Юнкеров Микола Іванович (*4 листопада 1918, Хоніно — †3 листопада 1943, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни — командир батальйону 465-го стрілецького полку 167-ї штурмової стрілецької дивізії 38-ї армії 1-го Українського фронту, капітан.
Микола Іванович Юнкеров | |
---|---|
Народження | 4 листопада 1918 село Хоніно, (нині Псковська область, Росія) |
Смерть | 3 листопада 1943 (24 роки) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1940—1943 |
Партія | КПРС |
Звання | капітан |
Командування | батальйон 465-го стрілецького полку |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 4 листопада 1918 року в селі Хоніно (нині , Псковської області, Росії) в селянській родині. Проживав в Латвії. Закінчив 6 класів школи. Працював ковалем. Член ВКП(б)/КПРС з 1936 року. Брав участь у нелегальній комуністичній організації.
1940 року призваний до лав Червоній Армії. На фронті радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Після закінчення в грудні 1941 року призначений командиром взводу 465-го стрілецького полку. Брав участь в боях під Воронежем, Курській битві.
Відзначився в боях на Лютізькому плацдармі при форсуванні Дніпра. 30 вересня 1943 року батальйон під його командою, форсував Дніпро в районі Вишгорода, захопив плацдарм та стійко його утримував.
3 листопада 1943 року капітан Микола Іванович Юнкеров загинув у Пущі-Водиці, в бою за відвоювання Києва.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність та героїзм виявлений при форсуванні Дніпра та звільнені Києва капітану Юнкерову Миколі Івановичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Кутузова 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Вшанування пам'яті
1949 року прах Миколи Юнкерова урочисто перепоховано на Лук'янівському військовому цвинтарі.
На батьківщині героя в парку міста Питалово встановлено обеліск.
1984 року на його вшанування названо вулицю в Пущі-Водиці, Київ.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1987. (рос.)
Джерела
- Юнкеров Микола Іванович [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yunkerov Mikola Ivanovich 4 listopada 1918 Honino 3 listopada 1943 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni komandir bataljonu 465 go strileckogo polku 167 yi shturmovoyi strileckoyi diviziyi 38 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu kapitan Mikola Ivanovich YunkerovNarodzhennya4 listopada 1918 1918 11 04 selo Honino nini Pskovska oblast Rosiya Smert3 listopada 1943 1943 11 03 24 roki KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijskpihotaRoki sluzhbi1940 1943PartiyaKPRSZvannyakapitanKomanduvannyabataljon 465 go strileckogo polkuVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 4 listopada 1918 roku v seli Honino nini Pskovskoyi oblasti Rosiyi v selyanskij rodini Prozhivav v Latviyi Zakinchiv 6 klasiv shkoli Pracyuvav kovalem Chlen VKP b KPRS z 1936 roku Brav uchast u nelegalnij komunistichnij organizaciyi 1940 roku prizvanij do lav Chervonij Armiyi Na fronti radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku Pislya zakinchennya v grudni 1941 roku priznachenij komandirom vzvodu 465 go strileckogo polku Brav uchast v boyah pid Voronezhem Kurskij bitvi Vidznachivsya v boyah na Lyutizkomu placdarmi pri forsuvanni Dnipra 30 veresnya 1943 roku bataljon pid jogo komandoyu forsuvav Dnipro v rajoni Vishgoroda zahopiv placdarm ta stijko jogo utrimuvav 3 listopada 1943 roku kapitan Mikola Ivanovich Yunkerov zaginuv u Pushi Vodici v boyu za vidvoyuvannya Kiyeva Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1944 roku za muzhnist ta geroyizm viyavlenij pri forsuvanni Dnipra ta zvilneni Kiyeva kapitanu Yunkerovu Mikoli Ivanovichu posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Kutuzova 3 go stupenya ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami Vshanuvannya pam yatiMogila Mikoli Yunkerova 1949 roku prah Mikoli Yunkerova urochisto perepohovano na Luk yanivskomu vijskovomu cvintari Na batkivshini geroya v parku mista Pitalovo vstanovleno obelisk 1984 roku na jogo vshanuvannya nazvano vulicyu v Pushi Vodici Kiyiv PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 10 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 19 yanvarya 3 263 S 1LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1987 ros DzherelaYunkerov Mikola Ivanovich 7 bereznya 2022 u Wayback Machine