Штучний дефіцит також штучна нестача штучна обмеженість це дефіцит предметів товарів або послуг при наявній технології в

Штучний дефіцит (також штучна нестача, штучна обмеженість) — це дефіцит предметів, товарів, або послуг, при наявній технології виробництва або обміну, що теоретично дозволяють створити необмежену, або принаймні більшу кількість продукції, ніж наразі існує. Найпоширенішими причинами штучної обмеженості є монополія на ціноутворення.

Передумови

При капіталізмі підприємство вважається успішним і ефективним, якщо воно прибуткове. Щоб отримати максимальний прибуток, виробники можуть обмежувати виробництво та не забезпечувати максимальне використання ресурсів. Ця стратегія обмеження виробництва підприємствами для отримання прибутку в капіталістичній або змішаній економіці, відома як «створення штучного дефіциту».

Економічні дії, що створюють штучний дефіцит

Картелі, монополії
Авторське право. Коли використовуються для заборони копіювання або заборони доступу до джерел. Наприклад Пропрієтарне програмне забезпечення. Програмне забезпечення Copyleft є контрприкладом (де авторське право використовується, щоб гарантувати право на копіювання та доступ до джерел).
Патенти
Накопичення (економіка)
Paywall

Див. також

Примітки

http://www.worldsocialism.org/spgb/apr98/scarcity.html [ 28 червня 2010 у Wayback Machine.] Artificial scarcity
Sullivan, John L. (20 червня 2016). Software and Artificial Scarcity in Digital Media (англ.). The Political Economy of Communication. Процитовано 3 травня 2017.

[worldsocialism-1] ttp://www.worldsocialism.org/spgb/apr98/scarcity.html [ 28 червня 2010 у Wayback Machine.] Artificial scarcity

[2] Sullivan, John L. (20 червня 2016). Software and Artificial Scarcity in Digital Media (англ.). The Political Economy of Communication. Процитовано 3 травня 2017.