Широк Сокак — центральна вулиця в Битолі, другому за розміром місті в Північній Македонії. Одна з найдовших вулиць, є пішохідною. Тягнеться з півночі на південь. Пролягає від [mk] на півночі до вулиці Партизанської на півдні, за якою починається Міський парк Битоли. Прилучаються вулиці Кирила й Мефодія, Лазо Трповського, Віденська, Пеце Матичевського, Маркса й Енгельса, [en], Елпіди Караманді, Солунська, святого Климента Охридського. На вулиці розташовані численні ресторани, кафе, готелі, магазини, декілька іноземних консульств. На Широк Сокак виходять Нова мечеть, [mk], Національний театр, Будинок офіцерів, Музей Битоли, [en], [bg].
Широк Сокак Північна Македонія | |
---|---|
Населений пункт | Бітола |
Поштові індекси | 7000 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑2598354 ·R (Бітола) |
Мапа | |
Широк Сокак у Вікісховищі |
Назви
За османського правління вулиця носила ім'я Абдул Гаміда, а з 1908 — вулиця Свободи. За сербського правління — короля Петра, за болгарської окупації — царя Бориса, за югославського режиму — маршала Тіто.
Історія
У 1904 році ділянку на Широк Сокак купили брати Манакі — піонери фотографії та кінематографії на Балканах. У 1905 році вони відкрили там своє фотоательє. У 1921 році вони відкрили там перший літній кінотеатр у Битолі, а 1922 — повноцінний кінотеатр, який проіснував до 1939 року, після чого згорів.
У 1920-ті роки в будинку 61 збиралися члени Товариства друзів Франції.
У югославський період між 1950-ми та 1970-ми роками Битольська міська рада розглядала питання житлової забудови центру міста. Зокрема було запропоновано зберегти історичну забудову правої частини вулиці, яка тоді носила назву Маршала Тіто, проте знести більшість будинків правого боку вулиці, зокрема між Великим та Малим майданами, з метою розширення проїзної частини. Проти такого рішення жорстко виступив член міської ради кардіолог [mk], який наполягав на збереженні «європейського образу» міста. Таким чином вдалося зберегти чимало старих будівель.
Установи
Готелі
На початку XX століття на вулиці було чимало готелів.
Одним з найстаріших був готель «Локанда», який розташовувався ліворуч від католицької церкви Святого серця.
Готель «Оттоман», пізніше називався «L'Orient», «Shark» і «Боснія» розташовувався попереду сучасного будинку культури та містив від 10 до 20 кімнат, побудований приблизно в 1880 році, перша згадка від 1890 року. Будівля використовувалася як офісна після Першої світової війни, 1930 року там містилася Російська бібліотека, а наприкінці 1930-х вона згоріла. Також у готелі у 1897—1909 і 1912—1924 давав вистави битольський театр через відсутність у нього власної будівлі.
Неподалік розташовувалися готелі «Європа» і «Белград». «Белград» знаходився у будинку № 104, поряд з будинком, де мешкали брати Манакі (№ 102), неподалік від перетину з сучасною вулицею Солунською, де на початку XX століття був кам'яний міст. Готель «Європа» не зберігся.
Готель «Конституція», який з 1912 року називався «Синтагма», був розташований поруч з теперішнім будинком ветеранів ОЗНА, за декілька будинків на південь від трьох інших готелів. Сам будинок ОЗНА зведений на місці готелю або ресторану «Рояль», що мав літній сад, навпроти був кінотеатр «Манакі».
Консульства
Широк Сокак з кінця XIX століття мав репутацію «вулиці консульств». Тоді на вулиці були розташовані французьке, австро-угорське (будинок № 37), сербське консульства. На початку XXI століття на вулиці розташовані чимало консульств, зокрема [en] (будинок № 91), румунське, словенське, французьке (будинок № 62), російське (будинок № 28).
Майдан Магнолії
Майдан Магнолії є центральним майданом Битоли. Значна частина майдану являє собою громадський парк. Тут розташовані важливі архітектурні пам'ятки, зокрема Годинникова вежа, Нова мечеть, [mk], [mk], пам'ятник Філіппу II, фонтан. На заході площа обмежена вулицею Йорго Османо, а на півночі — вулицею Першого травня та річкою Драгор.
Визначні будівлі
- [mk]
- Годинникова вежа
- [mk]
- [en]
- [bg] (№ 37)
До [mk] занесено всю вулицю загалом, а також низку будинків: №№ 58, 56, 54, 42, 42а, 44а, 52, 48, 32, 34, 37, 46, 65, 28, 30, 42б, 41, 49, 77, 43, 111, 82, 99, 97, 84а, 88, 103, 105, 109.
Монументи
- Пам'ятник Філіппу II
- Меморіальна дошка Круму Хололчеву (1915—1986), декану інженерного факультету Університету Кирила й Мефодія у 1952—1953 та 1963—1965 роках, на будинку № 130.
