. с. 320.
Посилання
- Агеєва В. Імпресіоністична естетика Коцюбинського // Слово і час. — 1994. — № 9. — С. 9-10.
- Денисюк І. О., Лужецький З. В. Барви і звуки слова // У вінок Михайлу Коцюбинському. — К.: Рад. письменник, 1967.
- Костенко М. О. Художня майстерність М. Коцюбинського. — К., 1969. — 157 с.
- Коцюбинський М. Цвіт яблуні / М. Коцюбинський ; передм. Г. Івановської. — Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930. — 22, 1 с. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro literaturnij tvir Pro kviti dereva div Yablunya Cvit yabluni impresionistichnij etyud ukrayinskogo pismennika Mihajla Kocyubinskogo napisanij u 1902 roci v Chernigovi Zrazok glibinnogo pronikannya pismennika v psihichne zhittya lyudini Cvit yabluniZhanrimpresionistichnij etyudAvtorMihajlo KocyubinskijMovaukrayinskaNapisano1902Cvitinnya yabluni u Krivomu RoziSyuzhet ta kompoziciya tvoruU tvori pomitna trisharova smislova budova Mi ne bachimo zovnishnosti golovnogo geroya ni osoblivih ris ni specifichnih harakteristik Mi ne znayemo jogo imeni ta viku Mi znayemo lishe te sho geroj maye druzhinu sluzhnicyu Katerinu vlasnij dim z gorodom ye pismennikom i batkom malenkoyi divchinki Pershoyu temoyu sho pronizuye Cvit yabluni j rozvivayetsya protyagom usogo tvoru ye smert malenkoyi divchinki Olenki Drugoyu temoyu yaka ye prihovanoyu prote prochituyetsya mizh ryadkami chitachem ye filosofska problema zhittya ta smerti problema nevidvorotnosti Tretya tema nevidimimi nitkami poyednuye obidvi temi v yedine cile Ce problema mitcya problema psihologiyi tvorchosti problema viboru yaka pov yazana zi smertyu ditini z filosofiyeyu zhittya tobto prisutnya i v syuzhetnomu zmisti i prihovana mizh ryadkami Varto nagolositi sho iz troma smislovimi temami pov yazana tririvneva budova svidomosti nashogo geroya Po pershe golovnij geroj batko u yakogo pomiraye yedina donka Ya j tak bachu vse bachu svoyu divchinku yiyi goli ruchki na ryadni bachu yak hodyat pid ryadnom yiyi grudi yak vona roztulyuye specheni gubi j lovit povitrya Po druge batko prijmaye zakoni buttya rozumiye sho proti smerti nemaye likiv Se zakon prirodi govorit shos izzadu virazno Po tretye vin usvidomlyuye stavlennya svoyeyi vlasnoyi psihichnoyi individualnosti mitcya do navkolishnoyi dijsnosti Vono zdastsya meni kolis yak material ya ce chuyu ya rozumiyu htos meni govorit pro se htos drugij sho sidit u meni Svidomist golovnogo geroya spontanno j haotichno posilaye jomu korotki avtomatichni impulsi todi dumki chi slova vidzivayutsya vnutrishnimi golosami abo sponukayut nashogo geroya do nezrozumiloyi dlya nogo samogo povedinki v toj chas koli jogo mentalnist zajnyata chimos inshim yak napriklad usvidomleni impulsi estetichnih erotichnih etichnih pochuttiv ta rizni urivki spominiv i sliv iz zabutogo vzhe minulogo sho zhivut u pidsvidomosti Gra kolorivMajsterno akcentuyuchi uvagu na kontrastah svitla ta tini pismennik detalno vidtvoriv rozdvoyennya lyudskoyi dushi pochuttya batka j mitcya perebuvannya svidomosti mizh dvoma svitami realnim ta irrealnim svitlom temryavoyu zanepokoyennyam radistyu Dva sviti ce svoyeridni dva poverhi u svidomosti golovnogo geroya yaki zobrazhenni zovsim protilezhnimi kolorami Vgori temnij pohmurij vazhkij pid nim zalitij svitlom iz yasnimi bliskami i z sitkoyu tinej U movnij palitri tvoru ci dva sviti skoncentrovano na dvoh protilezhnih tochkah trivoga nespokij i radist zhittya Centrom pershoyi tochki ye chornij kolir yakij pov yazuyetsya iz viknami morem krilami prostorom hvilyami skelyami volossyam Za chornimi viknami lezhit svit zatoplenij nichchyu a moya hata zdayetsya meni kayutoyu korablya sho plive des u nevidomomu chornomu mori razom zo mnoyu z moyeyu tugoyu i z moyim zhahom Pochuttya radosti pidnesenosti zagalnogo zaspokoyennya zoseredzheni u bilomu zelenomu zhovtomu ta blakitnomu kolorah yaki avtor pov yazuye z predmetami sho ye priyemnimi dlya lyudini cvit den sukenka nebo Kriz bilij cvit vidnilos sinye nebo Obraz ditini sho pomiraye