Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Онисимович Щолоков (13 (26) листопада 1910, станція Алмазна (нині у складі м. Кадіївка), Луганська область — 13 грудня 1984, Москва) — радянський державний діяч, міністр внутрішніх справ СРСР (1966–1982), генерал армії (1976). Доктор економічних наук (1978). Кандидат у члени ЦК КПРС (1966—1968). Член ЦК КПРС (1968—1983), Герой Соціалістичної Праці (1980, позбавлений звання у листопаді 1984). Депутат Верховної Ради СРСР 4—10-го скликань.
| Щолоков Микола Онисимович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Николай Щёлоков | ||||||||||
 | ||||||||||
 Міністр Внутрішніх справ СРСР  | ||||||||||
| 25 листопада 1968 — 17 грудня 1982 | ||||||||||
| Попередник | Посада затверждена | |||||||||
| Наступник | Віталій Васильович Федорчук | |||||||||
| Народився | 13 (26) листопада 1910 Алмазна, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||||||||
| Помер | 13 грудня 1984 (74 роки) Москва, Російська РФСР, СРСР | |||||||||
| Похований | Ваганьковське кладовище | |||||||||
| Відомий як | політик, інженер, економіст | |||||||||
| Громадянство |  СРСР | |||||||||
| Alma mater | Національна металургійна академія України | |||||||||
| Політична партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Генерал армії | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 | ||||||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||||||
Біографія
Народився на станції Алмазна (Бахмутський повіт, Катеринославська губернія) в родині робітника-металурга Онисима Митрофановича Щолокова та лікаря Марії Іванівни Щолокової. Про батьків пізніше відгукувався з великою теплотою. Працювати почав з 12 років коногоном на шахті.
По закінченні семирічки (1926) вступив до гірничопромислового училища, працював на шахті ім. Ілліча в Кадіївці.
У 1929—1933 роках — студент Дніпропетровського металургійного інституту.
Член ВКП(б) з 1931 року.
У 1933—1934 роках — інженер, начальник зміни доменного цеху металургійного заводу «Сталь» селища Алмазна.
З 1934 по 1935 рік служив у Червоній армії.
У 1935 — грудні 1938 року — змінний інженер, заступник начальника доменного цеху заводу металургійного обладнання в Дніпропетровську, начальник мартенівського цеху Дніпропетровського металургійного заводу.
У грудні 1938 року обраний першим секретарем Красногвардійського районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.
З грудня 1939 по серпень 1941 року працював головою виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих. Тоді ж познайомився з майбутнім генеральним секретарем ЦК КПРС Л. І. Брежнєвим.
1941 — як керівник міста з початком радянсько-німецької війни відповідав за евакуацію на схід СРСР промислових об'єктів, населення і матеріальних цінностей.
Після відступу радянських військ із Дніпропетровська з липня 1941 по 1942 рік був політичним працівником і членом Військової ради Південного фронту Червоної армії.
У 1942—1943 роках — заступник начальника Тилу Північної групи військ Кавказького (Північно-Кавказького) фронту з політичної частини. З 1943 по грудень 1945 року — заступник командира 218-ї стрілецької дивізії з політичної частини, заступник командира 28-го стрілецького корпусу з політичної частини.
У грудні 1945 — серпні 1946 року — відповідальний секретар Партійної комісії при Політичному управлінні Прикарпатського військового округу, полковник.
У жовтні 1946 — грудні 1947 року — заступник міністра місцевої промисловості Української РСР.
У жовтні (затв.) 1947 — листопаді 1948 року — заступник секретаря ЦК КП(б)У з промисловості — завідувач промислового відділу ЦК КП(б)У.
У грудні 1948 — січні 1951 року — завідувач відділу легкої промисловості ЦК КП(б)У.
13 січня 1951 — 5 липня 1958 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.
Одночасно, 7 червня 1957 — 8 липня 1958 року — голова Ради народного господарства Молдавської РСР.
18 квітня 1959 — 30 березня 1962 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.
12 травня 1962 — 23 січня 1963 року — заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.
Одночасно, в травні 1962 — 18 лютого 1965 року — голова Ради народного господарства Молдавської РСР.
18 лютого — 22 грудня 1965 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.
22 грудня 1965 — 13 лютого 1967 року — 2-й секретар ЦК КП Молдавії.
18 вересня 1966 — 1968 — міністр охорони громадського порядку СРСР, в 1968 — 17 грудня 1982 року — міністр внутрішніх справ СРСР.
17 грудня 1982 — через місяць після смерті Брежнєва Микола Щолоков був звільнений з поста міністра у зв'язку з розслідуванням з приводу корупції, розпочатим за наказом нового керівника СРСР Ю.Андропова. Проведена за вказівкою нового міністра внутрішніх справ СРСР В. В. Федорчука комплексна перевірка діяльності МВС СРСР у період керівництва Щолокова виявила велику кількість зловживань.
