Шомпени або Шом Пен (англ. The Shompen or Shom Pen) — корінний народ острова Великий Нікобар, який є частиною Андаманських і Нікобарських островів, Індія.
Шомпени калай, кеєт | |
---|---|
Змішана група шомпенів у 1886 році | |
Кількість | 229 (2011, перепис) |
Ареал | Індія: о. Великий Нікобар |
Мова | шомпенська мова |
Походження назви
Назва Шомпен ймовірно походить від помилкової англійської вимови нікобарського слова «Shamhap», яке означає назву племені. Шомпени, які живуть на західній частині острова називають себе Калай, а на східній частині — Кеєт. Обидві групи звертаються один до одного Буавела.
Імовірно в 1886 році шомпени називали себе Шаб Дава, але це не було підтверджено сучасними дослідниками.
Історія відкриття
До відкриття шомпенів у 1840-х роках немає достовірної інформації про цей народ. Данський адмірал Стін Білле був першим, хто вийшов на контакт з шомпенами в 1846 році. Британський офіцер Фредерік Адольф де Ропстофф, який вивчав мови Андаманських і Нікобарських островів, в 1876 році зібрав етнографічні та лінгвістичні дані Великого Нікобару і опублікував їх. Відтоді більше інформації про цей народ не з'являлося.
Після отримання Індією незалежності, доступ до Андаманських та Нікобраських островів був обмежений.
Цікаво, що шомпени вважають основний народ Великого Нікобару — нікобарців — «прибульцями». Це дозволяє стверджувати, що шомпени є аборигенами острова. На нікобарців вони антропологічно не схожі, — у них яскравіше виражені австралоїдні риси, менше — монголоїдні.
Суспільство
Чисельність шомпенів, за переписом населення Індії 2011 року, становила 229 осіб. Вони є одним з офіційно зареєстрованих племен (англ. Scheduled Tribe) у цій країні. Села шомпенів А і Б (Shompen Village-A і Shompen Village-B) є постійним місцем проживання для більшості шомпенів. До цунамі 2004 року в цих селах проживало 103 і 106 осіб відповідно. Однак, після перепису населення у 2011 році, в цих селах залишилися 10 осіб в селі А і 44 людини в селі Б.
Шомпени живуть в маленьких хатинах без стін, з одягу носять тільки стегнову пов'язку, і спідницю — жінки. З прикрас жінки носять намиста з бамбука, намиста, вушні затички. Ходять босоніж. Раніше вони взагалі не носили одягу. З їжі вживають банани, кокоси, пандануси, рослини, м'ясо кабанів. Ведуть мисливсько-збіральницький тип господарства. З основної зброї — лук і стріла. Сагайдаки не використовують, стріли носять в руках. Також використовують чисельні списи, метальники, сокири.
Шомпени живуть в хижинах на 4 людини в селах з 4-5 сімей. У домашньому господарстві вирощують свиней і домашню птицю.
Наприкінці 1980-х року шомпени жили групами від 2 до 22 осіб, розкиданими по всій території острова.
Мова
Шомпени спілкуються двома відомими нам мовами. Перша група говорить дуже близькою до нікобарської мовою, друга — особливою шомпенською мовою. Обидві належать до австроазійської сім'ї.
Генетика
Після дослідження ДНК групи шомпенів, вчені прийшли до висновку, що за материнською лінією вони походять від індонезійців. Варіації в сегментах ДНК на Y-хромосомі визначили схожість з австроазійськими народами, в тому числі з нікобарцями та в'єтнамцями, але ніяк не з народами материкової Індії.
Інші дослідники припускають, що шомпени є «нащадками мезолітичних мисливців-збирачів», але дана версія не була підтверджена.
Див. також
Примітки
- . Office of the Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 14.02.2018. (англ.)
