Шехонін Микола

Мико́ла Олексійович Шехо́нін (29 серпня 1882, Санкт-Петербург — 24 серпня 1970, Буенос-Айрес) — київський архітектор. Чоловік оперної співачки Олени Шехоніної-Сергеєвої.

Микола Олексійович Шехонін
рос. Николай Алексеевич Шехонин
Народження	29 серпня 1882(1882-08-29) або 1882^[1] Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	24 серпня 1970(1970-08-24) або 1970^[1] Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання	Британське кладовище Буенос-Айреса
Національність	росіянин
Навчання	Петербурзький інститут цивільних інженерів
Діяльність	архітектор, викладач університету
Праця в містах	Київ
Архітектурний стиль	модерн, неоампір
Містобудівні проєкти	Генеральний план Києва

Біографія

Поховання Миколи Шехонініа на Британському цвинтарі Буенос-Айреса. Фото 2020 р.

Микола Олексійович Шехонін народився 29 серпня 1882 року у Санкт-Петербурзі. Фахову освіту отримав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, який закінчив 1907 року і здобув відповідне звання.

1908 року оселився у Києві. У 1909—1941 роках на педагогічній роботі, викладач Київського Будівельного Технікуму, Київського політехнічного інституту, Дніпропетровського будівельного Інституту, Київського Художнього Інституту (архітектурне проектування і малювання). Протягом 1920—1930-х років розробив генеральний план Києва. З 1930 року — професор. З 1932 року — керівник Другої архітектурної мистецької майстерні в Києві.

Восени 1943 року виїхав за межі СРСР. З 1943 по 1945 рік жив у Відні, з 1945 по 1948 рік — у Італії. З 1948 року жив у Аргентині.

1952 року Микола Шехонін з сином Сергієм за власним проектом збудував собі в Касерос (передмісті Буенос-Айреса) невеликий дачний будиночок. Також архітектор розписав кафедральний воскресенський собор Російської православної церкви за кордоном у м. Буенос-Айрес. Микола Шехонін також написав образи та полотна для православного храму св. Володимира у Вілья-Бальєстер.

Помер Микола Шехонін 24 серпня 1970 року у Буенос-Айресі. Похований на британському кладовищі у м. Буенос-Айрес. Координати поховання 34°35′24″ пд. ш. 58°27′53″ зх. д. / 34.590028° пд. ш. 58.464972° зх. д. / -34.590028; -58.464972.

Стилістично роботи Шехоніна відносяться до модерну та неоампіру.

Головні проекти в Києві

• Прибутковий будинок на вул. Тарасівській, 3-а (1910).
• Прибутковий будинок на вулиці Тарасівській 6а
• Будинок Юрковича на вул. Паньківській, 8 (1910).
• Переміг на конкурсі проектів Міської публічної бібліотеки (1910, фасади збудовані за проектом Е. Клаве).
• Прибутковий будинок на вул. Саксаганського, 57.
• Прибутковий будинок на вул. Саксаганського, 78 (1911).
• Прибутковий будинок В. Ванецької на вул. Саксаганського, 73 (1911—1912).
• Брав участь у будівництві Всеросійської виставки в Києві 1913 року (архіт. Ф. Вишинський, В. Городецький та інші).
• Київська Військово-інженерна школа (1913—1917 та 1918—1920).
• Павільйон українського друкарства на сільськогосподарській виставці в Києві (1913).
• Військово-інженерне училище ім. цесаревича Олексія на бульварі Лесі Українки, 25 (1914—1916, співавтор інж. І. Лільє).
• Махоркова фабрика в Ромні (1925).
• Будинок Державних установ у Києві на Хрещатику, 5 (1929—1931, знесено 2004 року).
• Клуб «Харчовик» на Контрактовій площі (1931—1932).
• Житловий будинок заготзерна на вул. Лисенка, 8 (1933—1935).
• Школа на вул. Володимирській, 1/15 (1939).

Зображення

• Прибутковий будинок на вул. Тарасівській, 3-а
• Будинок Юрковича на вул. Паньківській, 8
• Прибутковий будинок на вул. Саксаганского, 57
• Прибутковий будинок на вул. Саксаганского, 78
• Військово-інженерне училище ім. цесаревича Олексія, нині Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
• Будинок клубу «Харчовик», нині Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва
• Житловий будинок заготзерна на вул. Лисенка, 8
• Школа по вул. Володимирській, 1/15
• Прибутковий будинок на вулиці Тарасівській 6а

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Парнікоза, Іван. Касерос. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
3. Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українською) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 13 грудня 2019.
4. Парнікоза, Іван. Британське кладовище. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
5. Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 07.02.2022.
6. Будинок держустанов [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.] // nin-gen.livejournal.com. — 2017. — 29 березня.

Джерела

• Малаков Д. В. Архітектор Шехонін. Три епохи. — К. : КИЙ, 2017. — 320 с. — .
• Шехонін Микола // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. — Т. 10. — С. 3849. [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Шехонін Микола Олексійович / Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник / В. І. Тимофієнко. — К. : «Головкиївархітектура» та «НДІТІАМ», 1999. — 477 с. — . [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]