19 лютого 1983 дружина Щолокова, Світлана Володимирівна, наклала на себе руки.
15 червня 1983 Миколу Щолокова вивели з ЦК КПРС, 6 листопада 1984 року його позбавили звання генерала армії, а 10 листопада — звання Героя Соціалістичної Праці.
7 грудня 1984 року Щолоков був виключений із лав КПРС. Через 6 днів він застрелився з мисливської рушниці. За 3 дні до цього М.Щолоков написав К. У. Черненкові лист, в якому зазначав, що «не порушував законності, не змінював лінії партії, нічого у держави не брав» і просив лише захистити його дітей від неприємностей, бо «вони ні в чому не винні».
Тодішній голова Комісії партійного контролю М. С. Соломенцев, який займався справою Щолокова, згодом згадував: "До мене на прийом приходила його дочка і розповідала оглушливі подробиці трагедії: "Батько вистрілив собі в голову з мисливської рушниці … По всій кімнаті розлетілися мізки … ""
Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 20).
Родина
Дружина Світлана Володимирівна, діти — син Ігор Щолоков, дочка Ірина Щолокова (Калюжна), онуки Поліна та Світлана Калюжні.
Нагороди та відзнаки
- 3 ордена Леніна
- 2 ордена Бойового Червоного Прапора
- орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня
- орден Вітчизняної війни І ступеня
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- медалі
- «Почесний громадянин м. Дніпропетровськ» (1980)
Кіновтілення
- Володимир Землянікін в художньому фільмі "Вбивство на «Жданівській» (1992)
- Геннадій Богачов («Брежнєв», 2005).
- Володимир Голованов («Галина», 2008).
- Олексій Криченков («Мисливці за діамантами», 2011).
- Володимир Стєклов у документальному серіалі «Казнокрад. КДБ проти МВС» (2011)
Джерело
- Всі слова [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Onisimovich Sholokov 13 26 listopada 1910 stanciya Almazna nini u skladi m Kadiyivka Luganska oblast 13 grudnya 1984 Moskva radyanskij derzhavnij diyach ministr vnutrishnih sprav SRSR 1966 1982 general armiyi 1976 Doktor ekonomichnih nauk 1978 Kandidat u chleni CK KPRS 1966 1968 Chlen CK KPRS 1968 1983 Geroj Socialistichnoyi Praci 1980 pozbavlenij zvannya u listopadi 1984 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 10 go sklikan Sholokov Mikola Onisimovichros Nikolaj ShyolokovSholokov Mikola OnisimovichMinistr Vnutrishnih sprav SRSR25 listopada 1968 17 grudnya 1982PoperednikPosada zatverzhdenaNastupnikVitalij Vasilovich FedorchukNarodivsya13 26 listopada 1910 1910 11 26 Almazna Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer13 grudnya 1984 1984 12 13 74 roki Moskva Rosijska RFSR SRSRPohovanijVagankovske kladovisheVidomij yakpolitik inzhener ekonomistGromadyanstvo SRSRAlma materNacionalna metalurgijna akademiya UkrayiniPolitichna partiyaKPRSZvannya General armiyiNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sholokov BiografiyaNarodivsya na stanciyi Almazna Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya v rodini robitnika metalurga Onisima Mitrofanovicha Sholokova ta likarya Mariyi Ivanivni Sholokovoyi Pro batkiv piznishe vidgukuvavsya z velikoyu teplotoyu Pracyuvati pochav z 12 rokiv konogonom na shahti Po zakinchenni semirichki 1926 vstupiv do girnichopromislovogo uchilisha pracyuvav na shahti im Illicha v Kadiyivci U 1929 1933 rokah student Dnipropetrovskogo metalurgijnogo institutu Chlen VKP b z 1931 roku U 1933 1934 rokah inzhener nachalnik zmini domennogo cehu metalurgijnogo zavodu Stal selisha Almazna Z 1934 po 1935 rik sluzhiv u Chervonij armiyi U 1935 grudni 1938 roku zminnij inzhener zastupnik nachalnika domennogo cehu zavodu metalurgijnogo obladnannya v Dnipropetrovsku nachalnik martenivskogo cehu Dnipropetrovskogo metalurgijnogo zavodu U grudni 1938 roku obranij pershim sekretarem Krasnogvardijskogo rajonnogo komitetu KP b U mista Dnipropetrovska Z grudnya 1939 po serpen 1941 roku pracyuvav golovoyu vikonavchogo komitetu Dnipropetrovskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Todi zh poznajomivsya z majbutnim generalnim sekretarem CK KPRS L I Brezhnyevim 1941 yak kerivnik mista z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni vidpovidav za evakuaciyu na shid SRSR promislovih ob yektiv naselennya i materialnih cinnostej Pislya vidstupu radyanskih vijsk iz Dnipropetrovska z lipnya 1941 po 1942 rik buv politichnim pracivnikom i chlenom Vijskovoyi radi Pivdennogo frontu Chervonoyi armiyi U 1942 1943 rokah zastupnik nachalnika Tilu Pivnichnoyi grupi vijsk Kavkazkogo Pivnichno Kavkazkogo frontu z politichnoyi chastini Z 1943 po gruden 1945 roku zastupnik komandira 218 yi strileckoyi diviziyi z politichnoyi chastini zastupnik komandira 28 go strileckogo korpusu z politichnoyi chastini U grudni 1945 serpni 1946 roku vidpovidalnij sekretar Partijnoyi komisiyi pri Politichnomu upravlinni Prikarpatskogo vijskovogo okrugu polkovnik U zhovtni 1946 grudni 1947 roku zastupnik ministra miscevoyi promislovosti Ukrayinskoyi RSR U zhovtni zatv 1947 listopadi 1948 roku zastupnik sekretarya CK KP b U z promislovosti zaviduvach promislovogo viddilu CK KP b U U grudni 1948 sichni 1951 roku zaviduvach viddilu legkoyi promislovosti CK KP b U 13 sichnya 1951 5 lipnya 1958 roku 1 j zastupnik golovi Radi ministriv Moldavskoyi RSR Odnochasno 7 chervnya 1957 8 lipnya 1958 roku golova Radi narodnogo gospodarstva Moldavskoyi RSR 18 kvitnya 1959 30 bereznya 1962 roku 1 j zastupnik golovi Radi ministriv Moldavskoyi RSR 12 travnya 1962 23 sichnya 1963 roku zastupnik golovi Radi ministriv Moldavskoyi RSR Odnochasno v travni 1962 18 lyutogo 1965 roku golova Radi narodnogo gospodarstva Moldavskoyi RSR 18 lyutogo 22 grudnya 1965 roku 1 j zastupnik golovi Radi ministriv Moldavskoyi RSR 22 grudnya 1965 13 lyutogo 1967 roku 2 j sekretar CK KP Moldaviyi 18 veresnya 1966 1968 ministr ohoroni gromadskogo poryadku SRSR v 1968 17 grudnya 1982 roku ministr vnutrishnih sprav SRSR 17 grudnya 1982 cherez misyac pislya smerti Brezhnyeva Mikola Sholokov buv zvilnenij z posta ministra u zv yazku z rozsliduvannyam z privodu korupciyi rozpochatim za nakazom novogo kerivnika SRSR Yu Andropova Provedena za vkazivkoyu novogo ministra vnutrishnih sprav SRSR V V Fedorchuka kompleksna perevirka diyalnosti MVS SRSR u period kerivnictva Sholokova viyavila veliku kilkist zlovzhivan 19 lyutogo 1983 druzhina Sholokova Svitlana Volodimirivna naklala na sebe ruki 15 chervnya 1983 Mikolu Sholokova viveli z CK KPRS 6 listopada 1984 roku jogo pozbavili zvannya generala armiyi a 10 listopada zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci 7 grudnya 1984 roku Sholokov buv viklyuchenij iz lav KPRS Cherez 6 dniv vin zastrelivsya z mislivskoyi rushnici Za 3 dni do cogo M Sholokov napisav K U Chernenkovi list v yakomu zaznachav sho ne porushuvav zakonnosti ne zminyuvav liniyi partiyi nichogo u derzhavi ne brav i prosiv lishe zahistiti jogo ditej vid nepriyemnostej bo voni ni v chomu ne vinni Todishnij golova Komisiyi partijnogo kontrolyu M S Solomencev yakij zajmavsya spravoyu Sholokova zgodom zgaduvav Do mene na prijom prihodila jogo dochka i rozpovidala oglushlivi podrobici tragediyi Batko vistriliv sobi v golovu z mislivskoyi rushnici Po vsij kimnati rozletilisya mizki Pohovanij u Moskvi na Vagankovskomu kladovishi dilyanka 20 RodinaDruzhina Svitlana Volodimirivna diti sin Igor Sholokov dochka Irina Sholokova Kalyuzhna onuki Polina ta Svitlana Kalyuzhni Nagorodi ta vidznaki3 ordena Lenina 2 ordena Bojovogo Chervonogo Prapora orden Bogdana Hmelnickogo II stupenya orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Chervonoyi Zirki medali Pochesnij gromadyanin m Dnipropetrovsk 1980 KinovtilennyaVolodimir Zemlyanikin v hudozhnomu filmi Vbivstvo na Zhdanivskij 1992 Gennadij Bogachov Brezhnyev 2005 Volodimir Golovanov Galina 2008 Oleksij Krichenkov Mislivci za diamantami 2011 Volodimir Styeklov u dokumentalnomu seriali Kaznokrad KDB proti MVS 2011 DzhereloVsi slova 4 bereznya 2016 u Wayback Machine