Якуб Потоцький (галицький підкоморій)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Якуб Потоцький.

Якуб Потоцький (або Яків Потоцький) гербу Пилява (бл. 1481 / 1484 — 1551 / 1555^[]) — польський шляхтич, військовик, урядник. Засновник руських гілок династії Потоцьких.

Якуб Потоцький
Jakób Potocky
Прізвисько	Каня, Яков Скупий^[]
Псевдо	Яків Потоцький
Народився	бл.1481 Познань^[]
Помер	1551(1551) Волинь^[]
Поховання	старий фарний костел Бучача
Підданство	Королівство Польське
Національність	поляк
Місце проживання	Краків
Діяльність	військовик, урядник
Відомий завдяки	засновник руських гілок династії Потоцьких
Посада	маршалок надвірний,підкоморій галицький
Конфесія	католик
Рід	Потоцькі
Батько	Мацей Потоцький
Мати	Ельжбета Псарська
Родичі	Миколай Язловецький-Монастирський (другий тесть) Миколай Струсь (зять)
У шлюбі з	Катарина (з Ємельніцких) Друзяна «de Buczacz» (з Язловецьких)
Діти	Миколай Потоцький, Ян, Анджей, Станіслав
Герб
Луція — дружина Миколая Щуцького, Анна — дружина Миколая Корицінського, Ельжбета — дружина подільського хорунжого Яна Сметанки, червоногородського войського Якуба Каліновського, Катажина — дружина Миколая Венжика, Ян, Єнджей (Анджей; пом. 1575) — кам'янецький хорунжий з 1570 р., похований у старому фарному костелі Бучача, був надгробок з епітафією; дружина — Кристина з Влодеків. Другою дружиною біля 1544 р. стала Друзяна з Язловецьких, донька сенатораМиколая Язловецького Монастирського, завдяки чому увійшов у вужче коло вищої польськох шляхти. У шлюбі народився: Станіслав (1544—1599) — дідич Кутківців; дружина — Ґебултовська^[]. О. Каспер Несецький ТІ подає: прізвище першої дружини — Козиміньська, синів — два: Миколай та Єнджей (Анджей). З Друзяною Язловецькою мав також двох доньок (не вказує їхніх імен). Примітки Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 231. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — T. 3. — S. 684. Jazłowieccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.) Potoccy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) Druzjanna Jazłowiecka z Buczacza h. Awdaniec [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.) Білак Г. Чарівний дуб // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 392. — . Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 14. (пол.) Kowalska H. Potocky Jakub h. Pilawa (zm. 1551)… — S. 17. Kowalska H. Potocky Jakub h. Pilawa (zm. 1551)… — S. 18. (пол.) Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 492. (лат.) Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 88. Niesiecki К. Korona polska… — T. 3. — S. 685. (пол.) Plewczyński M. Potocki Andrzej h. Pilawa (zm. 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 768—769. (пол.) Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 88—89. (пол.) Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 15. (пол.) Джерела Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety Narodowej, 1882. — 168 s. (пол.) Kowalska H. Potocky Jakub h. Pilawa (zm. 1551) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 17—18. (пол.) Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. (пол.) Potoccy herbu Pilawa [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — R. II. (пол.) Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — . (пол.) Посилання Jakub Potocki h. Pilawa [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.) Druzjanna Jazłowiecka z Buczacza h. Awdaniec [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)