Благородний дамський орден Зоряного хреста (нім. Hochadeliger Frauenzimmer-Sternkreuzorden) ― австрійський католицький дамський орден, заснований у 1668 році. Існує по теперішній час.
Благородний дамський орден Зоряного хреста нім. Hochadeliger Frauenzimmer-Sternkreuzorden | ||||
Девіз | лат. SALUS ET GLORIA | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Австро-Угорщина, Австрія | |||
Тип | орден | |||
Підстава | за відданість Чесному Хресту, доброчесному життю та благодійним справам у Відні | |||
Статус | вручається | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 18 вересня 1668 ( (0)) | |||
Нагороджені: | ||||
(184) | ||||
Черговість | ||||
Старша нагорода | Орден Золотого руна | |||
Молодша нагорода | Великий хрест Військового ордена Марії Терезії | |||
Благородний орден Зоряного хреста у Вікісховищі |
Історія
За легендою, династія Габсбургів володіла шматочком справжнього хреста, на якому був розп’ятий Ісус. Хоча довести цю справжність неможливо, святиню було встановлено в золото і її носили принаймні два імператори Священної Римської імперії ― Максиміліан II та Фердинанд III. Останній дружині Фердинанда III, імператриці Елеонорі, реліквію передав її пасинок, імператор Леопольд I, після смерті Фердинанда в 1657 році. Після пожежі в імператорському маєтку в Гофбурзі 2 лютого 1668 р. реліквія залишилася в ідеальному стані. Через кілька днів, на подив усіх, цей шматочок справжнього хреста був знайдений посередині завалів, ідеально зберігся, хоча коробка, в якій він знаходився, була повністю знищена вогнем. Вважаючи це справжнім дивом, імператриця Елеонора Ґонзаґа заснувала Орден на честь того, що реліквія пережила вогонь.
Заснований 18 вересня 1668 року імператрицею Елеонорою, третьою дружиною імператора Священної Римської імперії Фердинанда III.
28 липня 1668 р. Папа Климент IX. схвалив булою створення ордена Зоряного хреста і віддав його під керівництво віденському єпископу. 9 вересня того ж року імператор Леопольд І видав патентні листи про визнання ордену.
В орден могли вступати лише шляхетні дами, в тому числі «принцеси, графині та інша вища знать». Їм доводилося доводи певну кількість дворян по батьківській та материнській лінії. Це могли бути різні цифри в різних частинах імперії Габсбургів, наприклад, 8 предків по батьківській та 4 по материнській лініях. Ще однією умовою було, щоб чоловік майбутньої членкині був камергером. Вступивши, членкині мали «присвятити себе служінню і поклонінню Святому Хресту і вести доброчесне життя, здійснюючи релігію та милосердні справи». Орден очолювала найвища покровителька (нім. Oberste Schutzfrau), яка, як правило, була імператрицею, рідше ерцгерцогинею. Офіцерами ордену були допоміжні дами та радники.
Орден проводив святкування двічі на рік, тоді ж приймали нових членів. Свято винаходу Хреста відбулося 3 травня, а Воздвиження 14 вересня. 6 лютого вшанували пам’ять засновника та загиблих членів Церкви.
У 1881 році імператриця дарувала кільком знатним дамам королівського бельгійського двору Зоряний хрест після заручин ерцгерцога Рудольфа.
Орден був відновлений Елеонорою Нойбурзькою та піднесений до статусу найвищого шляхетського ордену жінок. Спочатку це була молитовна спільнота. Пізніше релігійні мотиви були відтіснені аристократичними. Вступ до ордена «Зоряний хрест» для знатних жінок відповідав почесному званню камергера для чоловіків.
