Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Школа Кано́ (яп. 狩野派, かのうは, кано-ха) — японська художня школа 15 — 19 століть, найбільша в історії японського образотворчого мистецтва. Створена і розвинена предстваниками єдиного роду Кано. Твори школи користувалися особливою популярністю в середовищі японських можновладців: сьоґунів, провінційних володарів, аристократів, буддистських монастирів.
| Школа Кано | |
| Дата створення / заснування | 15 століття |
|---|---|
| Засновник | Кано Масанобу[1] |
| Країна |  Японія |
| Час/дата закінчення | 1868 |
| Зазнав впливу від | Китайський живопис |
| Історичний період | Період Муроматі[1] і Період Едо[1] |
| Учасник(и) | Кано Хоґай, Кано Тан'ю, d і Кано Санраку |
| Роботи в колекції | d |
 | |
 Школа Кано у Вікісховищі | |
Короткі відомості
Патріархом школи Кано вважається Кано Масанобу (1434—1530). У 1463 році, в період Муроматі, він був призначений придворним художником сьоґунату замість митця Оґурі Сотана. Масанобу належав до школи китаїстів, які наслідували в своїх роботах ідеалістичні мотиви китайських картин династії Сун, проте поступово став поєднувати китайський стиль з японською декоративною технікою «яматоських малюнків». Син художника, Кано Мотонобу (1476—1559), розвив концепцію симбіозу китайських і японських художніх прийомів та винайшов новий тип настінних картин з золотим тлом. Він також створив фундамент школи Кано і керував декількома десятками учнів, серед яких були його сини Юсецу та Сьоей.
Розвиток стилю Мотонобу продовжив його онук, Кано Ейтоку (1543—1590). Служачи придворним художником у японських володарів Оди Нобунаґи та Тойотомі Хідейосі, він керував розписом їхніх резиденції в Адзуті, Осаці, Момоямі та Кіото, і витворив новий монументальний стиль настінного живопису, що отримав назву «момоямівського». Дух Ейтоку успадкували його учні Кано Санраку (1559—1635) та син Кано Міцунобу (1565—1608), проте монументалізм, пишність, реалізм картин попередника найкраще відобразилися в творах першого спадкоємця. Санраку продовжував служити можновладцям у японській столиці і став засновником «кіотського» стилю школи Кано.
На противагу цьому Міцунобу відійшов від батьківського канону в бік гармонізації, деталізації і мінімалізації картин. Після 1600 року йому вдалося зблизитися з сьоґуном Токуґавою Іеясу і забезбечити монополію роду Кано у світі японських художників. Оскільки син художника, Кано Саданобу, і брат, Кано Таканобу, померли молодими, продовжувачеми школи і роду Кано стали сини останнього: Кано Тан'ю (1602—1674), Кано Ясунобу та Кано Наонобу. Вони всі були призначені придворними художниками сьоґунату. За заслуги перед урядом Тан'ю отримав садибу в місті Едо біля сьоґунського замку в районі Кадзібасі і став засновником однойменного роду Кадзібасі . Його брат Ясунобу був головою роду Кано і започаткував новий рід Накахасі , а брат Наонобу створив рід Кобікітьо (яскравим представником був Кано Цуненобу), з якого згодом виокремився рід Хаматьо.
Ці 4 роди називалися родами «сьоґунських художників» . Вони монопольно утримували цей титул протягом цілого періоду Едо. Лише голови цих родів мали право бути придворними митцями сьоґунату. Їм підпорядковувалися офіційні і ханські художники Японії.
Хоча школа Кано забезпечила собі панівне положення в японській соціально-політичній системі 17 — 19 століть, її творчий потенціал поступово згас. Прикладом цього служать вигнання з неї таких талоновтих художників як Кусумі Морікаґе і Ханабуса Іттьо, а також зменшення питомої ваги шедеврів, що були створені митцями цієї школи. Занепад школи Кано став стимулом для розвитку нових художніх течій та шкіл в японському мистецтві нового часу.
Примітки
- Art & Architecture Thesaurus
- Японською: 鍛冶橋家.
- Японською: 中橋家.
- Японською: 木挽町家.
- Японською: 浜町家.
- Японською: 奥絵師, оку-есі.
- Японською: 表絵師, омоте-есі.
- Японською: お抱え絵師, о-какае-есі.
Джерела та література
- 『狩野派絵画史』武田恒夫、吉川弘文館、1995
- 『御用絵師狩野家の血と力』松木 寛、講談社選書メチエ、1994
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Николаева Н.С. Декоративные росписи Японии 16-18 веков. — М., Изобразительное искусство 1989.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Школа Кано |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkola Kano yap 狩野派 かのうは kano ha yaponska hudozhnya shkola 15 19 stolit najbilsha v istoriyi yaponskogo obrazotvorchogo mistectva Stvorena i rozvinena predstvanikami yedinogo rodu Kano Tvori shkoli koristuvalisya osoblivoyu populyarnistyu v seredovishi yaponskih mozhnovladciv soguniv provincijnih volodariv aristokrativ buddistskih monastiriv Shkola Kano Data stvorennya zasnuvannya15 stolittya ZasnovnikKano Masanobu 1 Krayina Yaponiya Chas data zakinchennya1868 Zaznav vplivu vidKitajskij zhivopis Istorichnij periodPeriod Muromati 1 i Period Edo 1 Uchasnik i Kano Hogaj Kano Tan yu d i Kano Sanraku Roboti v kolekciyid Shkola Kano u Vikishovishi Kitajski levi fragment shirmi Kano Ejtoku Korabel pivdennih varvariv fragment shirmi Kano Najdzen Korotki vidomostiPatriarhom shkoli Kano vvazhayetsya Kano Masanobu 1434 1530 U 1463 roci v period Muromati vin buv priznachenij pridvornim hudozhnikom sogunatu zamist mitcya Oguri Sotana Masanobu nalezhav do shkoli kitayistiv yaki nasliduvali v svoyih robotah idealistichni motivi kitajskih kartin dinastiyi Sun prote postupovo stav poyednuvati kitajskij stil z yaponskoyu dekorativnoyu tehnikoyu yamatoskih malyunkiv Sin hudozhnika Kano Motonobu 1476 1559 rozviv koncepciyu simbiozu kitajskih i yaponskih hudozhnih prijomiv ta vinajshov novij tip nastinnih kartin z zolotim tlom Vin takozh stvoriv fundament shkoli Kano i keruvav dekilkoma desyatkami uchniv sered yakih buli jogo sini Yusecu ta Soej Rozvitok stilyu Motonobu prodovzhiv jogo onuk Kano Ejtoku 1543 1590 Sluzhachi pridvornim hudozhnikom u yaponskih volodariv Odi Nobunagi ta Tojotomi Hidejosi vin keruvav rozpisom yihnih rezidenciyi v Adzuti Osaci Momoyami ta Kioto i vitvoriv novij monumentalnij stil nastinnogo zhivopisu sho otrimav nazvu momoyamivskogo Duh Ejtoku uspadkuvali jogo uchni Kano Sanraku 1559 1635 ta sin Kano Micunobu 1565 1608 prote monumentalizm pishnist realizm kartin poperednika najkrashe vidobrazilisya v tvorah pershogo spadkoyemcya Sanraku prodovzhuvav sluzhiti mozhnovladcyam u yaponskij stolici i stav zasnovnikom kiotskogo stilyu shkoli Kano Na protivagu comu Micunobu vidijshov vid batkivskogo kanonu v bik garmonizaciyi detalizaciyi i minimalizaciyi kartin Pislya 1600 roku jomu vdalosya zblizitisya z sogunom Tokugavoyu Ieyasu i zabezbechiti monopoliyu rodu Kano u sviti yaponskih hudozhnikiv Oskilki sin hudozhnika Kano Sadanobu i brat Kano Takanobu pomerli molodimi prodovzhuvachemi shkoli i rodu Kano stali sini ostannogo Kano Tan yu 1602 1674 Kano Yasunobu ta Kano Naonobu Voni vsi buli priznacheni pridvornimi hudozhnikami sogunatu Za zaslugi pered uryadom Tan yu otrimav sadibu v misti Edo bilya sogunskogo zamku v rajoni Kadzibasi i stav zasnovnikom odnojmennogo rodu Kadzibasi Jogo brat Yasunobu buv golovoyu rodu Kano i zapochatkuvav novij rid Nakahasi a brat Naonobu stvoriv rid Kobikito yaskravim predstavnikom buv Kano Cunenobu z yakogo zgodom viokremivsya rid Hamato Ci 4 rodi nazivalisya rodami sogunskih hudozhnikiv Voni monopolno utrimuvali cej titul protyagom cilogo periodu Edo Lishe golovi cih rodiv mali pravo buti pridvornimi mitcyami sogunatu Yim pidporyadkovuvalisya oficijni i hanski hudozhniki Yaponiyi Hocha shkola Kano zabezpechila sobi panivne polozhennya v yaponskij socialno politichnij sistemi 17 19 stolit yiyi tvorchij potencial postupovo zgas Prikladom cogo sluzhat vignannya z neyi takih talonovtih hudozhnikiv yak Kusumi Morikage i Hanabusa Itto a takozh zmenshennya pitomoyi vagi shedevriv sho buli stvoreni mitcyami ciyeyi shkoli Zanepad shkoli Kano stav stimulom dlya rozvitku novih hudozhnih techij ta shkil v yaponskomu mistectvi novogo chasu PrimitkiArt amp Architecture Thesaurus d Track Q611299d Track Q110250907 Yaponskoyu 鍛冶橋家 Yaponskoyu 中橋家 Yaponskoyu 木挽町家 Yaponskoyu 浜町家 Yaponskoyu 奥絵師 oku esi Yaponskoyu 表絵師 omote esi Yaponskoyu お抱え絵師 o kakae esi Dzherela ta literatura 狩野派絵画史 武田恒夫 吉川弘文館 1995 御用絵師狩野家の血と力 松木 寛 講談社選書メチエ 1994 Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Nikolaeva N S Dekorativnye rospisi Yaponii 16 18 vekov M Izobrazitelnoe iskusstvo 1989 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shkola Kano