Іван Шиманський (псевдо.: «Шум»; 15 травня 1911 (за іншими даними — в 1913), с. Новий Люблинець, Любачівський повіт, Австро-Угорщина (тепер в гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства Польщі) — 5 вересня 1947 (за іншими даними — 7 вересня 1947), бункер в лісі біля села Монастир Любачівського повіту) — військовий діяч, сотник УПА, командир сотень та куреня «Месники» ТВ-27 «Бастіон» Військової округи-6 «Сян» групи УПА-Захід, постійний заступник командира куреня «Месники» Івана Шпонтака (псевдо «Залізняк»).
Шиманський Іван | |
---|---|
Хорунжий | |
Сотенний «Шум» | |
Загальна інформація | |
Народження | 15 травня 1911 с. Новий Люблинець, Любачівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, (тепер в гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства Польщі) |
Смерть | 5 вересня 1947 (36 років) в бункері в лісі біля села Монастир Любачівського повіту Польща |
Псевдо | «Шум» |
Військова служба | |
Роки служби | 1944-1947 |
Приналежність | Українська держава (1941) |
Вид ЗС | УПА |
Командування | |
сотні та куреня «Месники» | |
Життєпис
Іван Шиманський народився 15 травня 1911 або 1913 року в селі Новий Люблинець, Любачівський повіт, Австро-Угорщина (тепер у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства Польщі) в середньозаможній селянській родині. Був п'ятою дитиною в сім'ї, а всього батьки Івана мали 9 дітей. Батько — Михайло Шиманський, мати — Єва, до шлюбу — Грицько.
Дитинство та юність Іван провів в рідному селі, де закінчив початкову школу, займався спортом, брав участь у місцевому відділенні товариства «Просвіта» та був провідним діячем українських молодіжних організацій.
По закінченні початкової школи продовжив своє навчання в Любачеві та Львові. Там у 1928—1930 роках при львівському Союзі української незалежної молоді Іван Шиманський разом зі Степаном Бандерою, Левом Сенишиним та Данилом Чайківським видавав журнал гумористично-сатиричного спрямування. Тоді ж позиціонував себе як симпатика очолюваної Юліаном Головінським УВО та вступив в ОУН, де виконував функції референта.
У 1934—1936 роках Іван служив у Війську Польському, закінчив школу підстаршин, отримавши звання капрала, потім відбував військову службу у підрозділі кавалерії в місті Ланцуті. По звільненні з армії був переслідуваний польською поліцією за активну проукраїнську діяльність.
Перед початком Другої світової війни його знову мобілізували до Війська Польського. Після закінчення Вересневої кампанії повернувся в рідні місця, де, разом із майбутнім полковником УПА Василем Левковичем зі сусіднього Старого Люблинця та майбутнім головним організатором та командиром УПА-Південь Омеляном Грабцем, зайнявся політичною діяльністю на території Любачівщини й Чесанівщини. Співпрацював з Іваном Білим та Адріяном Лебедовичем, (за смерть останнього 11 лютого 1944 року (відплатною акцією на село Рудка 19 квітня 1944 року) розпочався бойовий шлях сотні «Залізняка» та куреня «Месники»).
Прихід на Любачівщину Червоної Армії наприкінці 1939 року змусив Шиманського покинути малу батьківщину та переховуватись від співробітників НКВС.
З початком німецько-радянської війни і німецької окупації теренів Іван, щоб уникнути відправки на примусові роботи до Третього Рейху і за згодою ОУН, вступив до лав української допоміжної поліції (УДП). Пройшовши в 1941 році поліцейський вишкіл у місті Холм, Шиманський був призначений комендантом поліції в українському селі Сагрині Грубешівського повіту (тепер Люблінське воєводство, Польща), згодом його перевели до Чесанова.
Наприкінці 1943 року Іван Шиманський, прийнявши псевдонім «Шум», зайнявся організацією Самооборонних Кущових Відділів для захисту мирного українського населення.
В кінці березня 1944 року заступник повітового коменданта української допоміжної поліції з Рави-Руської Іван Шпонтак привів до околиць села Горайця поблизу Чесанова частину своїх підлеглих. Сюди ж, в Гораєцькі ліси, почали приходити українські патріотично настоєні хлопці та чоловіки. Прийшов Іван Шиманський, який був особисто знайомий з Іваном Шпонтаком. Прийшли його односельці з Нового Люблинця, з сусіднього Старого Люблинця, Жукова, , Нового Села, Улазова, Старого та Нового Брусна, Лівчі, Дикова (тепер Новий Диків та Старий Диків), Горинця, інших ближніх та дальніх сіл і містечок. Вони йшли, щоб разом творити ще один підрозділ УПА — сотню «Залізняка» (саме таке псевдо, «Залізняк», прийняв її командир Іван Шпонтак).