Жінки-покровительки
- Елеонора Ґонзаґа-Невер (1630–1686);
- Елеонора Нойбурзька (1686–1705);
- Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька (1705–1711);
- Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1711–1740);
- Марія-Терезія (1740–1780);
- Марія Луїза Іспанська (1780–1792);
- Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська (1792–1807);
- Марія Людовіка Моденська (1807–1816);
- Кароліна Августа Баварська (1816–1835);
- Марія Анна Савойська (1835–1848);
- Софія Баварська (1848–1854);
- Єлизавета Баварська (1854–1898);
- Ґізела Австрійська (1898–1916);
- Марія Йозефа Саксонська (1898–1916);
- Зіта Бурбон-Пармська (1916–1951);
- Регіна Саксен-Мейнінген (1951–2010);
- Габріела фон Габсбурґ (з 2010 по теперішній час).
Дизайн медалі Ордену
Оздоблення, яке змінювали чотири рази, тепер складається з імператорського орла з восьмикутним червоним хрестом поверх блакитного. Біла емалева стрічка з девізом: лат. Salus et gloria («Благо і слава») тягнеться вздовж верхнього краю медалеподібної рами. Медаль носять на чорній стрічці, на лівому боці грудей.
Примітки
- Звездного креста орден // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Anne Coreth, Pietas Austriaca, 43f.
Джерела
- Креста ордена // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Спасский И. Г. Иностранные и русские ордена до 1917 года / Ил. художник В. Трофимов. — СПб. : Издательство «Дорваль» ТОО «Бриз» совместно с АО «Лига», 1993. — 196 с. — .
- Maximilian Gritzner. Handbuch der Ritter- und Verdienstorden aller Kulturstaaten der Welt. — Leipzig, 1893. — 618 с.
- Игорь Гусев. Награды, ордена, медали России, СССР, мира. — Москва : АСТ, 2014. — С. 10. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blagorodnij damskij orden Zoryanogo hresta nim Hochadeliger Frauenzimmer Sternkreuzorden avstrijskij katolickij damskij orden zasnovanij u 1668 roci Isnuye po teperishnij chas Blagorodnij damskij orden Zoryanogo hresta nim Hochadeliger Frauenzimmer Sternkreuzorden Deviz lat SALUS ET GLORIAKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaTip ordenPidstava za viddanist Chesnomu Hrestu dobrochesnomu zhittyu ta blagodijnim spravam u VidniStatus vruchayetsya Nagorodzhennya Zasnovano 18 veresnya 1668 0 Nagorodzheni Kategoriya Dami ordena Zoryanogo hresta 184 Chergovist Starsha nagoroda Orden Zolotogo runaMolodsha nagoroda Velikij hrest Vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi Blagorodnij orden Zoryanogo hresta u VikishovishiIstoriyaZa legendoyu dinastiya Gabsburgiv volodila shmatochkom spravzhnogo hresta na yakomu buv rozp yatij Isus Hocha dovesti cyu spravzhnist nemozhlivo svyatinyu bulo vstanovleno v zoloto i yiyi nosili prinajmni dva imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimilian II ta Ferdinand III Ostannij druzhini Ferdinanda III imperatrici Eleonori relikviyu peredav yiyi pasinok imperator Leopold I pislya smerti Ferdinanda v 1657 roci Pislya pozhezhi v imperatorskomu mayetku v Gofburzi 2 lyutogo 1668 r relikviya zalishilasya v idealnomu stani Cherez kilka dniv na podiv usih cej shmatochok spravzhnogo hresta buv znajdenij poseredini zavaliv idealno zberigsya hocha korobka v yakij vin znahodivsya bula povnistyu znishena vognem Vvazhayuchi ce spravzhnim divom imperatricya Eleonora Gonzaga zasnuvala Orden na chest togo sho relikviya perezhila vogon Zasnovanij 18 veresnya 1668 roku imperatriceyu Eleonoroyu tretoyu druzhinoyu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ferdinanda III 28 lipnya 1668 r Papa Kliment IX shvaliv buloyu stvorennya ordena Zoryanogo hresta i viddav jogo pid kerivnictvo videnskomu yepiskopu 9 veresnya togo zh roku imperator Leopold I vidav patentni listi pro viznannya ordenu V orden mogli vstupati lishe shlyahetni dami v tomu chisli princesi grafini ta insha visha znat Yim dovodilosya dovodi pevnu kilkist dvoryan po batkivskij ta materinskij liniyi Ce mogli buti rizni cifri v riznih chastinah imperiyi Gabsburgiv napriklad 8 predkiv po batkivskij ta 4 po materinskij liniyah She odniyeyu umovoyu bulo shob cholovik majbutnoyi chlenkini buv kamergerom Vstupivshi chlenkini mali prisvyatiti sebe sluzhinnyu i pokloninnyu Svyatomu Hrestu i vesti dobrochesne zhittya zdijsnyuyuchi religiyu ta miloserdni spravi Orden ocholyuvala najvisha pokrovitelka nim Oberste Schutzfrau yaka yak pravilo bula imperatriceyu ridshe ercgercogineyu Oficerami ordenu buli dopomizhni dami ta radniki Orden provodiv svyatkuvannya dvichi na rik todi zh prijmali novih chleniv Svyato vinahodu Hresta vidbulosya 3 travnya a Vozdvizhennya 14 veresnya 6 lyutogo vshanuvali pam yat zasnovnika ta zagiblih chleniv Cerkvi U 1881 roci imperatricya daruvala kilkom znatnim damam korolivskogo belgijskogo dvoru Zoryanij hrest pislya zaruchin ercgercoga Rudolfa Orden buv vidnovlenij Eleonoroyu Nojburzkoyu ta pidnesenij do statusu najvishogo shlyahetskogo ordenu zhinok Spochatku ce bula molitovna spilnota Piznishe religijni motivi buli vidtisneni aristokratichnimi Vstup do ordena Zoryanij hrest dlya znatnih zhinok vidpovidav pochesnomu zvannyu kamergera dlya cholovikiv Zhinki pokrovitelkiEleonora Gonzaga Never 1630 1686 Eleonora Nojburzka 1686 1705 Vilgelmina Braunshvejg Lyuneburzka 1705 1711 Yelizaveta Hristina Braunshvejg Volfenbyuttelska 1711 1740 Mariya Tereziya 1740 1780 Mariya Luyiza Ispanska 1780 1792 Mariya Tereza Burbon Neapolitanska 1792 1807 Mariya Lyudovika Modenska 1807 1816 Karolina Avgusta Bavarska 1816 1835 Mariya Anna Savojska 1835 1848 Sofiya Bavarska 1848 1854 Yelizaveta Bavarska 1854 1898 Gizela Avstrijska 1898 1916 Mariya Jozefa Saksonska 1898 1916 Zita Burbon Parmska 1916 1951 Regina Saksen Mejningen 1951 2010 Gabriela fon Gabsburg z 2010 po teperishnij chas Dizajn medali OrdenuOzdoblennya yake zminyuvali chotiri razi teper skladayetsya z imperatorskogo orla z vosmikutnim chervonim hrestom poverh blakitnogo Bila emaleva strichka z devizom lat Salus et gloria Blago i slava tyagnetsya vzdovzh verhnogo krayu medalepodibnoyi rami Medal nosyat na chornij strichci na livomu boci grudej PrimitkiZvezdnogo kresta orden Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Anne Coreth Pietas Austriaca 43f DzherelaKresta ordena Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Spasskij I G Inostrannye i russkie ordena do 1917 goda Il hudozhnik V Trofimov SPb Izdatelstvo Dorval TOO Briz sovmestno s AO Liga 1993 196 s ISBN 5 8308 0042 x Maximilian Gritzner Handbuch der Ritter und Verdienstorden aller Kulturstaaten der Welt Leipzig 1893 618 s Igor Gusev Nagrady ordena medali Rossii SSSR mira Moskva AST 2014 S 10 ISBN 978 5 17 080777 2