Як-7 — радянський одномоторний літак-винищувач періоду Другої світової війни. Розроблений КБ під керуванням Олександра Сергійовича Яковлева. Був одним з наймасовіших радянських винищувачів воєнного періоду. Всього було побудовано понад 6 тисяч літаків.
Як-7 | |
---|---|
| |
Як-7 | |
Призначення: | винищувач |
Перший політ: | 23 липня 1940 (Як-7УТІ) |
Прийнятий на озброєння: | жовтень 1941 |
Знятий з озброєння: | початок 1945 |
Розробник: | ДКБ ім. Яковлєва, НВО ім. С. О. Лавочкіна, d, d і d |
Виробник: | ОКБ Яковлєва |
Модифікації: | Як-7УТІ (І-26УТІ, УТІ-26, №27), Як-7А, Як-7Б, Як-7В, Як-7ДІ, Як-7 М-82 |
Конструктор: | Олександр Яковлєв |
Екіпаж: | 1 (УТІ — 2) особа |
МШ біля землі: | 515 км/год |
МШ на висоті: | 615 км/год |
Дальність польоту: | 825 км |
Практична стеля: | 10200 м |
Довжина: | 8,37 м |
Висота: | 2,75 м |
Розмах крила: | 9,74 м |
Площа крила: | 17,15 м² |
Споряджений: | 3370 кг |
Двигуни: | 1×ВК-105ПФ (Як-7Б) |
Тяга (потужність): | 1180 |
Гарматне озброєння: | 20-мм гармата ШВАК (боєзапас 120 снарядів) два 7.62-мм кулемета ШКАС (1500 патронів) |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 200 кг кг |
Підвісне озброєння: | 6 РС-82 |
| |
![]() |
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkppTDFsaGEyOTJiR1YyWDFsaGF5MDNWVlJKWDJGdVpGOVpZV3N0TjBKZmMybGtaUzEyYVdWM1gzTnBiR2h2ZFdWMGRHVnpMbkJ1Wnk4eU1qQndlQzFaWVd0dmRteGxkbDlaWVdzdE4xVlVTVjloYm1SZldXRnJMVGRDWDNOcFpHVXRkbWxsZDE5emFXeG9iM1ZsZEhSbGN5NXdibWM9LnBuZw==.png)
Історія створення
4 березня 1940 було прийнято рішення уряду СРСР для підготовки льотного складу на нові винищувачі ЛаГГ-3, МіГ-3 і Як-1 створити перехідний двомісний з подвійним управлінням навчально-тренувальний винищувач УТІ-26 (Як-7) шляхом модифікації . Завдання отримав Олександр Сергійович Яковлев — з усіх головних конструкторів нових винищувачів він один мав досвід створення навчальних літаків, до того ж конструкція І-26 дозволяла легко модифікувати його в навчально-тренувальний винищувач. Новий літак спочатку називався УТІ-26 (це позначення носили два прототипи). Запущений в серійне виробництво у 1941 році під позначенням Як-7УТІ, всього було побудовано 186 літаків навчально-тренувальних літаків.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODBMelE0TDFsaGEyOTJiR1YyWDFWVVNTMHlOaTVxY0djdk1qVXdjSGd0V1dGcmIzWnNaWFpmVlZSSkxUSTJMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
Конструкція Як-7 змішана: крило дерев'яне з фанерною обшивкою, обклеєною полотном; каркас фюзеляжу фермовий зварний з хромансилевих труб, обшивка передньої частини фанерна, задньої - полотняна; капоти, обтічники, щитки і зализи - дюралюмінієві; рулі і елерони дюраліюмінієві з полотном.
З початком німецько-радянської війни виникла нагальна потреба у збільшенні випуску бойових винищувачів. У зв'язку з цим було прийняте рішення про модифікацію двомісного Як-7УТІ в бойовий одномісний винищувач Як-7. Роботи проводились на заводі N301 незабаром після початку війни з ініціативи бригади КБ Яковлєва на чолі з провідним інженером К. В. Синельщиковим, яка перебувала на заводі для допомоги в освоєнні Як-7УТІ. За основу був взятий серійний Як-7УТІ № 04-11. В конструкцію внесені наступні зміни: в задній кабіні встановлена бронеспинка; знятий фото-кінопулемет; бензобаки замінені на захищені; встановлена система заповнення бензобаків вуглекислим газом; до двох кулеметів ШКАС (боєзапас 1000 патронів) додатково встановлена одна мотор-гармата ШВАК з боєзапасом 130 снарядів і шість ракетних установок (по три під кожною консоллю крила) під реактивні снаряди РС-82. Розміри та контури літака залишилися ті ж, що і у Як-7УТІ. За кабіною льотчика у фюзеляжі Як-7 від другої кабіни Як-7УТІ залишився відсік, що закривався кришкою, який можна було використовувати для допоміжних цілей: перевезення вантажів і технічного складу при перебазування частин або ж для установки додаткового бензобака на 100 літрів. Польотна маса в порівнянні з Як-7УТІ збільшилася на 185 кг. Новий літак був запущений в серійне виробництво постановами Державного комітету оборони від 14 і 23 серпня 1941 року на двох заводах — московському № 301 і новосибірському № 153. Всього було випущено в серії 62 літаки Як-7, у тому числі 51 на заводі № 301 у вересні-жовтні 1941 року і 11 — на заводі № 153 в грудні 1941-го. Перші Як-7 надійшли на озброєння винищувальних авіаполків під час битви за Москву.
