Шреня́ва (пол. Szreniawa, Krzywaśń, Occele, Ocele, Śrzeniawita, Śrzeniawa, Śrzeniewta, Śreniawa) — родовий герб польської шляхти.
Шренява | |
---|---|
Деталі | |
Перша згадка | 1371 |
Роди | 296 родів |
Опис
У червоному полі срібна річка, спадаюча по викривленій лінії від правого верхнього до нижнього лівого кута, на верху річки стоїть хрест.
Над шоломом і короною, між двома трубами, з яких на кожній по чотири бубінця, виходить лев, що дивиться прямо.
Історія
Початок цього герба відносять до XI століття, а значення емблеми пояснюють перемогою, здобутої за часів правління короля Болеслава Хороброго при річці Шреняві. Перше відоме зображення герба датоване 1371 роком, перший судовий запис про герб — 1403 року.
З історичних хронік відомо, що 1359 року в лісах Плонини на Волощині, під час військової кампанії, зазнавши поразки від молдавської армії, хоругва Шреняви була захоплена ворогом. Від 1371 та 1376 рр. відома печатка руського (галицько-українського) старости Івана Кміти, який є одним з перших історично відомих носії цього герба.
Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Шранява були офіційно закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемантійського.
Роди
Належав понад 290 родам Білорусі, України, Литви і Польщі зокрема: Александровичі, Амфори, Амфоровичі, Белевські, Белинські, Бельські, Берковські, Богуни, Бориславські, Хораїми, Добшиці, Дружини (Druzyna), Голохвасти, Гораїм (Horaim), Клюси (Klus, Klusa), Кміти, Ладайда, Лангач (Langacz), Ліпські (Липські), Любомирські, Любовицькі, Писарські, Плачковські, Потоцькі, Радвани (Radwan), Рагози, Роговські, Седлецькі, Стадніцькі, Шерепи (Шарэпа, Szerepa), Шов, Тагоборські, Тукалло, Туровські, Жмигродські (Żmigrodzcy, z Żmigroda Stadnicki), Змієвські (Zmijewski) та інш.
Посилання
- Герби білоруської шляхти. Герб Шренява та його носії. (укр.)
- Гербовник білоруської шляхти. (укр.)
Різновиди
Джерела
- Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. — Lwów, 1728. (пол.)
- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. — Kraków, 1584. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shrenyava Shrenya va pol Szreniawa Krzywasn Occele Ocele Srzeniawita Srzeniawa Srzeniewta Sreniawa rodovij gerb polskoyi shlyahti ShrenyavaDetaliPersha zgadka 1371Rodi 296 rodivOpisU chervonomu poli sribna richka spadayucha po vikrivlenij liniyi vid pravogo verhnogo do nizhnogo livogo kuta na verhu richki stoyit hrest Nad sholomom i koronoyu mizh dvoma trubami z yakih na kozhnij po chotiri bubincya vihodit lev sho divitsya pryamo IstoriyaPochatok cogo gerba vidnosyat do XI stolittya a znachennya emblemi poyasnyuyut peremogoyu zdobutoyi za chasiv pravlinnya korolya Boleslava Horobrogo pri richci Shrenyavi Pershe vidome zobrazhennya gerba datovane 1371 rokom pershij sudovij zapis pro gerb 1403 roku Z istorichnih hronik vidomo sho 1359 roku v lisah Plonini na Voloshini pid chas vijskovoyi kampaniyi zaznavshi porazki vid moldavskoyi armiyi horugva Shrenyavi bula zahoplena vorogom Vid 1371 ta 1376 rr vidoma pechatka ruskogo galicko ukrayinskogo starosti Ivana Kmiti yakij ye odnim z pershih istorichno vidomih nosiyi cogo gerba Pislya Gorodelskoyi uniyi 1413 roku ryad gerbiv v tomu chisli j Shranyava buli oficijno zakriplenni za predstavnikami litovsko ruskoyi ukrayinskoyi shlyahti ta vidbulos zrivnyannya prav shlyahti katolickogo viroviznannya Korolivstva Polskogo ta shlyahti Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo ta Zhemantijskogo RodiNalezhav ponad 290 rodam Bilorusi Ukrayini Litvi i Polshi zokrema Aleksandrovichi Amfori Amforovichi Belevski Belinski Belski Berkovski Boguni Borislavski Horayimi Dobshici Druzhini Druzyna Golohvasti Gorayim Horaim Klyusi Klus Klusa Kmiti Ladajda Langach Langacz Lipski Lipski Lyubomirski Lyubovicki Pisarski Plachkovski Potocki Radvani Radwan Ragozi Rogovski Sedlecki Stadnicki Sherepi Sharepa Szerepa Shov Tagoborski Tukallo Turovski Zhmigrodski Zmigrodzcy z Zmigroda Stadnicki Zmiyevski Zmijewski ta insh PosilannyaGerbi biloruskoyi shlyahti Gerb Shrenyava ta jogo nosiyi ukr Gerbovnik biloruskoyi shlyahti ukr RiznovidiArumovich Byelini DruzhinaDzherelaKs Kacper Niesiecki Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W X L Lwow 1728 pol Bartosz Paprocki Herby rycerstwa polskiego Krakow 1584 pol