Ю́ган А́вґуст Бріне́лль (швед. Johan August Brinell; 21 липня 1849, — 17 листопада 1925, Стокгольм) — шведський інженер, металург, автор робіт з металургії сталі і визначення твердості металів і сплавів.
Юган Авґуст Брінелль | |
---|---|
швед. Johan August Brinell | |
Народився | 21 червня 1849[1][2] d |
Помер | 17 листопада 1925[2][3] (76 років) Стокгольм[d], d, Швеція[2] |
Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[4] |
Країна | Швеція |
Діяльність | гірничий інженер, industrial leader, інженер |
Alma mater | Королівський технологічний інститут |
Галузь | металургія |
Членство | Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія інженерних наук |
Відомий завдяки: | розробник методу визначення твердості |
Нагороди | d d |
Юган Авґуст Брінелль у Вікісховищі |
Біографія
Юган Брінелль народився в сільському поселенні , розташованому південніше від міста Несше (лен Єнчепінг) 21 червня 1849 року. Його батьки були фермерами.
Після п'яти років навчання в гімназії Єнчепінга він продовжив здобувати освіту в технічній школі міста Бурос, яку закінчив у 1871 році. Після роботи креслярем на різних підприємствах в 1875 році Брінелль почав працювати інженером на металургійному заводі в Лешефорсі (швед. Lesjöfors) (лен Вермланд), а у 1882 році — головним інженером на заводі у місті Фагерста (лен Вестманланд). У 1903—14 роках був головним інженером Шведської спілки металургійної промисловості (швед. Jernkontoret) і редактором журналу «Єрнконтуретс анналер» (швед. Jernkontorets Annaler).
У 1880 році Брінелль одружився із Сельмою Йосефіне Елісабет Нільсон. У них було п'ятеро дітей.
Брінелль був обраний членом Шведської королівської академії наук у 1902 році, і Шведської королівської академії інженерних наук в 1919 році.
Останні роки мешкав в Несше, помер 17 листопада 1925 року у Стокгольмі.
Внесок в науку і техніку
В інженерному світі Брінелль відомий найбільше як розробник статичного методу визначення твердості, який знайшов масове застосування у промисловості. За методом Брінелля, запропонованим у 1900 році, в матеріал під певним навантаженням (від 10 Н до 30 кН) втискується тверда металева кулька (зазвичай діаметром 1; 2,5; 5 або 10 мм) протягом 10…30 с. Відношення прикладеного навантаження до площі сферичної поверхні відбитку дає число твердості за Брінеллем (HB).
Однак надзвичайну важливість зберегли новаторські роботи Брінелля, що стосуються фазових перетворень в сталі. Працюючи у Фагерста, Брінелль провів великі дослідження структури сталі в процесі нагрівання та охолодження. Праця «Про зміну структури сталей при нагріванні та охолодженні» (швед. «Om ståls texturförändringar under uppvärmning och avkylning») була опублікована у щорічнику Jernkonorets Annaler у 1885 році і привернула до себе значну увагу фахівців.
Результати його досліджень властивостей сталей демонструвались на Стокгольмській виставці (англ. General Art and Industrial Exposition of Stockholm (1897)) у 1897 році і Всесвітній виставці в Парижі у 1900 році.
Використовуючи примітивне обладнання, покладаючись на свої спостереження і досвід, Брінелль протягом багатьох років продовжував свої дослідження і досяг результатів, що зробили значний вплив на розвиток металургії зокрема і промисловості в цілому. Його відкриття в галузі керування вуглецевмісними фазами до тепер формують основу сучасних знань про властивості сталей.
Мало хто з металургів зробили так багато для прогресу металургії як п. Брінелль, і він, по праву, заслуговує свою міжнародну репутацію, як, у найвищій мірі, компетентний дослідник і успішний менеджер металургійної промисловості. | ||
— Альберт Сов'є (1863–1939; англ. Albert Sauveur), американський металург |
Нагороди
- 1900 — Гран-прі на Всесвітній виставці у Парижі.
- 1900 — Медаль Полгема від шведської асоціації студентів-інженерів, за метод визначення твердості металів.
- 1907 — Золота медаль Бессемера від Інституту чавуну і сталі, Лондон.
- 1907 — Звання почесного доктора в Уппсальському університеті.
- 1914 — Золотий нагородний жетон Шведської спілки металургійної промисловості.
- 1921 — Золота медаль Рінмана від Шведської спілки металургійної промисловості.
Вшанування пам'яті
- Іменем Брінелля названо низку вулиць та навчальних закладів у містах Швеції.
- На його честь названо науковий центр Королівського технологічного інституту Швеції, і, щорічні семінари Brinelldagarna, що проводяться там.
- В 1935 році Шведська королівська академія інженерних наук заснувала медаль ім. Брінелля.
Див. також
- Брінелювання (англ. Brinelling) — явище поверхневих деформацій і руйнувань металу, викликане локальними контактними перевантаженнями. Утворення терміну пов'язане з візуальною подібністю дефекту з ямками, що залишаються після визначення твердості за методом Брінелля.
- (Несправжнє брінелювання) (англ. False Brinelling) — руйнування поверхні металів, за виглядом схоже на брінелювання, але не пов'язане з дією великих контактних навантажень.
- Випробування на твердість за Брінеллем — спосіб визначення твердості матеріалів вдавлюванням на спеціальному приладі сталевої загартованої кульки.
Примітки
- Hofberg H. Svenskt biografiskt handlexikon — 1906.
- Johan August Brinell — 1917.
- Енциклопедія Брокгауз
- Brinell, JOHAN AUG. — Svenskagravar.se.
- Herman Hofberg та ін. Brinell, Johan August // Шведський біографічний словник (Svenskt biografiskt handlexikon). — 1906. — S. 799.
- Johan August Brinell(чеськ.)
- Brinell Centre [ 1 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Brinelldagarna på KTH [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.] (швед.)
- The Brinell Medal [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
- Юган Авґуст Брінелль [ 5 травня 2012 у Wayback Machine.] в енциклопедії «Британіка» (англ.)
- Martin Öberg Johan August Brinell — Inventor of the Brinell test and a pioneer in the metallurgical research of the properties of steel and iron [ 13 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Johan August Brinell US 976145 A Method of treating steel and iron ingots [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Patentdl Nov. 22, 1910. (англ.)
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu gan A vgust Brine ll shved Johan August Brinell 21 lipnya 1849 17 listopada 1925 Stokgolm shvedskij inzhener metalurg avtor robit z metalurgiyi stali i viznachennya tverdosti metaliv i splaviv Yugan Avgust Brinellshved Johan August BrinellNarodivsya21 chervnya 1849 1849 06 21 1 2 dPomer17 listopada 1925 1925 11 17 2 3 76 rokiv Stokgolm d d Shveciya 2 PohovannyaPivnichnij cvintar Stokgolm 4 Krayina ShveciyaDiyalnistgirnichij inzhener industrial leader inzhenerAlma materKorolivskij tehnologichnij institutGaluzmetalurgiyaChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya inzhenernih naukVidomij zavdyaki rozrobnik metodu viznachennya tverdostiNagorodid d Yugan Avgust Brinell u VikishovishiBiografiyaYugan Brinell narodivsya v silskomu poselenni roztashovanomu pivdennishe vid mista Nesshe len Yencheping 21 chervnya 1849 roku Jogo batki buli fermerami Pislya p yati rokiv navchannya v gimnaziyi Yenchepinga vin prodovzhiv zdobuvati osvitu v tehnichnij shkoli mista Buros yaku zakinchiv u 1871 roci Pislya roboti kreslyarem na riznih pidpriyemstvah v 1875 roci Brinell pochav pracyuvati inzhenerom na metalurgijnomu zavodi v Lesheforsi shved Lesjofors len Vermland a u 1882 roci golovnim inzhenerom na zavodi u misti Fagersta len Vestmanland U 1903 14 rokah buv golovnim inzhenerom Shvedskoyi spilki metalurgijnoyi promislovosti shved Jernkontoret i redaktorom zhurnalu Yernkonturets annaler shved Jernkontorets Annaler U 1880 roci Brinell odruzhivsya iz Selmoyu Josefine Elisabet Nilson U nih bulo p yatero ditej Brinell buv obranij chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk u 1902 roci i Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi inzhenernih nauk v 1919 roci Ostanni roki meshkav v Nesshe pomer 17 listopada 1925 roku u Stokgolmi Vnesok v nauku i tehnikuV inzhenernomu sviti Brinell vidomij najbilshe yak rozrobnik statichnogo metodu viznachennya tverdosti yakij znajshov masove zastosuvannya u promislovosti Za metodom Brinellya zaproponovanim u 1900 roci v material pid pevnim navantazhennyam vid 10 N do 30 kN vtiskuyetsya tverda metaleva kulka zazvichaj diametrom 1 2 5 5 abo 10 mm protyagom 10 30 s Vidnoshennya prikladenogo navantazhennya do ploshi sferichnoyi poverhni vidbitku daye chislo tverdosti za Brinellem HB Odnak nadzvichajnu vazhlivist zberegli novatorski roboti Brinellya sho stosuyutsya fazovih peretvoren v stali Pracyuyuchi u Fagersta Brinell proviv veliki doslidzhennya strukturi stali v procesi nagrivannya ta oholodzhennya Pracya Pro zminu strukturi stalej pri nagrivanni ta oholodzhenni shved Om stals texturforandringar under uppvarmning och avkylning bula opublikovana u shorichniku Jernkonorets Annaler u 1885 roci i privernula do sebe znachnu uvagu fahivciv Rezultati jogo doslidzhen vlastivostej stalej demonstruvalis na Stokgolmskij vistavci angl General Art and Industrial Exposition of Stockholm 1897 u 1897 roci i Vsesvitnij vistavci v Parizhi u 1900 roci Vikoristovuyuchi primitivne obladnannya pokladayuchis na svoyi sposterezhennya i dosvid Brinell protyagom bagatoh rokiv prodovzhuvav svoyi doslidzhennya i dosyag rezultativ sho zrobili znachnij vpliv na rozvitok metalurgiyi zokrema i promislovosti v cilomu Jogo vidkrittya v galuzi keruvannya vuglecevmisnimi fazami do teper formuyut osnovu suchasnih znan pro vlastivosti stalej Malo hto z metalurgiv zrobili tak bagato dlya progresu metalurgiyi yak p Brinell i vin po pravu zaslugovuye svoyu mizhnarodnu reputaciyu yak u najvishij miri kompetentnij doslidnik i uspishnij menedzher metalurgijnoyi promislovosti Albert Sov ye 1863 1939 angl Albert Sauveur amerikanskij metalurgNagorodi1900 Gran pri na Vsesvitnij vistavci u Parizhi 1900 Medal Polgema vid shvedskoyi asociaciyi studentiv inzheneriv za metod viznachennya tverdosti metaliv 1907 Zolota medal Bessemera vid Institutu chavunu i stali London 1907 Zvannya pochesnogo doktora v Uppsalskomu universiteti 1914 Zolotij nagorodnij zheton Shvedskoyi spilki metalurgijnoyi promislovosti 1921 Zolota medal Rinmana vid Shvedskoyi spilki metalurgijnoyi promislovosti Vshanuvannya pam yatiImenem Brinellya nazvano nizku vulic ta navchalnih zakladiv u mistah Shveciyi Na jogo chest nazvano naukovij centr Korolivskogo tehnologichnogo institutu Shveciyi i shorichni seminari Brinelldagarna sho provodyatsya tam V 1935 roci Shvedska korolivska akademiya inzhenernih nauk zasnuvala medal im Brinellya Div takozhBrinelyuvannya angl Brinelling yavishe poverhnevih deformacij i rujnuvan metalu viklikane lokalnimi kontaktnimi perevantazhennyami Utvorennya terminu pov yazane z vizualnoyu podibnistyu defektu z yamkami sho zalishayutsya pislya viznachennya tverdosti za metodom Brinellya Nespravzhnye brinelyuvannya angl False Brinelling rujnuvannya poverhni metaliv za viglyadom shozhe na brinelyuvannya ale ne pov yazane z diyeyu velikih kontaktnih navantazhen Viprobuvannya na tverdist za Brinellem sposib viznachennya tverdosti materialiv vdavlyuvannyam na specialnomu priladi stalevoyi zagartovanoyi kulki PrimitkiHofberg H Svenskt biografiskt handlexikon 1906 d Track Q5808735d Track Q385990 Johan August Brinell 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brinell JOHAN AUG Svenskagravar se d Track Q26699962 Herman Hofberg ta in Brinell Johan August Shvedskij biografichnij slovnik Svenskt biografiskt handlexikon 1906 S 799 Johan August Brinell chesk Brinell Centre 1 lipnya 2013 u Wayback Machine angl Brinelldagarna pa KTH 15 travnya 2019 u Wayback Machine shved The Brinell Medal 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl PosilannyaYugan Avgust Brinell 5 travnya 2012 u Wayback Machine v enciklopediyi Britanika angl Martin Oberg Johan August Brinell Inventor of the Brinell test and a pioneer in the metallurgical research of the properties of steel and iron 13 serpnya 2013 u Wayback Machine angl Johan August Brinell US 976145 A Method of treating steel and iron ingots 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Patentdl Nov 22 1910 angl fr