Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шестопалов Віктор Петрович | |
|---|---|
| Народився | 23 січня 1923 м. Слов'янськ (нині Донецька область), УРСР |
| Помер | 28 листопада 1999 (76 років) Харків, Україна |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | фізика[1], радіофізика[1], електроніка[1], дифракція[1] і електромагнітна хвиля[1] |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди Харківський національний університет радіоелектроники Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України |
| Вчене звання | професор, Академік НАН України |
| Науковий ступінь | Доктор фізико-математичних наук |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |   |
Шестопалов Віктор (23 січня 1923, м. Слов'янськ (нині Донецька область), УРСР — 28 листопада 1999, Харків, Україна) — радянський, український фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (18.12.1972, «Створення і впровадження комплексу квазіоптичних радіовимірювальних пристроїв міліметрових та субміліметрових хвиль»). Дійсний член АН УРСР (з 1979) за спеціальністю теоретична радіофізика. Кавалер орденів Леніна (1987), «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора; нагороджений багатьма медалями. Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1983).
Життепис
Народився у м. Слов’янськ Донецької області у родині робітника. У 1940 р., після закінчення середньої школи, вступив до фізико-математичного факультету Харківського університету.
Війна з гітлерівською Німеччиною перериває навчання. У 1941 р. він добровільно вступив до лав Червоної Армії. Воює у складі Південно-Західного і Другого Українського фронтів. Бере участь у визволенні України, Румунії, Угорщини, Чехословаччини. Нагороджений орденом Вітчизняної війни та бойовими медалями.
Після демобілізації продовжив навчання. У 1949 році закінчив Харківський університет, отримав диплом за спеціальністю «Теоретична фізика» (керівник дипломної роботи — професор О.І. Ахієзер).
Працював у Харківському інституті мір і вимірювальних приладів (1949–1950). У 1953 році захистив дисертацію «Деякі питання нелінійної теорії ламінарного примежового шару» (під кер. професора В.Л. Германа).
У 1953 році створив потужну кафедру математичного аналізу і теоретичної механіки в Харківському педагогічному інституті (де він викладав за сумісництвом), яку очолював до 1958 року.
У 1958 році перейшов на постійну роботу до Харківського університету, де створив одну з перших в СРСР кафедру радіофізики, яку очолював до 1971 р.
У 1963 році захистив докторську дисертацію «Дифракція і розповсюдження електромагнітних хвиль у періодичних структурах».
У 1964 році заснував кафедри математичної фізики, радіофізики та фізики плазми в Харківському інституті радіоелектроніки. З 1964 року — професор.
З 1965 р. працював в Інституті радіофізики та електроніки АН УРСР. У 1973—1999 рр. — його директор. Цей період, пов'язаний з розквітом української науки, сприяв зростанню наукового авторитету інституту. З 1993 р. — радник при дирекції інституту.
З 1972 року — член-кореспондент АН УРСР, з 1979 року — академік АН УРСР.
У 1970—1980 рр. під керівництвом В.П. Шестопалова та в ІРЕ АН УРСР активно розвивався новий науковий напрям — радіофізичні дослідження поверхні Землі з космосу. Створено систему всепогодного моніторингу в реальному часі з використанням багаточастотних активних і пасивних засобів дистанційного зондування, яка не має аналогів у світі. З 1983 року цю систему і донині успішно експлуатують на супутниках серій «Космос-1500», «Океан», «Січ». Від федерації космонавтики СРСР у 1986 році був нагороджений Медаллю імені академіка М.К. Янгеля. У 1987 році В.П. Шестопалова було нагороджено орденом Леніна.
За створення принципово нових джерел електромагнітних коливань, антенних систем і хвилеводних ліній передачі у 1988 році В.П. Шестопалову присуджено Державну прмію СРСР.
У 1980—1990 рр. В. П. Шестопалов зі своїми учнями (П.М. Мележик, А.Ю. Поєдинчук, В.М. Кошпаренок, Ю.К. Сіренко, А.О. Кириленко, Л.А. Рудь, І.Є. Почаніна, Ю.О. Тучкін, В.В. Яцик, Н.П. Яшина та ін.) на основі нових математичних підходів побудував спектральну теорію відкритих електродинамічних структур, дослідив просторово-частотні трансформації електромагнітного поля в таких структурах, збуджуваних різними способами і джерелами.