- Меморіальна дошка Жіночому споживацькому товариству на будинку № 130
- Меморіальна дошка Мілтону Манакі на будинку № 102
- Меморіальна дошка Круму Хололчеву
- Меморіальна дошка жіночій організації під час Другої світової війни
- Меморіальна дошка Мілтону Манакі
Примітки
- Првите хотели во Битола: Уште во 1903 г. постоел хотел со име «Македонија». Babam Bitola, May 8, 2020 [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.](мак.)
- Како др. Калаузи го спаси рушењето на Широк Сокак? Babam Bitola, February 9, 2017 [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.](мак.)
- Ленче Андоновска, Науме Ѓоргиевски, Благој Николов, Трајко Огненовски, Гордана Пешевска, Анета Срефановска, Светлана Талеска. Значајни личности за Битола. NUUB «Sv. Kliment Ohridski», 2007. , 9789989278303, 288 стор. С. 124(англ.)(мак.)
- Библиотеките во Битола / Анета Стефановска, Науме Ѓоргиевски. — Битола: Национална установа Универзитетска библиотека «Св. Климент Охридски» = Bitola: National Institute University Library «St. Clement Ohridski», 2009. — 332 стр. [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.] C. 155(англ.)(мак.)
- Библиотеките во Битола / Анета Стефановска, Науме Ѓоргиевски. — Битола: Национална установа Универзитетска библиотека «Св. Климент Охридски» = Bitola: National Institute University Library «St. Clement Ohridski», 2009. — 332 стр. [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.] C. 164(англ.)(мак.)
- Од анови до хотели & од меани до ресторани: историско-географски туристички водич на Република Македонија: (пред туристички период): (популарно издание) / Никола В. Димитров & Трајан Вељанов. -Штип: Универзитет «Гоце Делчев» -Штип, 2017. -123 стр [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.]. С. 96-102
- Камен мост Битола — некогаш и денес [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]. bitola.info(мак.)
- . Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
Посилання
- Širok Sokak — the most famous street in Macedonia [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Bitola.info(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shirok Sokak centralna vulicya v Bitoli drugomu za rozmirom misti v Pivnichnij Makedoniyi Odna z najdovshih vulic ye pishohidnoyu Tyagnetsya z pivnochi na pivden Prolyagaye vid mk na pivnochi do vulici Partizanskoyi na pivdni za yakoyu pochinayetsya Miskij park Bitoli Priluchayutsya vulici Kirila j Mefodiya Lazo Trpovskogo Videnska Pece Matichevskogo Marksa j Engelsa en Elpidi Karamandi Solunska svyatogo Klimenta Ohridskogo Na vulici roztashovani chislenni restorani kafe goteli magazini dekilka inozemnih konsulstv Na Shirok Sokak vihodyat Nova mechet mk Nacionalnij teatr Budinok oficeriv Muzej Bitoli en bg Shirok Sokak Pivnichna MakedoniyaNaselenij punktBitolaPoshtovi indeksi7000Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 2598354 R Bitola Mapa Shirok Sokak u VikishovishiNazviZa osmanskogo pravlinnya vulicya nosila im ya Abdul Gamida a z 1908 vulicya Svobodi Za serbskogo pravlinnya korolya Petra za bolgarskoyi okupaciyi carya Borisa za yugoslavskogo rezhimu marshala Tito IstoriyaKinoteatr Manaki pid chas budivnictva U 1904 roci dilyanku na Shirok Sokak kupili brati Manaki pioneri fotografiyi ta kinematografiyi na Balkanah U 1905 roci voni vidkrili tam svoye fotoatelye U 1921 roci voni vidkrili tam pershij litnij kinoteatr u Bitoli a 1922 povnocinnij kinoteatr yakij proisnuvav do 1939 roku pislya chogo zgoriv U 1920 ti roki v budinku 61 zbiralisya chleni Tovaristva druziv Franciyi U yugoslavskij period mizh 1950 mi ta 1970 mi rokami Bitolska miska rada rozglyadala pitannya zhitlovoyi zabudovi centru mista Zokrema bulo zaproponovano zberegti istorichnu zabudovu pravoyi chastini vulici yaka todi nosila nazvu Marshala Tito prote znesti bilshist budinkiv pravogo boku vulici zokrema mizh Velikim ta Malim majdanami z metoyu rozshirennya proyiznoyi chastini Proti takogo rishennya zhorstko vistupiv chlen miskoyi radi kardiolog mk yakij napolyagav na zberezhenni yevropejskogo obrazu mista Takim chinom vdalosya zberegti chimalo starih budivel UstanoviGoteli Budinok de mistivsya gotel Lokanda