У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шольц Штанцель Шольц Штанцль Шольц Станцель Шольц або Станіслав Шольц

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шольц.

Штанцель Шольц, Штанцль Шольц, Станцель Шольц або Станіслав Шольц (лат. Stanczel (Stanislaus) Scholz, пол. Stanzel (Stanisław) Scholz; бл. 1520, Свідниця — 29 червня 1577, Львів) — львівський купець, представник роду Шольців. Бургомістр Львова.

Штанцель Шольц
лат. Stanczel Scholz
Бурмистр Львова
1568
Райця Львова
1555 — 1572

Народився	бл. 1520 Свідниця
Помер	29 червня 1577 Львів
Країна	Львів Королівство Польське Річ Посполита
Національність	німець
Рід Шольци
У шлюбі з	Анна

Життєпис

Походив з міщанської родини із сілезького міста Свідниця, мав брата Амброзія. У Свідниці мав різницьку яику. У 1539 і 1542 роках приїджав до Львова, де перебував як писар і фактор краківського купця . 1543 р. перебрався до Львова, де вже мешкав Вольф Шольц, правдоподібно, його стрийко. 1554 року обраний війтом Львова, у 1555 — міським райцею, у 1568 — бургомістром 1568.

У 1558 році уклав угоду з краківським воєводою Станіславом Габріелем Тенчинським щодо видобування залізної руди в Белзькому старостві (над річкою Свинею). Відповідно до цієї угоди, мав право засновувати колонії німецького права. Владислав Лозінський вважав його засновником Шольців-Штанцльовичів — гілки роду Шольців.

У Львові володів значною нерухомістю, зокрема, наріжним домом «Під оленем» на площі Ринок (нині № 45), домом на колишній вулиці Гродзіцьких (нині Друкарська, 3), який уважають одним із перших у місті будинків у стилі італійського Відродження та наріжною (кутовою) кам'яницею (сьогодні не існуючою) на місці будинку № 32 площі Ринок у Львові. Володів полем на Клепарові.

Дружина: Анна (пом. 4.9.1570).

Діти: Станіслав, Каспер, Валентин (аптекар).

Примітки

Petryshak B. Szolc (Scholz, Scholcz) Stancel… — S. 489—491. (пол.)
Іпатов Є. Як середньовічна дорога до фільварку на вулицю Гнатюка перетворилась // Фотографії старого Львова. — 2015. — 14 серпня.
Гуль О. Нерухома власність представників міської влади Львова XVI століття // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2017. — Спецвипуск. — С. 242—246. — ISSN 2078-6107.
Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 208.

Джерела

Бойко О. Вул. Академіка Гнатюка, 20-22 — будинок залізничних кас.
Іван Крип'якевич. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — .
Kapral M. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku // Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2008. — T. 7 : Ziemie Ruskie, zesz. 1 : Lwów. — S. 420. (пол.)
Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. (пол.)
Petryshak B. Szolc (Scholz, Scholcz) Stancel // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — T. XLVIII. — S. 489—491. (пол.)
Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. — Lwów : nakładem autora, drukiem stauropigiańskim, 1844. (пол.)

[1] Petryshak B. Szolc (Scholz, Scholcz) Stancel… — S. 489—491. (пол.)

[2] Іпатов Є. Як середньовічна дорога до фільварку на вулицю Гнатюка перетворилась // Фотографії старого Львова. — 2015. — 14 серпня.

[3] Гуль О. Нерухома власність представників міської влади Львова XVI століття // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2017. — Спецвипуск. — С. 242—246. — ISSN 2078-6107.

[:6-4] Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 208.