Шимон Стадницький

Шимон Стадницький із герба Дружина (нар. невідомо — до 9 жовтня 1775 р.) — конфедерат барський з Сандомирського воєводства, консулар воєводства сандомирського у Радомській конфедерації 1767 року. Член від воєводства Сандомирського .

Шимон Стадницький
Народився	1730
Помер	не пізніше 9 жовтня 1775
Країна	Річ Посполита
Посада	Консул Конфедерації і посол Сейму Речі Посполитої^[d]
Рід	Стадніцькі
Батько	^d
Діти	^d і ^d
Станіслав — прапорщик пізеньський Ян Непомуцен — мисливець опочинський Антоній — староста заторський Текла (вона вийшла заміж за Теодора Дзержека), Уршула (вона померла дівчиною). Спадкоємиця маєтку Високий та інших. У додатку до повідомлення від 2 жовтня 1767 року президента Колегії закордонних справ Російської імперії Микити Паніна російський посол Микола Рєпнін назвав його послом, відповідальним за реалізацію російських планів на . Спадкоємиць Високого, придане дружини складало Потворув та Рдзув, а після бездітної смерті її сестри Барбари також і Вір та Мокшець. Посилання . Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. Barbara Madejska, Konfederacja radomska, Biuletyn Kwartalny Radomskiego Towarzystwa Naukowego, 2003, T. 38, z. 3-4, s. 53. Antoni Sozański, Imienne spisy osób duchownych, świeckich i wojskowych, które w pierwszych ośmiu latach panowania króla Stanisława Poniatowskiego od 1764—1772 r. w rządzie lub przy administracyi Rzeczypospolitéj udział brały […]. Cz. 1, Tablice i rejestr, Kraków 1866, s. 33. Носов Б. В. Установление российского господства в Речи Посполитой. 1756—1768 гг. Moskwa, 2004, s. 663. Lech i Mirosław Małeccy «Dzieje Ziemi Przysuskiej». Wrocław 2016 Бібліографія М. Чеппе, Стадницький Антоній, Шренява, у томі XLI Польського біографічного словника, Варшава-Краків 2002, ст. 373—374. , Князь Рєпнін і Польща, Варшава 1900, Т. I, ст. 390. Т. Жіхлінський, Золота книга польської знаті, Р. III, Познань 1881, ст. 269—270.