15 років поспіль керував Північно-Східним центром АН України. Його обирали членом Президії Академії наук України, головою наукової ради з проблеми «Фізика і техніка міліметрових і субміліметрових хвиль», членом редколегій провідних наукових журналів.
Зробив вагомий вклад у теорію дифракції, передачі й приймання електромагнітних мікрохвиль. Опублікував понад 500 наукових робіт, у тому числі 19 монографій.
У науці був максималістом і того ж вимагав від співробітників.
Понад 40 років викладав у вишах, був науковим керівником багатьох аспірантів і докторантів, виховав плеяду талановитих учнів (25 докторів і понад 100 кандидатів наук).
Обирався депутатом Харківської міської ради.
Пам'ять
- Пам'ятну дошку на честь В. П. Шестопалова встановлено 23 січня 2003 року за адресою: м. Харків, провулок Фанінський, 4: «В цьому будинку 3 1980 по 1999 рр. жив видатний вчений-радіофізик, академік НАН України Шестопалов Віктор Петрович» (скульптор С. Гурбанов).
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Національна академія наук України. Люди науки: Костенко О.О., Маслов С.О., Мележик П.М. «Віктор Петрович Шестопалов. Життя в науці» (2014)
- donbass.NAME: Фізик Шестопалов [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Физические основы приборостроения: Памяти Виктора Петровича Шестопалова (1923–1999) [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Експерт [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Shestopalov Viktor PetrovichNarodivsya23 sichnya 1923 1923 01 23 m Slov yansk nini Donecka oblast URSRPomer28 listopada 1999 1999 11 28 76 rokiv Harkiv UkrayinaPohovannyaMiske kladovishe 2Krayina SRSR UkrayinaDiyalnistfizik vikladach universitetuAlma materHarkivskij universitetGaluzfizika 1 radiofizika 1 elektronika 1 difrakciya 1 i elektromagnitna hvilya 1 ZakladHNU im V N Karazina Harkivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Grigoriya Skovorodi Harkivskij nacionalnij universitet radioelektroniki Institut radiofiziki ta elektroniki imeni O Ya Usikova NAN UkrayiniVchene zvannyaprofesor Akademik NAN UkrayiniNaukovij stupinDoktor fiziko matematichnih naukChlenstvoNAN UkrayiniNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shestopalov Shestopalov Viktor 23 sichnya 1923 19230123 m Slov yansk nini Donecka oblast URSR 28 listopada 1999 Harkiv Ukrayina radyanskij ukrayinskij fizik Doktor fiziko matematichnih nauk profesor Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 18 12 1972 Stvorennya i vprovadzhennya kompleksu kvazioptichnih radiovimiryuvalnih pristroyiv milimetrovih ta submilimetrovih hvil Dijsnij chlen AN URSR z 1979 za specialnistyu teoretichna radiofizika Kavaler ordeniv Lenina 1987 Znak Poshani Trudovogo Chervonogo Prapora nagorodzhenij bagatma medalyami Zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR 1983 ZhittepisNarodivsya u m Slov yansk Doneckoyi oblasti u rodini robitnika U 1940 r pislya zakinchennya serednoyi shkoli vstupiv do fiziko matematichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Vijna z gitlerivskoyu Nimechchinoyu pererivaye navchannya U 1941 r vin dobrovilno vstupiv do lav Chervonoyi Armiyi Voyuye u skladi Pivdenno Zahidnogo i Drugogo Ukrayinskogo frontiv Bere uchast u vizvolenni Ukrayini Rumuniyi Ugorshini Chehoslovachchini Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni ta bojovimi medalyami Pislya demobilizaciyi prodovzhiv navchannya U 1949 roci zakinchiv Harkivskij universitet otrimav diplom za specialnistyu Teoretichna fizika kerivnik diplomnoyi roboti profesor O I Ahiyezer Pracyuvav u Harkivskomu instituti mir i vimiryuvalnih priladiv 1949 1950 U 1953 roci zahistiv disertaciyu Deyaki pitannya nelinijnoyi teoriyi laminarnogo primezhovogo sharu pid ker profesora V L Germana U 1953 roci stvoriv potuzhnu kafedru matematichnogo analizu i teoretichnoyi mehaniki v Harkivskomu pedagogichnomu instituti de vin vikladav za sumisnictvom yaku ocholyuvav do 1958 roku U 1958 roci perejshov na postijnu robotu do Harkivskogo universitetu de stvoriv odnu z pershih v SRSR kafedru radiofiziki yaku ocholyuvav do 1971 r U 1963 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Difrakciya i rozpovsyudzhennya elektromagnitnih hvil u periodichnih strukturah U 1964 roci zasnuvav kafedri matematichnoyi fiziki radiofiziki ta fiziki plazmi v Harkivskomu instituti radioelektroniki Z 1964 roku profesor Z 1965 r pracyuvav v Instituti radiofiziki ta elektroniki AN URSR U 1973 1999 rr jogo direktor Cej period pov yazanij z rozkvitom ukrayinskoyi nauki spriyav zrostannyu naukovogo avtoritetu institutu Z 1993 r radnik pri direkciyi institutu Z 1972 roku chlen korespondent AN URSR z 1979 roku akademik AN URSR U 1970 1980 rr pid kerivnictvom V P Shestopalova ta v IRE AN URSR aktivno rozvivavsya novij naukovij napryam radiofizichni doslidzhennya poverhni Zemli z kosmosu Stvoreno sistemu vsepogodnogo monitoringu v realnomu chasi z vikoristannyam bagatochastotnih aktivnih i pasivnih zasobiv distancijnogo zonduvannya yaka ne maye analogiv u sviti Z 1983 roku cyu sistemu i donini uspishno ekspluatuyut na suputnikah serij Kosmos 1500 Okean Sich Vid federaciyi kosmonavtiki SRSR u 1986 roci buv nagorodzhenij Medallyu imeni akademika M K Yangelya U 1987 roci V P Shestopalova bulo nagorodzheno ordenom Lenina Za stvorennya principovo novih dzherel elektromagnitnih kolivan antennih sistem i hvilevodnih linij peredachi u 1988 roci V P Shestopalovu prisudzheno Derzhavnu prmiyu SRSR U 1980 1990 rr V P Shestopalov zi svoyimi uchnyami P M Melezhik A Yu Poyedinchuk V M Koshparenok Yu K Sirenko A O Kirilenko L A Rud I Ye Pochanina Yu O Tuchkin V V Yacik N P Yashina ta in na osnovi novih matematichnih pidhodiv pobuduvav spektralnu teoriyu vidkritih elektrodinamichnih struktur doslidiv prostorovo chastotni transformaciyi elektromagnitnogo polya v takih strukturah zbudzhuvanih riznimi sposobami i dzherelami 15 rokiv pospil keruvav Pivnichno Shidnim centrom AN Ukrayini Jogo obirali chlenom Prezidiyi Akademiyi nauk Ukrayini golovoyu naukovoyi radi z problemi Fizika i tehnika milimetrovih i submilimetrovih hvil chlenom redkolegij providnih naukovih zhurnaliv Zrobiv vagomij vklad u teoriyu difrakciyi peredachi j prijmannya elektromagnitnih mikrohvil Opublikuvav ponad 500 naukovih robit u tomu chisli 19 monografij U nauci buv maksimalistom i togo zh vimagav vid spivrobitnikiv Ponad 40 rokiv vikladav u vishah buv naukovim kerivnikom bagatoh aspirantiv i doktorantiv vihovav pleyadu talanovitih uchniv 25 doktoriv i ponad 100 kandidativ nauk Obiravsya deputatom Harkivskoyi miskoyi radi Pam yatMogila Viktora Shestopalova Pam yatnu doshku na chest V P Shestopalova vstanovleno 23 sichnya 2003 roku za adresoyu m Harkiv provulok Faninskij 4 V comu budinku 3 1980 po 1999 rr zhiv vidatnij vchenij radiofizik akademik NAN Ukrayini Shestopalov Viktor Petrovich skulptor S Gurbanov PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 2 grudnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 2 grudnya 2016 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Lyudi nauki Kostenko O O Maslov S O Melezhik P M Viktor Petrovich Shestopalov Zhittya v nauci 2014 donbass NAME Fizik Shestopalov 3 grudnya 2016 u Wayback Machine Fizicheskie osnovy priborostroeniya Pamyati Viktora Petrovicha Shestopalova 1923 1999 3 grudnya 2016 u Wayback Machine Ekspert 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi