Кано Цуненобу (18 квітня 1636 — 21 лютого 1713) — японський художник періода Едо. Представник школи Кано.
Кано Цуненобу | |
---|---|
狩野常信 | |
«Журавель летить на червоніючий місяць» | |
Народився | 18 квітня 1636 Кіото, Японія[1] |
Помер | 21 лютого 1713 |
Підданство | Японія |
Діяльність | художник |
Вчителі | Кано Тан'ю і d |
Відомі учні | d |
Рід | Рід Кано |
Батько | Кано Наонобу |
Діти | 3 сина |
|
Життєпис
Походив з роду спадкових художників Кано. Син Кано Наонобу, засновника школи Кобікітьо. Народивсяу 1636 році в Едо. З 7 років став навчатися малярства під орудою батька. У 1650 році після смерті батька стає буддистським ченцем й водночас учнем свого стрийка Кано Тан'ю. Завдяки цьому згодом увійшов до кола митців, якому надавали підтримку сьогуни Токуґава. Покровителем Цуненобу став Токуґава Ієцуна.
Після смерті очільника школи Кано — Тан'ю у 1674 році невдовзі Кано Цуненобу стає фактичним лідером школи Кано (при номінальному очільникові ). Завдяки своєму таланту отримав прізвисько «Четвертий пензель Кано» (третім був Кано Тан'ю). Окрім замовлень для сьогуна виконував значні роботи для імператорської династії, прикрашаючи ширмами і екранами палаци діючих та колишніх імператорів — у 1652—1654, 1661—1672. 1673—1680, 1704—1710 роках. Цуненобу отримав вищі ступені, що надавалися вченим і ченцям — хоген (1704 рік) і хоін (1709 рік).
Помер 1713 року в Едо. Поховано в монастирі Хоммон. Старший син Кано Тіканобу став головою школи Кобікітіо, а молодший син став засновником відгалуження школи Кано — Хаматьо.
Творчість
Головними темами було зображення даоських і конфуціанських божеств, міфічних тварин китайського пантеону, тигрів і журавлів (характерних для японського мистецтва). Малював портрети мудреців, філософів, пустельників, безсмертних, класичні пейзажі з видами річок, водоспадів, скелястих круч, порослих мохом, лісистих кущ, в яких використовував особливу техніку «тентай» («пунктирний мох»). Він був найкращим майстром в зображенні води. найвідомішою роботою є ширма «Павич і птахи-фенікси».
В техніці поєднував декоративний і монументальний японський стиль живопису з китайського пейзажного традицією. В картинах пізніх років все більше прослідковується більш ніжний стиль на відміну від насиченого й енергейного стилю більш молодших років.
Джерела
- Tazawa, Yutaka: Kanō Tsunenobu. In: Biographical Dictionary of Japanese Art. Kodansha International, 1981. .
- Maurice Coyaud, L'Empire du regard — Mille ans de peinture japonaise, éditions Phébus, Paris, novembre 1981, 256 p. (), p. 24, 78, 79
- Tsuda, Noritake (2009-06-10). History of Japanese Art: From Prehistory to the Taisho Period. Tuttle Publishing. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кано Цуненобу |
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kano Cunenobu 18 kvitnya 1636 21 lyutogo 1713 yaponskij hudozhnik perioda Edo Predstavnik shkoli Kano Kano Cunenobu狩野常信 Zhuravel letit na chervoniyuchij misyac Narodivsya18 kvitnya 1636 16360418 Kioto Yaponiya 1 Pomer21 lyutogo 1713PiddanstvoYaponiyaDiyalnisthudozhnikVchiteliKano Tan yu i dVidomi uchnidRidRid KanoBatkoKano NaonobuDiti3 sina Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodu spadkovih hudozhnikiv Kano Sin Kano Naonobu zasnovnika shkoli Kobikito Narodivsyau 1636 roci v Edo Z 7 rokiv stav navchatisya malyarstva pid orudoyu batka U 1650 roci pislya smerti batka staye buddistskim chencem j vodnochas uchnem svogo strijka Kano Tan yu Zavdyaki comu zgodom uvijshov do kola mitciv yakomu nadavali pidtrimku soguni Tokugava Pokrovitelem Cunenobu stav Tokugava Iyecuna Pislya smerti ochilnika shkoli Kano Tan yu u 1674 roci nevdovzi Kano Cunenobu staye faktichnim liderom shkoli Kano pri nominalnomu ochilnikovi Zavdyaki svoyemu talantu otrimav prizvisko Chetvertij penzel Kano tretim buv Kano Tan yu Okrim zamovlen dlya soguna vikonuvav znachni roboti dlya imperatorskoyi dinastiyi prikrashayuchi shirmami i ekranami palaci diyuchih ta kolishnih imperatoriv u 1652 1654 1661 1672 1673 1680 1704 1710 rokah Cunenobu otrimav vishi stupeni sho nadavalisya vchenim i chencyam hogen 1704 rik i hoin 1709 rik Pomer 1713 roku v Edo Pohovano v monastiri Hommon Starshij sin Kano Tikanobu stav golovoyu shkoli Kobikitio a molodshij sin stav zasnovnikom vidgaluzhennya shkoli Kano Hamato TvorchistGolovnimi temami bulo zobrazhennya daoskih i konfucianskih bozhestv mifichnih tvarin kitajskogo panteonu tigriv i zhuravliv harakternih dlya yaponskogo mistectva Malyuvav portreti mudreciv filosofiv pustelnikiv bezsmertnih klasichni pejzazhi z vidami richok vodospadiv skelyastih kruch poroslih mohom lisistih kush v yakih vikoristovuvav osoblivu tehniku tentaj punktirnij moh Vin buv najkrashim majstrom v zobrazhenni vodi najvidomishoyu robotoyu ye shirma Pavich i ptahi feniksi V tehnici poyednuvav dekorativnij i monumentalnij yaponskij stil zhivopisu z kitajskogo pejzazhnogo tradiciyeyu V kartinah piznih rokiv vse bilshe proslidkovuyetsya bilsh nizhnij stil na vidminu vid nasichenogo j energejnogo stilyu bilsh molodshih rokiv DzherelaTazawa Yutaka Kanō Tsunenobu In Biographical Dictionary of Japanese Art Kodansha International 1981 ISBN 0 87011 488 3 Maurice Coyaud L Empire du regard Mille ans de peinture japonaise editions Phebus Paris novembre 1981 256 p ISBN 2859400397 p 24 78 79 Tsuda Noritake 2009 06 10 History of Japanese Art From Prehistory to the Taisho Period Tuttle Publishing ISBN 9781462916788 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kano Cunenobu Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2016 d Track Q110250907d Track Q2494649