Сергій Никифорович Що́голєв (імовірно, 1862 — 22.05.1919) — лікар за фахом, громадський діяч, публіцист, член «Клуба русских националистов города Киева» (із березня 1917 — «Киевский клуб прогрессивных русских националистов»). Із 1908 — чиновник з особливих доручень при київському губернаторові та завідувач діловодства Київського губернського у справах про товариства присутствія. Із 1909 по 1917 був також членом Київського тимчасового комітету у справах друку, в якому відповідав за цензуру українських книжок. У грудні 1909 підготував доповідну записку «О польских и малорусских просветительных обществах с 7 уставами».
Відвезена київським губернатором О. Гірсом у Санкт-Петербург, записка Щоголєва стала підставою для появи Столипінського циркуляра 20 січня 1910, спрямованого проти «інородчеських» культурнопросвітніх товариств. На підставі доповідної записки Щоголєва від 1 квітня 1910, в якій було проаналізовано 12 видань Київського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, це товариство було закрите рішенням місцевої адміністрації від 8 квітня 1910 як таке, що становить «загрозу громадському спокою та безпеці». 1912 Щоголєв підготував для «Киевлянина» цикл статей під заголовком «Южнорусский сепаратизм» та видав велике дослідження «Украинское движение как современный этап южнорусского сепаратизма», в якому з позицій малорусизму та російського націоналізму звів український рух до триєдиного сепаратизму: культурного, економічного та політичного, інспірованого ззовні й здійснюваного «зрадниками»-українофілами, які є «инородствующими русскими же людьми». Скорочений авторський варіант цієї праці Щоголєва під назвою «Современное украинство: его происхождение, рост и задачи» побачив світ двома виданнями 1913 та 1914 (наклад 1-го видання становив більше 5 тис. прим.) і привернув до себе увагу громадськості та урядовців. В українських колах праця Щоголєва була кваліфікована як «підручник для жандармів».
У березні—квітні 1914 він опублікував у «Киевлянине» в 7-ми частинах нове дослідження «Украинство под польской опекой».
З осені 1914 до кінця 1917 Щоголєв — старший лікар шпиталю № 5 Союзу міст (див. Союз міст). 1918 листувався з В.Науменком і навіть жертвував кошти для відродженого останнім Товариства грамотності. У більшовицькому Києві Щоголєв із березня 1919 працював у системі народного комісаріату охорони здоров'я УСРР, але був заарештований як колишній член «Клуба русских националистов города Киева» і розстріляний.
Щоголєв Сергій Никифорович | |
---|---|
Народився | 1 жовтня 1862 Київ, Російська імперія |
Помер | не раніше 19 травня 1919 і не пізніше 25 травня 1919 або 1919 Київ, Російська імперія |
Країна | Російська імперія Українська СРР |
Діяльність | письменник, лікар, чиновник |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
Знання мов | російська |
Роки активності | з 1912 |
Жанр | публіцистика |
Нагороди | |
|
Джерела та література
- В. Б. Любченко. Щоголєв Сергій Никифорович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 687. — .
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Nikiforovich Sho golyev imovirno 1862 22 05 1919 likar za fahom gromadskij diyach publicist chlen Kluba russkih nacionalistov goroda Kieva iz bereznya 1917 Kievskij klub progressivnyh russkih nacionalistov Iz 1908 chinovnik z osoblivih doruchen pri kiyivskomu gubernatorovi ta zaviduvach dilovodstva Kiyivskogo gubernskogo u spravah pro tovaristva prisutstviya Iz 1909 po 1917 buv takozh chlenom Kiyivskogo timchasovogo komitetu u spravah druku v yakomu vidpovidav za cenzuru ukrayinskih knizhok U grudni 1909 pidgotuvav dopovidnu zapisku O polskih i malorusskih prosvetitelnyh obshestvah s 7 ustavami Vidvezena kiyivskim gubernatorom O Girsom u Sankt Peterburg zapiska Shogolyeva stala pidstavoyu dlya poyavi Stolipinskogo cirkulyara 20 sichnya 1910 spryamovanogo proti inorodcheskih kulturnoprosvitnih tovaristv Na pidstavi dopovidnoyi zapiski Shogolyeva vid 1 kvitnya 1910 v yakij bulo proanalizovano 12 vidan Kiyivskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka ce tovaristvo bulo zakrite rishennyam miscevoyi administraciyi vid 8 kvitnya 1910 yak take sho stanovit zagrozu gromadskomu spokoyu ta bezpeci 1912 Shogolyev pidgotuvav dlya Kievlyanina cikl statej pid zagolovkom Yuzhnorusskij separatizm ta vidav velike doslidzhennya Ukrainskoe dvizhenie kak sovremennyj etap yuzhnorusskogo separatizma v yakomu z pozicij malorusizmu ta rosijskogo nacionalizmu zviv ukrayinskij ruh do triyedinogo separatizmu kulturnogo ekonomichnogo ta politichnogo inspirovanogo zzovni j zdijsnyuvanogo zradnikami ukrayinofilami yaki ye inorodstvuyushimi russkimi zhe lyudmi Skorochenij avtorskij variant ciyeyi praci Shogolyeva pid nazvoyu Sovremennoe ukrainstvo ego proishozhdenie rost i zadachi pobachiv svit dvoma vidannyami 1913 ta 1914 naklad 1 go vidannya stanoviv bilshe 5 tis prim i privernuv do sebe uvagu gromadskosti ta uryadovciv V ukrayinskih kolah pracya Shogolyeva bula kvalifikovana yak pidruchnik dlya zhandarmiv U berezni kvitni 1914 vin opublikuvav u Kievlyanine v 7 mi chastinah nove doslidzhennya Ukrainstvo pod polskoj opekoj Z oseni 1914 do kincya 1917 Shogolyev starshij likar shpitalyu 5 Soyuzu mist div Soyuz mist 1918 listuvavsya z V Naumenkom i navit zhertvuvav koshti dlya vidrodzhenogo ostannim Tovaristva gramotnosti U bilshovickomu Kiyevi Shogolyev iz bereznya 1919 pracyuvav u sistemi narodnogo komisariatu ohoroni zdorov ya USRR ale buv zaareshtovanij yak kolishnij chlen Kluba russkih nacionalistov goroda Kieva i rozstrilyanij Shogolyev Sergij NikiforovichNarodivsya1 zhovtnya 1862 1862 10 01 Kiyiv Rosijska imperiyaPomerne ranishe 19 travnya 1919 i ne piznishe 25 travnya 1919 abo 1919 Kiyiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska SRRDiyalnistpismennik likar chinovnikAlma materKNU imeni Tarasa ShevchenkaZnannya movrosijskaRoki aktivnostiz 1912ZhanrpublicistikaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shogolyev Dzherela ta literaturaV B Lyubchenko Shogolyev Sergij Nikiforovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 687 ISBN 978 966 00 1359 9 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570