Джеймс Френсіс Едвард Стюарт (англ. James Francis Edward Stuart; нар. 10 червня 1688, Лондон — пом. 1 січня 1766, Рим) — він же Джеймс Старий Претендент (англ. James the Old Pretender ), шевальє де Сен-Жорж (фр. Chevalier de St. George єдиний син Якова II і Марії Моденської, претендент на англійський престол під ім'ям Якова III (James III) і на шотландський під ім'ям Якова VIII (James VIII). Він сам і його прихильники вважали його королем протягом замалим не 64 років — тобто довше, ніж будь-який британський монарх царював реально, крім Єлизавети II, що побила цей рекорд 23 травня 2016 року (не набагато менше в 1837 — 1901 роках правила королева Вікторія).
Джеймс Френсіс Едвард Стюарт | |
---|---|
англ. James Francis Edward Stuart | |
Народився | 10 червня 1688[1][2] Сент-Джеймський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія |
Помер | 1 січня 1766[1][2][3] (77 років) Рим, Папська держава[4] |
Поховання | Гроти Ватикану |
Країна | Королівство Велика Британія Королівство Англія[5] |
Діяльність | претендент на трон |
Знання мов | англійська |
Титул | принц, d, герцог Корнвольський, Герцог Розесей, d, Барон Ренфрю, Список правителів королівства Островів, Принц Уельський і граф Честер |
Посада | d |
Рід | Стюарти |
Батько | Яків II[6] |
Мати | Марія Моденська[6] |
Брати, сестри | d, Анна Стюарт, Марія II[4], d, d, Джеймс Фітцджеймс, d, d, d, d, d і d |
У шлюбі з | Марія Клементина Собеська[6] |
Діти | Карл Едвард Стюарт[6] і d[3][6] |
Автограф | |
|
Життєпис
Перед "Славною революцією"
Вступивши на престол у 52-річному віці Яків II до цього часу не мав законних синів (всі п'ятеро хлопчиків, що народилися від його двох шлюбів, померли в ранньому дитинстві). Англійська протестантська опозиція сподівалася, що після смерті католика Якова II престол перейде до однієї з його двох дорослих дочок від першого шлюбу, Марії або Анни Стюарт, які були виховані в протестантизмі і одружена з протестантськими принцами — відповідно Вільгельмом III Оранським і Георгом Данським. Однак народження 10 червня наслідного принца Джеймса, принца Уельського, зруйнувало всі плани на мирне врегулювання конфлікту і зробило реальною перспективою повернення католицизму як панівної релігії.
30 червня за юліанським (10 липня за григоріанським літочисленням) група дворян («Безсмертна Сімка»), очолювана Джоном Черчиллем, у таємному листі закликала принца Вільгельма Оранського і його армію в Англію — на англійський престол, щоб захистити протестантську віру.
Під час «Славної революції»
5 листопада Вільгельм висадився на англійському узбережжі. Ряд протестантів, включаючи дочку Якова Анну, приєдналася до нього. Попри чисельну перевагу своєї армії, Яків II не віддає наказ відбити вторгнення, а 11 листопада втікає до Франції. По дорозі він викинув у Темзу Велику державну печатку. Захоплений в Кенті, він був поміщений під охорону голландської гвардії.
Після смерті Якова II у 1701 році Франція, Іспанія, Папа Римський і герцоги Парми та Модени відкрито визнали 13-річного принца Уельського королем, а англійський парламент оголосив його державним зрадником.
Під час війни за іспанську спадщину Яків сподівався захопити за допомогою Людовика XIV втрачений батьком престол. У 1708 році французький флот із 32 великих кораблів покинув Дюнкеркську гавань, везучи претендента і війська до шотландських берегів, але змушений був повернутися назад, не досягнувши мети.
Пізніше Яків боровся в рядах французьких військ; але за Утрехтським миром 1713 року Франція повинна була визнати протестантську династію в Англії і внаслідок цього видалити претендента. Після сходження на престол Георга I в Шотландії вибухнуло повстання: восени 1715 року від 10 до 15 тисяч озброєних якобітів під командуванням графа Мара проникли до Англії, але зазнали поразки біля Престона.
Водночас претендент майже без свити з'явився в Шотландії, і 27 січня 1716 року був коронований в Скунаі, під ім'ям Якова VIII. Однак незабаром був змушений втікати на континент. Дорога назад до Франції йому була закритою. Після смерті у вересні 1715 року Людовика XIV уряд очолив регент Філіп II Орлеанський, який став розглядати підтримку британського претендента як досить обтяжливу.
Шлюб і сімейне життя
3 вересня 1719 року Джеймс одружився з Марією Клементиною Собеською. Подружжя запросив жити в Рим Папа Римський Климент XI, який виділив їм палац у місті (палаццо Муті) і віллу. Католицька церква також надала їм 12 тис. крон щорічної допомоги з папської скарбниці.
