Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яліве́ць (Яловець) — місцевість у Личаківському районі Львова в районі рогатки (перехрестя) вулиць Пасічної та Личаківської.
| Ялівець Львів | ||||
 Ялівець, | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Район | Личаківський район | |||
| Адмінодиниця | Личаківський район | |||
| Головні вулиці | вул. Личаківська | |||
| Парки | Личаківський парк | |||
За однією версією, назва походить від рослини ялівець, останні екземпляри якої зустрічались тут ще у 1930-х роках. За іншою версією цю назву породили неврожайні (ялові) землі цієї місцевості. Давній топонім нині зафіксований лише у назві невеликої вулиці Ялівець. До місцевості також застосовували іншу назву — «Машів». Поселення, територія якого починалась за вул. Біваковою (тепер Голинського), оточена землями громади Кривчиці, здавна належала до міста Львова.
Казарми
1883 року утворено перший полк уланів ландверу (К.к. Landwehr-Ulanenregiment № 1). На 65% він складався з українців. Наприкінці XIX століття на Ялівці для потреб полку збудовано комплекс адміністративно-казармених будівель, між якими влаштовано площу, окрім того були три стайні, манеж і додаткові господарські будівлі. Тепер це № 148—156 на вулиці Личаківській. На відміну від кавалерійських полків, улани ляндверу не утворювали бригад та дивіій. Їх приділяли окремими ескадронами до дивізій піхоти. Там вони служили для розвідки, зв'язку та охорони штабу. Таким чином із початком І світової війни 6 ескадронів полку було розділено між 11, 30 і 43 піхотними дивізіями, а в казармах залишився лише осередок збору і підготовки резервів для ескадронів.
Під час Українсько-польської війни у напівспалених казармах містився шпиталь для коней. Залогою були 30 осіб, з яких половина — українські студенти-добровольці, а решта — стрільці 19 полку. 21 листопада 1918 року казарми було оточено переважаючими польськими підрозділами. Залога із втратами протриматись до полудня, після чого, не бачачи виходу вирішила здатись. Під час здачі поляки відкрили вогонь і 15 чоловік було поранено. Після здачі 10 полонених розстріляно. Поховано їх лише 28 листопада у спільній могилі поруч із казармами (у 20-30-х роках їх було двічі перезахоронено, при цьому ідентифіковано поіменно лише трьох; могили втрачено). Казарми перетворено на табір для полонених українських солдатів та цивільних. В кінці грудня 1919 сюди поміщено 400 українських солдатів з території Румунії, які під гарантії польського консула в Румунії повернулись у Галичину, але були відразу інтерновані. У певні моменти кількість полонених сягала 2,5 тис. чоловік. Через утримання в нелюдських умовах за перші два місяці близько 200 чоловік померли. Ще у травні 1920 року 400 чоловік залишались у таборі, яких було переправлено залізницею у Померанію. Від осені 1920 тут також утримували полонених більшовиків. Польська газета «Dzień» повідомляла, що з 400 утримуваних 150 хворіли тифом.
Згодом тут розмістився 14-й полк уланів (так званих «Язловецьких»). Після 1944 казарми зайняла кавалерія Червоної армії, а дещо пізніше тут влаштовано 28-й авторемонтний завод Міноборони СРСР. У 1920—1930-х роках територія Ялівця забудована віллами та невеликими кам'яницями. У 1950-х в ярах створено велике звалище військової техніки.
Джерела
- Дзюбан О. В. Табір на Ялівці // Галицька брама. — 1999. — № 7 (55). — С. 6—7.
- Слободянюк М. В. Військовий гарнізон Львова напередодні I світової війни // Галицька брама. — 2007. — № 7—8 (151–152). — С. 8, 14—15.