Боротьба в лавах УПА
В новоствореній сотні «Залізняка» було сформовоно чотири чоти. Одну з них, першу, наказали очолити «другові Шуму» — колишньому уланові польської армії Іванові Шиманському. На посаді чотового Шиманський перебував з моменту створення сотні, (кінець березня-початок квітня 1944 року), до її реорганізації в курінь наприкінці 1944 року.
Останній бій
Див. також
Примітки
- Іваник, 2012, с. 276 «Евіденційний листок старшин і підстаршин УПА куреня «Месники» за 20 жовтня 1946».
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
- До 100-річчя від дня народження сотенного Івана Шиманського — «Шума», Наше слово, Ярослав Стех, ІСТОРІЯ № 24, 16.06.2013
- Іваник, 2012, с. 460.
- 10 березня 1944 року в селі Сагринь відбулась масова різня українського населення, котре від близько 800 польських нападників пробували захистити 20 поліцейських УДП.
- Козак, 2006, с. 66.
Посилання
- До 100-річчя від дня народження сотенного Івана Шиманського — «Шума» [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Ігор Гнаткевич. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1997. — С. 359. — .
- Мирослав Іваник, Михайло Бохно. Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944–1947: Документи і матеріяли.. — Торонто-Львів, 2012. — С. 627.
- Андрій Кордан «Козак». «Один набій з набійниці. Спомини вояка УПА з куреня Залізняка». Упорядник — Микола Дубас. — Торонто-Львів, 2006. — С. 243, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Shimanskij psevdo Shum 15 travnya 1911 za inshimi danimi v 1913 s Novij Lyublinec Lyubachivskij povit Avstro Ugorshina teper v gmini Chesaniv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Polshi 5 veresnya 1947 za inshimi danimi 7 veresnya 1947 bunker v lisi bilya sela Monastir Lyubachivskogo povitu vijskovij diyach sotnik UPA komandir soten ta kurenya Mesniki TV 27 Bastion Vijskovoyi okrugi 6 Syan grupi UPA Zahid postijnij zastupnik komandira kurenya Mesniki Ivana Shpontaka psevdo Zaliznyak Shimanskij Ivan HorunzhijSotennij Shum Zagalna informaciyaNarodzhennya15 travnya 1911 1911 05 15 s Novij Lyublinec Lyubachivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina teper v gmini Chesaniv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Polshi Smert5 veresnya 1947 1947 09 05 36 rokiv v bunkeri v lisi bilya sela Monastir Lyubachivskogo povitu PolshaPsevdo Shum Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1944 1947Prinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS UPAKomanduvannyasotni ta kurenya Mesniki U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shimanskij ZhittyepisIvan Shimanskij narodivsya 15 travnya 1911 abo 1913 roku v seli Novij Lyublinec Lyubachivskij povit Avstro Ugorshina teper u gmini Chesaniv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Polshi v serednozamozhnij selyanskij rodini Buv p yatoyu ditinoyu v sim yi a vsogo batki Ivana mali 9 ditej Batko Mihajlo Shimanskij mati Yeva do shlyubu Gricko Ditinstvo ta yunist Ivan proviv v ridnomu seli de zakinchiv pochatkovu shkolu zajmavsya sportom brav uchast u miscevomu viddilenni tovaristva Prosvita ta buv providnim diyachem ukrayinskih molodizhnih organizacij Po zakinchenni pochatkovoyi shkoli prodovzhiv svoye navchannya v Lyubachevi ta Lvovi Tam u 1928 1930 rokah pri lvivskomu Soyuzi ukrayinskoyi nezalezhnoyi molodi Ivan Shimanskij razom zi Stepanom Banderoyu Levom Senishinim ta Danilom Chajkivskim vidavav zhurnal gumoristichno satirichnogo spryamuvannya Todi zh pozicionuvav sebe yak simpatika ocholyuvanoyi Yulianom Golovinskim UVO ta vstupiv v OUN de vikonuvav funkciyi referenta U 1934 1936 rokah Ivan sluzhiv u Vijsku Polskomu zakinchiv shkolu pidstarshin otrimavshi zvannya kaprala potim vidbuvav vijskovu sluzhbu u pidrozdili kavaleriyi v misti Lancuti Po zvilnenni z armiyi buv peresliduvanij polskoyu policiyeyu za aktivnu proukrayinsku