Я́дерна ене́ргія (атомна енергія) — внутрішня енергія атомних ядер, що виділяється при деяких ядерних перетвореннях.
Ядерна енергія | |
Розмірність | |
---|---|
Ядерна енергія у Вікісховищі |
Використання ядерної енергії засновано на здійсненні ланцюгових реакцій поділу важких ядер і реакцій термоядерного синтезу легких ядер.
Природа й отримання
Атомна енергія — енергія, що виділяється під час перетворень атомних ядер. Перетворення ці можуть відбуватися спонтанно (див. Радіоактивність) або при зіткненнях із ядрами нейтронів чи прискорених заряджених частинок (див. Ядерні реакції). Ця енергія в мільйони разів перевищує хімічну енергію, яка виділяється, наприклад, при горінні.
Атомна енергія зумовлена ядерними силами, які діють між нуклонами, тобто нейтронами, і протонами. У формуванні енергії ядра беруть участь два типи сил: притягання між усіма нуклонами шляхом залишкової сильної взаємодії, та кулонівське відштовхування між додатно зарядженими протонами.
Енергія зв'язку на нуклон
Енергія зв'язку, яка припадає на 1 нуклон, неоднакова для різних ядер. Вона найбільша для ядер середньої маси (8,6 МеВ); для найважчих ядер — бл. 7,5 МеВ; для легких ядер вона змінюється від 1,1 МеВ (дейтерій) до 7,0 МеВ (4He). Перетворення ядер із меншою енергією зв'язку, що припадає на 1 нуклон, в ядра з більшою енергією зв'язку супроводжується виділенням енергії. Наприклад, якщо поділити ядро з атомною масою А = 200 та середньою енергією зв'язку нуклонів 7,5 МеВ на два ядра з середньою енергією 8,6 МеВ, то при цьому виділиться енергія Е = 200 X (8,6—7,5) = 220 МеВ. Якщо утворити ядро гелію з двох ядер дейтерію, то виділиться енергія Е = 4 х (7 — 2·1,1) = 23,6 МеВ.
Ядерний синтез
Для одержання атомної енергії можна використати ядерні реакції поділу та ядерні реакції синтезу. Реакції синтезу можуть відбуватися тільки тоді, коли ядра наближаються одне до одного на відстань, меншу за 10−13см, на якій починають діяти ядерні сили. Зближенню ядер протидіють кулонівські сили відштовхування; тому, щоб ці сили подолати, ядра повинні мати достатню енергію. Одержання вільних нейтронів і прискорення заряджених частинок вимагає витрат енергії. Імовірність влучання таких частинок у ядра дуже мала. Тому витрачена енергія перевищує енергію, яка виділяється при ядерних реакціях. Енергетичний виграш можна отримати тільки в тому випадку, коли перетворення відбувається внаслідок ланцюгових реакцій. Реакції синтезу можуть бути ланцюговими при дуже високих температурах — в десятки та навіть сотні мільйонів градусів (див. Термоядерні реакції). При цих умовах речовина існує у вигляді плазми, і енергія окремих частинок плазми (ε = 3/2 kT) достатня для подолання кулонівського відштовхування. Такі високі температури існують в надрах зірок, однією з яких є Сонце. Саме внаслідок термоядерних реакцій синтезу Сонце випромінює енергію.
В галузі опанування керованими термоядерними реакціями синтезу вже розв'язано одну з основних проблем — термічну ізоляцію плазми, яка здійснюється за допомогою магнітних полів. Особливо важливим у реакціях синтезу є те, що як «пальне» для них можна використовувати дейтерій у практично необмеженій кількості. Дейтерій міститься у важкій воді, яка є домішкою до води морів і океанів.