Na pochatku XX stolittya na vulici bulo chimalo goteliv Odnim z najstarishih buv gotel Lokanda yakij roztashovuvavsya livoruch vid katolickoyi cerkvi Svyatogo sercya Gotel Bosniya Gotel Ottoman piznishe nazivavsya L Orient Shark i Bosniya roztashovuvavsya poperedu suchasnogo budinku kulturi ta mistiv vid 10 do 20 kimnat pobudovanij priblizno v 1880 roci persha zgadka vid 1890 roku Budivlya vikoristovuvalasya yak ofisna pislya Pershoyi svitovoyi vijni 1930 roku tam mistilasya Rosijska biblioteka a naprikinci 1930 h vona zgorila Takozh u goteli u 1897 1909 i 1912 1924 davav vistavi bitolskij teatr cherez vidsutnist u nogo vlasnoyi budivli Nepodalik roztashovuvalisya goteli Yevropa i Belgrad Belgrad znahodivsya u budinku 104 poryad z budinkom de meshkali brati Manaki 102 nepodalik vid peretinu z suchasnoyu vuliceyu Solunskoyu de na pochatku XX stolittya buv kam yanij mist Gotel Yevropa ne zberigsya Gotel Konstituciya yakij z 1912 roku nazivavsya Sintagma buv roztashovanij poruch z teperishnim budinkom veteraniv OZNA za dekilka budinkiv na pivden vid troh inshih goteliv Sam budinok OZNA zvedenij na misci gotelyu abo restoranu Royal sho mav litnij sad navproti buv kinoteatr Manaki Konsulstva Shirok Sokak z kincya XIX stolittya mav reputaciyu vulici konsulstv Todi na vulici buli roztashovani francuzke avstro ugorske budinok 37 serbske konsulstva Na pochatku XXI stolittya na vulici roztashovani chimalo konsulstv zokrema en budinok 91 rumunske slovenske francuzke budinok 62 rosijske budinok 28 Majdan MagnoliyiMajdan Magnoliyi ye centralnim majdanom Bitoli Znachna chastina majdanu yavlyaye soboyu gromadskij park Tut roztashovani vazhlivi arhitekturni pam yatki zokrema Godinnikova vezha Nova mechet mk mk pam yatnik Filippu II fontan Na zahodi plosha obmezhena vuliceyu Jorgo Osmano a na pivnochi vuliceyu Pershogo travnya ta richkoyu Dragor Viznachni budivli mk Godinnikova vezha mk en bg 37 Do mk zaneseno vsyu vulicyu zagalom a takozh nizku budinkiv 58 56 54 42 42a 44a 52 48 32 34 37 46 65 28 30 42b 41 49 77 43 111 82 99 97 84a 88 103 105 109 MonumentiPam yatnik Filippu II Memorialna doshka Krumu Hololchevu 1915 1986 dekanu inzhenernogo fakultetu Universitetu Kirila j Mefodiya u 1952 1953 ta 1963 1965 rokah na budinku 130 Memorialna doshka Zhinochomu spozhivackomu tovaristvu na budinku 130 Memorialna doshka Miltonu Manaki na budinku 102Memorialna doshka Krumu Hololchevu Memorialna doshka zhinochij organizaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Memorialna doshka Miltonu ManakiPrimitkiPrvite hoteli vo Bitola Ushte vo 1903 g postoel hotel so ime Makedoniјa Babam Bitola May 8 2020 17 travnya 2021 u Wayback Machine mak Kako dr Kalauzi go spasi rusheњeto na Shirok Sokak Babam Bitola February 9 2017 17 travnya 2021 u Wayback Machine mak Lenche Andonovska Naume Ѓorgievski Blagoј Nikolov Traјko Ognenovski Gordana Peshevska Aneta Srefanovska Svetlana Taleska Znachaјni lichnosti za Bitola NUUB Sv Kliment Ohridski 2007 ISBN 998927830X 9789989278303 288 stor S 124 angl mak Bibliotekite vo Bitola Aneta Stefanovska Naume Ѓorgievski Bitola Nacionalna ustanova Univerzitetska biblioteka Sv Kliment Ohridski Bitola National Institute University Library St Clement Ohridski 2009 332 str 16 travnya 2018 u Wayback Machine C 155 angl mak Bibliotekite vo Bitola Aneta Stefanovska Naume Ѓorgievski Bitola Nacionalna ustanova Univerzitetska biblioteka Sv Kliment Ohridski Bitola National Institute University Library St Clement Ohridski 2009 332 str 16 travnya 2018 u Wayback Machine C 164 angl mak Od anovi do hoteli amp od meani do restorani istorisko geografski turistichki vodich na Republika Makedoniјa pred turistichki period popularno izdanie Nikola V Dimitrov amp Traјan Veљanov Shtip Univerzitet Goce Delchev Shtip 2017 123 str 18 travnya 2021 u Wayback Machine S 96 102 Kamen most Bitola nekogash i denes 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine bitola info mak Arhiv originalu za 22 travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021 PosilannyaSirok Sokak the most famous street in Macedonia 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Bitola info angl