Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Виправна́ коло́нія Шту́тгарта (нім. Justizvollzugsanstalt Stuttgart, JVA Stuttgart), також відома як в'язни́ця Шту́тгарта або в'язни́ця Штаммга́йм (нім. JVA Stammheim) — німецька виправна установа, розташована в штутгартському районі Штаммгайм, найпівнічнішому районі столиці землі Баден-Вюртемберг.
 Вид з повітря на в'язницю Штаммгайм, 2024 рік | |
| Місце розташування | Штутгарт-Штаммгайм, Баден-Вюртемберг, Німеччина |
|---|---|
| Географічні координати | 48°51′17″ пн. ш. 9°09′20″ сх. д. / 48.85472° пн. ш. 9.15556° сх. д. |
| Клас захисту | від максимального до супермаксимального |
| К-сть ув'язнених | у середньому 768 із 68 країн (станом на жовтень 2018) |
| Дата відкриття | вересень 1963 |
| Керуюча організація | Міністерство юстиції Баден-Вюртемберга |
| Адреса | Вулиця Аспергера, 60 |
| Місто | Штутгарт |
| Країна | Німеччина |
| Регіон | Баден-Вюртемберг |
| Поштовий індекс | 70439 |
| Вебсайт | jva-stuttgart.justiz-bw.de |
| Відомі в'язні | Андреас Баадер Гудрун Енслін Ульріка Майнгоф Ян-Карл Распе Ірмгард Меллер |
В'язниця здобула популярність у 1970-х роках через судові процеси над членами «Фракції Червоної армії» та ув'язнення її провідних членів у крилі суворого режиму. Була спроєктована як установа суворого і надсуворого режиму та введена в експлуатацію у вересні 1963 року.
Історія
Будівля була спроєктована як сучасна, економічно ефективна і, перш за все, безпечна слідча в'язниця. Преса відзначала Штаммгайм за її «яскраві та функціонально обставлені» камери, ефективність та особливо безпеку в'язниці, яка вирізнялася метровими стінами, колючим дротом, камерами, датчиками руху та сучасною системою замикання. Хоча спочатку Штаммгайм планувався як слідча в'язниця, його репутація як безпечної установи на південному заході призвела до переведення туди дедалі більшої кількості проблемних ув'язнених.
Ув'язнені Фракції Червоної армії
У 1974 році в'язниця здобула популярність завдяки ув'язненню в ній лідерів терористичної організації «Фракція Червоної армії» (нім. Rote Armee Fraktion — RAF). В наступному році поруч із територією в'язниці було зведено нову будівлю спеціально для проведення судових процесів над лідерами RAF — так звану «фортецю проти терору». Аби запобігти будь-яким спробам звільнення злочинців за допомогою вертольота, двір був перекритий сталевою сіткою. Витрати на будівництво прибудови склали 12 мільйонів німецьких марок.
З січня 1977 року у в'язниці утримувалися провідні члени RAF: Андреас Баадер, Ульріка Майнгоф, Ян-Карл Распе і Гудрун Енслін, а також Ірмгард Меллер. Всупереч звичайним тюремним правилам, ув'язнені терористи, як жінки, так і чоловіки, розміщувалися на одному поверсі, але в окремих камерах. Під час «вільної години» ув'язнені мали можливість користуватися загальним тюремним двором. Їм дозволялося користуватися програвачами платівок, радіоприймачами й іноді телевізорами, їм також видавали сотні журналів і книг.
Незважаючи на порівняно легші умови утримання, терористам вдалося, зокрема за допомогою голодування, створити у громадськості враження, що їх ізолюють і катують. Вони представили себе жертвами системи правосуддя і домоглися широкої хвилі солідарності. Замість того щоб дозволити незалежну звітність про умови утримання у в'язницях, система правосуддя продовжувала ізолювати злочинців, тим самим підтримуючи таким чином міф про тортури в одиночних камерах.
