Дмитро Васи льович Шингур нар 21 липня 1981 19810721 смт Новопсков Луганська область Українська РСР СРСР пом 24 червня 2

Дмитро́ Васи́льович Шингур (нар. 21 липня 1981(19810721), смт Новопсков, Луганська область, Українська РСР, СРСР — пом. 24 червня 2014, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, миротворець, майор (посмертно) Збройних сил України, штурман вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Шингур Дмитро Васильович

Майор ( посмертно)

Загальна інформація

Народження

21 липня 1981

Новопсков, Луганська область

Смерть

24 червня 2014 (32 роки)

Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область
(Загинув у збитому терористами вертольоті)

Alma Mater

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Військова служба

Роки служби

2006-2014

Приналежність

Формування

Війни / битви

Миротворча місія в Ліберії
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Народився 1981 року у Новопскові на Луганщині, в родині військового льотчика. Зростав разом зі старшим на 7 років братом Сергієм. Родина часто переїжджала, 1991 року, коли полк батька вивели з Угорщини, Шингури опинилася у Вапнярці на Вінниччині, де прожили 12 років. У Вапнярці Дмитро закінчив школу, а коли батько вийшов на пенсію — переїхали на Запоріжжя, у село Кінські Роздори Пологівського району. В дитинстві брати мріяли бути пожежними та десантниками, однак у старших класах остаточно визначилися з майбутньою професією військових льотчиків. У 2006 році Дмитро закінчив Харківське льотне училище (однокурсник Сергія Тітаренка) та розпочав службу в авіаційній бригаді у місті Броди, в одній ескадрильї зі старшим братом .

Брав участь у миротворчій місії ООН в Ліберії у складі українського миротворчого контингенту, пройшов кілька ротацій.

Капітан, штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, в/ч А2595, м. Броди.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 у складі екіпажу вертольоту виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.

Обставини загибелі

24 червня екіпаж вертольоту Мі-8МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська.

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини.

Похований у селі Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області, де живуть батьки. Посмертно присвоєне військове звання майора.

Залишились батьки Василь Іванович та Олександра Дмитрівна, брат Сергій — учасник АТО, дружина та двоє дітей: син Дмитро 2007 р.н., і донька Діана 2011 р.н.

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького III ст. — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (19.07.2014, посмертно)
Медаль «15 років Збройним Силам України»
Медаль «За сумлінну службу» III ст.
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»

Вшанування пам'яті

У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів.

24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам.

У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків.

В с. Кінські Роздори на Запоріжжі на будівлі сільської ради встановлено меморіальну дошку на честь Дмитра Шингура.

Примітки

Неостанній бій майора Тітаренка [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Свобода», 3 липня 2015
Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014
У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014
На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 25 червня 2014
. «8 корпус». Архів оригіналу за 26-07-2014. Процитовано 22 липня 2014.
. «Gazeta.ua». 4 липня 2014. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Сьогодні», 6 липня 2014
Кліковка, Ганна (19 листопада 2015 року № 125 (19320)). Вхідчини у Школі Корфа. www.silskivisti.kiev.ua. «Сільські Вісті». Процитовано 22 серпня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну [ 18 червня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
На тому трагічному місці біля гори Карачун [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Радивилів.info, 26 червня 2015
На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017
В селі Кінські Роздори Запорізької області відкрили меморіальну дошку у пам'ять про загиблого в зоні АТО земляка [ 20 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 2 лютого 2015

Посилання

. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017.
. Львівська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 22 липня 2014.
. «Районка». Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
(рос.). «Індустріалка». Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
. «33-й канал». 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.

[1] Неостанній бій майора Тітаренка [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Свобода», 3 липня 2015

[2] Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014

[3] У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014

[4] На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 25 червня 2014

[5] . «8 корпус». Архів оригіналу за 26-07-2014. Процитовано 22 липня 2014.

[6] . «Gazeta.ua». 4 липня 2014. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.

[7] Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Сьогодні», 6 липня 2014

[8] Кліковка, Ганна (19 листопада 2015 року № 125 (19320)). Вхідчини у Школі Корфа. www.silskivisti.kiev.ua. «Сільські Вісті». Процитовано 22 серпня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[9] Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[10] У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну [ 18 червня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015

[11] На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015

[12] На тому трагічному місці біля гори Карачун [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Радивилів.info, 26 червня 2015

[13] На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017

[14] В селі Кінські Роздори Запорізької області відкрили меморіальну дошку у пам'ять про загиблого в зоні АТО земляка [ 20 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 2 лютого 2015