Поділ ядра
Ланцюгові реакції поділу можуть відбуватися тому, що поділ кожного ядра супроводжується виділенням кількох нейтронів, які при захваті їх іншими ядрами знову можуть спричинити поділ з виділенням нових нейтронів, і т. д. Якщо створити умови, при яких кількість виділених нейтронів, що спричиняють поділ нових ядер, буде, в середньому більша від одного нейтрона на поділ, ланцюгова реакція зможе самопідтримуватися. Якщо ланцюгова реакція розвивається дуже швидко, то вона набуває характеру вибуху, як, наприклад, в атомній бомбі. Після вибуху атомної бомби виникає дуже висока температура. яка є необхідною умовою протікання термоядерних реакцій; це використовується поки що лише у водневій бомбі. Швидкість ланцюгових реакцій поділу регулюють поки що тільки в ядерних реакторах. Енергія, що виділяється внаслідок цих реакцій, відводиться від реактора у вигляді тепла за допомогою теплоносіїв, якими можуть бути вода, пара, рідкі метали, гази тощо. Ця теплова енергія використовується на ядерних електростанціях і в атомних двигунах.
Використання
Ядерна енергія використовується людством у військових цілях, для виробництва електроенергії та у ядерних енергетичних установках (двигунах).
В середині XX століття були сконструйовані атомна й воднева бомба. До кінця століття п'ять ядерних держав накопичили достатній ядерний арсенал для знищення всього людства.
Використання атомної енергії стимулюється насамперед тим, що вже на першому етапі її використання вартість електроенергії, одержуваної від атомних і вугільних станцій, приблизно однакова.
Економічна перевага атомних електростанцій над тепловими безперервно зростатиме як внаслідок їхнього удосконалення, так і внаслідок подорожчання кам'яного вугілля, торфу, нафти і природного газу, запаси яких у верхніх шарах Землі швидко зменшуються. При сучасних темпах зростання використовування енергії цих запасів палива може вистачити на 100–150 років, використання ж ядерних реакцій поділу урану, торію і плутонію зможе збільшити цей строк ще на 200–300 років.
Лише опановування термоядерними реакціями синтезу забезпечить людство енергією в необмеженій кількості й на необмежений термін.
Використання в енергетиці
Основа ядерної енергетики — атомні електростанції, які забезпечують близько 6% світового виробництва енергії та 13-14% електроенергії. Першу у світі атомну електростанцію було збудовано в СРСР і пущено 27 червня 1954. За даними МАГАТЕ у 2007 році у світі працювало 439 промислових ядерних реакторів, розташованих на території 31 країни.
Використання у техніці
У 1959 в СРСР закінчено будівництво першого у світі криголама «Ленин» з ядерною енергетичною установкою На 2012 рік у світі збудовано понад 150 суден з ядерними енергетичними установками.
Примітки
- Дані УРЕ, 1. видання
- . Міжнародне агентство з атомної енергії. Архів оригіналу за 13 лютого 2005. Процитовано 21 червня 2008.
- . World Nuclear Association. 9 червня 2008. Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
Література
- О. Ф. Немець. Атомна енергія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 292.
- Ядерна енергія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 490.
- Атомна фізика. — Київ : Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1953. — Т. II. Електронна оболонка атома і атомне ядро.
- , Курс физики. — Москва : Высшая школа, 1972. — Т. III. Волновые процессы, оптика, атомная и ядерная физика. — 536 с. (рос.)
- Булавін Л. А., Тартаковський В. К. Ядерна фізика: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Знання, 2005. — 439 с. — (Вища освіта XXI століття) — .
