Шевченко Григорій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевченко.

Шевче́нко Григо́рій Іва́нович (нар. 1781(1781) — пом. 21 березня (2 квітня) 1825) — батько Тараса Григоровича Шевченка.

Шевченко Григорій Іванович
Народився	1781
Помер	21 березня (2 квітня) 1825 Кирилівка, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	селянин
Знання мов	українська
Суспільний стан	кріпак
У шлюбі з	Шевченко Катерина Якимівна
Діти	Шевченко Тарас Григорович, Шевченко Йосип Григорович, Шевченко Микита Григорович, Красицька Катерина Григорівна і Бойко Ярина Григорівна
Параска (1805—1807); Марія (1807—1810). У 1810 році переселилося до села Моринці Звенигородського повіту. У цьому селі жив батько Катерини — Яким Бойко, але родина Шевченків оселилася не в тестя, а окремо, у дворі кріпака Колесника (по вуличному — Копій), садиба якого пустувала, бо самого господаря за непослух панові заслано до Сибіру. Тут народилися діти: Микита (16 (28) травня 1811 — † бл. 1870); Єфимія (1813—1815). Тарас (25 лютого (9 березня) 1814 — † 26 лютого (10 березня) 1861). Наприкінці 1815 родина Григорія Шевченка повернулася до Керелівки в хату Івана Шевченка, потім — у хату, куплену в П. Тетерюка; з 1817 родину записано в книгах кирилівської церкви. 1822 року віддав Тараса Шевченка у навчання до дяка Павла Рубана. Хата Григорія Шевченка в Керелівці. Малюнок 1843 р. Тут народилися діти: Ярина 12 (24) травня 1816 — † 1865); Марія (26 січня (7 лютого) 1819 — † 1846); Йосип (8 (20) березня 1821 — † бл. 1878). Могила Григорія Шевченка в селі Шевченковому, колишній Керелівці. Нині на території Шевченківського коледжу 20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла дружина Катерина. 7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою (двоюрідною сестрою Катерини), у якої вже було троє дітей. Від другого шлюбу народилась сестра: Марія (23 серпня (4 вересня) 1824 — † 1825). Чумакував, а також возив панську пшеницю до Одеси, Києва та інших міст. У мандрівки брав із собою Тараса. Про одну з таких подорожей Шевченко згадав у повісті «Наймичка». Пізньої осені 1824 року в непогоду він застудився в дорозі, занедужав. Коли його привезли до Керелівки, геть зліг. Перед смертю батько залишив відоме передбачення: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його мов наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе». Господарювання в домі доручив старшому синові Микиті. Примітки Жур П. Труди і дні Кобзаря: Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Петро Жур ; вступ ст. М. М. Павлюка. — Київ : Дніпро, 2003. — (Бібліотека Шевченківського комітету) — С. 19 (ЦДІА України. - Ф. 127, оп. 1015, спр. 121, Арк. 66). У «Шевченківській енциклопедії» (Шевченківська енциклопедія: В 6 т. – К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, 2015. – Т. 6. – С. 872) дату смерті подано лише за старим стилем. Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 22-23 Джерела Три Марії — три сестри. Рідні [ 6 липня 2014 у Wayback Machine.] Посилання Шевченко Григорій Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 872-873.