Ящірка ельбурська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Lacerta defilippii , 1877 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Darevskia defilippii | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ящірка ельбурська (Lacerta defilippii) — представник рода Ящірок родини Справжні ящірки.
Опис
Довжина тіла досягає 6 см, хвіст у 2 рази довше. Голова помітно стиснута. Міжщелепний щиток не торкається лобоносового. Верхньовійні щитки відокремлені від надочноямкового суцільним або перерваним рядком з 7-16 зерняток. Перший верхньоскронний щиток середньої довжини, тупо обрізаний ззаду, позаду нього 2-5 задньоскронних. Центральноскронний щиток невеликий. Між ним і середньої величини барабанним щитком в одному рядку 3-5 дрібних щитків. По середній лінії горла до коміра тягнеться 22-31 лусочка. Луска тулуба гладенька, слабко опукла. Навколо середини тулуба в одному рядку 43-60 лусочок. Луска, що вкриває гомілку, гладенька або слабкоребриста. Попереду великого анального щитка 2-3 збільшених преанальних або ж усі преанальні рівні за розміром. Стегнових пір 13-20.
Спина коричнювата, оливково-чорна або слабо-зеленувата. На ній розташовується утворена дрібними плямами темна смуга, яка проходить уздовж хребта або утворює по всій її ширині сітчастий візерунок. Темні смуги уздовж боків утворені рядками темних кіл з білуватими, на рівні грудей, блакитними центрами. Зустрічаються особини, у яких малюнок на тілі ледь вгадується. Черево, низ голови яскраво-червоного, білуватого забарвлення з невеликими блакитними плямами на крайніх черевних щитках.
Спосіб життя
Полюбляє вологу місцину, скелі, каміння на схилах глибоких ущелин берегами річок, порослих розрідженою чагарниковою та деревною рослинністю. Відома до висоти 1500—1600 м над рівнем моря. Активна з квітня до жовтня. Харчується комахами та дрібними безхребетними.
Розповсюдження
Мешкає у високогірній центральній частині хребта Копетдаг на півдні Туркменістану, Ірану, де широко поширена в східній половині Ельбурського хребта.
Джерела
- Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
- Словник зоологічної номенклатури (1927 — 1928): Факсимільне відтворення видань 1927—1928 рр. — К.: Наукова думка, 2005 р. — 186 с.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yashirka elburska Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Spravzhni yashirki Rid Lacerta Vid Yashirka elburska Binomialna nazva Lacerta defilippii 1877 Sinonimi Darevskia defilippii Posilannya Vikishovishe Darevskia defilippii MSOP 107655417 Yashirka elburska Lacerta defilippii predstavnik roda Yashirok rodini Spravzhni yashirki OpisDovzhina tila dosyagaye 6 sm hvist u 2 razi dovshe Golova pomitno stisnuta Mizhshelepnij shitok ne torkayetsya lobonosovogo Verhnovijni shitki vidokremleni vid nadochnoyamkovogo sucilnim abo perervanim ryadkom z 7 16 zernyatok Pershij verhnoskronnij shitok serednoyi dovzhini tupo obrizanij zzadu pozadu nogo 2 5 zadnoskronnih Centralnoskronnij shitok nevelikij Mizh nim i serednoyi velichini barabannim shitkom v odnomu ryadku 3 5 dribnih shitkiv Po serednij liniyi gorla do komira tyagnetsya 22 31 lusochka Luska tuluba gladenka slabko opukla Navkolo seredini tuluba v odnomu ryadku 43 60 lusochok Luska sho vkrivaye gomilku gladenka abo slabkorebrista Poperedu velikogo analnogo shitka 2 3 zbilshenih preanalnih abo zh usi preanalni rivni za rozmirom Stegnovih pir 13 20 Spina korichnyuvata olivkovo chorna abo slabo zelenuvata Na nij roztashovuyetsya utvorena dribnimi plyamami temna smuga yaka prohodit uzdovzh hrebta abo utvoryuye po vsij yiyi shirini sitchastij vizerunok Temni smugi uzdovzh bokiv utvoreni ryadkami temnih kil z biluvatimi na rivni grudej blakitnimi centrami Zustrichayutsya osobini u yakih malyunok na tili led vgaduyetsya Cherevo niz golovi yaskravo chervonogo biluvatogo zabarvlennya z nevelikimi blakitnimi plyamami na krajnih cherevnih shitkah Sposib zhittyaPolyublyaye vologu miscinu skeli kaminnya na shilah glibokih ushelin beregami richok poroslih rozridzhenoyu chagarnikovoyu ta derevnoyu roslinnistyu Vidoma do visoti 1500 1600 m nad rivnem morya Aktivna z kvitnya do zhovtnya Harchuyetsya komahami ta dribnimi bezhrebetnimi RozpovsyudzhennyaMeshkaye u visokogirnij centralnij chastini hrebta Kopetdag na pivdni Turkmenistanu Iranu de shiroko poshirena v shidnij polovini Elburskogo hrebta DzherelaShmalgauzen I I Pohodzhennya nazemnih hrebetnih M 1964 Slovnik zoologichnoyi nomenklaturi 1927 1928 Faksimilne vidtvorennya vidan 1927 1928 rr K Naukova dumka 2005 r 186 s Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002