Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яан Унт (ест. Jaan Unt, 20 липня 1894, с. Мурікатсі, повіт Вільяндімаа, Естонія — 24 грудня 1974, м. Ванкувер, Канада) — офіцер Естонської армії під час війни за незалежність, командир Піхотного батальйону Купер'янова.
| Яан Унт ест. Jaan Unt | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 ПоручикПідполковник (  Естонія) | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 20 липня 1894 с. Мурікатсі, повіт Вільяндімаа, Естонія | ||||||||
| Смерть | 24 грудня 1974 (80 років) м. Ванкувер,  Канада | ||||||||
| Alma Mater | Тартуський університет | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність | Естонія | ||||||||
| Війни / битви | Війна за незалежність Естонії | ||||||||
| Командування | |||||||||
| Піхотний батальйон Купер'янова | |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
 Яан Унт у Вікісховищі | |||||||||
Життєпис
Народився у сім'ї фермера. Навчався в школі Леебіку, парафіяльній школі в Гелме і в Талліннській торговій школі, яку закінчив у 1912 році.
З початком Першої світової війни був мобілізований у лютому 1915 року. Закінчив 4-те Петроградське училище прапорщиків, де навчався на одному курсі з Юліусом Куперьяновим, згодом разом з ним служив у 5-му Київському гренадерському полку. На фронті з жовтня 1915 року у Польщі, у березні 1917 року отримав звання поручника.
У травні 1917 року приєднався до 1-го естонського піхотного полку, який формувався в Таллінні, у вересні того ж року був направлений в естонський резервний батальйон, розташований в Тарту, де також виконував обов'язки лінійного командира. Після розформування резервного батальйону разом з Куперьяновим організував підпільну оборонну організацію Омакайтсе в Тарту під час першої німецької окупації.
У грудні 1918 року призначений командиром 4-го відділу Тартумааського партизанського батальйону, сформованого Куперьяновим, а після його загибелі очолив підрозділ.
У січні 1921 року служив у 6-му піхотному полку. У квітні цього ж року залишив військову службу і почав керувати власним господарством у Тартуському повіті. У листопаді 1922 року отримав звання підполковника.
Після комуністичного заколоту 1 грудня 1924 року його знову призвали на службу.
У 1927 році закінчив Тартуську міську вечірню середню школу та розпочав навчатися на юридичному факультеті Тартуського університету, але в 1930 році перевівся на економічний факультет.
З червня 1934 року на службі у поліції, спочатку комісар Нарвської станції залізничної поліції, а у червні 1936 року був переведений комісаром поліції дільниці Хаапсалу префектури Ляене-Сааре. У грудні 1936 року призначений другим заступником начальника префектури Ляене-Сааре. У червні 1937 року добровільно залишив поліцію та оселився в Нимме, де працював бухгалтером.
В окупованій Естонії йому вдалося уникнути репресій під час радянської влади. Під час німецької окупації обіймав керівні посади в поліції Таллінна, а також був спеціальним комісаром Естонського муніципалітету в Естонському легіоні. Влітку 1944 року брав участь в оборонних боях проти Червоної Армії в Тартуському повіті як командир місцевого відділу Омакайтсе. У вересні 1944 року виїхав до Німеччини, де залишився після закінчення війни.
У 1947 році виїхав до Англії, а звідти до Канади в 1948 році. Жив на узбережжі Тихого океану поблизу Ванкувера. Там він створив курячу, а згодом індича ферму, на якій працювали з дружиною до виходу на пенсію в 1967 році.
Помер 24 грудня 1974 року у своєму будинку поблизу Ванкувера і був похований на кладовищі Форест Лон.
Джерела
- Alice Kuperjanov, "Julius Kuperjanovi kaaslasena Saksa okupatsioonist Paju lahinguni". Grenader Grupp 2008. I trükk 1937.
- "Eesti Vabadussõda 1918–1920", I osa. Tallinn: Mats, 1996. I trükk 1937.
- Mati Õun, "Eesti ohvitserid ja sõjandustegelased". I kogumik. Tallinn: Tammiskilp, 1998, lk 163–164.
- Jaak Pihlak, "Helme kihelkond ja Vabaduse Risti vennad". Viljandi Muuseum, 2007, lk 306–308.
- Mati Kröönström, "Kuperjanovi partisanide väeosa ja selle juhid Vabadussõjas". // Tuna 2008, nr 1, lk 66–75
Посилання
- Офіційний сайт (ест.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaan Unt est Jaan Unt 20 lipnya 1894 s Murikatsi povit Vilyandimaa Estoniya 24 grudnya 1974 m Vankuver Kanada oficer Estonskoyi armiyi pid chas vijni za nezalezhnist komandir Pihotnogo bataljonu Kuper yanova Yaan Unt est Jaan Unt Poruchik Pidpolkovnik Estoniya Zagalna informaciyaNarodzhennya20 lipnya 1894 1894 07 20 s Murikatsi povit Vilyandimaa EstoniyaSmert24 grudnya 1974 1974 12 24 80 rokiv m Vankuver KanadaAlma MaterTartuskij universitetVijskova sluzhbaPrinalezhnist EstoniyaVijni bitviVijna za nezalezhnist EstoniyiKomanduvannyaPihotnij bataljon Kuper yanovaNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Hrest Svobodi 1 klasu 2 stupenyaHrest Svobodi 2 klasu 3 stupenyaKavaler ordena Orlinogo hresta 3 klasu Estoniya Kavaler Vijskovogo ordena Lachplesisa Yaan Unt u VikishovishiZhittyepisOficeri bataljonu Kuperyanova lipen 1919 Poseredini komandir Yaan Unt Narodivsya u sim yi fermera Navchavsya v shkoli Leebiku parafiyalnij shkoli v Gelme i v Tallinnskij torgovij shkoli yaku zakinchiv u 1912 roci Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni buv mobilizovanij u lyutomu 1915 roku Zakinchiv 4 te Petrogradske uchilishe praporshikiv de navchavsya na odnomu kursi z Yuliusom Kuperyanovim zgodom razom z nim sluzhiv u 5 mu Kiyivskomu grenaderskomu polku Na fronti z zhovtnya 1915 roku u Polshi u berezni 1917 roku otrimav zvannya poruchnika U travni 1917 roku priyednavsya do 1 go estonskogo pihotnogo polku yakij formuvavsya v Tallinni u veresni togo zh roku buv napravlenij v estonskij rezervnij bataljon roztashovanij v Tartu de takozh vikonuvav obov yazki linijnogo komandira Pislya rozformuvannya rezervnogo bataljonu razom z Kuperyanovim organizuvav pidpilnu oboronnu organizaciyu Omakajtse v Tartu pid chas pershoyi nimeckoyi okupaciyi U grudni 1918 roku priznachenij komandirom 4 go viddilu Tartumaaskogo partizanskogo bataljonu sformovanogo Kuperyanovim a pislya jogo zagibeli ocholiv pidrozdil U sichni 1921 roku sluzhiv u 6 mu pihotnomu polku U kvitni cogo zh roku zalishiv vijskovu sluzhbu i pochav keruvati vlasnim gospodarstvom u Tartuskomu poviti U listopadi 1922 roku otrimav zvannya pidpolkovnika Pislya komunistichnogo zakolotu 1 grudnya 1924 roku jogo znovu prizvali na sluzhbu U 1927 roci zakinchiv Tartusku misku vechirnyu serednyu shkolu ta rozpochav navchatisya na yuridichnomu fakulteti Tartuskogo universitetu ale v 1930 roci perevivsya na ekonomichnij fakultet Z chervnya 1934 roku na sluzhbi u policiyi spochatku komisar Narvskoyi stanciyi zaliznichnoyi policiyi a u chervni 1936 roku buv perevedenij komisarom policiyi dilnici Haapsalu prefekturi Lyaene Saare U grudni 1936 roku priznachenij drugim zastupnikom nachalnika prefekturi Lyaene Saare U chervni 1937 roku dobrovilno zalishiv policiyu ta oselivsya v Nimme de pracyuvav buhgalterom V okupovanij Estoniyi jomu vdalosya uniknuti represij pid chas radyanskoyi vladi Pid chas nimeckoyi okupaciyi obijmav kerivni posadi v policiyi Tallinna a takozh buv specialnim komisarom Estonskogo municipalitetu v Estonskomu legioni Vlitku 1944 roku brav uchast v oboronnih boyah proti Chervonoyi Armiyi v Tartuskomu poviti yak komandir miscevogo viddilu Omakajtse U veresni 1944 roku viyihav do Nimechchini de zalishivsya pislya zakinchennya vijni U 1947 roci viyihav do Angliyi a zvidti do Kanadi v 1948 roci Zhiv na uzberezhzhi Tihogo okeanu poblizu Vankuvera Tam vin stvoriv kuryachu a zgodom indicha fermu na yakij pracyuvali z druzhinoyu do vihodu na pensiyu v 1967 roci Pomer 24 grudnya 1974 roku u svoyemu budinku poblizu Vankuvera i buv pohovanij na kladovishi Forest Lon DzherelaAlice Kuperjanov Julius Kuperjanovi kaaslasena Saksa okupatsioonist Paju lahinguni Grenader Grupp 2008 I trukk 1937 Eesti Vabadussoda 1918 1920 I osa Tallinn Mats 1996 I trukk 1937 Mati Oun Eesti ohvitserid ja sojandustegelased I kogumik Tallinn Tammiskilp 1998 lk 163 164 Jaak Pihlak Helme kihelkond ja Vabaduse Risti vennad Viljandi Muuseum 2007 lk 306 308 Mati Kroonstrom Kuperjanovi partisanide vaeosa ja selle juhid Vabadussojas Tuna 2008 nr 1 lk 66 75PosilannyaOficijnij sajt est angl