Судові процеси
Під час судових процесів над членами організації Ульріка Майнгоф була знайдена мертвою у своїй камері на сьомому поверсі. Вона покінчила життя самогубством, повісившись 9 травня 1976 року, однак адвокати і прихильники RAF говорили про вбивство. Під час терористичних актів восени 1977 року в Німеччині на кілька тижнів було введено офіційну заборону на контакти. На цей час ув'язнені члени RAF були ізольовані. Адміністрація в'язниці намагалася перешкодити спілкуванню між ув'язненими, але, як виявилося, безуспішно. Маніпулюючи електричними лініями в'язниці, ув'язнені могли спілкуватися один з одним. Пізніше стало відомо, що Ян-Карл Распе використовував колишню тюремну радіомережу, що давало змогу ув'язненим непомітно спілкуватися під час заборони на контакти.
Ніч смерті в Штаммгаймі
Під час судових процесів члени «Фракції Червоної армії» пронесли до в'язниці понад фунт вибухівки і три пістолети, один з яких був захований у церковній літературі.
В ніч проти 18 жовтня 1977 року Карл-Ян Распе по радіо дізнався про успішне звільнення заручників захопленого літака «Ландсхут» і передав цю інформацію іншим ув'язненим. Тієї ж ночі Андреас Баадер, Гудрун Енслін і Ян-Карл Распе наклали на себе руки в крилі суворого режиму. Ця подія стала відома як ніч смерті в Штаммгаймі. Повідомлялося, що Баадер і Распе застрелилися, а Енслін повісився. Четверта учасниця, Ірмгард Меллер, імовірно, завдала собі кілька ударів у груди вкраденим столовим ножем. Вона пережила спробу самогубства і відтоді заявила, що смерті інших терористів були не самогубствами, а позасудовими стратами, вчиненими тодішнім урядом Західної Німеччини, що рішуче заперечувалося як колишнім, так і нинішнім урядом Німеччини.
Загибель ув'язнених увійшла до числа подій, відомих під загальною назвою , що включали серію терористичних атак і заходів у відповідь західнонімецького уряду.
Реструктуризація та розширення
У серпні 2007 року влада Баден-Вюртемберга оголосила про плани знесення частини в'язниці Штаммгайм. У період з 2007 по 2017 рік було побудовано ще п'ять будівель, з'єднаних з ділянкою, побудованою в 2005 році. Загалом у прибудовах можуть розміститися до 559 ув'язнених. Дві первісні будівлі були відремонтовані у 2019 році, щоб вмістити загалом понад 800 ув'язнених.
Примітки
- Helm, Ingo (10 березня 2014). Das Stammheimer Gefängnis (нім.). Mainz: Zweites Deutsches Fernsehen (ZDF). Процитовано 11 січня 2025.
- Aust, Stefan (2008). The Calf's Rope. Baader-Meinhof (англ.). Oxford University Press. с. 264—266.
- Kellerhoff, Sven-Felix (17 червня 2021). RAF: So kamen Schusswaffen in den Hochsicherheitstrakt von Stammheim (нім.). Die Welt. Процитовано 11 січня 2025.
- Ertel, Manfred; Schrep, Bruno (17 травня 1992). Irmgard Möller, «Ich will nicht anders leben». Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 11 січня 2025.
- Stammheim's End? (англ.). Deutsche Welle. 8 лютого 2007. Процитовано 11 січня 2025.