- . samlib.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
- Rajni Trivedi, T. Sitalaximi, Jheelam Banerjee, Anamika Singh, P. K. Sircar, V. K. Kashyap. . Journal of Human Genetics, March 2006, Volume 51, Issue 3, pp. 217–226. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 14.02.2018. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shompeni abo Shom Pen angl The Shompen or Shom Pen korinnij narod ostrova Velikij Nikobar yakij ye chastinoyu Andamanskih i Nikobarskih ostroviv Indiya Shompeni kalaj keyetZmishana grupa shompeniv u 1886 rociKilkist229 2011 perepis Areal Indiya o Velikij NikobarMovashompenska movaPohodzhennya nazviNazva Shompen jmovirno pohodit vid pomilkovoyi anglijskoyi vimovi nikobarskogo slova Shamhap yake oznachaye nazvu plemeni Shompeni yaki zhivut na zahidnij chastini ostrova nazivayut sebe Kalaj a na shidnij chastini Keyet Obidvi grupi zvertayutsya odin do odnogo Buavela Imovirno v 1886 roci shompeni nazivali sebe Shab Dava ale ce ne bulo pidtverdzheno suchasnimi doslidnikami Istoriya vidkrittyaShompeni u 1886 roci Do vidkrittya shompeniv u 1840 h rokah nemaye dostovirnoyi informaciyi pro cej narod Danskij admiral Stin Bille buv pershim hto vijshov na kontakt z shompenami v 1846 roci Britanskij oficer Frederik Adolf de Ropstoff yakij vivchav movi Andamanskih i Nikobarskih ostroviv v 1876 roci zibrav etnografichni ta lingvistichni dani Velikogo Nikobaru i opublikuvav yih Vidtodi bilshe informaciyi pro cej narod ne z yavlyalosya Pislya otrimannya Indiyeyu nezalezhnosti dostup do Andamanskih ta Nikobraskih ostroviv buv obmezhenij Cikavo sho shompeni vvazhayut osnovnij narod Velikogo Nikobaru nikobarciv pribulcyami Ce dozvolyaye stverdzhuvati sho shompeni ye aborigenami ostrova Na nikobarciv voni antropologichno ne shozhi u nih yaskravishe virazheni avstraloyidni risi menshe mongoloyidni SuspilstvoChiselnist shompeniv za perepisom naselennya Indiyi 2011 roku stanovila 229 osib Voni ye odnim z oficijno zareyestrovanih plemen angl Scheduled Tribe u cij krayini Sela shompeniv A i B Shompen Village A i Shompen Village B ye postijnim miscem prozhivannya dlya bilshosti shompeniv Do cunami 2004 roku v cih selah prozhivalo 103 i 106 osib vidpovidno Odnak pislya perepisu naselennya u 2011 roci v cih selah zalishilisya 10 osib v seli A i 44 lyudini v seli B Shompeni zhivut v malenkih hatinah bez stin z odyagu nosyat tilki stegnovu pov yazku i spidnicyu zhinki Z prikras zhinki nosyat namista z bambuka namista vushni zatichki Hodyat bosonizh Ranishe voni vzagali ne nosili odyagu Z yizhi vzhivayut banani kokosi pandanusi roslini m yaso kabaniv Vedut mislivsko zbiralnickij tip gospodarstva Z osnovnoyi zbroyi luk i strila Sagajdaki ne vikoristovuyut strili nosyat v rukah Takozh vikoristovuyut chiselni spisi metalniki sokiri Shompeni zhivut v hizhinah na 4 lyudini v selah z 4 5 simej U domashnomu gospodarstvi viroshuyut svinej i domashnyu pticyu Naprikinci 1980 h roku shompeni zhili grupami vid 2 do 22 osib rozkidanimi po vsij teritoriyi ostrova MovaShompeni spilkuyutsya dvoma vidomimi nam movami Persha grupa govorit duzhe blizkoyu do nikobarskoyi movoyu druga osoblivoyu shompenskoyu movoyu Obidvi nalezhat do avstroazijskoyi sim yi GenetikaPislya doslidzhennya DNK grupi shompeniv vcheni prijshli do visnovku sho za materinskoyu liniyeyu voni pohodyat vid indonezijciv Variaciyi v segmentah DNK na Y hromosomi viznachili shozhist z avstroazijskimi narodami v tomu chisli z nikobarcyami ta v yetnamcyami ale niyak ne z narodami materikovoyi Indiyi Inshi doslidniki pripuskayut sho shompeni ye nashadkami mezolitichnih mislivciv zbirachiv ale dana versiya ne bula pidtverdzhena Div takozhVelikij NikobarPrimitki Office of the Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 14 02 2018 angl samlib ru Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Rajni Trivedi T Sitalaximi Jheelam Banerjee Anamika Singh P K Sircar V K Kashyap Journal of Human Genetics March 2006 Volume 51 Issue 3 pp 217 226 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 14 02 2018 angl