Посилання
- Використання ядерної енергії [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya derna ene rgiya atomna energiya vnutrishnya energiya atomnih yader sho vidilyayetsya pri deyakih yadernih peretvorennyah Yaderna energiyaRozmirnistL2MT 2 displaystyle mathsf L 2 mathsf M mathsf T 2 Yaderna energiya u VikishovishiEnergiya zv yazku poshirenih izotopiv u rozrahunku na odin nuklon Vikoristannya yadernoyi energiyi zasnovano na zdijsnenni lancyugovih reakcij podilu vazhkih yader i reakcij termoyadernogo sintezu legkih yader Priroda j otrimannyaAtomna energiya energiya sho vidilyayetsya pid chas peretvoren atomnih yader Peretvorennya ci mozhut vidbuvatisya spontanno div Radioaktivnist abo pri zitknennyah iz yadrami nejtroniv chi priskorenih zaryadzhenih chastinok div Yaderni reakciyi Cya energiya v miljoni raziv perevishuye himichnu energiyu yaka vidilyayetsya napriklad pri gorinni Atomna energiya zumovlena yadernimi silami yaki diyut mizh nuklonami tobto nejtronami i protonami U formuvanni energiyi yadra berut uchast dva tipi sil prityagannya mizh usima nuklonami shlyahom zalishkovoyi silnoyi vzayemodiyi ta kulonivske vidshtovhuvannya mizh dodatno zaryadzhenimi protonami Energiya zv yazku na nuklon Energiya zv yazku yaka pripadaye na 1 nuklon neodnakova dlya riznih yader Vona najbilsha dlya yader serednoyi masi 8 6 MeV dlya najvazhchih yader bl 7 5 MeV dlya legkih yader vona zminyuyetsya vid 1 1 MeV dejterij do 7 0 MeV 4He Peretvorennya yader iz menshoyu energiyeyu zv yazku sho pripadaye na 1 nuklon v yadra z bilshoyu energiyeyu zv yazku suprovodzhuyetsya vidilennyam energiyi Napriklad yaksho podiliti yadro z atomnoyu masoyu A 200 ta serednoyu energiyeyu zv yazku nukloniv 7 5 MeV na dva yadra z serednoyu energiyeyu 8 6 MeV to pri comu vidilitsya energiya E 200 X 8 6 7 5 220 MeV Yaksho utvoriti yadro geliyu z dvoh yader dejteriyu to vidilitsya energiya E 4 h 7 2 1 1 23 6 MeV Yadernij sintez Dokladnishe Yadernij sintez Dlya oderzhannya atomnoyi energiyi mozhna vikoristati yaderni reakciyi podilu ta yaderni reakciyi sintezu Reakciyi sintezu mozhut vidbuvatisya tilki todi koli yadra nablizhayutsya odne do odnogo na vidstan menshu za 10 13sm na yakij pochinayut diyati yaderni sili Zblizhennyu yader protidiyut kulonivski sili vidshtovhuvannya tomu shob ci sili podolati yadra povinni mati dostatnyu energiyu Oderzhannya vilnih nejtroniv i priskorennya zaryadzhenih chastinok vimagaye vitrat energiyi Imovirnist vluchannya takih chastinok u yadra duzhe mala Tomu vitrachena energiya perevishuye energiyu yaka vidilyayetsya pri yadernih reakciyah Energetichnij vigrash mozhna otrimati tilki v tomu vipadku koli peretvorennya vidbuvayetsya vnaslidok lancyugovih reakcij Reakciyi sintezu mozhut buti lancyugovimi pri duzhe visokih temperaturah v desyatki ta navit sotni miljoniv gradusiv div Termoyaderni reakciyi Pri cih umovah rechovina isnuye u viglyadi plazmi i energiya okremih chastinok plazmi e 3 2 kT dostatnya dlya podolannya kulonivskogo vidshtovhuvannya Taki visoki temperaturi isnuyut v nadrah zirok odniyeyu z yakih ye Sonce Same vnaslidok termoyadernih reakcij sintezu Sonce viprominyuye energiyu V galuzi opanuvannya kerovanimi termoyadernimi reakciyami sintezu vzhe rozv yazano odnu z osnovnih problem termichnu izolyaciyu plazmi yaka zdijsnyuyetsya za dopomogoyu magnitnih poliv Osoblivo vazhlivim u reakciyah sintezu ye te sho yak palne dlya nih mozhna vikoristovuvati dejterij u praktichno neobmezhenij kilkosti Dejterij mistitsya u vazhkij vodi yaka ye domishkoyu do vodi moriv i okeaniv Podil yadra Dokladnishe Podil yadra Lancyugovi reakciyi podilu mozhut vidbuvatisya tomu sho podil kozhnogo yadra suprovodzhuyetsya vidilennyam