- Шишка О. В. Від Личакова до Погулянки // Галицька брама. — 1999. — № 7 (55). — С. 3.
 | Це незавершена стаття про Львів. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalive c Yalovec miscevist u Lichakivskomu rajoni Lvova v rajoni rogatki perehrestya vulic Pasichnoyi ta Lichakivskoyi Yalivec LvivYalivec Yalivec Zagalna informaciya Rajon Lichakivskij rajonAdminodinicya Lichakivskij rajonGolovni vulici vul LichakivskaParki Lichakivskij park Derev yanij budinok na rozi vulic ta Pasichnoyi Za odniyeyu versiyeyu nazva pohodit vid roslini yalivec ostanni ekzemplyari yakoyi zustrichalis tut she u 1930 h rokah Za inshoyu versiyeyu cyu nazvu porodili nevrozhajni yalovi zemli ciyeyi miscevosti Davnij toponim nini zafiksovanij lishe u nazvi nevelikoyi vulici Yalivec Do miscevosti takozh zastosovuvali inshu nazvu Mashiv Poselennya teritoriya yakogo pochinalas za vul Bivakovoyu teper Golinskogo otochena zemlyami gromadi Krivchici zdavna nalezhala do mista Lvova Kazarmi1883 roku utvoreno pershij polk ulaniv landveru K k Landwehr Ulanenregiment 1 Na 65 vin skladavsya z ukrayinciv Naprikinci XIX stolittya na Yalivci dlya potreb polku zbudovano kompleks administrativno kazarmenih budivel mizh yakimi vlashtovano ploshu okrim togo buli tri stajni manezh i dodatkovi gospodarski budivli Teper ce 148 156 na vulici Lichakivskij Na vidminu vid kavalerijskih polkiv ulani lyandveru ne utvoryuvali brigad ta diviij Yih pridilyali okremimi eskadronami do divizij pihoti Tam voni sluzhili dlya rozvidki zv yazku ta ohoroni shtabu Takim chinom iz pochatkom I svitovoyi vijni 6 eskadroniv polku bulo rozdileno mizh 11 30 i 43 pihotnimi diviziyami a v kazarmah zalishivsya lishe oseredok zboru i pidgotovki rezerviv dlya eskadroniv Pid chas Ukrayinsko polskoyi vijni u napivspalenih kazarmah mistivsya shpital dlya konej Zalogoyu buli 30 osib z yakih polovina ukrayinski studenti dobrovolci a reshta strilci 19 polku 21 listopada 1918 roku kazarmi bulo otocheno perevazhayuchimi polskimi pidrozdilami Zaloga iz vtratami protrimatis do poludnya pislya chogo ne bachachi vihodu virishila zdatis Pid chas zdachi polyaki vidkrili vogon i 15 cholovik bulo poraneno Pislya zdachi 10 polonenih rozstrilyano Pohovano yih lishe 28 listopada u spilnij mogili poruch iz kazarmami u 20 30 h rokah yih bulo dvichi perezahoroneno pri comu identifikovano poimenno lishe troh mogili vtracheno Kazarmi peretvoreno na tabir dlya polonenih ukrayinskih soldativ ta civilnih V kinci grudnya 1919 syudi pomisheno 400 ukrayinskih soldativ z teritoriyi Rumuniyi yaki pid garantiyi polskogo konsula v Rumuniyi povernulis u Galichinu ale buli vidrazu internovani U pevni momenti kilkist polonenih syagala 2 5 tis cholovik Cherez utrimannya v nelyudskih umovah za pershi dva misyaci blizko 200 cholovik pomerli She u travni 1920 roku 400 cholovik zalishalis u tabori yakih bulo perepravleno zalizniceyu u Pomeraniyu Vid oseni 1920 tut takozh utrimuvali polonenih bilshovikiv Polska gazeta Dzien povidomlyala sho z 400 utrimuvanih 150 hvorili tifom Zgodom tut rozmistivsya 14 j polk ulaniv tak zvanih Yazloveckih Pislya 1944 kazarmi zajnyala kavaleriya Chervonoyi armiyi a desho piznishe tut vlashtovano 28 j avtoremontnij zavod Minoboroni SRSR U 1920 1930 h rokah teritoriya Yalivcya zabudovana villami ta nevelikimi kam yanicyami U 1950 h v yarah stvoreno velike zvalishe vijskovoyi tehniki DzherelaDzyuban O V Tabir na Yalivci Galicka brama 1999 7 55 S 6 7 Slobodyanyuk M V Vijskovij garnizon Lvova naperedodni I svitovoyi vijni Galicka brama 2007 7 8 151 152 S 8 14 15 Shishka O V Vid Lichakova do Pogulyanki Galicka brama 1999 7 55 S 3 Ce nezavershena stattya pro Lviv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi