Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борис Соломонович Штейнпресс (13 серпня (31 липня) 1908 , Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія — 1986, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський музикознавець українського єврейського походження.
| Штейнпресс Борис Соломонович | |
|---|---|
| Народився | 31 липня (13 серпня) 1908[1] Бердянськ, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 21 травня 1986[1] (77 років) Москва, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | музикознавець |
| Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Галузь | музикознавство |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат мистецтвознавства |
| Науковий керівник | Іванов-Борецький Михайло Володимирович |
Біографія
У 1927 закінчив музичний технікум ім. О.М.Скрябіна.
У 1931 закінчив Московську консерваторію по класу фортепіано у Костянтина Ігумнова. У 1936 закінчив аспірантуру (науковий керівник — Михайло Іванов-Борецький).
У 1926-1932 перебував у Російській асоціації пролетарських музик.
У 1931 і 1933-1936 викладав у Московській консерваторії.
У 1936-1937 читав курс історії зарубіжної музики в Свердловській консерваторії і в Свердловському музичному училищі; був співробітником редакції газети «Уральский рабочий». У 1938 повернувся до Москви.
З 1938 — кандидат мистецтвознавства.
У 1938-1940 в Москві був старшим науковим редактором видавництва «Радянська енциклопедія», викладав у Центральному заочному музично-педагогічному інституті, де в 1939—1941 роках завідував кафедрою історії музики, з 1940 року був доцентом та деканом історико-теоретичного факультету.
У 1941-1943 — перебував в евакуації у Свердловську, з 1941 завідував музично-теоретичним відділенням у Свердловському музичному училищі, одночасно в 1942-1943 завідував кабінетом історії музики в Свердловській консерваторії. Був завідувачем літературно-музикознавчої частини та лектором Свердловської філармонії.
З 1943 — знову працював у Москві і до 1959 року був старшим науковим редактором у «Радянській енциклопедії».
Борис Штейнпресс є автором робіт з історії російської та зарубіжної музики, в тому числі робіт про М. І. Глінку, О. О. Аляб'єва, В. А. Моцарта, А. Сальєрі, численних статей у радянських та зарубіжних енциклопедіях та словниках, редактором-укладачем збірників «З музичного минулого» (1960, 1965), разом з — автором-укладачем «Енциклопедичного музичного словника» (1959, 1966) і «Короткого словника любителя музики» (1961, 1967).
Твори
- Питання матеріальної культури в музиці (1931).
- До історії «циганського співу» в Росії (1934).
- Глінка, Верстовський та інші (у книзі: М. І. Глінка. Дослідження та матеріали, 1950).
- «Щоденник» Кукольника як джерело біографії Глінки (у книзі: М. І. Глінка. Дослідження та матеріали, 1950).
- Новий варіант старої легенди (1954).
- Нове стосовно російських зв'язків Моцарта (1956).
- Сторінки з життя О. О. Аляб'єва (1956).
- Михайло Юрійович Вієльгорський, доброзичливець Глінки (1958).
- О. О. Аляб'єв у вигнанні (1959).
- «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше як джерело опери Моцарта (у збірнику: Запитання музикознавства, т. 3, 1960).
- Популярний нарис історії музики до XIX століття (1963).
- Вигадки та правда про Моцарта (1964)
- Музика XIX століття. Популярний нарис, ч. 1 — Класицизм та романтизм (1968).
- Музика Гайдна в Росії за життя композитора (в книзі: Музичне виконавство, 1970).
- Сальєрі сьогодні (1975).
- Оперные премьеры ХХ в. 1901–40 (1983).
- Оперные премьеры ХХ в. 1941–60 (1986).
Посилання
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Solomonovich Shtejnpress 13 serpnya 31 lipnya 1908 Berdyansk Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 1986 Moskva RRFSR SRSR radyanskij muzikoznavec ukrayinskogo yevrejskogo pohodzhennya Shtejnpress Boris SolomonovichNarodivsya 31 lipnya 13 serpnya 1908 1 Berdyansk Berdyanskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer 21 travnya 1986 1986 05 21 1 77 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSRDiyalnist muzikoznavecAlma mater Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoGaluz muzikoznavstvoZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVchene zvannya docentNaukovij stupin kandidat mistectvoznavstvaNaukovij kerivnik Ivanov Boreckij Mihajlo VolodimirovichBiografiyaU 1927 zakinchiv muzichnij tehnikum im O M Skryabina U 1931 zakinchiv Moskovsku konservatoriyu po klasu fortepiano u Kostyantina Igumnova U 1936 zakinchiv aspiranturu naukovij kerivnik Mihajlo Ivanov Boreckij U 1926 1932 perebuvav u Rosijskij asociaciyi proletarskih muzik U 1931 i 1933 1936 vikladav u Moskovskij konservatoriyi U 1936 1937 chitav kurs istoriyi zarubizhnoyi muziki v Sverdlovskij konservatoriyi i v Sverdlovskomu muzichnomu uchilishi buv spivrobitnikom redakciyi gazeti Uralskij rabochij U 1938 povernuvsya do Moskvi Z 1938 kandidat mistectvoznavstva U 1938 1940 v Moskvi buv starshim naukovim redaktorom vidavnictva Radyanska enciklopediya vikladav u Centralnomu zaochnomu muzichno pedagogichnomu instituti de v 1939 1941 rokah zaviduvav kafedroyu istoriyi muziki z 1940 roku buv docentom ta dekanom istoriko teoretichnogo fakultetu U 1941 1943 perebuvav v evakuaciyi u Sverdlovsku z 1941 zaviduvav muzichno teoretichnim viddilennyam u Sverdlovskomu muzichnomu uchilishi odnochasno v 1942 1943 zaviduvav kabinetom istoriyi muziki v Sverdlovskij konservatoriyi Buv zaviduvachem literaturno muzikoznavchoyi chastini ta lektorom Sverdlovskoyi filarmoniyi Z 1943 znovu pracyuvav u Moskvi i do 1959 roku buv starshim naukovim redaktorom u Radyanskij enciklopediyi Boris Shtejnpress ye avtorom robit z istoriyi rosijskoyi ta zarubizhnoyi muziki v tomu chisli robit pro M I Glinku O O Alyab yeva V A Mocarta A Salyeri chislennih statej u radyanskih ta zarubizhnih enciklopediyah ta slovnikah redaktorom ukladachem zbirnikiv Z muzichnogo minulogo 1960 1965 razom z avtorom ukladachem Enciklopedichnogo muzichnogo slovnika 1959 1966 i Korotkogo slovnika lyubitelya muziki 1961 1967 TvoriPitannya materialnoyi kulturi v muzici 1931 Do istoriyi ciganskogo spivu v Rosiyi 1934 Glinka Verstovskij ta inshi u knizi M I Glinka Doslidzhennya ta materiali 1950 Shodennik Kukolnika yak dzherelo biografiyi Glinki u knizi M I Glinka Doslidzhennya ta materiali 1950 Novij variant staroyi legendi 1954 Nove stosovno rosijskih zv yazkiv Mocarta 1956 Storinki z zhittya O O Alyab yeva 1956 Mihajlo Yurijovich Viyelgorskij dobrozichlivec Glinki 1958 O O Alyab yev u vignanni 1959 Bozhevilnij den abo Odruzhennya Figaro Bomarshe yak dzherelo operi Mocarta u zbirniku Zapitannya muzikoznavstva t 3 1960 Populyarnij naris istoriyi muziki do XIX stolittya 1963 Vigadki ta pravda pro Mocarta 1964 Muzika XIX stolittya Populyarnij naris ch 1 Klasicizm ta romantizm 1968 Muzika Gajdna v Rosiyi za zhittya kompozitora v knizi Muzichne vikonavstvo 1970 Salyeri sogodni 1975 Opernye premery HH v 1901 40 1983 Opernye premery HH v 1941 60 1986 PosilannyaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563