diyalnist Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni jogo znovu mobilizuvali do Vijska Polskogo Pislya zakinchennya Veresnevoyi kampaniyi povernuvsya v ridni miscya de razom iz majbutnim polkovnikom UPA Vasilem Levkovichem zi susidnogo Starogo Lyublincya ta majbutnim golovnim organizatorom ta komandirom UPA Pivden Omelyanom Grabcem zajnyavsya politichnoyu diyalnistyu na teritoriyi Lyubachivshini j Chesanivshini Spivpracyuvav z Ivanom Bilim ta Adriyanom Lebedovichem za smert ostannogo 11 lyutogo 1944 roku vidplatnoyu akciyeyu na selo Rudka 19 kvitnya 1944 roku rozpochavsya bojovij shlyah sotni Zaliznyaka ta kurenya Mesniki Prihid na Lyubachivshinu Chervonoyi Armiyi naprikinci 1939 roku zmusiv Shimanskogo pokinuti malu batkivshinu ta perehovuvatis vid spivrobitnikiv NKVS Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni i nimeckoyi okupaciyi tereniv Ivan shob uniknuti vidpravki na primusovi roboti do Tretogo Rejhu i za zgodoyu OUN vstupiv do lav ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi UDP Projshovshi v 1941 roci policejskij vishkil u misti Holm Shimanskij buv priznachenij komendantom policiyi v ukrayinskomu seli Sagrini Grubeshivskogo povitu teper Lyublinske voyevodstvo Polsha zgodom jogo pereveli do Chesanova Naprikinci 1943 roku Ivan Shimanskij prijnyavshi psevdonim Shum zajnyavsya organizaciyeyu Samooboronnih Kushovih Viddiliv dlya zahistu mirnogo ukrayinskogo naselennya V kinci bereznya 1944 roku zastupnik povitovogo komendanta ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi z Ravi Ruskoyi Ivan Shpontak priviv do okolic sela Gorajcya poblizu Chesanova chastinu svoyih pidleglih Syudi zh v Gorayecki lisi pochali prihoditi ukrayinski patriotichno nastoyeni hlopci ta choloviki Prijshov Ivan Shimanskij yakij buv osobisto znajomij z Ivanom Shpontakom Prijshli jogo odnoselci z Novogo Lyublincya z susidnogo Starogo Lyublincya Zhukova Novogo Sela Ulazova Starogo ta Novogo Brusna Livchi Dikova teper Novij Dikiv ta Starij Dikiv Gorincya inshih blizhnih ta dalnih sil i mistechok Voni jshli shob razom tvoriti she odin pidrozdil UPA sotnyu Zaliznyaka same take psevdo Zaliznyak prijnyav yiyi komandir Ivan Shpontak Borotba v lavah UPAV novostvorenij sotni Zaliznyaka bulo sformovono chotiri choti Odnu z nih pershu nakazali ocholiti drugovi Shumu kolishnomu ulanovi polskoyi armiyi Ivanovi Shimanskomu Na posadi chotovogo Shimanskij perebuvav z momentu stvorennya sotni kinec bereznya pochatok kvitnya 1944 roku do yiyi reorganizaciyi v kurin naprikinci 1944 roku Ostannij bijDiv takozhSpisok bijciv kurenya Mesniki Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Komandiri UPA Psevdo diyachiv OUN ta UPA Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA PrimitkiIvanik 2012 s 276 Evidencijnij listok starshin i pidstarshin UPA kurenya Mesniki za 20 zhovtnya 1946 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 travnya 2016 Do 100 richchya vid dnya narodzhennya sotennogo Ivana Shimanskogo Shuma Nashe slovo Yaroslav Steh ISTORIYa 24 16 06 2013 Ivanik 2012 s 460 10 bereznya 1944 roku v seli Sagrin vidbulas masova riznya ukrayinskogo naselennya kotre vid blizko 800 polskih napadnikiv probuvali zahistiti 20 policejskih UDP Kozak 2006 s 66 PosilannyaDo 100 richchya vid dnya narodzhennya sotennogo Ivana Shimanskogo Shuma 11 chervnya 2016 u Wayback Machine DzherelaIgor Gnatkevich Partizanskimi dorogami z komandirom Zaliznyakom Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 S 359 ISBN 966 538 009 5 Miroslav Ivanik Mihajlo Bohno Bastion i Baturin UPA ta pidpilna administraciya OUN v Yaroslavshini Lyubachivshini ta Tomashivshini v rr 1944 1947 Dokumenti i materiyali Toronto Lviv 2012 S 627 Andrij Kordan Kozak Odin nabij z nabijnici Spomini voyaka UPA z kurenya Zaliznyaka Uporyadnik Mikola Dubas Toronto Lviv 2006 S 243 ISBN 966 553 552 8