- Neue Unterkunftsgebäude für die JVA Stuttgart übergeben (нім.). Baden-Württemberg. 20 жовтня 2017. Процитовано 11 січня 2025.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vipravna kolo niya Shtu tgarta nim Justizvollzugsanstalt Stuttgart JVA Stuttgart takozh vidoma yak v yazni cya Shtu tgarta abo v yazni cya Shtammga jm nim JVA Stammheim nimecka vipravna ustanova roztashovana v shtutgartskomu rajoni Shtammgajm najpivnichnishomu rajoni stolici zemli Baden Vyurtemberg ShtammgajmVid z povitrya na v yaznicyu Shtammgajm 2024 rikMisce roztashuvannyaShtutgart Shtammgajm Baden Vyurtemberg NimechchinaGeografichni koordinati48 51 17 pn sh 9 09 20 sh d 48 85472 pn sh 9 15556 sh d 48 85472 9 15556Klas zahistuvid maksimalnogo do supermaksimalnogoK st uv yaznenihu serednomu 768 iz 68 krayin stanom na zhovten 2018 Data vidkrittyaveresen 1963Keruyucha organizaciyaMinisterstvo yusticiyi Baden VyurtembergaAdresaVulicya Aspergera 60MistoShtutgartKrayinaNimechchinaRegionBaden VyurtembergPoshtovij indeks70439Vebsajtjva stuttgart justiz bw deVidomi v yazniAndreas Baader Gudrun Enslin Ulrika Majngof Yan Karl Raspe Irmgard Meller V yaznicya zdobula populyarnist u 1970 h rokah cherez sudovi procesi nad chlenami Frakciyi Chervonoyi armiyi ta uv yaznennya yiyi providnih chleniv u krili suvorogo rezhimu 1 Bula sproyektovana yak ustanova suvorogo i nadsuvorogo rezhimu ta vvedena v ekspluataciyu u veresni 1963 roku Zmist 1 Istoriya 1 1 Uv yazneni Frakciyi Chervonoyi armiyi 1 1 1 Sudovi procesi 1 1 2 Nich smerti v Shtammgajmi 1 2 Restrukturizaciya ta rozshirennya 2 PrimitkiIstoriyared Budivlya bula sproyektovana yak suchasna ekonomichno efektivna i persh za vse bezpechna slidcha v yaznicya Presa vidznachala Shtammgajm za yiyi yaskravi ta funkcionalno obstavleni kameri efektivnist ta osoblivo bezpeku v yaznici yaka viriznyalasya metrovimi stinami kolyuchim drotom kamerami datchikami ruhu ta suchasnoyu sistemoyu zamikannya Hocha spochatku Shtammgajm planuvavsya yak slidcha v yaznicya jogo reputaciya yak bezpechnoyi ustanovi na pivdennomu zahodi prizvela do perevedennya tudi dedali bilshoyi kilkosti problemnih uv yaznenih 1 Uv yazneni Frakciyi Chervonoyi armiyired U 1974 roci v yaznicya zdobula populyarnist zavdyaki uv yaznennyu v nij lideriv teroristichnoyi organizaciyi Frakciya Chervonoyi armiyi nim Rote Armee Fraktion RAF V nastupnomu roci poruch iz teritoriyeyu v yaznici bulo zvedeno novu budivlyu specialno dlya provedennya sudovih procesiv nad liderami RAF tak zvanu fortecyu proti teroru 1 Abi zapobigti bud yakim sprobam zvilnennya zlochinciv za dopomogoyu vertolota dvir buv perekritij stalevoyu sitkoyu Vitrati na budivnictvo pribudovi sklali 12 miljoniv nimeckih marok Z sichnya 1977 roku u v yaznici utrimuvalisya providni chleni RAF Andreas Baader Ulrika Majngof Yan Karl Raspe i Gudrun Enslin a takozh Irmgard Meller Vsuperech zvichajnim tyuremnim pravilam uv yazneni teroristi yak zhinki tak i choloviki rozmishuvalisya na odnomu poversi ale v okremih kamerah Pid chas vilnoyi godini uv yazneni mali mozhlivist koristuvatisya zagalnim tyuremnim dvorom Yim dozvolyalosya koristuvatisya progravachami plativok radioprijmachami j inodi televizorami yim takozh vidavali sotni zhurnaliv i knig Nezvazhayuchi na porivnyano legshi umovi utrimannya teroristam vdalosya zokrema za dopomogoyu goloduvannya stvoriti u gromadskosti vrazhennya sho yih izolyuyut i katuyut Voni predstavili sebe zhertvami sistemi pravosuddya i domoglisya