Я полоть село в Україні в Рівненському районі Рівненської області Входить до складу території Костопільської міської тер

Я́полоть — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Входить до складу території Костопільської міської територіальної громади. Населення становить 823 осіб. Орган місцевого самоврядування — Костопільська міська рада. В селі Яполоть розташоване робоче місце старости відповідного старостинського округу.

село Яполоть


Герб	Прапор

Костопільська міська громада

Код КАТОТТГ

UA56060350290057508

Основні дані

Засноване

1577

Населення

823

Площа

2,93 км²

Густота населення

280,89 осіб/км²

Поштовий індекс

35021

Телефонний код

+380 3657

Географічні дані

Географічні координати

50°59′06″ пн. ш. 26°15′12″ сх. д. / 50.98500° пн. ш. 26.25333° сх. д.Координати: 50°59′06″ пн. ш. 26°15′12″ сх. д. / 50.98500° пн. ш. 26.25333° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

169 м

Водойми

річка Горинь

Місцева влада

Адреса ради

35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Костопіль, вул. 1 Травня, 3

Карта

Яполоть

Яполоть

Мапа

Яполоть у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Горинь.

Історія

Згадки про село датуються 1577 р. Вважається, що назва поселення є видозміною від слова «заболоть», що вказує на його розташування «за болотами».

У 1906 році село Стидинської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 10. Дворів 92, мешканців 617.

26 січня 1944 загін УПА розбив 206-ий батальйон внутрішніх військ НКВД. Вбито близько 100 енкаведистів, скільки ж поранено. В ході військової операції повстанцями було здобуто 4 кулемети, багато крісів та автоматів. З боку УПА було 6 убитих i 8 поранених.

28 квітня 1944 р. сотня УПА «Гамалії» (командир Анатолій Монь) з куреня «ім. Хмельницького» (командир Ждан Ярослав «Острий») ВО-1 «Заграва» оточила і розбила коло села відділ НКВД, з 200 тільки 20 ворогів утекло. Власні втрати: 4 вбиті, 12 поранено.

Символіка

Символи затверджено рішенням сесії сільської ради за № 86 від 6 серпня 2004 р. Автори проектів — Ю. Терлецький і М. Омельчук.

Герб: у золотому полі три червоні стріли, покладені навхрест вістрями вгору, над зеленим курганом на синій основі. Прапор: квадратне полотнище, що складається з трьох рівновеликих вертикальних смуг — синьої, жовтої та синьої, посередині жовтої — три червоні стріли, покладені навхрест вістрями вгору.

Курган і стріли розповідають про історичне минуле краю, золоте поле означає сільське господарство, синій — річку Горинь, зелений — багаті ліси.

Відомі люди

В поселенні народився:

Мельнійчук Михайло Михайлович (* 1962) — український географ.

Улітку 1970 року, будучи студентом, у селі впродовж двох тижнів проводив вивчення місцевого діалекту і фольклору краєзнавець В.Ящук.

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
. kostopil-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 березня 2020.
Б'ємо загарбників (з дій УПА) // «Повстанець», листопад 1944, Ч. 1
Літопис УПА: Видання Головного Командування УПА / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Потічний, П. Сохань, О. Рубльов, М. Ріпецький, Є. Штендера, Г. Боряк, Б. Іваненко. — Київ; Торонто, 1995. — 482 с. — (Літопис УПА. Нова серія. — Т. 1) — стор. 140
. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.

Література

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2021.

[2] . kostopil-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 березня 2020.

[4] Б'ємо загарбників (з дій УПА) // «Повстанець», листопад 1944, Ч. 1

[5] Літопис УПА: Видання Головного Командування УПА / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Потічний, П. Сохань, О. Рубльов, М. Ріпецький, Є. Штендера, Г. Боряк, Б. Іваненко. — Київ; Торонто, 1995. — 482 с. — (Літопис УПА. Нова серія. — Т. 1) — стор. 140

[6] . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.