Янош Кемені (також Янош Кемень або Янош Кеминь; угор. Kemény János; *14 грудня 1607, Бікіш — †23 січня 1662, Данеш) — угорський аристократ і письменник, Великий князь Семигорода.
Янош Кемені | ||||
---|---|---|---|---|
Kemény János | ||||
Янош Кемені | ||||
Народився | 14 грудня 1607 Бікіш | |||
Помер | 23 січня 1662 (54 роки) Данеш | |||
Країна | Трансильванське князівство | |||
Діяльність | Князь Трансильванії, письменник | |||
Батько | d[1] | |||
Мати | d[1] | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d[1] | |||
| ||||
Янош Кемені у Вікісховищі | ||||
Янош Кеминь походив зі знатної мадярської семигородської родини, займав різні політичні та військові посади в Семигородському князівстві під час правління Габора Бетлена і Дьордя II. За Дьордя II він став головним радником князя і провідником військових кампаній у Молдові в 1653 році та Польщі в 1657 році, остання з яких мала на меті заволодіння польською короною для Дьордя II. Турки настійно опиралися польським амбіціям Дьердя II та забороняли будь-яку військову акцію проти Польщі. Незалежно від турків, Кеминь також виступав проти непродуманої польської авантюри князя, і неохоче взяв на себе керівництво кампанією, що закінчилася поразкою; армію Кемені, покинута напризволяще шведськими союзниками, капітулювала перед поляками , і пізніше під Теребовлею її взяли в полон союзники Польщі й Туреччини, кримські татари.
Кеминь провів у татарському полоні два роки, поки у серпні 1659 року не був випущений після виплати величезного викупу. Під час свого полону в Бахчисараї він написав свою Автобіографію (угорською мовою), один з найчудовіших шедеврів семигородської літератури 17-го сторіччя.
Коли він повернувся до Семигорода, то знайшов країну, розвалену амбіціями Дьордя II, що не хотів зректися влади, череди претендентів на престол і помстою Туреччини за несанкціоновану військову кампанію. Кеминь розумів, що вторгнення у Семигород з боку турків і їхніх союзників кримських татар означають кінець автономії Семигорода, яку він вирішив захистити за допомогою Габсбургів.
Сейм Семигорода обрав Кеминя князем 1 січня 1661 року, після того, як Акош Барчаї, якого підтримували турки, був вимушений зректися влади. У квітні 1661 семигородський сейм проголосив відділення князівства від Оттоманської Імперії й звернувся за допомогою до Відня. Своєю чергою, велика турецько-татарська армія напала на Семигород в червні, завдавши поразки армії Кеминь та витіснивши його до Королівської Угорщини. Турки посадили на семигородський трон Міхая Апафі. Кеминь, за підтримки австрійського генерала Монтекукколі, повернувся до Семигорода на початку вересня 1661 року. Проте австрійська армія невдовзі його покинула і Кеминь загинув у битві з турками коло Надьселеша.
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела та література
- Л. В. Войтович. Кемені Янош [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 170. — .
Література
- Magyar Életrajzi Lexikon. Budapest: Akadémiai Kiadó. 1967.
- Kemény János és Bethlen Miklós művei, Budapest 1980 Szépirodalmi Kiadó [1] [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Коваленко Сергій. Останній чин великого Гетьмана. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010.
- Коваленко Сергій. Іван Богун — український Дон Кіхот. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Попередник: | Великий князь Семигороду 1661 | Наступник: |
Акош Барчаї | Міхай І Апафі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yanosh Kemeni takozh Yanosh Kemen abo Yanosh Kemin ugor Kemeny Janos 14 grudnya 1607 16071214 Bikish 23 sichnya 1662 Danesh ugorskij aristokrat i pismennik Velikij knyaz Semigoroda Yanosh KemeniKemeny JanosYanosh KemeniNarodivsya14 grudnya 1607 1607 12 14 BikishPomer23 sichnya 1662 1662 01 23 54 roki DaneshKrayinaTransilvanske knyazivstvoDiyalnistKnyaz Transilvaniyi pismennikBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zdDitid 1 Yanosh Kemeni u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kemeni Yanosh Kemin pohodiv zi znatnoyi madyarskoyi semigorodskoyi rodini zajmav rizni politichni ta vijskovi posadi v Semigorodskomu knyazivstvi pid chas pravlinnya Gabora Betlena i Dordya II Za Dordya II vin stav golovnim radnikom knyazya i providnikom vijskovih kampanij u Moldovi v 1653 roci ta Polshi v 1657 roci ostannya z yakih mala na meti zavolodinnya polskoyu koronoyu dlya Dordya II Turki nastijno opiralisya polskim ambiciyam Derdya II ta zaboronyali bud yaku vijskovu akciyu proti Polshi Nezalezhno vid turkiv Kemin takozh vistupav proti neprodumanoyi polskoyi avantyuri knyazya i neohoche vzyav na sebe kerivnictvo kampaniyeyu sho zakinchilasya porazkoyu armiyu Kemeni pokinuta naprizvolyashe shvedskimi soyuznikami kapitulyuvala pered polyakami i piznishe pid Terebovleyu yiyi vzyali v polon soyuzniki Polshi j Turechchini krimski tatari Kemin proviv u tatarskomu poloni dva roki poki u serpni 1659 roku ne buv vipushenij pislya viplati velicheznogo vikupu Pid chas svogo polonu v Bahchisarayi vin napisav svoyu Avtobiografiyu ugorskoyu movoyu odin z najchudovishih shedevriv semigorodskoyi literaturi 17 go storichchya Koli vin povernuvsya do Semigoroda to znajshov krayinu rozvalenu ambiciyami Dordya II sho ne hotiv zrektisya vladi cheredi pretendentiv na prestol i pomstoyu Turechchini za nesankcionovanu vijskovu kampaniyu Kemin rozumiv sho vtorgnennya u Semigorod z boku turkiv i yihnih soyuznikiv krimskih tatar oznachayut kinec avtonomiyi Semigoroda yaku vin virishiv zahistiti za dopomogoyu Gabsburgiv Sejm Semigoroda obrav Keminya knyazem 1 sichnya 1661 roku pislya togo yak Akosh Barchayi yakogo pidtrimuvali turki buv vimushenij zrektisya vladi U kvitni 1661 semigorodskij sejm progolosiv viddilennya knyazivstva vid Ottomanskoyi Imperiyi j zvernuvsya za dopomogoyu do Vidnya Svoyeyu chergoyu velika turecko tatarska armiya napala na Semigorod v chervni zavdavshi porazki armiyi Kemin ta vitisnivshi jogo do Korolivskoyi Ugorshini Turki posadili na semigorodskij tron Mihaya Apafi Kemin za pidtrimki avstrijskogo generala Montekukkoli povernuvsya do Semigoroda na pochatku veresnya 1661 roku Prote avstrijska armiya nevdovzi jogo pokinula i Kemin zaginuv u bitvi z turkami kolo Nadselesha PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326Dzherela ta literaturaL V Vojtovich Kemeni Yanosh 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 170 ISBN 978 966 00 0692 8 LiteraturaMagyar Eletrajzi Lexikon Budapest Akademiai Kiado 1967 Kemeny Janos es Bethlen Miklos muvei Budapest 1980 Szepirodalmi Kiado 1 21 lipnya 2011 u Wayback Machine Kovalenko Sergij Ostannij chin velikogo Getmana Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2010 Kovalenko Sergij Ivan Bogun ukrayinskij Don Kihot Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Poperednik Velikij knyaz Semigorodu 1661 Nastupnik Akosh Barchayi Mihaj I Apafi