Модифікації
Як-7А, Як-7Б
З початку 1942 року була створена прокращена модифікація Як-7 з тими ж двигуном і озброєнням — Як-7А. Літак швидко пройшов льотні випробування і потім будувався серійно. У січні — травні 1942 року було випущено 277 одиниць Як-7А.
Але наймасовішою версією Як-7 став Як-7Б, який випускався з травня 1942 року до грудня 1943 року (випущено 5120 од.). Енергоозброєння і конструкція літака зазнала певних змін: в середині 1942 року на Як-7Б був встановлений більш потужний двигун ВК-105ПФ на 1180 к. с., завдяки прибиранню в польоті хвостового колеса, поліпшенню обводів капоту і тунелів радіаторів, а також внутрішньої герметизації фюзеляжу вдалося покращити аеродинамічні властивості літака. З озброєння кулемети ШКАС замінені на . Встановлено нову радіостанцію РСІ-4 з щогловою і двопроменевої антенами, радіополукомпас РПК-10, посадкова фара і електросвітлова сигналізація прибраного положення шасі. Основні розміри Як-7Б: площа крила — 17,15 м², розмах — 10,0 м, довжина літака — 8,475 м, висота — 2,5 м, запас палива — 305 кг. Льотні дані Як-7Б практично однакові з Як-1 — швидкість 593 км/год на висоті 3650 м, стеля 10000 м, дальність польоту — 820 км.
У 1942 році Як-7Б використовувалися на всьому фронті війни від Баренцового до Чорного моря. На Ленінградському фронті на винищувачі цього типу з імпортних «Томогавків» одним з перших в грудні 1942 року переозброїли 29-й гвардійський винищувальний авіаполк. Винищувачі Як-7Б у великих кількостях використовувалися на Сталінградському фронті. Перша у ВПС РСЧА група винищувачів, основним завданням якої було ведення «вільного полювання», сформувана в період боїв під Сталінградом, мала на озброєнні також Як-7Б. Літав на Як-7Б з бортовим номером 12 і особисто командир 32-го гвап (Василь Сталін). Навіть у 1944 році Як-7Б все ще залишалися на озброєнні діючої армії. зокрема, винищувачі цього типу мав на озброєнні навесні 1944 року 15-й розвідувальний авіаполк ВПС Балтійського флоту.
Як-7ДІ
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHdMekF5TDA5d1pYSmhkR2x2Ymw5R2NtRnVkR2xqTFVJdE1UZHpMVmxoYTI5MmJHVjJMVmxoYXkwNUxuQnVaeTh5TlRCd2VDMVBjR1Z5WVhScGIyNWZSbkpoYm5ScFl5MUNMVEUzY3kxWllXdHZkbXhsZGkxWllXc3RPUzV3Ym1jPS5wbmc=.png)
- Як-7ДІ (дальній винищувач) — модифікація Як-7Б з істотно поліпшеною конструкцією крила, в якому дерев'яні лонжерони були замінені дюралюмінієвими. Це дало великий виграш об'єму для бензобака в крилі. Ряд конструктивних доробок дозволив значно збільшити запас палива і дальність польоту. Ліхтар кабіни був, як і у Як-1, з пониженим гаргротом. Озброєння: одна гармата ШВАК і один кулемет УБС. Дослідний екземпляр Як-7ДІ пройшов випробування при польотній масі 3035 кг (маса порожнього — 2360 кг), показав швидкість 505 км/год біля землі і 566 км/год на висоті 3800 м і дальність польоту 1310 км. Він був прийнятий до серійного будівництва. Серійні літаки стали називатися Як-9.
Інші модифікації
- Як-7В (вивізний) — навчально-бойовий літак, аналогічний Як-7УТІ, але з шасі, що прибирається і без озброєння. Був в серії з травня 1942 року до грудня 1943 року. Випущено 597 одиниць. Частина переобладнана у винищувач Як-7Б.
- Як-7-37 — літак посиленим озброєнням (одна 37-мм пушка і 2 кулемети УБС). Мав змінене положення кабіни, автоматичні предкрилки і хвостове колесо більшого діаметра. В серпні 1942 року випущено 22 одиниці. Літак брав участь у бойових діях, добре проявив себе в діях проти бомбардувальників противника.
- Як-7ПД з мотором М-105ПД потужністю 1160 к. с. — продовження робіт зі створення висотного винищувача-перехоплювача, розпочатих на Як-5 (І-28). Робота не дала результатів через недоведення двигуна.
- Як-7 М-82 — варіант з зіркоподібним двигуном. Випущений був ще в 1941 році, але інтересу до себе не викликав, оскільки подібна ідея вже реалізовувалася в літаку ЛаГГ.
Примітки
Джерела
- Як-7 на combatavia.info: Энциклопедия военной авиации России (рос.)
- Як-7 на airwar.ru: Большая авиационная энциклопедия «Уголок неба» (рос.)
- на сайті (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет