Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юсиптицький скит — у давнину був великим православним монастирем у Стрийському опіллі, зараз залишки розташовані в урочищі «Бучина» за 2 км на південний схід від центру села Йосиповичі (Стрийський район,Львівська область).
| Юсиптицький скит | |
|---|---|
 Юсиптицький монастир та околиці на австрійській мапі 1780-х років (червоним позначено монастир (нижче) та стару парафіяльну церкву Воздвиження Чесного Хреста) | |
| 49°15′36″ пн. ш. 24°02′30″ сх. д. / 49.26000° пн. ш. 24.04167° сх. д.Координати: 49°15′36″ пн. ш. 24°02′30″ сх. д. / 49.26000° пн. ш. 24.04167° сх. д. | |
| Розташування |  Україна, Йосиповичі |
| Перша згадка | XIII ст.(?) XVI ст. |
| Зруйновано | 1780-ті |
  Юсиптицький монастир (Україна) | |
Історія
Офіційно в документах Юсиптицький скит згадується в кінці XVI — на початку XVII ст., хоча його заснування пов'язують із періодом Галицько-Волинського князівства.
Жодних письмових згадок про заснування містечка і монастиря не збереглося, але із спогадів, що передаються з покоління в покоління, виходить, що містечко з монастирем засноване ще за часів галицьких князів. А історичні дані свідчать, що в 1238 році полчища підійшли під Київ. Здобути місто відразу вони не змогли, а чекали з липня до грудня, поки не замерзне Дніпро, щоб потім перейти його і напасти на Київ. За цей тривожний час багато жителів покинуло місто. З ними пішли і ченці, що проживали в Лаврі. Так блукаючи, більша частина їх пішла до теперішнього Почаєва і там поселилась. Інша частина дійшла до Галицького князівства і знайшла удок у нашому краї. Тут ченці заснували монастир, при якому поселились люди. Так виникло поселення Руда. При монастирі побудували церкву.
У Юсиптицькому монастирі, за свідченням окремих історичних джерел, було написано Євангеліє, подароване за короля Степана Баторія монастирській церкві з с. Головецьке на Сколівщині, де також стояв монастир. Пізніше це Євангеліє перейшло до храму св. Василія в с. Раків цього ж району, про що свідчить напис: «Я, ієромонах Гедеон, ігумен монастиря Юсипецького, продав книгу „Євангеліє“ за золотих одинадцять до с. Ракова до храму св. Василія».
Монастир постраждав під час Польсько-турецької війни 1672–1676 років, у 1675 турецьке-татарське військо спалило весь край, не оминуло це лихо і Юсиптицький скит. Але через роки монастир було відбудовано.
У часи Йосифінських реформ 1780-х монастир був закритий, майно розпродане, а сам монастир був розібраний.
Проведені археологічні розкопки на поч. XXI ст. науково підтвердили, що саме тут, два кілометри на південь від центру с. Йосиповичі (Юсиптичі) Стрийського району, нині урочище «Бучина», стояв великий монастир.
У дослідженні території колишнього Юсиптицького монастиря у 2002 р. брав участь також відомий львівський вчений Орест Мацюк (нині покійний). Професор Мацюк відтворив графічно загальний вигляд цього монастиря. За твердженням вченого, це був, як на той час, досить великий скит.
«Гетьман України Іван Виговський похований в Йосиповичах?»
Особливий інтерес до цієї теми історики, письменники, археологи, краєзнавці почали проявляти в другій половині XIX — на початку XX ст. Власне ця наукова дискусія виникла з моменту віднайдення заповіту гетьмана. Вперше цей документ оприлюднив професор Михайло Грушевський, якому вдалося відшукати його в Чернігівському літописі. Дещо пізніше заповіт Виговського будуть знаходити в інших історичних джерелах.
Подаю витяг із заповіту Івана Виговського: «Тіло моє по християнському порядку землі віддати, котре має лежати в Скиті Великому, у склепі мурованім, в церкві Воздвиження Чесного Хреста. До того ж монастиря ігуменови і братії за відправування сорокоусту соборних парастасів за відпущення моїх гріхів записую дві тисячі золотих, щоби ся сума за чотири роки з містечка мойого Руда по п'ятсот золотих на кожний рік була віддана…»
Після прочитання запропонованого витягу із заповіту все ж таки виникає запитання: а чому І. Виговський не вказав у своєму заповіті назву монастиря, чому не назвав імені ігумена скиту? Сьогодні здається, що вже в нікого не викликає сумніву, що Скит Великий в той час був другою неофіційною назвою Скиту Манявського. Але ж в той час на території колишнього родового маєтку Виговських, що на Жидачівщині, був ще один монастир, не менший ніж Скит Манявський — це Юсиптицький монастир, в якому теж була збудована церква Воздвиження Чесного Хреста (далі ВЧХ), яка мала вольності від самого гетьмана Івана Виговського (1663 р.).
Тож мимоволі виникає запитання: який скит тоді мав на увазі гетьман пишучи свій передсмертний заповіт?
Виговський неодноразово відвідував церкву ВЧХ, яка знаходилася на території Юсиптицького монастиря, якій, як уже згадувалося, надав вольності гетьман. Там, мабуть, він зустрічався з монахами. Очевидно, що відвідування церкви ВЧХ в Юсиптицькому скиті та зустрічі з монахами могли стати підсвідомою домінантою при складанні передсмертного заповіту. Тобто, складаючи заповіт, гетьман не вказав назви скиту, оскільки писав про щось дуже рідне, близьке. Така версія певний час поширювалася на рівні місцевих краєзнавців. Але вона також не має вагомих аргументацій.
Ґрунтовне дослідження з приводу місця захоронення гетьмана І. Виговського зробив видатний український історик Іван Крип'якевич у своїй рукописній статті до журналу «Стара Україна». Провівши глибокий аналіз існуючих уже на той час історичних документів, Крип'якевич погоджується з думкою, що гетьмана поховано в Юсиптицькому монастирі, в церкві ВЧХ.
У чому ж полягали тоді основні труднощі історика у визначенні місця поховання гетьмана І. Виговського? Насамперед у тому, що тяжко було однозначно твердити, де саме тоді стояла церква ВЧХ, якій у свій час надав вольності, як уже згадувалось, гетьман.
За свідченням старожилів, згадана церква знаходилась на території монастиря. Але ж Юсиптицький монастир згадується в офіційних документах під назвою Преображення. А відомо, що назви монастирів походили від назв церков. Тоді виходить, доводить Крип'якевич, що церква ВЧХ є не монастирською церквою, а парохіяльною. І знову ж виникає аналогічно запитання: а на якому ж місці тоді стояла церква ВЧХ? І чи новозбудована церква тієї ж назви (1712 р.), фундаторкою якої була невістка Виговського Т. Завадська, стоїть на тій же ділянці, що стара, яка, як відомо, була перенесена після зруйнування монастиря у 1675 р. військом І. Шейтана. Адже у тестаменті дружини гетьмана читаємо, що вона просить поховати її біля свого чоловіка у Скиті в церкві ВЧХ. Отже, І. Крип'якевич ставить цілком логічно запитання: «…якщо кости Виговського лежать у скиті, то не Чесного Хреста, а Преображення або у церкві парохіальній ВЧХ. Ця неясність утруднює точне визначення місця могили гетьмана, якщо ця могила справді знаходиться в Юсиптичах».
У своєму дослідженні І. Крип'якевич посилається також на лист пароха села Дашави Стрийського району о. І. Тимцюрака. У листі від 15 грудня 1906 року (лист не зберігся) отець, який теж займався пошуками могили гетьмана, писав, що сліди монастиря можна було виразно бачити ще у 1900 р. в урочищі «Бучина», неподалік від села Йосиповичі, і що там мала бути підземна крипта. Про поховання І. Виговського в Юсиптицькому монастирі однозначно стверджує також і священик о. З. Нарожняк, який теж тривалий час займався дослідженням місця поховання гетьмана і, як ніхто інший з місцевих краєзнавців, зібрав цікавий матеріал про поховання Виговського. «Не є важливо, — пише священик, — чи тлінні останки Виговського були пізніше перенесені до скиту Манявського. Це тільки здогад. Перше поховання було в Юсиптичах, і того досить, щоб там поставити пам'ятник».
Мешканець села Йосиповичі, місцевий краєзнавець В. Вайда впродовж свого свідомого життя зібрав унікальний матеріал про Юсиптицький скит. Вайда записав розповідь від свого діда такого змісту: «Що нібито Олена Виговська, як привезла тіло свого чоловіка, то поховала його під образом Чесного Хреста в підземеллі монастиря і склянім гробі, в який зложила документи. Пізніше його хотіли забрати, але люди відповіли, що його тут немає і що він похований в Маняві, щоб у такий спосіб замести сліди». Згадана вище ікона Воздвиження Чесного Хреста (друга половина XVII — початок XVIII ст.) знаходиться в парафіяльній церкві села Йосиповичі.
Варто відзначити, що Й. Ролле (1830—1894) — автор 80 історичних монографій, що лягли в основу 21 тому його творів. Важко повірити, щоб такий досвідчений історик допускався неточностей у викладі історичних фактів. Йосиф Роллє пише: «Після довгих клопотів, їй (дружині) вдалося отримати тіло чоловіка… Виговського поховали в монастирі біля Руди-Гніздичівської (автор має на увазі Юсиптицький скит біля Руди), в підземеллях Хрестовоздвиженської церкви».
Нащадки гетьмана впродовж століття опікувалися територією саме Юсиптицького монастиря. Так, невістка Івана Виговського Тереза Завадська, як уже згадувалося, своїм коштом збудувала церкву ВЧХ (1712 р.) в селі Юсиптичах, а в 1680 р. — каплицю на місці з'яви чудодійної ікони Пресвятої Богородиці Кохавинської, неподалік від родового містечка Виговських — Руди.
Слід вважати таку надмірну опіку культових споруд з боку родини гетьмана вагомим аргументом на підтвердження, що могила Івана Виговського знаходилася на території колишнього маєтку Виговських на Жидачівщині ще у першій половині XVIII ст. Якщо останки гетьмана і його дружини перезахоронили, то це могло відбутися, на нашу думку, хіба що на території родинного маєтку Виговських. Можна припускати, що місцем вічного спочинку гетьмана могла бути церква ВЧХ, фундаторкою якої була невістка Виговського.
Про те, що могила гетьмана України І. Виговського лежить десь біля Руди-Гніздичівської, пише також наприкінці XIX ст. відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький у повісті «Гетьман Іван Виговський». Працюючи над твором, письменник уважно вивчав архіви. Декілька разів, за свідченням місцевих краєзнавців, приїжджав до Руди, неодноразово відвідував Юсиптицький скит. Письменник записав цікаві розповіді від місцевих старожилів про те, що «старші люди довгий час наказували своїм дітям не бігати по подвір'ю Хрестовоздвиженської церкви, бо там поховані великі люди».
Найбільш правдоподібним місцем, де лежать останки гетьмана Івана Виговського, є земля села Йосиповичі Стрийського району. Цієї думки дотримувався академік, Герой України, фундатор музею Івана Виговського Б. Г. Возницький. Саме під його керівництвом у 2006 році було проведено обстеження території колишнього Юсиптицького монастиря, а в 2009 році місця, де стояла колись церква ВЧХ.
Вищезгаданий матеріал дає достатньо підстав твердити, що могила гетьмана Івана Виговського знаходиться на території де була стара церква в с. Йосиповичі або ж на місці колишнього монастиря, тепер ліс «Бучина» за 2 км на південний схід від центру села Йосиповичі. (кординати 49.260197 24.041690)
Примітки
- mapire.eu Йосиповичі мапа 18 століття.
- Мацюк, Орест (2005). Замки і фортеці Західної України. ISBN .
- РЕВУЦЬКИЙ, Степан. . Архів оригіналу за 16 січня 2017.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yusiptickij skit u davninu buv velikim pravoslavnim monastirem u Strijskomu opilli zaraz zalishki roztashovani v urochishi Buchina za 2 km na pivdennij shid vid centru sela Josipovichi Strijskij rajon Lvivska oblast Yusiptickij skitYusiptickij monastir ta okolici na avstrijskij mapi 1780 h rokiv chervonim poznacheno monastir nizhche ta staru parafiyalnu cerkvu Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 49 15 36 pn sh 24 02 30 sh d 49 26000 pn sh 24 04167 sh d 49 26000 24 04167 Koordinati 49 15 36 pn sh 24 02 30 sh d 49 26000 pn sh 24 04167 sh d 49 26000 24 04167Roztashuvannya Ukrayina JosipovichiPersha zgadkaXIII st XVI st Zrujnovano1780 tiYusiptickij monastir Ukrayina Istoriya Oficijno v dokumentah Yusiptickij skit zgaduyetsya v kinci XVI na pochatku XVII st hocha jogo zasnuvannya pov yazuyut iz periodom Galicko Volinskogo knyazivstva Zhodnih pismovih zgadok pro zasnuvannya mistechka i monastirya ne zbereglosya ale iz spogadiv sho peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya vihodit sho mistechko z monastirem zasnovane she za chasiv galickih knyaziv A istorichni dani svidchat sho v 1238 roci polchisha pidijshli pid Kiyiv Zdobuti misto vidrazu voni ne zmogli a chekali z lipnya do grudnya poki ne zamerzne Dnipro shob potim perejti jogo i napasti na Kiyiv Za cej trivozhnij chas bagato zhiteliv pokinulo misto Z nimi pishli i chenci sho prozhivali v Lavri Tak blukayuchi bilsha chastina yih pishla do teperishnogo Pochayeva i tam poselilas Insha chastina dijshla do Galickogo knyazivstva i znajshla udok u nashomu krayi Tut chenci zasnuvali monastir pri yakomu poselilis lyudi Tak viniklo poselennya Ruda Pri monastiri pobuduvali cerkvu U Yusiptickomu monastiri za svidchennyam okremih istorichnih dzherel bulo napisano Yevangeliye podarovane za korolya Stepana Batoriya monastirskij cerkvi z s Golovecke na Skolivshini de takozh stoyav monastir Piznishe ce Yevangeliye perejshlo do hramu sv Vasiliya v s Rakiv cogo zh rajonu pro sho svidchit napis Ya iyeromonah Gedeon igumen monastirya Yusipeckogo prodav knigu Yevangeliye za zolotih odinadcyat do s Rakova do hramu sv Vasiliya Monastir postrazhdav pid chas Polsko tureckoyi vijni 1672 1676 rokiv u 1675 turecke tatarske vijsko spalilo ves kraj ne ominulo ce liho i Yusiptickij skit Ale cherez roki monastir bulo vidbudovano U chasi Josifinskih reform 1780 h monastir buv zakritij majno rozprodane a sam monastir buv rozibranij Provedeni arheologichni rozkopki na poch XXI st naukovo pidtverdili sho same tut dva kilometri na pivden vid centru s Josipovichi Yusiptichi Strijskogo rajonu nini urochishe Buchina stoyav velikij monastir U doslidzhenni teritoriyi kolishnogo Yusiptickogo monastirya u 2002 r brav uchast takozh vidomij lvivskij vchenij Orest Macyuk nini pokijnij Profesor Macyuk vidtvoriv grafichno zagalnij viglyad cogo monastirya Za tverdzhennyam vchenogo ce buv yak na toj chas dosit velikij skit Getman Ukrayini Ivan Vigovskij pohovanij v Josipovichah Osoblivij interes do ciyeyi temi istoriki pismenniki arheologi krayeznavci pochali proyavlyati v drugij polovini XIX na pochatku XX st Vlasne cya naukova diskusiya vinikla z momentu vidnajdennya zapovitu getmana Vpershe cej dokument oprilyudniv profesor Mihajlo Grushevskij yakomu vdalosya vidshukati jogo v Chernigivskomu litopisi Desho piznishe zapovit Vigovskogo budut znahoditi v inshih istorichnih dzherelah Podayu vityag iz zapovitu Ivana Vigovskogo Tilo moye po hristiyanskomu poryadku zemli viddati kotre maye lezhati v Skiti Velikomu u sklepi murovanim v cerkvi Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Do togo zh monastirya igumenovi i bratiyi za vidpravuvannya sorokoustu sobornih parastasiv za vidpushennya moyih grihiv zapisuyu dvi tisyachi zolotih shobi sya suma za chotiri roki z mistechka mojogo Ruda po p yatsot zolotih na kozhnij rik bula viddana Pislya prochitannya zaproponovanogo vityagu iz zapovitu vse zh taki vinikaye zapitannya a chomu I Vigovskij ne vkazav u svoyemu zapoviti nazvu monastirya chomu ne nazvav imeni igumena skitu Sogodni zdayetsya sho vzhe v nikogo ne viklikaye sumnivu sho Skit Velikij v toj chas buv drugoyu neoficijnoyu nazvoyu Skitu Manyavskogo Ale zh v toj chas na teritoriyi kolishnogo rodovogo mayetku Vigovskih sho na Zhidachivshini buv she odin monastir ne menshij nizh Skit Manyavskij ce Yusiptickij monastir v yakomu tezh bula zbudovana cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta dali VChH yaka mala volnosti vid samogo getmana Ivana Vigovskogo 1663 r Tozh mimovoli vinikaye zapitannya yakij skit todi mav na uvazi getman pishuchi svij peredsmertnij zapovit Vigovskij neodnorazovo vidviduvav cerkvu VChH yaka znahodilasya na teritoriyi Yusiptickogo monastirya yakij yak uzhe zgaduvalosya nadav volnosti getman Tam mabut vin zustrichavsya z monahami Ochevidno sho vidviduvannya cerkvi VChH v Yusiptickomu skiti ta zustrichi z monahami mogli stati pidsvidomoyu dominantoyu pri skladanni peredsmertnogo zapovitu Tobto skladayuchi zapovit getman ne vkazav nazvi skitu oskilki pisav pro shos duzhe ridne blizke Taka versiya pevnij chas poshiryuvalasya na rivni miscevih krayeznavciv Ale vona takozh ne maye vagomih argumentacij Gruntovne doslidzhennya z privodu miscya zahoronennya getmana I Vigovskogo zrobiv vidatnij ukrayinskij istorik Ivan Krip yakevich u svoyij rukopisnij statti do zhurnalu Stara Ukrayina Provivshi glibokij analiz isnuyuchih uzhe na toj chas istorichnih dokumentiv Krip yakevich pogodzhuyetsya z dumkoyu sho getmana pohovano v Yusiptickomu monastiri v cerkvi VChH U chomu zh polyagali todi osnovni trudnoshi istorika u viznachenni miscya pohovannya getmana I Vigovskogo Nasampered u tomu sho tyazhko bulo odnoznachno tverditi de same todi stoyala cerkva VChH yakij u svij chas nadav volnosti yak uzhe zgaduvalos getman Za svidchennyam starozhiliv zgadana cerkva znahodilas na teritoriyi monastirya Ale zh Yusiptickij monastir zgaduyetsya v oficijnih dokumentah pid nazvoyu Preobrazhennya A vidomo sho nazvi monastiriv pohodili vid nazv cerkov Todi vihodit dovodit Krip yakevich sho cerkva VChH ye ne monastirskoyu cerkvoyu a parohiyalnoyu I znovu zh vinikaye analogichno zapitannya a na yakomu zh misci todi stoyala cerkva VChH I chi novozbudovana cerkva tiyeyi zh nazvi 1712 r fundatorkoyu yakoyi bula nevistka Vigovskogo T Zavadska stoyit na tij zhe dilyanci sho stara yaka yak vidomo bula perenesena pislya zrujnuvannya monastirya u 1675 r vijskom I Shejtana Adzhe u testamenti druzhini getmana chitayemo sho vona prosit pohovati yiyi bilya svogo cholovika u Skiti v cerkvi VChH Otzhe I Krip yakevich stavit cilkom logichno zapitannya yaksho kosti Vigovskogo lezhat u skiti to ne Chesnogo Hresta a Preobrazhennya abo u cerkvi parohialnij VChH Cya neyasnist utrudnyuye tochne viznachennya miscya mogili getmana yaksho cya mogila spravdi znahoditsya v Yusiptichah Ivan Vigovskij U svoyemu doslidzhenni I Krip yakevich posilayetsya takozh na list paroha sela Dashavi Strijskogo rajonu o I Timcyuraka U listi vid 15 grudnya 1906 roku list ne zberigsya otec yakij tezh zajmavsya poshukami mogili getmana pisav sho slidi monastirya mozhna bulo virazno bachiti she u 1900 r v urochishi Buchina nepodalik vid sela Josipovichi i sho tam mala buti pidzemna kripta Pro pohovannya I Vigovskogo v Yusiptickomu monastiri odnoznachno stverdzhuye takozh i svyashenik o Z Narozhnyak yakij tezh trivalij chas zajmavsya doslidzhennyam miscya pohovannya getmana i yak nihto inshij z miscevih krayeznavciv zibrav cikavij material pro pohovannya Vigovskogo Ne ye vazhlivo pishe svyashenik chi tlinni ostanki Vigovskogo buli piznishe pereneseni do skitu Manyavskogo Ce tilki zdogad Pershe pohovannya bulo v Yusiptichah i togo dosit shob tam postaviti pam yatnik Meshkanec sela Josipovichi miscevij krayeznavec V Vajda vprodovzh svogo svidomogo zhittya zibrav unikalnij material pro Yusiptickij skit Vajda zapisav rozpovid vid svogo dida takogo zmistu Sho nibito Olena Vigovska yak privezla tilo svogo cholovika to pohovala jogo pid obrazom Chesnogo Hresta v pidzemelli monastirya i sklyanim grobi v yakij zlozhila dokumenti Piznishe jogo hotili zabrati ale lyudi vidpovili sho jogo tut nemaye i sho vin pohovanij v Manyavi shob u takij sposib zamesti slidi Zgadana vishe ikona Vozdvizhennya Chesnogo Hresta druga polovina XVII pochatok XVIII st znahoditsya v parafiyalnij cerkvi sela Josipovichi Varto vidznachiti sho J Rolle 1830 1894 avtor 80 istorichnih monografij sho lyagli v osnovu 21 tomu jogo tvoriv Vazhko poviriti shob takij dosvidchenij istorik dopuskavsya netochnostej u vikladi istorichnih faktiv Josif Rollye pishe Pislya dovgih klopotiv yij druzhini vdalosya otrimati tilo cholovika Vigovskogo pohovali v monastiri bilya Rudi Gnizdichivskoyi avtor maye na uvazi Yusiptickij skit bilya Rudi v pidzemellyah Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi Nashadki getmana vprodovzh stolittya opikuvalisya teritoriyeyu same Yusiptickogo monastirya Tak nevistka Ivana Vigovskogo Tereza Zavadska yak uzhe zgaduvalosya svoyim koshtom zbuduvala cerkvu VChH 1712 r v seli Yusiptichah a v 1680 r kaplicyu na misci z yavi chudodijnoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici Kohavinskoyi nepodalik vid rodovogo mistechka Vigovskih Rudi Slid vvazhati taku nadmirnu opiku kultovih sporud z boku rodini getmana vagomim argumentom na pidtverdzhennya sho mogila Ivana Vigovskogo znahodilasya na teritoriyi kolishnogo mayetku Vigovskih na Zhidachivshini she u pershij polovini XVIII st Yaksho ostanki getmana i jogo druzhini perezahoronili to ce moglo vidbutisya na nashu dumku hiba sho na teritoriyi rodinnogo mayetku Vigovskih Mozhna pripuskati sho miscem vichnogo spochinku getmana mogla buti cerkva VChH fundatorkoyu yakoyi bula nevistka Vigovskogo Pro te sho mogila getmana Ukrayini I Vigovskogo lezhit des bilya Rudi Gnizdichivskoyi pishe takozh naprikinci XIX st vidomij ukrayinskij pismennik Ivan Nechuj Levickij u povisti Getman Ivan Vigovskij Pracyuyuchi nad tvorom pismennik uvazhno vivchav arhivi Dekilka raziv za svidchennyam miscevih krayeznavciv priyizhdzhav do Rudi neodnorazovo vidviduvav Yusiptickij skit Pismennik zapisav cikavi rozpovidi vid miscevih starozhiliv pro te sho starshi lyudi dovgij chas nakazuvali svoyim dityam ne bigati po podvir yu Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi bo tam pohovani veliki lyudi Najbilsh pravdopodibnim miscem de lezhat ostanki getmana Ivana Vigovskogo ye zemlya sela Josipovichi Strijskogo rajonu Ciyeyi dumki dotrimuvavsya akademik Geroj Ukrayini fundator muzeyu Ivana Vigovskogo B G Voznickij Same pid jogo kerivnictvom u 2006 roci bulo provedeno obstezhennya teritoriyi kolishnogo Yusiptickogo monastirya a v 2009 roci miscya de stoyala kolis cerkva VChH Vishezgadanij material daye dostatno pidstav tverditi sho mogila getmana Ivana Vigovskogo znahoditsya na teritoriyi de bula stara cerkva v s Josipovichi abo zh na misci kolishnogo monastirya teper lis Buchina za 2 km na pivdennij shid vid centru sela Josipovichi kordinati 49 260197 24 041690 Primitkimapire eu Josipovichi mapa 18 stolittya Macyuk Orest 2005 Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini ISBN 966 7022 45 5 REVUCKIJ Stepan Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Posilannya 1