avtor pidkreslyuye svitlimi tonami nagoloshuyuchi na nespravedlivosti smerti yaka zabiraye she zovsim nevinnu yunu divchinku Na nij korotenka bila sukenochka i zhovti novi kapchiki z pomponami sho ya nedavno kupiv yij SimvoliUves kompleks vrazhen sho podaye nam tvir ob yednuyut obrazi simvoli sho chasto u riznih formah povtoryuyutsya ta harakterizuyut stan ta viglyad hvoroyi Olenki prichinu hvorobi divchinki ta nablizhennya yiyi neminuchoyi smerti Usi simvoli mozhna podiliti na dvi grupi sluhovi ta zorovi Sluhovi obrazi simvoli Obraz simvol svistu vin viriznyayetsya na tli usih inshih obraziv simvoliv prisutnij vid pochatku noveli do kincevogo vrazhennya vid peredsmertnogo stishenogo svistu Kalatalo nichnogo storozha Kalatalo svoyim bezperervnim ritmom odnakovogo zvuku nagaduye nerozrivne kolo zhittya sho obov yazkovo prohodit cherez smert Kalatalo dlya geroya zv yazok iz minulim iz jogo prashurami Svoyim zvukom vono raz u raz povertaye geroya v realnist nagaduye sho isnuye zhittya poza mezhami kimnati Simvolichna arfa Obraz simvol arfi peredaye vnutrishnyu trivogu golovnogo geroya vin nespokijnij jogo dratuyut zvuki zapahi detali pobutu Godinnik Godinnik simvolizuye nevblagannij chas sho nevpinno priblizhaye smert yedinoyi batkovoyi vtihi malenkoyi donechki Olenki Obraz ye simvolom plinu lyudskogo zhittya jogo skorominuchosti Vin nibi nagaduye nam sho chas na cij zemli ye zlichenim dlya kozhnogo Ce svoyeridnij pokaznik zmin najchastishe sumnih ta bolisnih oznaka blizkoyi rozluki Zorovi obrazi simvoli Blimannya lampi Cya lampa simvolizuye z odniyeyi storoni grudi ditini yaka skoro pomre a z inshoyi vichnu borotbu svitla zhittya z temnotoyu smertyu Simvolichnij obraz zelenih lukiv Use sho pov yazane z prirodoyu dlya batka asociyuyetsya z vidpochinkom dlya vtomlenoyi dushi Zelena trava luki ta p yanka priroda simvol vidpochinku garmoniyi legkosti nizhnosti Lishe sered prirodi mozhna znajti zaspokoyennya dlya rozburhanoyi svidomosti Golovnim simvolom sho nayavnij i u nazvi tvoru i v syuzhetnij kanvi noveli ye yablunevij cvit Jogo mozhna vidnesti ne lishe do zorovih obraziv ale j do chuttyevih Cej simvol ye vazhlivim ne tilki u nashomu etyudi a j u osobistomu zhitti pismennika U tvori ce simvol nizhnosti rozkvitu zhittya Batko porivnyuye cvit iz donechkoyu takoyu zh svitloyu ta nizhnoyu yak yablunevi pelyustki Takozh batko rozumiye sho krasa cih pelyustok timchasova skoro voni opadut zav yanut yak i stalos z zhittyam jogo divchinki yake prosto zgaslo Pislya smerti M Kocyubinskogo Oleksandra Aplaksina kohana pismennika pisala Nastupnogo dnya Anastasiya Grigorivna druzhina Zhuka poprosila mene dopomogti robiti vinki na trunu Kocyubinskogo Na shidcyah budinku Zhukiv mi robili vinki Ale ya ne mogla zosereditisya i u mene nichogo ne vihodilo Anastasiya Grigorivna brala yih z moyih ruk i shvidko ta majsterno pereroblyala Kviti prinosili bezperervno Htos prinis koshik bilo rozhevogo yablunevogo cvitu Cvit yabluni skorbotno promajnula dumka Ya zgadala sho Mihajlo Mihajlovich pisav meni z Kapri pid chas svoyeyi ostannoyi podorozhi sho jomu priyemno bulo bachiti tam rozkvitlu yablunyu Ya prisunula do sebe toj koshik i shvidko splela vinok Vin buv najkrashij z usih vinkiv Anastasiya Grigorivna todi rozpovila sho same cej vinok htos poklav u trunu u golovu Mihajla Mihajlovicha A znayete skazala vona Vira Ustinivna prohala vid vas ne prijmati ni vinkiv ni kvitiv Primitki www ukrlib com ua Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Aplaksina Oleksandra 2008 Storinki spogadiv ukrayinska Kiyiv Kritika s 320 PosilannyaAgeyeva V Impresionistichna estetika Kocyubinskogo Slovo i chas 1994 9 S 9 10 Denisyuk I O Luzheckij Z V Barvi i zvuki slova U vinok Mihajlu Kocyubinskomu K Rad pismennik 1967 Kostenko M O Hudozhnya majsternist M Kocyubinskogo K 1969 157 s Kocyubinskij M Cvit yabluni M Kocyubinskij peredm G Ivanovskoyi Harkiv Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 22 1 s 16 travnya 2021 u Wayback Machine