Шомпени або Шом Пен англ The Shompen or Shom Pen корінний народ острова Великий Нікобар який є частиною Андаманських і Н

Шомпени або Шом Пен (англ. The Shompen or Shom Pen) — корінний народ острова Великий Нікобар, який є частиною Андаманських і Нікобарських островів, Індія.

Шомпени калай, кеєт
Змішана група шомпенів у 1886 році
Кількість	229 (2011, перепис)
Ареал	Індія: о. Великий Нікобар
Мова	шомпенська мова

Походження назви

Назва Шомпен ймовірно походить від помилкової англійської вимови нікобарського слова «Shamhap», яке означає назву племені. Шомпени, які живуть на західній частині острова називають себе Калай, а на східній частині — Кеєт. Обидві групи звертаються один до одного Буавела.
Імовірно в 1886 році шомпени називали себе Шаб Дава, але це не було підтверджено сучасними дослідниками.

Історія відкриття

До відкриття шомпенів у 1840-х роках немає достовірної інформації про цей народ. Данський адмірал Стін Білле був першим, хто вийшов на контакт з шомпенами в 1846 році. Британський офіцер Фредерік Адольф де Ропстофф, який вивчав мови Андаманських і Нікобарських островів, в 1876 році зібрав етнографічні та лінгвістичні дані Великого Нікобару і опублікував їх. Відтоді більше інформації про цей народ не з'являлося.

Після отримання Індією незалежності, доступ до Андаманських та Нікобраських островів був обмежений.

Цікаво, що шомпени вважають основний народ Великого Нікобару — нікобарців — «прибульцями». Це дозволяє стверджувати, що шомпени є аборигенами острова. На нікобарців вони антропологічно не схожі, — у них яскравіше виражені австралоїдні риси, менше — монголоїдні.

Суспільство

Чисельність шомпенів, за переписом населення Індії 2011 року, становила 229 осіб. Вони є одним з офіційно зареєстрованих племен (англ. Scheduled Tribe) у цій країні. Села шомпенів А і Б (Shompen Village-A і Shompen Village-B) є постійним місцем проживання для більшості шомпенів. До цунамі 2004 року в цих селах проживало 103 і 106 осіб відповідно. Однак, після перепису населення у 2011 році, в цих селах залишилися 10 осіб в селі А і 44 людини в селі Б.

Шомпени живуть в маленьких хатинах без стін, з одягу носять тільки стегнову пов'язку, і спідницю — жінки. З прикрас жінки носять намиста з бамбука, намиста, вушні затички. Ходять босоніж. Раніше вони взагалі не носили одягу. З їжі вживають банани, кокоси, пандануси, рослини, м'ясо кабанів. Ведуть мисливсько-збіральницький тип господарства. З основної зброї — лук і стріла. Сагайдаки не використовують, стріли носять в руках. Також використовують чисельні списи, метальники, сокири.

Шомпени живуть в хижинах на 4 людини в селах з 4-5 сімей. У домашньому господарстві вирощують свиней і домашню птицю.

Наприкінці 1980-х року шомпени жили групами від 2 до 22 осіб, розкиданими по всій території острова.

Мова

Шомпени спілкуються двома відомими нам мовами. Перша група говорить дуже близькою до нікобарської мовою, друга — особливою шомпенською мовою. Обидві належать до австроазійської сім'ї.

Генетика

Після дослідження ДНК групи шомпенів, вчені прийшли до висновку, що за материнською лінією вони походять від індонезійців. Варіації в сегментах ДНК на Y-хромосомі визначили схожість з австроазійськими народами, в тому числі з нікобарцями та в'єтнамцями, але ніяк не з народами материкової Індії.

Інші дослідники припускають, що шомпени є «нащадками мезолітичних мисливців-збирачів», але дана версія не була підтверджена.

Див. також

Великий Нікобар

Примітки

. Office of the Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 14.02.2018. (англ.)
. samlib.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
Rajni Trivedi, T. Sitalaximi, Jheelam Banerjee, Anamika Singh, P. K. Sircar, V. K. Kashyap. . Journal of Human Genetics, March 2006, Volume 51, Issue 3, pp. 217–226. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 14.02.2018. (англ.)

[Census_ST-1] . Office of the Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 14.02.2018. (англ.)

[:0-2] . samlib.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.

[Trivedi-3] Rajni Trivedi, T. Sitalaximi, Jheelam Banerjee, Anamika Singh, P. K. Sircar, V. K. Kashyap. . Journal of Human Genetics, March 2006, Volume 51, Issue 3, pp. 217–226. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 14.02.2018. (англ.)