kilkoh nejtroniv yaki pri zahvati yih inshimi yadrami znovu mozhut sprichiniti podil z vidilennyam novih nejtroniv i t d Yaksho stvoriti umovi pri yakih kilkist vidilenih nejtroniv sho sprichinyayut podil novih yader bude v serednomu bilsha vid odnogo nejtrona na podil lancyugova reakciya zmozhe samopidtrimuvatisya Yaksho lancyugova reakciya rozvivayetsya duzhe shvidko to vona nabuvaye harakteru vibuhu yak napriklad v atomnij bombi Pislya vibuhu atomnoyi bombi vinikaye duzhe visoka temperatura yaka ye neobhidnoyu umovoyu protikannya termoyadernih reakcij ce vikoristovuyetsya poki sho lishe u vodnevij bombi Shvidkist lancyugovih reakcij podilu regulyuyut poki sho tilki v yadernih reaktorah Energiya sho vidilyayetsya vnaslidok cih reakcij vidvoditsya vid reaktora u viglyadi tepla za dopomogoyu teplonosiyiv yakimi mozhut buti voda para ridki metali gazi tosho Cya teplova energiya vikoristovuyetsya na yadernih elektrostanciyah i v atomnih dvigunah VikoristannyaYaderna energiya vikoristovuyetsya lyudstvom u vijskovih cilyah dlya virobnictva elektroenergiyi ta u yadernih energetichnih ustanovkah dvigunah V seredini XX stolittya buli skonstrujovani atomna j vodneva bomba Do kincya stolittya p yat yadernih derzhav nakopichili dostatnij yadernij arsenal dlya znishennya vsogo lyudstva Vikoristannya atomnoyi energiyi stimulyuyetsya nasampered tim sho vzhe na pershomu etapi yiyi vikoristannya vartist elektroenergiyi oderzhuvanoyi vid atomnih i vugilnih stancij priblizno odnakova Ekonomichna perevaga atomnih elektrostancij nad teplovimi bezperervno zrostatime yak vnaslidok yihnogo udoskonalennya tak i vnaslidok podorozhchannya kam yanogo vugillya torfu nafti i prirodnogo gazu zapasi yakih u verhnih sharah Zemli shvidko zmenshuyutsya Pri suchasnih tempah zrostannya vikoristovuvannya energiyi cih zapasiv paliva mozhe vistachiti na 100 150 rokiv vikoristannya zh yadernih reakcij podilu uranu toriyu i plutoniyu zmozhe zbilshiti cej strok she na 200 300 rokiv Lishe opanovuvannya termoyadernimi reakciyami sintezu zabezpechit lyudstvo energiyeyu v neobmezhenij kilkosti j na neobmezhenij termin Vikoristannya v energetici Dokladnishe Yaderna energetika Osnova yadernoyi energetiki atomni elektrostanciyi yaki zabezpechuyut blizko 6 svitovogo virobnictva energiyi ta 13 14 elektroenergiyi Pershu u sviti atomnu elektrostanciyu bulo zbudovano v SRSR i pusheno 27 chervnya 1954 Za danimi MAGATE u 2007 roci u sviti pracyuvalo 439 promislovih yadernih reaktoriv roztashovanih na teritoriyi 31 krayini Vikoristannya u tehnici Dokladnishe Yaderna tehnika U 1959 v SRSR zakincheno budivnictvo pershogo u sviti krigolama Lenin z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu Na 2012 rik u sviti zbudovano ponad 150 suden z yadernimi energetichnimi ustanovkami PrimitkiDani URE 1 vidannya Mizhnarodne agentstvo z atomnoyi energiyi Arhiv originalu za 13 lyutogo 2005 Procitovano 21 chervnya 2008 World Nuclear Association 9 chervnya 2008 Arhiv originalu za 3 bereznya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 LiteraturaO F Nemec Atomna energiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona S 292 Yaderna energiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni S 490 Atomna fizika Kiyiv Derzhavne uchbovo pedagogichne vidavnictvo Radyanska shkola 1953 T II Elektronna obolonka atoma i atomne yadro Kurs fiziki Moskva Vysshaya shkola 1972 T III Volnovye processy optika atomnaya i yadernaya fizika 536 s ros Bulavin L A Tartakovskij V K Yaderna fizika Pidruchnik 2 ge vid pererob i dop Kiyiv Znannya 2005 439 s Visha osvita XXI stolittya ISBN 966 346 020 2 PosilannyaVikoristannya yadernoyi energiyi 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1