У цьому шлюбі народилося двоє синів:
- Карл Едвард Луї Філіп Казимир Стюарт (1720—1788), або «Красунчик принц Чарлі», одружився з Луїзою Столберг-Гудер.
- Генрі Бенедикт Марія Клемент Томас Френсіс Ксав'єр Стюарт (11 березня 1725 — 13 липня 1807), пізніше відомий як кардинал герцог Йоркський, ніколи не одружувався.
Після народження молодшого сина Марія залишила сім'ю і пішла в монастир, де згодом померла. Причиною розриву подружжя стала зрада Джеймса.
Остання спроба
Тільки в 1727 році, після смерті Георга I, Джеймс зважився знову спробувати щастя. Підтримуваний Папою Римським, він вирушив до Генуї, щоб звідти переправитися до Англії, але незабаром переконався в нездійсненності свого плану.
Під час Другого якобітського повстання (1745–1746) вождем змовників був вже не постарілий Джеймс, а його син Карл Едвард.
Джеймс Френсіс Стюарт помер у Римі в 1766 році. Він похований в римському Соборі Святого Петра. Після його смерті папство визнало ганноверських монархів Великої Британії.
Цікаві факти
- З ім'ям Джеймса Френсіса Едварда Стюарта і його анонімним перебуванням на костюмованому маскараді «Les Fêtes de l'Inconnu» в 1714 році пов'язується деякими мистецтвознавцями одна з версій походження назви п'єси «Les Barricades Mystérieuses» французького композитора Франсуа Куперена для клавесина.
Генеалогія
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
- LIBRIS — 2016.
- Kindred Britain
Посилання
- Конский П. А. Стюарты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Попередник: Яків II та VII | Якобітські претендент (як Яків III та VIII) 1701—1766 | Наступник: Карл Едвард Стюарт (Карл III) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Frensis Edvard Styuart angl James Francis Edward Stuart nar 10 chervnya 1688 16880610 London pom 1 sichnya 1766 Rim vin zhe Dzhejms Starij Pretendent angl James the Old Pretender shevalye de Sen Zhorzh fr Chevalier de St George yedinij sin Yakova II i Mariyi Modenskoyi pretendent na anglijskij prestol pid im yam Yakova III James III i na shotlandskij pid im yam Yakova VIII James VIII Vin sam i jogo prihilniki vvazhali jogo korolem protyagom zamalim ne 64 rokiv tobto dovshe nizh bud yakij britanskij monarh caryuvav realno krim Yelizaveti II sho pobila cej rekord 23 travnya 2016 roku ne nabagato menshe v 1837 1901 rokah pravila koroleva Viktoriya Dzhejms Frensis Edvard Styuartangl James Francis Edward StuartNarodivsya10 chervnya 1688 1688 06 10 1 2 Sent Dzhejmskij palac Vestminster Velikij London London d AngliyaPomer1 sichnya 1766 1766 01 01 1 2 3 77 rokiv Rim Papska derzhava 4 PohovannyaGroti VatikanuKrayina Korolivstvo Velika Britaniya Korolivstvo Angliya 5 Diyalnistpretendent na tronZnannya movanglijskaTitulprinc d gercog Kornvolskij Gercog Rozesej d Baron Renfryu Spisok praviteliv korolivstva Ostroviv Princ Uelskij i graf ChesterPosadadRidStyuartiBatkoYakiv II 6 MatiMariya Modenska 6 Brati sestrid Anna Styuart Mariya II 4 d d Dzhejms Fitcdzhejms d d d d d i dU shlyubi zMariya Klementina Sobeska 6 DitiKarl Edvard Styuart 6 i d 3 6 AvtografGerb Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Styuart U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Dzhejms Styuart ZhittyepisPered Slavnoyu revolyuciyeyu Vstupivshi na prestol u 52 richnomu vici Yakiv II do cogo chasu ne mav zakonnih siniv vsi p yatero hlopchikiv sho narodilisya vid jogo dvoh shlyubiv pomerli v rannomu ditinstvi Anglijska protestantska opoziciya spodivalasya sho pislya smerti katolika Yakova II prestol perejde do odniyeyi z jogo dvoh doroslih dochok vid pershogo shlyubu Mariyi abo Anni Styuart yaki buli vihovani v protestantizmi i odruzhena z protestantskimi princami vidpovidno Vilgelmom III Oranskim i Georgom Danskim Odnak narodzhennya 10 chervnya naslidnogo princa Dzhejmsa princa Uelskogo zrujnuvalo vsi plani na mirne vregulyuvannya konfliktu i zrobilo realnoyu perspektivoyu povernennya katolicizmu yak panivnoyi religiyi 30 chervnya za yulianskim 10 lipnya za