shirokoyi hvili solidarnosti Zamist togo shob dozvoliti nezalezhnu zvitnist pro umovi utrimannya u v yaznicyah sistema pravosuddya prodovzhuvala izolyuvati zlochinciv tim samim pidtrimuyuchi takim chinom mif pro torturi v odinochnih kamerah 1 Sudovi procesired Pid chas sudovih procesiv nad chlenami organizaciyi Ulrika Majngof bula znajdena mertvoyu u svoyij kameri na somomu poversi Vona pokinchila zhittya samogubstvom povisivshis 9 travnya 1976 roku 2 odnak advokati i prihilniki RAF govorili pro vbivstvo Pid chas teroristichnih aktiv voseni 1977 roku v Nimechchini na kilka tizhniv bulo vvedeno oficijnu zaboronu na kontakti Na cej chas uv yazneni chleni RAF buli izolovani Administraciya v yaznici namagalasya pereshkoditi spilkuvannyu mizh uv yaznenimi ale yak viyavilosya bezuspishno Manipulyuyuchi elektrichnimi liniyami v yaznici uv yazneni mogli spilkuvatisya odin z odnim 1 Piznishe stalo vidomo sho Yan Karl Raspe vikoristovuvav kolishnyu tyuremnu radiomerezhu sho davalo zmogu uv yaznenim nepomitno spilkuvatisya pid chas zaboroni na kontakti Nich smerti v Shtammgajmired Pid chas sudovih procesiv chleni Frakciyi Chervonoyi armiyi pronesli do v yaznici ponad funt vibuhivki i tri pistoleti odin z yakih buv zahovanij u cerkovnij literaturi 3 V nich proti 18 zhovtnya 1977 roku Karl Yan Raspe po radio diznavsya pro uspishne zvilnennya zaruchnikiv zahoplenogo litaka Landshut i peredav cyu informaciyu inshim uv yaznenim Tiyeyi zh nochi Andreas Baader Gudrun Enslin i Yan Karl Raspe naklali na sebe ruki v krili suvorogo rezhimu Cya podiya stala vidoma yak nich smerti v Shtammgajmi 1 Povidomlyalosya sho Baader i Raspe zastrelilisya a Enslin povisivsya Chetverta uchasnicya Irmgard Meller imovirno zavdala sobi kilka udariv u grudi vkradenim stolovim nozhem Vona perezhila sprobu samogubstva i vidtodi zayavila sho smerti inshih teroristiv buli ne samogubstvami a pozasudovimi stratami vchinenimi todishnim uryadom Zahidnoyi Nimechchini 4 sho rishuche zaperechuvalosya yak kolishnim tak i ninishnim uryadom Nimechchini 1 Zagibel uv yaznenih uvijshla do chisla podij vidomih pid zagalnoyu nazvoyu Nimecka osin sho vklyuchali seriyu teroristichnih atak i zahodiv u vidpovid zahidnonimeckogo uryadu Restrukturizaciya ta rozshirennyared U serpni 2007 roku vlada Baden Vyurtemberga ogolosila pro plani znesennya chastini v yaznici Shtammgajm U period z 2007 po 2017 rik bulo pobudovano she p yat budivel z yednanih z dilyankoyu pobudovanoyu v 2005 roci Zagalom u pribudovah mozhut rozmistitisya do 559 uv yaznenih Dvi pervisni budivli buli vidremontovani u 2019 roci shob vmistiti zagalom ponad 800 uv yaznenih 5 6 Primitkired a b v g d e zh Helm Ingo 10 bereznya 2014 Das Stammheimer Gefangnis nim Mainz Zweites Deutsches Fernsehen ZDF Procitovano 11 sichnya 2025 Aust Stefan 2008 The Calf s Rope Baader Meinhof angl Oxford University Press s 264 266 Kellerhoff Sven Felix 17 chervnya 2021 RAF So kamen Schusswaffen in den Hochsicherheitstrakt von Stammheim nim Die Welt Procitovano 11 sichnya 2025 Ertel Manfred Schrep Bruno 17 travnya 1992 Irmgard Moller Ich will nicht anders leben Der Spiegel nim ISSN 2195 1349 Procitovano 11 sichnya 2025 Stammheim s End angl Deutsche Welle 8 lyutogo 2007 Procitovano 11 sichnya 2025 Neue Unterkunftsgebaude fur die JVA Stuttgart ubergeben nim Baden Wurttemberg 20 zhovtnya 2017 Procitovano 11 sichnya 2025 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shtammgajm v 27yaznicya amp oldid 44328050