Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Степанович Юмашев 27 вересня 9 жовтня 1895 18951009 Тіфліс 21 жовтня 1972 Ленінград радянський політичний та військ

Юмашев Іван Степанович

Юмашев Іван Степанович

Іван Степанович Юмашев (27 вересня (9 жовтня) 1895(18951009), Тіфліс — 21 жовтня 1972, Ленінград) — радянський політичний та військово-морський діяч, адмірал (1943), Герой Радянського Союзу (1945), міністр Військово-Морського Флоту СРСР (1950—1951), Головнокомандувач Військово-Морського Флоту СРСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1956 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Юмашев Іван Степанович
Юмашев Иван Степанович
рос. Иван Степанович Юмашев
image
Народження 27 вересня (9 жовтня) 1895(1895-10-09)
image Тіфліс, Російська імперія
Смерть 21 жовтня 1972(1972-10-21) (77 років)
image Ленінград, СРСР
Поховання d
Країна image СРСР
Приналежність image Радянська армія
Рід військ image ВМФ СРСР
Освіта Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Роки служби 1912–1957
Партія КПРС
Звання image Адмірал
Командування Головнокомандувач Військово-Морського Флоту СРСР
Війни / битви Перша Світова війна
Громадянська війна в Росії,
Друга Світова війна
Нагороди
image
image image image image
image image image image
image image
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
 image
image image image
image
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
image
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
image Юмашев Іван Степанович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юмашев.

Біографія

Син залізничного службовця — кондуктора Тифліської залізниці. У 1910 році за несплату був відрахований з п'ятого класу реального училища. З 15 років почав працювати шевцем, потім робітником заводу цементних виробів, розсильним в управлінні Закавказьких залізниць. Після смерті батька переїхав з матір'ю на її батьківщину, в село Капустін Яр Астраханської губернії.

У 1912 році призваний на строкову службу в російський імператорський флот. У вересні 1912 року поступив в Кронштадтську школу юнг, яку закінчив у 1914 році. У 1914—1915 роках — в навчально-артилерійському загоні Балтійського флоту. Служив на Балтійському флоті, плавав кочегаром, машиністом, електриком на крейсері «Богатир» та лінкорі «Олександр ІІІ», потім був старшиною 12-ти дюймової артилерійської башти берегової батареї. Учасник Першої світової війни. У 1916 року отримав звання артилерійського унтер-офіцера І-ї статі. У 1917 році обраний головою матроського комітету батареї одного із фортів на Балтиці. У вересні 1917 року звільнився із флоту через хворобу.

Член РКП(б) з 1918 року.

У лютому 1919 року добровільно вступив в Морські сили РККА, учасник Громадянської війни 1918—1920 років на кораблях Астрахано-Каспійської і Волзько-Каспійської військових флотилій. Служив комендором та командиром батареї.

З серпня 1920 року — командир артилерійського плутонга (батареї), а з травня 1921 по січень 1924 року — 2-й помічник командира лінкору «Петропавловськ» (з березня 1921 — «Марат»). У березні 1921 року брав участь у придушенні Кронштадтського повстання.

З січня 1924 по лютий 1925 року — слухач штурманського класу Спеціальних курсів командного складу ВМС СРСР. У липні — листопаді 1924 року брав участь в переході з Архангельська у Владивосток на посильному судні «Воровський».

З 1925 року служив на Балтійському флоті. У лютому — листопаді 1925 року — штурман есмінця «Ленін». У листопаді 1925 — червні 1926 року — помічник командира есмінця «Зінов'єв». У червні 1926 — лютому 1927 року — помічник командира крейсера «Профінтерн».

З лютого 1927 року служив на Чорноморському флоті. У лютому 1927 — листопаді 1931 року — командир ескадреного міноносця «Дзержинський». У листопаді 1931 — січні 1934 року — командир крейсера «Профінтерн».

У січні — березні 1932 року — слухач тактичних курсів командирів кораблів при Військово-морській академії імені Ворошилова.

У січні 1934 — вересні 1935 року — командир дивізіону есмінців Чорноморського флоту. У вересні 1935 — серпні 1937 року — командир бригади крейсерів Чорноморського флоту.

У серпні 1937 — січні 1938 року — начальник штабу Чорноморського флоту.

У грудні 1937 — січні 1938 року — тимчасовий виконувач обов'язків командувача, а у січні 1938 — березні 1939 року — командувач Чорноморського флоту.

З березня 1939 року по січень 1947 року командував Тихоокеанським флотом. У серпні—вересні 1945 року успішно сприяв військам 1-го і 2-го Далекосхідних фронтів в розгромі Квантунской армії, Тихоокеанський флот захопив Південний Сахалін та Курильські острови. За уміле керівництво флотом і проявлену мужність адміралові Юмашеву Івану Степановичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1945 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі «Золота Зірка».

17 січня 1947 — 20 липня 1951 року — головнокомандувач Військово-морських сил СРСР. Одночасно, 17 січня 1947 — 25 лютого 1950 року — заступник міністра Збройних сил СРСР; 25 лютого 1950 — 20 липня 1951 року — міністр військово-морського флоту СРСР. З лютого 1950 по серпень 1951 року також був членом Бюро із військово-промислових і військових питаннях при РМ СРСР.

У серпні 1951 — січні 1957 року — начальник Військово-морської ордена Леніна академії імені Ворошилова у Ленінграді.

У січні 1957 року звільнений у відставку. Похований на Серафимовському цвитарі міста Ленінграда (Санкт-Петербурга).

Пам'ять

Ім'ям адмірала І. С. Юмашева був названий великий протичовновий корабель, а 17 жовтня 1972 року в Гагарінському районі Севастополя на будинку № 24 якої встановлена анотаційна дошка, і торговельнмй ринок.

Військові звання

Нагороди

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. Т.2. М.:Воениз.1988.
  • Золотые Звёзды тихоокеанцев. — Владивосток, 1982.
  • Королёв В. Т. Герои великого океана. Владивосток, 1972.
  • Победа на Дальнем Востоке. Хабаровск, 1985.
  • Созвездие полководцев. Хабаровск, 1982, кн. 2
  • Цкитишвили К. В., Чинчилакашвили Т. Г. Герои Советского Союза из Грузии.- Тб.,1981

Посилання

  • Юмашев Иван Степанович [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Попередник:
посада створена 		image
Військово-морський міністр
СРСР
25 лютого 1950 — 20 липня 1951 		Наступник:
Адмірал флоту
Кузнецов М.Г.
1951-1953

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Stepanovich Yumashev 27 veresnya 9 zhovtnya 1895 18951009 Tiflis 21 zhovtnya 1972 Leningrad radyanskij politichnij ta vijskovo morskij diyach admiral 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 ministr Vijskovo Morskogo Flotu SRSR 1950 1951 Golovnokomanduvach Vijskovo Morskogo Flotu SRSR Kandidat u chleni CK VKP b u 1941 1956 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Yumashev Ivan Stepanovich Yumashev Ivan Stepanovichros Ivan Stepanovich YumashevNarodzhennya 27 veresnya 9 zhovtnya 1895 1895 10 09 Tiflis Rosijska imperiyaSmert 21 zhovtnya 1972 1972 10 21 77 rokiv Leningrad SRSRPohovannya dKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk VMF SRSROsvita Vijskovo morska akademiya imeni M G KuznyecovaRoki sluzhbi 1912 1957Partiya KPRSZvannya AdmiralKomanduvannya Golovnokomanduvach Vijskovo Morskogo Flotu SRSRVijni bitvi Persha Svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Druga Svitova vijnaNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Yumashev Ivan Stepanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yumashev BiografiyaSin zaliznichnogo sluzhbovcya konduktora Tifliskoyi zaliznici U 1910 roci za nesplatu buv vidrahovanij z p yatogo klasu realnogo uchilisha Z 15 rokiv pochav pracyuvati shevcem potim robitnikom zavodu cementnih virobiv rozsilnim v upravlinni Zakavkazkih zaliznic Pislya smerti batka pereyihav z matir yu na yiyi batkivshinu v selo Kapustin Yar Astrahanskoyi guberniyi U 1912 roci prizvanij na strokovu sluzhbu v rosijskij imperatorskij flot U veresni 1912 roku postupiv v Kronshtadtsku shkolu yung yaku zakinchiv u 1914 roci U 1914 1915 rokah v navchalno artilerijskomu zagoni Baltijskogo flotu Sluzhiv na Baltijskomu floti plavav kochegarom mashinistom elektrikom na krejseri Bogatir ta linkori Oleksandr III potim buv starshinoyu 12 ti dyujmovoyi artilerijskoyi bashti beregovoyi batareyi Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni U 1916 roku otrimav zvannya artilerijskogo unter oficera I yi stati U 1917 roci obranij golovoyu matroskogo komitetu batareyi odnogo iz fortiv na Baltici U veresni 1917 roku zvilnivsya iz flotu cherez hvorobu Chlen RKP b z 1918 roku U lyutomu 1919 roku dobrovilno vstupiv v Morski sili RKKA uchasnik Gromadyanskoyi vijni 1918 1920 rokiv na korablyah Astrahano Kaspijskoyi i Volzko Kaspijskoyi vijskovih flotilij Sluzhiv komendorom ta komandirom batareyi Z serpnya 1920 roku komandir artilerijskogo plutonga batareyi a z travnya 1921 po sichen 1924 roku 2 j pomichnik komandira linkoru Petropavlovsk z bereznya 1921 Marat U berezni 1921 roku brav uchast u pridushenni Kronshtadtskogo povstannya Z sichnya 1924 po lyutij 1925 roku sluhach shturmanskogo klasu Specialnih kursiv komandnogo skladu VMS SRSR U lipni listopadi 1924 roku brav uchast v perehodi z Arhangelska u Vladivostok na posilnomu sudni Vorovskij Z 1925 roku sluzhiv na Baltijskomu floti U lyutomu listopadi 1925 roku shturman esmincya Lenin U listopadi 1925 chervni 1926 roku pomichnik komandira esmincya Zinov yev U chervni 1926 lyutomu 1927 roku pomichnik komandira krejsera Profintern Z lyutogo 1927 roku sluzhiv na Chornomorskomu floti U lyutomu 1927 listopadi 1931 roku komandir eskadrenogo minonoscya Dzerzhinskij U listopadi 1931 sichni 1934 roku komandir krejsera Profintern U sichni berezni 1932 roku sluhach taktichnih kursiv komandiriv korabliv pri Vijskovo morskij akademiyi imeni Voroshilova U sichni 1934 veresni 1935 roku komandir divizionu esminciv Chornomorskogo flotu U veresni 1935 serpni 1937 roku komandir brigadi krejseriv Chornomorskogo flotu U serpni 1937 sichni 1938 roku nachalnik shtabu Chornomorskogo flotu U grudni 1937 sichni 1938 roku timchasovij vikonuvach obov yazkiv komanduvacha a u sichni 1938 berezni 1939 roku komanduvach Chornomorskogo flotu Z bereznya 1939 roku po sichen 1947 roku komanduvav Tihookeanskim flotom U serpni veresni 1945 roku uspishno spriyav vijskam 1 go i 2 go Dalekoshidnih frontiv v rozgromi Kvantunskoj armiyi Tihookeanskij flot zahopiv Pivdennij Sahalin ta Kurilski ostrovi Za umile kerivnictvo flotom i proyavlenu muzhnist admiralovi Yumashevu Ivanu Stepanovichu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 14 veresnya 1945 roku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordenu Lenina i medali Zolota Zirka 17 sichnya 1947 20 lipnya 1951 roku golovnokomanduvach Vijskovo morskih sil SRSR Odnochasno 17 sichnya 1947 25 lyutogo 1950 roku zastupnik ministra Zbrojnih sil SRSR 25 lyutogo 1950 20 lipnya 1951 roku ministr vijskovo morskogo flotu SRSR Z lyutogo 1950 po serpen 1951 roku takozh buv chlenom Byuro iz vijskovo promislovih i vijskovih pitannyah pri RM SRSR U serpni 1951 sichni 1957 roku nachalnik Vijskovo morskoyi ordena Lenina akademiyi imeni Voroshilova u Leningradi U sichni 1957 roku zvilnenij u vidstavku Pohovanij na Serafimovskomu cvitari mista Leningrada Sankt Peterburga Pam yatIm yam admirala I S Yumasheva buv nazvanij velikij protichovnovij korabel a 17 zhovtnya 1972 roku v Gagarinskomu rajoni Sevastopolya na budinku 24 yakoyi vstanovlena anotacijna doshka i torgovelnmj rinok Vijskovi zvannyaflagman 2 go rangu 28 11 1935 flagman 1 go rangu 3 04 1939 vice admiral 4 06 1940 admiral 31 05 1943 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 14 09 1945 shist ordeniv Lenina 1943 1945 1945 14 09 1945 8 10 1955 1965 tri ordeni Chervonogo Prapora 22 02 1938 1944 1948 orden Chervonoyi Zirki 23 12 1935 medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi 22 02 1938 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 medal Za peremogu nad Yaponiyeyu 1945 medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu medal 40 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu medal 50 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu medali amerikanskij orden Legion Zaslug 1945 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar T 2 M Voeniz 1988 Zolotye Zvyozdy tihookeancev Vladivostok 1982 Korolyov V T Geroi velikogo okeana Vladivostok 1972 Pobeda na Dalnem Vostoke Habarovsk 1985 Sozvezdie polkovodcev Habarovsk 1982 kn 2 Ckitishvili K V Chinchilakashvili T G Geroi Sovetskogo Soyuza iz Gruzii Tb 1981PosilannyaYumashev Ivan Stepanovich 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Poperednik posada stvorena Vijskovo morskij ministr SRSR 25 lyutogo 1950 20 lipnya 1951 Nastupnik Admiral flotu Kuznecov M G 1951 1953

Дата публікації:
Топ