grigorianskim litochislennyam grupa dvoryan Bezsmertna Simka ocholyuvana Dzhonom Cherchillem u tayemnomu listi zaklikala princa Vilgelma Oranskogo i jogo armiyu v Angliyu na anglijskij prestol shob zahistiti protestantsku viru Pid chas Slavnoyi revolyuciyi 5 listopada Vilgelm visadivsya na anglijskomu uzberezhzhi Ryad protestantiv vklyuchayuchi dochku Yakova Annu priyednalasya do nogo Popri chiselnu perevagu svoyeyi armiyi Yakiv II ne viddaye nakaz vidbiti vtorgnennya a 11 listopada vtikaye do Franciyi Po dorozi vin vikinuv u Temzu Veliku derzhavnu pechatku Zahoplenij v Kenti vin buv pomishenij pid ohoronu gollandskoyi gvardiyi Pislya smerti Yakova II u 1701 roci Franciya Ispaniya Papa Rimskij i gercogi Parmi ta Modeni vidkrito viznali 13 richnogo princa Uelskogo korolem a anglijskij parlament ogolosiv jogo derzhavnim zradnikom Pid chas vijni za ispansku spadshinu Yakiv spodivavsya zahopiti za dopomogoyu Lyudovika XIV vtrachenij batkom prestol U 1708 roci francuzkij flot iz 32 velikih korabliv pokinuv Dyunkerksku gavan vezuchi pretendenta i vijska do shotlandskih beregiv ale zmushenij buv povernutisya nazad ne dosyagnuvshi meti Piznishe Yakiv borovsya v ryadah francuzkih vijsk ale za Utrehtskim mirom 1713 roku Franciya povinna bula viznati protestantsku dinastiyu v Angliyi i vnaslidok cogo vidaliti pretendenta Pislya shodzhennya na prestol Georga I v Shotlandiyi vibuhnulo povstannya voseni 1715 roku vid 10 do 15 tisyach ozbroyenih yakobitiv pid komanduvannyam grafa Mara pronikli do Angliyi ale zaznali porazki bilya Prestona Vodnochas pretendent majzhe bez sviti z yavivsya v Shotlandiyi i 27 sichnya 1716 roku buv koronovanij v Skunai pid im yam Yakova VIII Odnak nezabarom buv zmushenij vtikati na kontinent Doroga nazad do Franciyi jomu bula zakritoyu Pislya smerti u veresni 1715 roku Lyudovika XIV uryad ocholiv regent Filip II Orleanskij yakij stav rozglyadati pidtrimku britanskogo pretendenta yak dosit obtyazhlivu Shlyub i simejne zhittya 3 veresnya 1719 roku Dzhejms odruzhivsya z Mariyeyu Klementinoyu Sobeskoyu Podruzhzhya zaprosiv zhiti v Rim Papa Rimskij Kliment XI yakij vidiliv yim palac u misti palacco Muti i villu Katolicka cerkva takozh nadala yim 12 tis kron shorichnoyi dopomogi z papskoyi skarbnici U comu shlyubi narodilosya dvoye siniv Karl Edvard Luyi Filip Kazimir Styuart 1720 1788 abo Krasunchik princ Charli odruzhivsya z Luyizoyu Stolberg Guder Genri Benedikt Mariya Klement Tomas Frensis Ksav yer Styuart 11 bereznya 1725 13 lipnya 1807 piznishe vidomij yak kardinal gercog Jorkskij nikoli ne odruzhuvavsya Pislya narodzhennya molodshogo sina Mariya zalishila sim yu i pishla v monastir de zgodom pomerla Prichinoyu rozrivu podruzhzhya stala zrada Dzhejmsa Ostannya sproba Tilki v 1727 roci pislya smerti Georga I Dzhejms zvazhivsya znovu sprobuvati shastya Pidtrimuvanij Papoyu Rimskim vin virushiv do Genuyi shob zvidti perepravitisya do Angliyi ale nezabarom perekonavsya v nezdijsnennosti svogo planu Pid chas Drugogo yakobitskogo povstannya 1745 1746 vozhdem zmovnikiv buv vzhe ne postarilij Dzhejms a jogo sin Karl Edvard Dzhejms Frensis Styuart pomer u Rimi v 1766 roci Vin pohovanij v rimskomu Sobori Svyatogo Petra Pislya jogo smerti papstvo viznalo gannoverskih monarhiv Velikoyi Britaniyi Cikavi faktiZ im yam Dzhejmsa Frensisa Edvarda Styuarta i jogo anonimnim perebuvannyam na kostyumovanomu maskaradi Les Fetes de l Inconnu v 1714 roci pov yazuyetsya deyakimi mistectvoznavcyami odna z versij pohodzhennya nazvi p yesi Les Barricades Mysterieuses francuzkogo kompozitora Fransua Kuperena dlya klavesina GenealogiyaPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2016 d Track Q110250907d Track Q2494649 LIBRIS 2016 d Track Q1798125 Kindred Britain d Track Q75653886PosilannyaKonskij P A Styuarty Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Poperednik Yakiv II ta VII Yakobitski pretendent yak Yakiv III ta VIII 1701 1766 Nastupnik Karl Edvard Styuart Karl III